ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 homeworks
В школе и в университете я изучал французский язык. Но в Израиле решил заняться английским, так как здесь на нем свободно изъясняются не только полуграмотные нищие и малолетние арабские коробейники, но, кажется, даже бездомные коты.
Занимаюсь самостоятельно, так как учителя и курсы очень дорогие. Правда, месяц с лишним ходил на беседы к бывшему библиотекарю – выходцу из ЮАР. Кое-что из учебного материала, который подбираю сам, наводит на воспоминания и раздумья.

1
Одна датская семья решила переселиться в Англию. На теплоходе все домочадцы заболели. Примечательно, как глава семьи описывает злоключения:
«То make matters worse, I left my camera on the chip. Few visitors experienced such an unfortunate beginning to their stay, and we certainly to go straight home again”.
Дальше я не смог читать. Прикрыл ладонями глаза и в памяти всплыло наше переселение в Израиль…
…Все мы с нелегким сердцем оставляли Киев, полагая, что вряд ли когда-нибудь удастся вернуться хотя бы туристами. Но труднее всего отъезд дался тестю. И это сказалось на его пошатнувшемся здоровье. Где-то при подъезде к пограничной станции Чоп Лазаря Ионовича разбил инсульт. В Будапеште обещанной скорой помощи не оказалось. С младшим сыном с трудом удалось перенести больного в обыкновенную машину, которая привезла нас в общежитие Сохнута. Только под утро приехала бригада врачей и тестя забрали в больницу. Жена отправилась вместе с ним.
Другие отъезжающие осматривали достопримечательности Будапешта, а я с сыном дожидался вестей. Были они неутешительны. В таком состоянии больного нельзя было отправлять сейчас самолетом. Какое-то время придется побыть в больнице. Решили, что я с сыном уеду, а жена останется при отце. На пищу им обоим нужны будут деньги, которых у нас не было. Что делать? Я снял обручальное кольцо и отдал жене, чтобы она продала, если не помогут агенты Сохнута…
Долго еще на моем безымянном пальце оставался след, но потом исчез.
В аэропорту имени Бен Гуриона вместе с противогазами всем прибывшим выдали так называемые карманные деньги, необходимые на безбедное проживание.
-А вам не положено,- сказали нам.- Когда соберется вся семья, тогда и получите.
Была пятница и нас поселили в гостинице неподалеку от аэропорта. Ночью дважды пришлось бежать в бомбоубежище. На Тель-Авив с надрывным ревом летели «скады»…
Первый шаббат в Израиле выдался по-летнему солнечным и теплым.Просто не верилось, что на дворе – февраль. Сын остался в гостинице заниматься на кларнете, а я вышел на улицу и направился в апельсиновую рощу. Вся земля была усыпана плодами. Видимо, никто их не убирал. Была война, и кто знает, куда мог упасть снаряд.
В воскресенье утром, погрузив на такси свой нехитрый скарб – несколько баулов, мы направились в Иерусалим. По дороге накрапывал дождь, который вскоре превратился в настоящий ливень. Насквозь промокшие, мы очутились перед закрытой дверью квартиры, что за месяц до нашего приезда снял старший сын, прибывший в Израиль самостоятельно. Слава Богу, что вышел сосед и предложил зайти к нему согреться и выпить чаю.
Но вот появился и Борис. Вошли в давно нетопленную квартиру, рассказали о случившемся с дедом, выслушали и его рассказ о житье-бытье в такие нелегкие три месяца без семьи.
-Привезли деньги?- спросил Борис.- Через три дня я должен заплатить за квартиру.
Узнав, что деньги появятся только с прибытием мамы и деда, сын позвонил хозяевам и попросил об отсрочке с уплатой. Три дня, пока не приехала жена, мы питались галетами, запивая их чаем. Передвигались по Иерусалиму только пешком.
Тестя прямо с самолета отправили в близлежащую больницу. После занятий в ульпане жена отправлялась туда, надев противогаз, а мы с нетерпением ожидали ее возвращения. Война в Персидском заливе еще продолжалась. Через месяц тесть скончался, так и не увидев Иерусалим. День его кончины совпал с днем рождения младшего сына.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-02-18 14:20:06
Переглядів сторінки твору 165
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.035 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.223 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.08.24 21:58
Автор у цю хвилину відсутній