ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.27 21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Огортає туман невблаганно
Напісонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, гайда сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Стельмах (1953) / Проза

 Ещё раз про кота
Наш кот Бонифаций, как и все коты - "гуляет сам по себе"... То есть, характер его совсем не "ангельский", и послушанием он не отягощён, каковым весьма отягощены, например, собаки, -
другие добровольные "пленники" и сожители человека со времён первобытных. Наш Боня - подкидыш. Подкинули ещё ребёнком под магазин, где работала дочь. Зимой. Она впустила, конечно, и этот пушистый комочек сразу же занял единственный стул, свернувшись на нём клубочком. С работы дочка пришла с лотком, месячным запасом сухого корма и котом за пазухой... Но, - в доме уже вполне себе хозяйкой жила собака... Поэтому дочка поселила детёныша в своей комнате, где он, разумеется, тут же занял бОльшую половину её кровати. А так же - кресло, стулья (где всегда "сложена" одежда), место сверху на комоде и трюмо, где до того стояли всякие баночки-скляночки, а также место на подоконнике, откуда пришлось потесниться вазонам с "денежным" деревом и каким-то чахлым суккулентом, с периодичностью маятника теряющим свои мясистые листочки, и отращивающим их снова с упорством, достойным уважения, поскольку эта битва за жизнь длится десятилетиями...
Пока наша собака Муха привыкала к тому, что в доме появился "нахалёнок", которого нельзя нюхать, трогать, валять и кусать, - наш подкидыш совсем не собирался привыкать к собаке... Он шипел, выгибаясь дугой, плевался, кусался и царапался так, что наша Муха решила (очень мудро), что не стоит связываться с хулиганьём, и когда из комнаты дочери выползало это чудо, - она просто делала вид, что не замечает "феномен"...
Месяца три длилось привыкание и "состыкование" несовместимого, пока мы не заметили, что наш подросший башибузук, оказывается, во дворе ходит за Мухой хвостиком... Потому что в нашем дворе периодически появляются и чужие коты, которые, как все нормальные коты, считают себя хозяевами везде, где изволят гулять... Но наша Муха, как законная владелица собственной территории, естественно, гоняла этих бандитов, которых, тем не менее, наш дед подкармливал свежепойманными карасями и краснопёркой...
Вот так наш Боня нашёл себе защиту от взрослых и бывалых воинов дворов и улиц. С тех пор они стали друзьями-приятелями, но только до миски с едой. Едой Муха делиться не собиралась даже с новоявленным дружком. Только - водой. Но, поскольку и еда у кошек и собак разная, то тут особых проблем не возникало. Просто Муха иногда порыкивала на мимопроходящего (как бы случайно), возле своей миски Бонифация...
Вечерами в хорошую погоду мой муж ходил на прогулки к набережной, с Мухой... И наш рыжий котик трусил за ними, как хвостик. Так, втроём они и гуляли, наш дед, Муха и Бонифаций, что давало повод нашей соседке шутить по поводу того, что они "соображают" уже "на троих"...
Нашей любимой Мушки уже нет, она "спит" под нашей старой яблоней, а Боня наш сейчас "дружит" с нашей Мини... У Мини характер - не мёд, прямо скажем. Это, тоже "подобрашка", дитя уличной собачьей "гопоты", с кровью своей матери-собаки, впитало в себя первобытную ненависть к кошачьим... Они терпят друг дружку, но Мини, желая всё-таки подружиться, - плохо себе представляет, очевидно, что такое дружба на самом деле.
Ей хочется играть, ведь она младше и "социальнее", что ли, поскольку собаки всё-таки умеют дружить, но коту этого не объяснить, тем более, когда его гоняют по всему дому и двору, предлагая таким образом, должно быть, поиграть в "пятнашки".
... Но наш кот и наша собака, тем не менее, нашли "консенсус" в непростых отношениях, и, право, людям стоило бы у них поучиться... Они ведь, хоть и не особо дружат, но и не воюют, а стараются обходить не свои миски стороной... В отличие от людей, которых чужие "миски" привлекают так, что порою льётся кровь, и не только виновных, но и совсем ни в чём не виноватых...
... Люди, давайте жить дружно, как живут коты и собаки, не отягощённые интеллектом, как вы...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-03-10 15:58:48
Переглядів сторінки твору 149
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.707 / 5.32)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.341 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.07 09:03
Автор у цю хвилину відсутній