Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
І освітлює звідти пітьму
Піроманом підпалений порох,
Я не знаю навіщо й чому!
Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл
саме життя моє
як не сховаюся швидко
то вищезну ізнічев’я
герць і діти
за пострілами тими
за пострілами тими
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.
Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!
І поціливши з нальоту
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.
Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
він ще дитина.
Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.
…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Мудрість життя
1
Хочеш вийти у майори -
у конторі не служи,
а як служиш, то про шпори
да́рма тугу не тужи.
2
Щоб не стати геть збіднілим,
пильно витрати рахуй;
руки - добре, мий із милом,
а на ноги - не марнуй.
3
Стій на смерть у вартім спорі,
у дрібницях - знижку дай;
напинайсь чимдуж в запорі,
а проносу не тримай.
4
На штани собі в їдальні
ляпнувши з виделки жир,
не скидай їх у вітальні,
а іди на задній двір.
5
А якщо невільним звуком
підведе когось живіт,
всупереч усім наукам
не вигукуй: «Довгих літ!»
6
Будь люб’язним на обіді,
борщ хвали та деруни,
і зухвало у сусіди
вату з вуха не тягни.
7
Підзапавши на сусідку,
не бери її на змор
й для сумісного ужитку
не хапай її прибор.
8
І коли ураз від столу
по потребі ти ідеш,
сповіщати дам довкола
про оце - не треба теж.
9
Як сусіду по клозету
зробиться недобре вкрай,
ти скоріш йому газету
із новинами віддай...
10
Вивчи родичок начальства
й розважати їх приходь,
та грайливість до зухвальства
все ж ніколи не доводь:
11
не прохай у тещі шмату
для обтирки шкарбанів,
й бабку не питай завзято,
скільки в неї є зубів;
12
згадуй стриєн іменини,
проводжай кузин вночі,
та під пахви без причини
часто їх не лоскочи;
13
з невістками будь у зладі,
та пристойність не втрачай
й робаків на променаді
їм за комір не впускай;
14
дочок за кущі секретно
не тягни, бодай на сміх,
і з племінниць нешляхетно
силоміць не рви панчіх;
15
без невчасної бравади
всіх своячок привітай,
й годувальниці принади
в немовлят не відбивай.
16
Словом, дівами не гребуй,
розважай та весели,
без нагальної потреби
не показуй їм тили.
17
На вакаціях в помісті
їх зведи на скотний двір, -
для тієї лиш користі,
щоб розвити кругозір;
18
тільки там - вгамуй гординю
й не жартуй натощака:
щоб навчити їх доїнню,
не підсовуй їм бика.
19
І було би не до ладу
палець совати в кулак
із резоном, що шараду
мають розгадати так...
20
Взагалі, пильнуй манеру
й ме́жі жартів; далі - цить,
як годиться офіцеру
і як служба нам велить.
21
Коли раптом твій начальник
щойно поховав дочку,
розкажи йому повчальну
алегорію яку;
22
та дивись, роби це вміло,
щоб не впало на язик,
що у тебе теж кобила
переставилась торік;
23
чи про те, що наші втрати
неминучі, вір - не вір,
й буде тільки бевзь ридати
та вбиватися надмір.
24
Бо якщо гаряча вдача
у начальника, чи сум -
зганить він тебе добряче
й прожене, усім на глум.
25
Розкидати перла свиням -
нерозсудливо таки:
вслід за ратаєм сумлінним
ходять жадібні граки.
(Січень 2022)
*** ОРИГІНАЛ ***
1
Если хочешь быть майором,
То в сенате не служи,
Если ж служишь, то по шпорам
Не вздыхай и не тужи.
2
Будь доволен долей малой,
Тщись расходов избегать,
Руки мой себе, пожалуй,
Мыла ж на ноги не трать.
3
Будь настойчив в правом споре,
В пустяках уступчив будь,
Жилься докрасна в запоре,
А поноса вспять не нудь.
4
Замарав штаны малиной
Иль продрав их назади,
Их сымать не смей в гостиной,
Но в боскетную¹ поди.
5
Если кто невольным звуком
Огласит твой кабинет,
Ты не вскакивай со стуком,
Восклицая: «Много лет!»
6
Будь всегда душой обеда,
Не брани чужие щи
И из уха у соседа
Дерзко ваты не тащи.
7
Восхищаяся соседкой,
По груди ее не гладь
И не смей ее салфеткой
Потный лоб свой обтирать.
8
От стола коль отлучиться
Повелит тебе нужда,
Тем пред дамами хвалиться
Ты не должен никогда.
9
Коль сосед болит утробой,
Ты его не осуждай,
Но болящему без злобы
Корша ведомость² подай.
10
Изучай родню начальства,
Забавлять ее ходи,
Но игривость до нахальства
Никогда не доводи:
11
Не проси у тещи тряпки
Для обтирки сапогов
И не спрашивай у бабки,
Много ль есть у ней зубов?
12
Помни теток именины,
Чти в кузинах благодать
И не вздумай без причины
Их под мышки щекотать.
13
Будь с невестками попроще,
Но приличия блюди
И червей, гуляя в роще,
Им за шею не клади.
14
Не зови за куст умильно
Дочерей на пару слов
И с племянницы насильно
Не тащи ее чулков.
15
На тебя коль смотрят люди,
Не кричи: «Катай-валяй!»³
И кормилицыной груди
У дити не отбивай.
16
Всем девицам будь отрада,
Рви в саду для них плоды,
Не показывай им зада
Без особенной нужды.
17
Проводя в деревне лето,
Их своди на скотный двoр:
Помогает много это
Расширять их кругозор;
18
Но, желаньем подстрекаем
Их сюрпризом удивить,
Не давай, подлец, быка им
В виде опыта доить.
19
Также было б очень гадко
Перст в кулак себе совать
Под предлогом, что загадка
Им дается отгадать.
20
Вообще знай в шутках меру,
Сохраняй достойный вид,
Как прилично офицеру
И как служба нам велит.
21
Если мать иль дочь какая
У начальника умрет,
Расскажи ему, вздыхая,
Подходящий анекдот;
22
Но смотри, чтоб ловко было,
Не рассказывай, грубя:
Например, что вот кобыла
Также пала у тебя;
23
Или там, что без потерей
Мы на свете не живем
И что надо быть тетерей,
Чтоб печалиться о том;
24
Потому что, если пылок
Твой начальник и сердит,
Проводить тебя в затылок
Он курьеру повелит.
25
Предаваясь чувствам нежным,
Бисер свиньям не мечи -
Вслед за пахарем прилежным
Ходят жадные грачи.⁴
(1870)
__________
¹ Мала вітальня, зазвичай призначена не для прийому гостей, а для сімейного дозвілля. Стала називатися «боскетна», коли поширилася мода застосовувати рослинні мотиви у її декорі.
² Мається на увазі газета «Санкт-Петербурзькі відомості», яка у 1863-1874 роках виходила під редакцією В.Ф.Корша.
³ Вираз мав значення: Поганяй! Уперед! На приступ!
⁴ Цитата з вірша А.Фета «Перша борозна» (1854).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
