ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Проза

 Дельфиний рок
Роман не мыслил своей жизни без моря. И хотя в юности ему рисовались более романтичные картинки, жизнь привела его в рыболовецкий промысел. Плавал Роман-мореман на траулере и вырос там до старшего помощника капитана. Был он требовательным, но справедливым, и каким-то удивительно человечным что ли, хотя и не до сантиментов бывает порой на море.

Однажды сеть с уловом принесла рыбакам сюрприз – в ней запутался дельфин. Он был серьезно ранен, с поврежденным грудным плавником. Выпустить его назад в море означало обречь на верную гибель. Имеющий авторитет в глазах капитана старпом уговорил его оставить дельфина, дав ему шанс на спасение.

– Куда ж ты его, Роман Михалыч, положишь? Каюта не тесновата ли будет? – пытался отшутиться капитан, понимая, что старпом не собирается сдаваться.

– А мы его в чан для креветок поместим – будет у нас ванны принимать под видом гигантской креветки! – не растерялся Роман.

Команда поддержала старпома, ребята помогли переоборудовать один из чанов для нового судового жильца. А капитан связался с ближайшим портом о передаче «улова» в океанариум.

Но море на то и море, чтобы показать человеку свою над ним власть. Сильный шторм преградил траулеру путь к цели. Тут уж старпом пришел на помощь команде, которая не успевала сворачивать снасти на палубе. И все бы хорошо, если бы не злополучная волна – она накрыла Романа и отнесла к работающей лебедке. Когда вода схлынула, ребята увидели своего старпома с обрезанной тросом ногой…

В порту прощались с обоими ранеными – дельфина принял местный океанариум, а Романа Михайловича ждало долгое лечение. Пройдет целый год, пока, осваивая новый протез, Роман не доберется до океанариума, навестить собрата по несчастью.

– Девушка, у меня тут знакомый. Соскучился я по нему, – обратился Роман к дежурившей у бортика сотруднице.

Как оказалось, зоолог по имени Марина напрямую работала с тем самым спасенным дельфином-новичком. Назвали его Рокки, и характер у него был не очень покладистый. Особенно сложно было приучить его есть размороженную рыбу – она была не такая, как он привык ловить в родных водах.

– Он серьезно травмирован, –Марина вводила Романа в курс дел Рокки, – с таким повреждением плавника ему не выжить в море. Он хоть и плывет, но не держит траекторию, и ему сложно ею управлять. Так что Рокки уже никогда не вернуться в море.

– Также как и мне – вздохнул бывший старпом, глядя на дельфина с особенным сочувствием.

Романа тянуло к Рокки. Связанные общим трагическим прошлым, они оба с трудом находили себя в настоящем, а их будущее и вовсе было покрыто мраком. Роман учился жить на суше, Рокки – в кусочке океана. И если Роману становилось легче после встречи, в чем немалую роль играла Марина, то Рокки был совершенно одинок в своей боли. Раз уж нельзя уйти вглубь океана – остается уходить вглубь себя, даже если ты дельфин. А может быть, особенно поэтому…

Но судьба щедра на сюрпризы. И в один прекрасный день у Рокки появилась подруга, красавица Зея. Рокки не знал, какими морскими путями попала она в океанариум, но он был счастлив. За долгое время впервые и по-настоящему, по-дельфиньи счастлив!

– Как думаешь, Рома, Рокки – это роковой дельфин? – шутя, спрашивала Марина у мужа.

– Если родится девочка, назовем ее Роксоланой, – Роман обнял Марину, и оба они принялись наблюдать за троицей в иллюминаторе – парой дельфинов и их непоседливым малышом, резвящимся рядом с родителями.






Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-02-24 09:03:17
Переглядів сторінки твору 360
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.31 10:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2023-02-24 09:29:09 ]
Кебеті куцій мова не придатна... З річницею руського міра вас!