кошмари

Ранком дзвінок у двері. відкриваю. там чорний кіт. не вітається. просто проходитьу кімнату і сідає у крісло. величенький такий. метр тридцять, з зеленим ірокєзом. модний, значить. закриваю двері, шоб вори не зайшли. на замок один оборот і ще на цепочку. таке..

іду на кухню. хочу мате, а він може і зачекати. час на перукарню ж знайшов - точно не сам робив. а ще у нього штанга в язику, але то ще з минулого року. і хвіст перебитий - по землі волочиться.

треба вколоти новорапід і поїсти. кіт приходить на стук двері холодильника. тупа звичка. не звертаю на нього увагу - молоко знову скисло.



- будеш кисле молоко з кавою?

робить вигляд шо не чує мене. відкриває холодильник. нізащо йому не дотягнутись до верхньої полички, але там лише "Сяйво" Кінга і гнилий грейпфрут(сірий-п-фрукт чи воноградний-фрукт).

повертається до мене і бере миску.

- вважай шо ти обкурилась, слухаєш кота. а ще ти - егоїстична дупа і в тебе синці під очима. дай ложку. чи я маю ту бридоту сьорбати?- заговорив, падло волохате.

- ні. лакати. як всі коти. і заткнися ненадовго. побудь беззвучною галюцинацією- кажись образився. сів за стіл, до вікна і втикає на вулицю. там їздять машини. лакає і не морщиться. зроблю, мабуть, собі бутерброди.сьогодні дві пари іспанської і історія. чого я маю кормити того кота? він ночує де хоче, а я так не можу.

вмикаю Нірвану. Кобейн кричить наче йому виривають кишки. повільно так витягують. не можу слухати довго стає страшно. серце б*ється у ритмі крику - один стук - секунд десять. це якось не зовсім норма.

у мене кліщі, але до ветеринара не піду - це знову кіт. - від його уколів вже не вставляє.

- придурок. вони антисептичні. - я спокійно з розгону даю йому під зад. намагається мене поцарапати. ніфіга. я не перший день живу. робить вигляд шо так і було задумано.

потирає свою дупу. йде в кімнату і завалюється у моє незастелене ліжко.

я вмикаю комп. нових повідомлень немає. на слемі стібаються з мого останнього віршика. ставлю диск мано негра. з колонок немає звуку. прокидаюсь