
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.15
18:27
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Шахерезада і
Шахерезада і
2025.08.15
18:17
тісно у барі
шумно
Юр
наливай що є
музика шестиструнна
спокою не дає
будьмо
шумно
Юр
наливай що є
музика шестиструнна
спокою не дає
будьмо
2025.08.15
13:49
Сполох мій перед ранком,
Запеленався в сон ще.
Тільки-но роси впали,
Вітер себе зморив.
Ще не торка фіранки
Краєм рожевим сонце,
В шибі блідий черпалок
Носиком догори.
Запеленався в сон ще.
Тільки-но роси впали,
Вітер себе зморив.
Ще не торка фіранки
Краєм рожевим сонце,
В шибі блідий черпалок
Носиком догори.
2025.08.15
06:42
Чи не ти казала досі
І тлумачила завжди, –
Хто, чому й за ким голосить,
І не вирветься з біди?
Чи не ти співала тихо,
Користь маючи від знань, –
Що коли не збудиш лихо,
То не матимеш страждань?
І тлумачила завжди, –
Хто, чому й за ким голосить,
І не вирветься з біди?
Чи не ти співала тихо,
Користь маючи від знань, –
Що коли не збудиш лихо,
То не матимеш страждань?
2025.08.14
23:34
Тримаєш жезли у руці –
виконують все фахівці,
по профілю їм виші ці,
бо долі слід в їх вишивці.
14.08.2025р. UA
виконують все фахівці,
по профілю їм виші ці,
бо долі слід в їх вишивці.
14.08.2025р. UA
2025.08.14
22:55
Сховавши ідентичність десь на дно,
Вбачаючи у зраді доброчинство, Пишається змосковщене лайно Своїм холуйським недоукраїнством.
У нетрях зубожілої душі
Усе чуже, холодне і вороже. Позбутися московської іржі Здається, тільки куля допоможе.
Вбачаючи у зраді доброчинство, Пишається змосковщене лайно Своїм холуйським недоукраїнством.
У нетрях зубожілої душі
Усе чуже, холодне і вороже. Позбутися московської іржі Здається, тільки куля допоможе.
2025.08.14
21:45
Ти намагаєшся когось знайти
у натовпі, але все марно.
Натовп - це магма,
це хаотичний потік.
Ти думаєш, що знайомі
прийдуть на цей захід,
але вони десь забарилися,
щезли у випадкових справах.
у натовпі, але все марно.
Натовп - це магма,
це хаотичний потік.
Ти думаєш, що знайомі
прийдуть на цей захід,
але вони десь забарилися,
щезли у випадкових справах.
2025.08.14
20:17
В Московії чимало тих «святих»,
Яким хіба лише до пекла є дорога.
Вони ж не надто переймаються від того,
Бо в москалів завжди усе святе для них,
На кого вкаже нинішній їх «цар».
Нехай тавра уже на ньому ставить ніде,
Для москалів святий такий, однач
Яким хіба лише до пекла є дорога.
Вони ж не надто переймаються від того,
Бо в москалів завжди усе святе для них,
На кого вкаже нинішній їх «цар».
Нехай тавра уже на ньому ставить ніде,
Для москалів святий такий, однач
2025.08.14
15:02
На маленькій ділянці огороду, де не було ніяких рослин, після зливи, що заплескала землю, я угледів нірку. Спершу подумав, що це лисиця мишкувала. Тут неподалік на покинутому обійсті вона давно хазяйнує. Напено бігати з лісу, щоб вполювати крілика чи кур
2025.08.14
15:01
Весною уже сонце повернулось...
До цих ознак, боюсь, ніяк не звикну –
Розтанув сніг, не прибраний із вулиць.
Тож мотлох видно, викинутий з вікон.
Підсніжники заполонили місто.
В спустошеному лісі таловини
Чорніють, зяють траурним намистом...
До цих ознак, боюсь, ніяк не звикну –
Розтанув сніг, не прибраний із вулиць.
Тож мотлох видно, викинутий з вікон.
Підсніжники заполонили місто.
В спустошеному лісі таловини
Чорніють, зяють траурним намистом...
2025.08.14
06:43
Дівицю я жду яка спить у бігуді
Дівицю я жду а за гроші не нуди
Наш автобус ось прибув
Дівицю я жду заводську
Дівицю я жду ну коліна затовсті
Дівицю я жду і за шапку їй шарфи
Змійка зламалась унизу
Дівицю я жду а за гроші не нуди
Наш автобус ось прибув
Дівицю я жду заводську
Дівицю я жду ну коліна затовсті
Дівицю я жду і за шапку їй шарфи
Змійка зламалась унизу
2025.08.14
06:32
Про усе дізнатись хоче
Самостійно змалку хлопчик
І тому вмовляє тата
Научить його читати
Буквара, що в їхню хату
Дід колись уніс для брата.
Батько вчитель нікудишній,
Самостійно змалку хлопчик
І тому вмовляє тата
Научить його читати
Буквара, що в їхню хату
Дід колись уніс для брата.
Батько вчитель нікудишній,
2025.08.13
22:53
Усе було готове до весілля: біла сукня зі шлейфом, який нестимуть діти; законвертовано запрошення гостям, ресторан замовлено...
Затримка була за молодим. Воює в Газі – в цьому гніздовиську терористів, за будь-яку ціну готових нищить юдеїв не тільки в Ізр
2025.08.13
22:02
Блок спалює свої щоденники.
Ми ніколи не дізнаємося
про таємницю "Скіфів"
і "Дванадцяти".
Це те саме, що Гоголь
спалює 2-й том "Мертвих душ".
Блок спалює свої щоденники.
Спалює важливі одкровення,
Ми ніколи не дізнаємося
про таємницю "Скіфів"
і "Дванадцяти".
Це те саме, що Гоголь
спалює 2-й том "Мертвих душ".
Блок спалює свої щоденники.
Спалює важливі одкровення,
2025.08.13
20:49
Моя поезія - сумна,
Бо в мене доля невесела.
Мої пегасові джерела -
Не квіточки та не весна,
А смерть, самотність і війна,
Скорботи вбивчі децибели.
Моя поезія - сумна,
Бо в мене доля невесела.
Мої пегасові джерела -
Не квіточки та не весна,
А смерть, самотність і війна,
Скорботи вбивчі децибели.
Моя поезія - сумна,
2025.08.13
19:00
Серпня шовковий дотик,
Літа дарунок теплий
Пахне посохлим зіллям.
В обрію теракотах
Зрілі пониклі стебла
Вправно насіння сіють:
Степу руда лямівка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Літа дарунок теплий
Пахне посохлим зіллям.
В обрію теракотах
Зрілі пониклі стебла
Вправно насіння сіють:
Степу руда лямівка
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Окремі вірші зарубіжних поетів
Із Семюела Кольріджа
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Семюела Кольріджа
ДО РІЧКИ ОТТЕР
Мій західний струмку, потоку милий!
Вже стільки літ минуло -- який вир
Подій сумних і радісних -- з тих пір,
Як камінець жбурляв я в твої хвилі
Й лічив, підстрибнуть скільки раз він в силі.
І хоч дитинство я вже не верну,
Та пам'ять оживля ті насолоди:
Вдивляюсь пильно -- й оком не змигну --
Як ти між верболозів котиш води,
Вливаючи в спекотність осяйну
Днів літніх тінь своєї прохолоди.
Дитинства дні! Мені вас не забуть.
Й не раз, втомившись від турбот, зітхну:
О, як хотів би знов дитям побуть!
ТРУД БЕЗ НАДІЇ
В труді природа вік: повзе слимак,
Бджола дзижчить, в польоті птах всі дні;
Зима, завмерши в сні, дає вже знак,
Збудившись, все у квіт вдягнуть весні.
Лиш я марную час -- нащо мені
І мед, і подруга, й гніздо, й пісні?
Все ж знаю доли, де між квітів чару
Струмки дзюркочуть, сповнені нектару.
Даруйте, квіти, іншим вже свій цвіт!
Струмки, спішіть від мене далі в світ!
Уста німотні, без вінка чоло:
Дрімотою що ж душу облягло?
Труд без надії -- в решеті нектар,
Й надія безпредметна -- марний дар.
ДО ПРИРОДИ
Це може, й плід уяви лиш, коли
Всі речі, що я бачу, тої ж миті
Здаються мені радістю зігріті,
А в листі й квітах знову ожили
Любов і благочестя, що були
В них завжди. Й хай сміються всі на світі
Над цим -- вже маю захист в своїи скиті
Від страху, горя, сумнівів, хули.
То ж тут, в полях, поставлю свій вівтар,
Й хай буде небозвід мені за храм,
А квітів аромат, весь їхній чар
Тобі, мій Боже, хай за фіміам
Духмяний стане. Дай благословіння,
Щоб я, священник Твій, тут вів служіння.
ДО ОСІННЬОГО МІСЯЦЯ
В наряді ночі перле феєричний!
Творцю видінь вражаючих, привіт!
Я стежу, як пливеш ти, блиск магічний
Ллючи молочно крізь сплетіння віт,
Коли, неначе граючись, ховаєш
За покривом із мли блідий свій диск;
То знову із-за хмари визираєш,
Й дрімоту з неба проганя твій блиск.
Така й надія -- теж ясна й мінлива:
Ледь зблискує; ховають її в тінь
Відчаю чорні, як в дракона, крила --
Й ось із своїх прогнала володінь
Турбот і смутку хмари й освітила,
Мов метеор, і даль всю, й височінь.
Мій західний струмку, потоку милий!
Вже стільки літ минуло -- який вир
Подій сумних і радісних -- з тих пір,
Як камінець жбурляв я в твої хвилі
Й лічив, підстрибнуть скільки раз він в силі.
І хоч дитинство я вже не верну,
Та пам'ять оживля ті насолоди:
Вдивляюсь пильно -- й оком не змигну --
Як ти між верболозів котиш води,
Вливаючи в спекотність осяйну
Днів літніх тінь своєї прохолоди.
Дитинства дні! Мені вас не забуть.
Й не раз, втомившись від турбот, зітхну:
О, як хотів би знов дитям побуть!
ТРУД БЕЗ НАДІЇ
В труді природа вік: повзе слимак,
Бджола дзижчить, в польоті птах всі дні;
Зима, завмерши в сні, дає вже знак,
Збудившись, все у квіт вдягнуть весні.
Лиш я марную час -- нащо мені
І мед, і подруга, й гніздо, й пісні?
Все ж знаю доли, де між квітів чару
Струмки дзюркочуть, сповнені нектару.
Даруйте, квіти, іншим вже свій цвіт!
Струмки, спішіть від мене далі в світ!
Уста німотні, без вінка чоло:
Дрімотою що ж душу облягло?
Труд без надії -- в решеті нектар,
Й надія безпредметна -- марний дар.
ДО ПРИРОДИ
Це може, й плід уяви лиш, коли
Всі речі, що я бачу, тої ж миті
Здаються мені радістю зігріті,
А в листі й квітах знову ожили
Любов і благочестя, що були
В них завжди. Й хай сміються всі на світі
Над цим -- вже маю захист в своїи скиті
Від страху, горя, сумнівів, хули.
То ж тут, в полях, поставлю свій вівтар,
Й хай буде небозвід мені за храм,
А квітів аромат, весь їхній чар
Тобі, мій Боже, хай за фіміам
Духмяний стане. Дай благословіння,
Щоб я, священник Твій, тут вів служіння.
ДО ОСІННЬОГО МІСЯЦЯ
В наряді ночі перле феєричний!
Творцю видінь вражаючих, привіт!
Я стежу, як пливеш ти, блиск магічний
Ллючи молочно крізь сплетіння віт,
Коли, неначе граючись, ховаєш
За покривом із мли блідий свій диск;
То знову із-за хмари визираєш,
Й дрімоту з неба проганя твій блиск.
Така й надія -- теж ясна й мінлива:
Ледь зблискує; ховають її в тінь
Відчаю чорні, як в дракона, крила --
Й ось із своїх прогнала володінь
Турбот і смутку хмари й освітила,
Мов метеор, і даль всю, й височінь.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію