
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2023.09.21
19:02
Враження від нарису Олександра Сушка «Релігія та знання»
В оці огидні хвилини
соромно, що ти - читач…
Повільно стаю на коліна:
«Пречиста Діво, пробач!»
В оці огидні хвилини
соромно, що ти - читач…
Повільно стаю на коліна:
«Пречиста Діво, пробач!»
2023.09.21
16:23
Що ми шукаємо
У нетрях диких своєї свідомості?
Свічадо втомилось розказувати
І відчиняти двері потойбіч,
Темрява втомилась бути,
Небуття втомилось не бути.
Знайти хотілось п’ятьох великих магістрів
Таємного вчення порцелянових горняток,
У нетрях диких своєї свідомості?
Свічадо втомилось розказувати
І відчиняти двері потойбіч,
Темрява втомилась бути,
Небуття втомилось не бути.
Знайти хотілось п’ятьох великих магістрів
Таємного вчення порцелянових горняток,
2023.09.21
15:53
Обрій.
А на ньому суцільна чорнильна пітьма
опадає з небес нескінченим гнітючим потоком.
Крадькома.
Ницість ходить завжди крадькома.
Під саваном пітьми набирають свій яд її соки.
Поза обрієм кублиться щось, наче зріє й росте.
А на ньому суцільна чорнильна пітьма
опадає з небес нескінченим гнітючим потоком.
Крадькома.
Ницість ходить завжди крадькома.
Під саваном пітьми набирають свій яд її соки.
Поза обрієм кублиться щось, наче зріє й росте.
2023.09.21
12:05
Твої чаруючі обійми.
Щоночі сну її омана,
Жага, закута у видіннях,
Що обриваються так рано
Обудою, яка мов кара,
Буває часом недоречна.
Жадану відігнавши мару,
Щоночі сну її омана,
Жага, закута у видіннях,
Що обриваються так рано
Обудою, яка мов кара,
Буває часом недоречна.
Жадану відігнавши мару,
2023.09.21
09:53
Щоденників не вів.
Життя поміж рядками залягло.
Був певен, щось таки мене вело
І днями, і впродовж років.
І якщо хтось захоче прочитати,
Хай поспішає, доки ще живий,
Щоб здогади в інші світи не слати
І не сказать: «Якийсь він не такий...»
Життя поміж рядками залягло.
Був певен, щось таки мене вело
І днями, і впродовж років.
І якщо хтось захоче прочитати,
Хай поспішає, доки ще живий,
Щоб здогади в інші світи не слати
І не сказать: «Якийсь він не такий...»
2023.09.21
05:34
Стала дужою Світланка,
Бо куштує гарно манку, -
І почне хворіти Саша,
Як відмовиться від каші.
Сумуватиме родина,
Що нема здоров'я в сина, -
Тож бери слухняно ложку
І смачну смакуй потрошку.
Бо куштує гарно манку, -
І почне хворіти Саша,
Як відмовиться від каші.
Сумуватиме родина,
Що нема здоров'я в сина, -
Тож бери слухняно ложку
І смачну смакуй потрошку.
2023.09.20
17:23
Мовчи, писака, маєш Божий дар,
коли мовчиш – одне суцільне чудо.
У світі й так немало бід та чвар,
іще і ти всіх поливаєш брудом.
Навіщо нам російської карт-бланш?
Русня уміє тільки убивати,
пускає байстрюків своїх на фарш,
за правовірно-путінські
коли мовчиш – одне суцільне чудо.
У світі й так немало бід та чвар,
іще і ти всіх поливаєш брудом.
Навіщо нам російської карт-бланш?
Русня уміє тільки убивати,
пускає байстрюків своїх на фарш,
за правовірно-путінські
2023.09.20
15:39
І скільки б не тікав, вона наздоганяє.
І як тут утечеш, якщо вона – в тобі?
Випалює пусте. Без осуду картає.
Звертається щораз у пристрасній мольбі.
Щоб їй закрити рот, ти затуляєш душу.
Замотуєш її в непроникні шари.
Неначе мертву вже, остиглу до
І як тут утечеш, якщо вона – в тобі?
Випалює пусте. Без осуду картає.
Звертається щораз у пристрасній мольбі.
Щоб їй закрити рот, ти затуляєш душу.
Замотуєш її в непроникні шари.
Неначе мертву вже, остиглу до
2023.09.20
12:02
Здається, Ніколай Погорєлов (Соболь) саме від мене вперше почув такі слова, як: Стефан Турчак, Ігор Римарук, Академічний театр імені Франка, Іван Марчук тощо. Але він чомусь вважає це «русским миром». І це не дивно, адже його ерудиція на тому самому рівні
2023.09.20
10:38
Твої ґудзики нагадують юферси корабля,
Що, здається, невидимі ванти до мене тягнуть,
І сковують. Надимились груди, що наче вітрила, і я —
До тебе прагну.
Тону і тану в тобі, тону,
Углиб жагою в тобі зникаю,
І зірвані юферси корабля
Тріщать по пал
Що, здається, невидимі ванти до мене тягнуть,
І сковують. Надимились груди, що наче вітрила, і я —
До тебе прагну.
Тону і тану в тобі, тону,
Углиб жагою в тобі зникаю,
І зірвані юферси корабля
Тріщать по пал
2023.09.20
08:58
За віконцем дощ гугняво
Лебедіти розпочав,-
Мов немає більше справи
Осінь крім таких забав.
Сіє осінь, мов крізь сито,
Крапелиночки дрібні
І не хоче відпочити
Від цієї маятні.
Лебедіти розпочав,-
Мов немає більше справи
Осінь крім таких забав.
Сіє осінь, мов крізь сито,
Крапелиночки дрібні
І не хоче відпочити
Від цієї маятні.
2023.09.20
08:51
Росія ніде не закінчується, адже ніде і не починалась.
Що москва, що вся росія – одне суцільне Чертаново («чертовщина»).
Державна дума росії думає думу здихаючої курки.
Дума і дупа – різниця лишень в одну букву.
Хто пропагандона годує, той йог
2023.09.20
08:17
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
2023.09.20
04:16
Напоїть дощ сосновий бір,
гриби потягнуться до хмар
і осені наперекір
горить на ясенях пожар,
палають красені дуби
й берізоньки, мов у вогні,
і де здіймаються горбки,
там губи* видяться мені,
гриби потягнуться до хмар
і осені наперекір
горить на ясенях пожар,
палають красені дуби
й берізоньки, мов у вогні,
і де здіймаються горбки,
там губи* видяться мені,
2023.09.20
04:16
Слова молитви линуть із душі.
Хіба важливо в голос чи про себе?
Зоря запалить горизонти неба…
У світі Божім стільки на межі.
А скільки в нім іще й за небокраєм?
Здогадуємось ми, але не знаєм.
Зовуть нас невідомі рубежі.
Ти не шукай суцвіття м’яти-р
Хіба важливо в голос чи про себе?
Зоря запалить горизонти неба…
У світі Божім стільки на межі.
А скільки в нім іще й за небокраєм?
Здогадуємось ми, але не знаєм.
Зовуть нас невідомі рубежі.
Ти не шукай суцвіття м’яти-р
2023.09.19
22:06
На сцене Национального академического драматического
театра им. Ивана Франко в Киеве многие годы с неизменным
успехом идёт спектакль «Швейк» по знаменитому роману
Ярослава Гашека.
Немой реквизит
трансформируе
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...театра им. Ивана Франко в Киеве многие годы с неизменным
успехом идёт спектакль «Швейк» по знаменитому роману
Ярослава Гашека.
Немой реквизит
трансформируе
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2021.07.06
2021.06.16
2017.01.26
2016.04.07
2015.11.30
2015.11.24
2015.10.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Наталія Кравченко (1985) /
Головні поетичні огляди
Історія української мови
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
Ця мова належить до індоевропейських мов.
Виникнення слов'янської мовної історії є
слов'янська мова,
тобто походить українська мова.
Прасловянська мова була
"живою мовою" і була сформована
коли розвивалася слов'янська мова.
Праслов'янська мова не має територіально
- обмеженої "прабатьківщини",
тобто, праслов'янська мова сформована
"не на одному місці".
Завжди при слов'янських мовах
були присутні не слов'янські етнічні елементи.
В колі індоевропейських племен існувала прадавня
суміжність слов'ян, ілірійців, фракійців і кельтів.
Слов'янська мова походить з балтійської мови.
Так слов'яни мали звязки з давніми італіками.
Так виникла балто - слов'янська мова.
В той же час,
кельтська мова слов'ян підтримувала
стосунки поляками і мали слов'яни - кельтські контакти
залишив сліди польській мові
на Віслі й Одері та Дунайської прабатьківщини слов'ян.
поділ слов'янських мов на групи:
Лужицькі слов'яни являються першими свідкими
існування праукраїнської мови -
верхньолужицька мова.
Наші предки лужицькі
залишали сліди на Азові
аж до заходу Сербії, заходу Польщі
і півночі Чехії й Лужичини.
Полабські слов'яни
являються другими свідками
існування праукраїнської мови -
полабська мова.
Наші предки полабські мали лехітські групи слов'ян,
які залишали сліди у Німеччині на Лабі
в околицях Люнкбурга, Люхова, Сютена і Польщі.
Назва полабського плем'я wkrzanie "украни, укри".
Ходили слухи, що назва Україна -
"того ж кореня, що й топоним
Укермарк земля полабських укрів".
Протословацька мова
являеться третім свідком існування праукраїнської мови.
Наші предки залишали слід
в Словенії, Чехії та Сербо - Хорватії.
В наслідок інтеграції трьох слов'ян:
полян, древлян, сіверців за участю степного населення -
іраномовного і тюркомовного -
і був носієм з місцевих діалектів
історичного походження праслов'янської мови
полянських, древлянських, сіверя,
що згодом дістали назву "українська мова".
Слов'яни не успадковували мовних особливостей таких, як:
радимичі, кривичі, вятичі чи новгородські.
бо продовження мови цих племен були білоруська і руська мова.
* “Стародавні укри” є об’єктом чисельних псевдопатріотичних інсинуацій, що видають їх як “першоукраїнців”. “Ступінь давності” укрів – величина довільна: від близького до історичних реалій початку середньовіччя до абсолютно фантастичної кам’яної доби. На жаль, у медіа (насамперед – в Інтернеті, а також у телевізійному просторі) розмисли вітчизняних прихильників “фолк-хісторі” часто-густо позиціонують як точку зору української історичної науки.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Історія української мови
Історичний вірш
Наташа
З давніх часів наші предкивикористовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
Ця мова належить до індоевропейських мов.
Виникнення слов'янської мовної історії є
слов'янська мова,
тобто походить українська мова.
Прасловянська мова була
"живою мовою" і була сформована
коли розвивалася слов'янська мова.
Праслов'янська мова не має територіально
- обмеженої "прабатьківщини",
тобто, праслов'янська мова сформована
"не на одному місці".
Завжди при слов'янських мовах
були присутні не слов'янські етнічні елементи.
В колі індоевропейських племен існувала прадавня
суміжність слов'ян, ілірійців, фракійців і кельтів.
Слов'янська мова походить з балтійської мови.
Так слов'яни мали звязки з давніми італіками.
Так виникла балто - слов'янська мова.
В той же час,
кельтська мова слов'ян підтримувала
стосунки поляками і мали слов'яни - кельтські контакти
залишив сліди польській мові
на Віслі й Одері та Дунайської прабатьківщини слов'ян.
поділ слов'янських мов на групи:
Лужицькі слов'яни являються першими свідкими
існування праукраїнської мови -
верхньолужицька мова.
Наші предки лужицькі
залишали сліди на Азові
аж до заходу Сербії, заходу Польщі
і півночі Чехії й Лужичини.
Полабські слов'яни
являються другими свідками
існування праукраїнської мови -
полабська мова.
Наші предки полабські мали лехітські групи слов'ян,
які залишали сліди у Німеччині на Лабі
в околицях Люнкбурга, Люхова, Сютена і Польщі.
Назва полабського плем'я wkrzanie "украни, укри".
Ходили слухи, що назва Україна -
"того ж кореня, що й топоним
Укермарк земля полабських укрів".
Протословацька мова
являеться третім свідком існування праукраїнської мови.
Наші предки залишали слід
в Словенії, Чехії та Сербо - Хорватії.
В наслідок інтеграції трьох слов'ян:
полян, древлян, сіверців за участю степного населення -
іраномовного і тюркомовного -
і був носієм з місцевих діалектів
історичного походження праслов'янської мови
полянських, древлянських, сіверя,
що згодом дістали назву "українська мова".
Слов'яни не успадковували мовних особливостей таких, як:
радимичі, кривичі, вятичі чи новгородські.
бо продовження мови цих племен були білоруська і руська мова.
* “Стародавні укри” є об’єктом чисельних псевдопатріотичних інсинуацій, що видають їх як “першоукраїнців”. “Ступінь давності” укрів – величина довільна: від близького до історичних реалій початку середньовіччя до абсолютно фантастичної кам’яної доби. На жаль, у медіа (насамперед – в Інтернеті, а також у телевізійному просторі) розмисли вітчизняних прихильників “фолк-хісторі” часто-густо позиціонують як точку зору української історичної науки.
Використання літератури:
1. Українці-русини: етнолінгвістичні та етнокультурні процеси в історичному розвитку / [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, МАУ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. – К., 2013. – 750 с.
2. Мозер М. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: історія/ Міхаель Мозер. - К., 2018. - 30 с.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію