
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.30
10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
2025.06.30
09:12
Частина друга
Жовч і кров
1930 рік
Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
2025.06.30
08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.
На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.
На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —
2025.06.30
05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
2025.06.29
23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.
Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.
Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,
2025.06.29
23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,
2025.06.29
22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.
І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.
Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.
Невідчутна і ледь жива.
І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.
Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.
2025.06.29
17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке
Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке
Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке
2025.06.29
14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і
2025.06.29
12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
2025.06.29
11:45
Кілька днів просто не міг відійти від трагікомедії «Мій карпатський дідусь». Пронизливе враження - справді велике кіно, навіть не за форматом, а передусім, за художнім рівнем. Міжнародна творча команда (режисер і сценарист фільму - грузин Заза Буадзе, спі
2025.06.29
06:19
Там, де куриться туманом
Гомінка ріка,
Виглядають спозарана
Хлопця-козака.
Почалася косовиця,
А тебе нема, –
Покажися-обізвися
Хоч би крадькома.
Гомінка ріка,
Виглядають спозарана
Хлопця-козака.
Почалася косовиця,
А тебе нема, –
Покажися-обізвися
Хоч би крадькома.
2025.06.28
21:48
Цей твір, який сховався у пучині
Глибинних вод, потоків, бурунів,
Пропав у невідомості, що нині
Диктує нам свій первозданний гнів,
Який нам світить із очей вогнів.
Цей текст не є сакральним чи пророчим,
Він народився у боях терзань
Глибинних вод, потоків, бурунів,
Пропав у невідомості, що нині
Диктує нам свій первозданний гнів,
Який нам світить із очей вогнів.
Цей текст не є сакральним чи пророчим,
Він народився у боях терзань
2025.06.28
20:06
В лузі серед конюшини
Виросли дзвіночки сині,
І голівками хитають,
Дзвоном бджілок відганяють.
Прилетів сердитий джміль:
"Чути дзвін ваш звідусіль!"
Не дзвенять вже ті, співають,
На гостину бджіл скликають.
Виросли дзвіночки сині,
І голівками хитають,
Дзвоном бджілок відганяють.
Прилетів сердитий джміль:
"Чути дзвін ваш звідусіль!"
Не дзвенять вже ті, співають,
На гостину бджіл скликають.
2025.06.28
15:06
Усе життя, по суті – пошук істини,
як путь у невідоме, в один бік.
А сенс буття – не має часу й відстані,
йому байдуже, миля, день чи вік…
І живемо, немов у невагомості,
де гаємо години, де роки.
У митях так, на рівні підсвідомості,
як путь у невідоме, в один бік.
А сенс буття – не має часу й відстані,
йому байдуже, миля, день чи вік…
І живемо, немов у невагомості,
де гаємо години, де роки.
У митях так, на рівні підсвідомості,
2025.06.28
14:50
День Конституції є в Україні,
то ж хочеться усім, щоби закони
оберігали, захищали нині,
щоб ворог не порушував кордони.
Ми суверенні, вільні, незалежні
і знаємо обов'язки і право.
Гарант життя, щоб був завжди належний
для кожної людини від держави
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...то ж хочеться усім, щоби закони
оберігали, захищали нині,
щоб ворог не порушував кордони.
Ми суверенні, вільні, незалежні
і знаємо обов'язки і право.
Гарант життя, щоб був завжди належний
для кожної людини від держави
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
homeworks
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
homeworks
В школе и в университете я изучал французский язык. Но в Израиле решил заняться английским, так как здесь на нем свободно изъясняются не только полуграмотные нищие и малолетние арабские коробейники, но, кажется, даже бездомные коты.
Занимаюсь самостоятельно, так как учителя и курсы очень дорогие. Правда, месяц с лишним ходил на беседы к бывшему библиотекарю – выходцу из ЮАР. Кое-что из учебного материала, который подбираю сам, наводит на воспоминания и раздумья.
1
Одна датская семья решила переселиться в Англию. На теплоходе все домочадцы заболели. Примечательно, как глава семьи описывает злоключения:
«То make matters worse, I left my camera on the chip. Few visitors experienced such an unfortunate beginning to their stay, and we certainly to go straight home again”.
Дальше я не смог читать. Прикрыл ладонями глаза и в памяти всплыло наше переселение в Израиль…
…Все мы с нелегким сердцем оставляли Киев, полагая, что вряд ли когда-нибудь удастся вернуться хотя бы туристами. Но труднее всего отъезд дался тестю. И это сказалось на его пошатнувшемся здоровье. Где-то при подъезде к пограничной станции Чоп Лазаря Ионовича разбил инсульт. В Будапеште обещанной скорой помощи не оказалось. С младшим сыном с трудом удалось перенести больного в обыкновенную машину, которая привезла нас в общежитие Сохнута. Только под утро приехала бригада врачей и тестя забрали в больницу. Жена отправилась вместе с ним.
Другие отъезжающие осматривали достопримечательности Будапешта, а я с сыном дожидался вестей. Были они неутешительны. В таком состоянии больного нельзя было отправлять сейчас самолетом. Какое-то время придется побыть в больнице. Решили, что я с сыном уеду, а жена останется при отце. На пищу им обоим нужны будут деньги, которых у нас не было. Что делать? Я снял обручальное кольцо и отдал жене, чтобы она продала, если не помогут агенты Сохнута…
Долго еще на моем безымянном пальце оставался след, но потом исчез.
В аэропорту имени Бен Гуриона вместе с противогазами всем прибывшим выдали так называемые карманные деньги, необходимые на безбедное проживание.
-А вам не положено,- сказали нам.- Когда соберется вся семья, тогда и получите.
Была пятница и нас поселили в гостинице неподалеку от аэропорта. Ночью дважды пришлось бежать в бомбоубежище. На Тель-Авив с надрывным ревом летели «скады»…
Первый шаббат в Израиле выдался по-летнему солнечным и теплым.Просто не верилось, что на дворе – февраль. Сын остался в гостинице заниматься на кларнете, а я вышел на улицу и направился в апельсиновую рощу. Вся земля была усыпана плодами. Видимо, никто их не убирал. Была война, и кто знает, куда мог упасть снаряд.
В воскресенье утром, погрузив на такси свой нехитрый скарб – несколько баулов, мы направились в Иерусалим. По дороге накрапывал дождь, который вскоре превратился в настоящий ливень. Насквозь промокшие, мы очутились перед закрытой дверью квартиры, что за месяц до нашего приезда снял старший сын, прибывший в Израиль самостоятельно. Слава Богу, что вышел сосед и предложил зайти к нему согреться и выпить чаю.
Но вот появился и Борис. Вошли в давно нетопленную квартиру, рассказали о случившемся с дедом, выслушали и его рассказ о житье-бытье в такие нелегкие три месяца без семьи.
-Привезли деньги?- спросил Борис.- Через три дня я должен заплатить за квартиру.
Узнав, что деньги появятся только с прибытием мамы и деда, сын позвонил хозяевам и попросил об отсрочке с уплатой. Три дня, пока не приехала жена, мы питались галетами, запивая их чаем. Передвигались по Иерусалиму только пешком.
Тестя прямо с самолета отправили в близлежащую больницу. После занятий в ульпане жена отправлялась туда, надев противогаз, а мы с нетерпением ожидали ее возвращения. Война в Персидском заливе еще продолжалась. Через месяц тесть скончался, так и не увидев Иерусалим. День его кончины совпал с днем рождения младшего сына.
Занимаюсь самостоятельно, так как учителя и курсы очень дорогие. Правда, месяц с лишним ходил на беседы к бывшему библиотекарю – выходцу из ЮАР. Кое-что из учебного материала, который подбираю сам, наводит на воспоминания и раздумья.
1
Одна датская семья решила переселиться в Англию. На теплоходе все домочадцы заболели. Примечательно, как глава семьи описывает злоключения:
«То make matters worse, I left my camera on the chip. Few visitors experienced such an unfortunate beginning to their stay, and we certainly to go straight home again”.
Дальше я не смог читать. Прикрыл ладонями глаза и в памяти всплыло наше переселение в Израиль…
…Все мы с нелегким сердцем оставляли Киев, полагая, что вряд ли когда-нибудь удастся вернуться хотя бы туристами. Но труднее всего отъезд дался тестю. И это сказалось на его пошатнувшемся здоровье. Где-то при подъезде к пограничной станции Чоп Лазаря Ионовича разбил инсульт. В Будапеште обещанной скорой помощи не оказалось. С младшим сыном с трудом удалось перенести больного в обыкновенную машину, которая привезла нас в общежитие Сохнута. Только под утро приехала бригада врачей и тестя забрали в больницу. Жена отправилась вместе с ним.
Другие отъезжающие осматривали достопримечательности Будапешта, а я с сыном дожидался вестей. Были они неутешительны. В таком состоянии больного нельзя было отправлять сейчас самолетом. Какое-то время придется побыть в больнице. Решили, что я с сыном уеду, а жена останется при отце. На пищу им обоим нужны будут деньги, которых у нас не было. Что делать? Я снял обручальное кольцо и отдал жене, чтобы она продала, если не помогут агенты Сохнута…
Долго еще на моем безымянном пальце оставался след, но потом исчез.
В аэропорту имени Бен Гуриона вместе с противогазами всем прибывшим выдали так называемые карманные деньги, необходимые на безбедное проживание.
-А вам не положено,- сказали нам.- Когда соберется вся семья, тогда и получите.
Была пятница и нас поселили в гостинице неподалеку от аэропорта. Ночью дважды пришлось бежать в бомбоубежище. На Тель-Авив с надрывным ревом летели «скады»…
Первый шаббат в Израиле выдался по-летнему солнечным и теплым.Просто не верилось, что на дворе – февраль. Сын остался в гостинице заниматься на кларнете, а я вышел на улицу и направился в апельсиновую рощу. Вся земля была усыпана плодами. Видимо, никто их не убирал. Была война, и кто знает, куда мог упасть снаряд.
В воскресенье утром, погрузив на такси свой нехитрый скарб – несколько баулов, мы направились в Иерусалим. По дороге накрапывал дождь, который вскоре превратился в настоящий ливень. Насквозь промокшие, мы очутились перед закрытой дверью квартиры, что за месяц до нашего приезда снял старший сын, прибывший в Израиль самостоятельно. Слава Богу, что вышел сосед и предложил зайти к нему согреться и выпить чаю.
Но вот появился и Борис. Вошли в давно нетопленную квартиру, рассказали о случившемся с дедом, выслушали и его рассказ о житье-бытье в такие нелегкие три месяца без семьи.
-Привезли деньги?- спросил Борис.- Через три дня я должен заплатить за квартиру.
Узнав, что деньги появятся только с прибытием мамы и деда, сын позвонил хозяевам и попросил об отсрочке с уплатой. Три дня, пока не приехала жена, мы питались галетами, запивая их чаем. Передвигались по Иерусалиму только пешком.
Тестя прямо с самолета отправили в близлежащую больницу. После занятий в ульпане жена отправлялась туда, надев противогаз, а мы с нетерпением ожидали ее возвращения. Война в Персидском заливе еще продолжалась. Через месяц тесть скончался, так и не увидев Иерусалим. День его кончины совпал с днем рождения младшего сына.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію