ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,

М Менянин
2026.04.18 17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.

Борис Костиря
2026.04.18 12:59
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.

Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти

Охмуд Песецький
2026.04.18 11:27
Король води й повітря - тільки він,
Становища хазяїн і прислуга,
І має право ставити на кін
Життя землян -
від ворога до друга.

Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,

Олена Побийголод
2026.04.18 07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)

Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Губерначук (1969 - 2017) / Проза

 Душа, серце, доля (роздуми, цитати)
* * *
Що ми найбільше цінуємо в людині? Душу.
У глибокій душі завжди горить іскра любові.

* * *
Почуй найтихіше зітхання душі, що молиться.

* * *
Людська душа прагне волі вічно.

* * *
Душа ж разом з тілом – колодязь,
з водою чи бе́з рідини.

* * *
Без таїни душі не зрозуміти.

* * *
Люблю душу, підкинуту в небо.

* * *
Ти лівшею лишаєшся чи правшею?
А з ким мрієш одружитися –
з кулею чи з мішенню?
Мабуть, з душею…

* * *
Тихе зло на дні душі – то пекельний рай.

* * *
Судороги душі від зради, болю і печалі.

* * *
У духовному спостереженні

Усе почалося зі слова – і скі́нчиться в слові.
Безмовна душа відійде́ у німі небеса.
Нечу́тно одхиляться двері живої любові –
і тишею тиш заговорить космічна краса!

* * *
Наша душа належить не нам.

* * *
Кожна душа полетить у свої небеса.

* * *
Змішай доброту з любов'ю і розсип у душі, як зерна.

* * *
Душа прагне волі, а серце – любові,
мозок – думки, а тіло – нових відчуттів.

* * *
Між нагромаджених думок
і чакр, зачинених навічно,
душа говіє, мов димок,
про щось сиґналить потойбічно.

* * *
Душа жива – співає і проростає крізь квіти.

* * *
Душею ввийся ввись, бо небеса – основа.

* * *
Серце замкнене так глибоко у грудях,
а любов прихована так далеко в серці.

* * *
Відоме лише одне місце позбавлення волі.
Серце, і тільки серце.

* * *
Серце – годинник.

* * *
Серцю не накажеш ні за що́, бо серце гаряче.

* * *
З гарячим серцем і гарячою головою
чи з холодним серцем і гарячою головою,
чи все ж таки з гарячим серцем і холодною головою?

* * *
Не завше мозок до серця тулиться.

* * *
У кожному серці – жага жити.

* * *
Навіщо ж серцю святкувати роки?

* * *
Серце прагне любові.

* * *
Панове! У кого добре серце?

* * *
Палким серцям – віва́т!

* * *
Серце

Правда, що серце в неволю прагне.
Правда.
Тільки у серця є деякі пільги,
оскільки,
воно – як вино,
одурманює все одно
і веде на власні святки і поми́нки,
без зупинки.

Дійсно, серце нічого не робить навмисне.
Дійсно.
Просто, безліч думок п’ють його кров без тосту.
Просто.
Так, був чоловік з головою, і раптом – інфаркт.
Факт!
Отже,
схоже, що серце нічого не може.
Боже!

* * *
Якщо в серці любові нема – аварія серця.
Аварія серця – найбільша у світі.

* * *
Нестача любові завдає серцю біль.

* * *
Перестрой своє серце –
не терпи нелюбові –
не вчись прощати, її не прощай.

* * *
У серці більше страхів, ніж любові.

* * *
О, серце, навідайся до мене.
Пролийся наскільки можливо
від берега почуттів до крові.

* * *
Життя вишиває гладдю рубці на серці.

* * *
Безліч думок п’ють кров серця без тосту.

* * *
Серце – це місце позбавлення волі,
це біль і прожиті роки.

* * *
Симптоми розбитого серця прикрі.

* * *
Як зняти шви з серця!?

* * *
Скандал – серце без клапана.

* * *
Суворі очі глибоко прорізають м'якість серця.

* * *
На залізному серці іржа, залізні нерви – корозія.

* * *
Розум ніколи не втішить серце, примушене йти.

* * *
Серце прокляне кожну дію злу,
кожну частку «не-», збільшено малу.

* * *
Хай серце вірить в чудеса,
а світом править красота.

* * *
Не зачиняйте двері серця,
нехай вони будуть відкриті.

* * *
Ніколи не пізно стати тим, ким судилося бути.

* * *
Доля:
то в чорну воду на колоду –
то за найцарший стіл.

* * *
Доля ніколи не лестить.

* * *
Не розумію. Що це? Фатум?
Зла доля чи такий собі маразм
як дивний прояв особистої історії
у схемах світових надбань?

* * *
Небесні стволи та земні розгалуження.

* * *
На неоднаковому полі,
що сяє від зорі́ до сну,
я зустрічав мінливу долю,
нечисту і ясну.

Вона то в санях серед снігу,
застрягне, лізе чи повзе,
то в яґуаровому бігу
на Сонце завезе.

Я не збагну її природу
між маятників, цифр і стріл.
То в чорну воду на колоду –
то за найцарший стіл.

* * *
Щаслива доля примхлива.

* * *
О, доле, ти – вершина й діл.
Свята, мов німб, земна, як куля.
Для душ – мембрана з тіл.

* * *
Жебрак

– …а все ж таки, мене жаліли дуже…–
упав на землю і втонув в калюжі…

* * *
Хто сказав, що доля не твоя тобі подарована?

* * *
Не хвалися долею, а долю спокутуй.

* * *
Чекаєш долі золотої,
на ранок випестившись скною.

* * *
На фото хлопчик з примхливою посмішкою
його майбутньої долі.

* * *
Зірка ночами – талан і талант розвиває.

* * *
Скажи «люблю» своїй змученій долі.

* * *
Потураючи долі, невпинно живи.

* * *
Господен кілок – не стеблинка.

* * *
Наші долі вже у вимірах нових,
бо не стоїть на місці світовий прогрес.

https://mala.storinka.org/сергій-губерначук-душа-серце-доля-роздуми-вірші-цитати.html
https://dlib.kiev.ua/items/show/829
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000023497


Контекст : «Розсипане золото літер», стор. 87–94


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-04-21 10:51:02
Переглядів сторінки твору 646
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.083 / 5.75)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми КЛАСИКА
Автор востаннє на сайті 2026.04.15 16:17
Автор у цю хвилину відсутній