ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Стельмах (1953) / Проза

 Ещё раз про кота
Наш кот Бонифаций, как и все коты - "гуляет сам по себе"... То есть, характер его совсем не "ангельский", и послушанием он не отягощён, каковым весьма отягощены, например, собаки, -
другие добровольные "пленники" и сожители человека со времён первобытных. Наш Боня - подкидыш. Подкинули ещё ребёнком под магазин, где работала дочь. Зимой. Она впустила, конечно, и этот пушистый комочек сразу же занял единственный стул, свернувшись на нём клубочком. С работы дочка пришла с лотком, месячным запасом сухого корма и котом за пазухой... Но, - в доме уже вполне себе хозяйкой жила собака... Поэтому дочка поселила детёныша в своей комнате, где он, разумеется, тут же занял бОльшую половину её кровати. А так же - кресло, стулья (где всегда "сложена" одежда), место сверху на комоде и трюмо, где до того стояли всякие баночки-скляночки, а также место на подоконнике, откуда пришлось потесниться вазонам с "денежным" деревом и каким-то чахлым суккулентом, с периодичностью маятника теряющим свои мясистые листочки, и отращивающим их снова с упорством, достойным уважения, поскольку эта битва за жизнь длится десятилетиями...
Пока наша собака Муха привыкала к тому, что в доме появился "нахалёнок", которого нельзя нюхать, трогать, валять и кусать, - наш подкидыш совсем не собирался привыкать к собаке... Он шипел, выгибаясь дугой, плевался, кусался и царапался так, что наша Муха решила (очень мудро), что не стоит связываться с хулиганьём, и когда из комнаты дочери выползало это чудо, - она просто делала вид, что не замечает "феномен"...
Месяца три длилось привыкание и "состыкование" несовместимого, пока мы не заметили, что наш подросший башибузук, оказывается, во дворе ходит за Мухой хвостиком... Потому что в нашем дворе периодически появляются и чужие коты, которые, как все нормальные коты, считают себя хозяевами везде, где изволят гулять... Но наша Муха, как законная владелица собственной территории, естественно, гоняла этих бандитов, которых, тем не менее, наш дед подкармливал свежепойманными карасями и краснопёркой...
Вот так наш Боня нашёл себе защиту от взрослых и бывалых воинов дворов и улиц. С тех пор они стали друзьями-приятелями, но только до миски с едой. Едой Муха делиться не собиралась даже с новоявленным дружком. Только - водой. Но, поскольку и еда у кошек и собак разная, то тут особых проблем не возникало. Просто Муха иногда порыкивала на мимопроходящего (как бы случайно), возле своей миски Бонифация...
Вечерами в хорошую погоду мой муж ходил на прогулки к набережной, с Мухой... И наш рыжий котик трусил за ними, как хвостик. Так, втроём они и гуляли, наш дед, Муха и Бонифаций, что давало повод нашей соседке шутить по поводу того, что они "соображают" уже "на троих"...
Нашей любимой Мушки уже нет, она "спит" под нашей старой яблоней, а Боня наш сейчас "дружит" с нашей Мини... У Мини характер - не мёд, прямо скажем. Это, тоже "подобрашка", дитя уличной собачьей "гопоты", с кровью своей матери-собаки, впитало в себя первобытную ненависть к кошачьим... Они терпят друг дружку, но Мини, желая всё-таки подружиться, - плохо себе представляет, очевидно, что такое дружба на самом деле.
Ей хочется играть, ведь она младше и "социальнее", что ли, поскольку собаки всё-таки умеют дружить, но коту этого не объяснить, тем более, когда его гоняют по всему дому и двору, предлагая таким образом, должно быть, поиграть в "пятнашки".
... Но наш кот и наша собака, тем не менее, нашли "консенсус" в непростых отношениях, и, право, людям стоило бы у них поучиться... Они ведь, хоть и не особо дружат, но и не воюют, а стараются обходить не свои миски стороной... В отличие от людей, которых чужие "миски" привлекают так, что порою льётся кровь, и не только виновных, но и совсем ни в чём не виноватых...
... Люди, давайте жить дружно, как живут коты и собаки, не отягощённые интеллектом, как вы...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-03-10 15:58:48
Переглядів сторінки твору 71
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.707 / 5.32)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.341 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.19 03:06
Автор у цю хвилину відсутній