ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.12 06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
То мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.

Ольга Садкова
2026.10.11 23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.

Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.

Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:

хома дідим
2026.10.11 22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив

Іван Потьомкін
2026.10.11 18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од

Володимир Мацуцький
2026.10.11 16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка? Ні, це не о

Артур Курдіновський
2026.10.11 16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.

Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї

В Горова Леся
2026.10.11 15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден

Євген Федчук
2026.10.11 12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів

Вячеслав Руденко
2026.10.11 09:42
Ліхтар негаснучий — латунь,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.

Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,

Тетяна Левицька
2026.10.11 08:34
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.

Віктор Кучерук
2026.10.11 07:16
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.

Володимир Бойко
2026.10.11 00:18
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.

В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси

Ольга Садкова
2026.10.10 19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.

2011

Світлана Пирогова
2026.10.10 16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.

Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру

Борис Костиря
2026.10.10 16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.

На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота

Віктор Насипаний
2026.10.10 12:30
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.

Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Стельмах (1953) / Проза

 Ещё раз про кота
Наш кот Бонифаций, как и все коты - "гуляет сам по себе"... То есть, характер его совсем не "ангельский", и послушанием он не отягощён, каковым весьма отягощены, например, собаки, -
другие добровольные "пленники" и сожители человека со времён первобытных. Наш Боня - подкидыш. Подкинули ещё ребёнком под магазин, где работала дочь. Зимой. Она впустила, конечно, и этот пушистый комочек сразу же занял единственный стул, свернувшись на нём клубочком. С работы дочка пришла с лотком, месячным запасом сухого корма и котом за пазухой... Но, - в доме уже вполне себе хозяйкой жила собака... Поэтому дочка поселила детёныша в своей комнате, где он, разумеется, тут же занял бОльшую половину её кровати. А так же - кресло, стулья (где всегда "сложена" одежда), место сверху на комоде и трюмо, где до того стояли всякие баночки-скляночки, а также место на подоконнике, откуда пришлось потесниться вазонам с "денежным" деревом и каким-то чахлым суккулентом, с периодичностью маятника теряющим свои мясистые листочки, и отращивающим их снова с упорством, достойным уважения, поскольку эта битва за жизнь длится десятилетиями...
Пока наша собака Муха привыкала к тому, что в доме появился "нахалёнок", которого нельзя нюхать, трогать, валять и кусать, - наш подкидыш совсем не собирался привыкать к собаке... Он шипел, выгибаясь дугой, плевался, кусался и царапался так, что наша Муха решила (очень мудро), что не стоит связываться с хулиганьём, и когда из комнаты дочери выползало это чудо, - она просто делала вид, что не замечает "феномен"...
Месяца три длилось привыкание и "состыкование" несовместимого, пока мы не заметили, что наш подросший башибузук, оказывается, во дворе ходит за Мухой хвостиком... Потому что в нашем дворе периодически появляются и чужие коты, которые, как все нормальные коты, считают себя хозяевами везде, где изволят гулять... Но наша Муха, как законная владелица собственной территории, естественно, гоняла этих бандитов, которых, тем не менее, наш дед подкармливал свежепойманными карасями и краснопёркой...
Вот так наш Боня нашёл себе защиту от взрослых и бывалых воинов дворов и улиц. С тех пор они стали друзьями-приятелями, но только до миски с едой. Едой Муха делиться не собиралась даже с новоявленным дружком. Только - водой. Но, поскольку и еда у кошек и собак разная, то тут особых проблем не возникало. Просто Муха иногда порыкивала на мимопроходящего (как бы случайно), возле своей миски Бонифация...
Вечерами в хорошую погоду мой муж ходил на прогулки к набережной, с Мухой... И наш рыжий котик трусил за ними, как хвостик. Так, втроём они и гуляли, наш дед, Муха и Бонифаций, что давало повод нашей соседке шутить по поводу того, что они "соображают" уже "на троих"...
Нашей любимой Мушки уже нет, она "спит" под нашей старой яблоней, а Боня наш сейчас "дружит" с нашей Мини... У Мини характер - не мёд, прямо скажем. Это, тоже "подобрашка", дитя уличной собачьей "гопоты", с кровью своей матери-собаки, впитало в себя первобытную ненависть к кошачьим... Они терпят друг дружку, но Мини, желая всё-таки подружиться, - плохо себе представляет, очевидно, что такое дружба на самом деле.
Ей хочется играть, ведь она младше и "социальнее", что ли, поскольку собаки всё-таки умеют дружить, но коту этого не объяснить, тем более, когда его гоняют по всему дому и двору, предлагая таким образом, должно быть, поиграть в "пятнашки".
... Но наш кот и наша собака, тем не менее, нашли "консенсус" в непростых отношениях, и, право, людям стоило бы у них поучиться... Они ведь, хоть и не особо дружат, но и не воюют, а стараются обходить не свои миски стороной... В отличие от людей, которых чужие "миски" привлекают так, что порою льётся кровь, и не только виновных, но и совсем ни в чём не виноватых...
... Люди, давайте жить дружно, как живут коты и собаки, не отягощённые интеллектом, как вы...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-03-10 15:58:48
Переглядів сторінки твору 167
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.707 / 5.32)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.341 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.05 20:05
Автор у цю хвилину відсутній