ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
2024.03.28
22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
2024.03.28
22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
2024.03.28
22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.03.28
2024.03.26
2024.03.26
2024.03.20
2024.03.18
2024.03.15
2024.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Окремі вірші зарубіжних поетів
Із Роберта Сауті
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Роберта Сауті
ВОДОСПАД ЛОДОР
"Розкажи, як вода
Пада вниз у Лодорі!" --
Мій син запитав
Про це якось днями;
І щоб я розповів
Неодмінно віршами.
І одразу ж за ним
Вже дочка набрида
Із своїм домаганням --
Все тим же, одним,
Що і в брата, проханням:
Розказать, як вода
Пада вниз у Лодорі
З її ревом, як в морі;
Й постало щоб зримо
В моєму повторі.
То ж повідав їм в риму --
Мав їх цілі гори --
Собі для наснаги,
А їм для розваги,
Як натхнення був злет, --
Бо я люблячий батько,
Й до того ж поет!
З малого струмка,
Що з озер витіка
Й джерелець прозорих
В горах неозорих,
По звивах і схилах,
Крізь нетрі пробившись,
Потічки вбирає --
Й тоді завмирає,
Озерцем розлившись;
А потім, проснувшись
Й задуми позбувшись,
Біжить крізь комиш
Все швидше й вільніш
По лузі й долині
На сонці і в тіні:
Під лісом -- грайливо,
Де скелі -- свавільно;
Тихо й бурхливо,
Швидко й повільно;
Тут в блиску ясніє,
А там спохмурніє;
То в мливі і в ліні,
То в гніві і в піні,
Аж поки, всю міць
Свою виявить рада,
Сягає тих місць,
Де стрімко вниз пада.
Й коли у громаду
Пірна водоспаду,
Реве так вона,
Немов йде війна
Й гармат чуть навкруг канонаду;
Зметнувшись, стенає
Й униз поринає
В падінні й здійманні,
В польоті й гойданні,
В стрибку й обертанні;
Бунтує й метляє,
Хвилює й вихляє,
Вібрує й кружляє
Вдень, ввечері, вранці
У вічному танці;
В цім буйстві напору
Блаженство для зору,
Чаруючи, дивуючи
Слух ревом в гігантській горлянці.
Шпурляє і жбурляє,
Стрясає й колисає,
Метає і вертає,
Впокорює й прискорює,
Напружує і звужує,
Дзюркоче і вуркоче,
Нуртує і фліртує,
Пугукає й вигукує,
Зливається й звивається,
Гуркоче і гогоче,
Несеться і трясеться,
Скрадається й кидається,
Ятриться й бадьориться,
Штовхається й сахається,
Вилискує і зблискує,
Зворушує й оглушує,
І міниться і піниться,
І мутиться і крутиться,
Збігає і плигає,
Танцює і гарцює,
Вигулькує і булькає,
Натужиться і пружиться,
Втікає й нарікає;
Вирує і парує,
Струмує і шумує,
Тьмяніє й туманіє,
Здригається й змагається,
Снується і сміється,
Іскриться і вихриться;
Буркоче й булькоче й белькоче,
Термосить і зносить й голосить,
Долає й волає й горлає,
Дзвенить й бубонить й гомонить,
Збігає й мигає й благає,
Прямує й штурмує й гальмує,
Говорить і спорить і вторить,
Сюрчить і ричить й деренчить,
П'яніє й навісніє й шаленіє,
І гупає і хлюпає і тупає,
І дзенькає і бренькає і тенькає;
Бурмоче й тріпоче й клекоче й лопоче,
Летить і мигтить й торохтить й мерехтить,
Скрегоче й рокоче й цюркоче й регоче,
Скрипить і кипить і рипить і хрипить,
Туркоче й теркоче й тріскоче й цокоче,
Шугукає й грюкає й стукає й улюлюкає,
Ширяє і грає й напирає й завмирає,
Бубнить і гугнить і бринить й жебонить,
Шумить і гримить і струмить і димить,
Бряжчить і журчить і бурчить, й знову мчить, --
І так, не кінчаючись, лиш вічно міняючись,
В постійному русі все нижче спускаючись,
В злобі й непокорі, як при штормі на морі, --
Так вода з ревом падає вниз у Лодорі.
ГУСЮ
Чи в західних лугах ти годувавсь,
Чи в лісі перевальцем брів по глиці,
Чи на болоті між осок скрадавсь,
Чи захист мав між фермерської птиці
Від цигана-злодія й від лисиці;
Й чи крючкотвор-правник твоїм пером
Нестиме бідним і малим погром,
Чи ним поет закоханий дівиці
В сонеті виливатиме жалі;
Й чи буде брать крило твоє щоднини
Служниця для змітання павутини, --
Не знаю. Але тут лиш, на столі,
Де і портвейн, і з овочів приправа,
Заслужена й тебе чекає слава.
"Розкажи, як вода
Пада вниз у Лодорі!" --
Мій син запитав
Про це якось днями;
І щоб я розповів
Неодмінно віршами.
І одразу ж за ним
Вже дочка набрида
Із своїм домаганням --
Все тим же, одним,
Що і в брата, проханням:
Розказать, як вода
Пада вниз у Лодорі
З її ревом, як в морі;
Й постало щоб зримо
В моєму повторі.
То ж повідав їм в риму --
Мав їх цілі гори --
Собі для наснаги,
А їм для розваги,
Як натхнення був злет, --
Бо я люблячий батько,
Й до того ж поет!
З малого струмка,
Що з озер витіка
Й джерелець прозорих
В горах неозорих,
По звивах і схилах,
Крізь нетрі пробившись,
Потічки вбирає --
Й тоді завмирає,
Озерцем розлившись;
А потім, проснувшись
Й задуми позбувшись,
Біжить крізь комиш
Все швидше й вільніш
По лузі й долині
На сонці і в тіні:
Під лісом -- грайливо,
Де скелі -- свавільно;
Тихо й бурхливо,
Швидко й повільно;
Тут в блиску ясніє,
А там спохмурніє;
То в мливі і в ліні,
То в гніві і в піні,
Аж поки, всю міць
Свою виявить рада,
Сягає тих місць,
Де стрімко вниз пада.
Й коли у громаду
Пірна водоспаду,
Реве так вона,
Немов йде війна
Й гармат чуть навкруг канонаду;
Зметнувшись, стенає
Й униз поринає
В падінні й здійманні,
В польоті й гойданні,
В стрибку й обертанні;
Бунтує й метляє,
Хвилює й вихляє,
Вібрує й кружляє
Вдень, ввечері, вранці
У вічному танці;
В цім буйстві напору
Блаженство для зору,
Чаруючи, дивуючи
Слух ревом в гігантській горлянці.
Шпурляє і жбурляє,
Стрясає й колисає,
Метає і вертає,
Впокорює й прискорює,
Напружує і звужує,
Дзюркоче і вуркоче,
Нуртує і фліртує,
Пугукає й вигукує,
Зливається й звивається,
Гуркоче і гогоче,
Несеться і трясеться,
Скрадається й кидається,
Ятриться й бадьориться,
Штовхається й сахається,
Вилискує і зблискує,
Зворушує й оглушує,
І міниться і піниться,
І мутиться і крутиться,
Збігає і плигає,
Танцює і гарцює,
Вигулькує і булькає,
Натужиться і пружиться,
Втікає й нарікає;
Вирує і парує,
Струмує і шумує,
Тьмяніє й туманіє,
Здригається й змагається,
Снується і сміється,
Іскриться і вихриться;
Буркоче й булькоче й белькоче,
Термосить і зносить й голосить,
Долає й волає й горлає,
Дзвенить й бубонить й гомонить,
Збігає й мигає й благає,
Прямує й штурмує й гальмує,
Говорить і спорить і вторить,
Сюрчить і ричить й деренчить,
П'яніє й навісніє й шаленіє,
І гупає і хлюпає і тупає,
І дзенькає і бренькає і тенькає;
Бурмоче й тріпоче й клекоче й лопоче,
Летить і мигтить й торохтить й мерехтить,
Скрегоче й рокоче й цюркоче й регоче,
Скрипить і кипить і рипить і хрипить,
Туркоче й теркоче й тріскоче й цокоче,
Шугукає й грюкає й стукає й улюлюкає,
Ширяє і грає й напирає й завмирає,
Бубнить і гугнить і бринить й жебонить,
Шумить і гримить і струмить і димить,
Бряжчить і журчить і бурчить, й знову мчить, --
І так, не кінчаючись, лиш вічно міняючись,
В постійному русі все нижче спускаючись,
В злобі й непокорі, як при штормі на морі, --
Так вода з ревом падає вниз у Лодорі.
ГУСЮ
Чи в західних лугах ти годувавсь,
Чи в лісі перевальцем брів по глиці,
Чи на болоті між осок скрадавсь,
Чи захист мав між фермерської птиці
Від цигана-злодія й від лисиці;
Й чи крючкотвор-правник твоїм пером
Нестиме бідним і малим погром,
Чи ним поет закоханий дівиці
В сонеті виливатиме жалі;
Й чи буде брать крило твоє щоднини
Служниця для змітання павутини, --
Не знаю. Але тут лиш, на столі,
Де і портвейн, і з овочів приправа,
Заслужена й тебе чекає слава.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію