ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.04 06:06
Зітхання матері й відбитки
Її повік невтомних ніг,
Чутно донині й добре видко
В дворі, на полі, вздовж доріг.
Їх не убило всяке горе
І болі знищить не змогли, -
Вони, мов плетиво узорів
Діянь і прагнень на землі.

Артур Курдіновський
2026.03.04 01:18
Весно! Мила чарівнице!
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!

Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені

Ігор Терен
2026.03.03 22:23
                    І
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.

Світлана Пирогова
2026.03.03 18:57
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!

І тануть всі сніги навколо.

Микола Дудар
2026.03.03 12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Губерначук (1969 - 2017) / Проза

 Душа, серце, доля (роздуми, цитати)
* * *
Що ми найбільше цінуємо в людині? Душу.
У глибокій душі завжди горить іскра любові.

* * *
Почуй найтихіше зітхання душі, що молиться.

* * *
Людська душа прагне волі вічно.

* * *
Душа ж разом з тілом – колодязь,
з водою чи бе́з рідини.

* * *
Без таїни душі не зрозуміти.

* * *
Люблю душу, підкинуту в небо.

* * *
Ти лівшею лишаєшся чи правшею?
А з ким мрієш одружитися –
з кулею чи з мішенню?
Мабуть, з душею…

* * *
Тихе зло на дні душі – то пекельний рай.

* * *
Судороги душі від зради, болю і печалі.

* * *
У духовному спостереженні

Усе почалося зі слова – і скі́нчиться в слові.
Безмовна душа відійде́ у німі небеса.
Нечу́тно одхиляться двері живої любові –
і тишею тиш заговорить космічна краса!

* * *
Наша душа належить не нам.

* * *
Кожна душа полетить у свої небеса.

* * *
Змішай доброту з любов'ю і розсип у душі, як зерна.

* * *
Душа прагне волі, а серце – любові,
мозок – думки, а тіло – нових відчуттів.

* * *
Між нагромаджених думок
і чакр, зачинених навічно,
душа говіє, мов димок,
про щось сиґналить потойбічно.

* * *
Душа жива – співає і проростає крізь квіти.

* * *
Душею ввийся ввись, бо небеса – основа.

* * *
Серце замкнене так глибоко у грудях,
а любов прихована так далеко в серці.

* * *
Відоме лише одне місце позбавлення волі.
Серце, і тільки серце.

* * *
Серце – годинник.

* * *
Серцю не накажеш ні за що́, бо серце гаряче.

* * *
З гарячим серцем і гарячою головою
чи з холодним серцем і гарячою головою,
чи все ж таки з гарячим серцем і холодною головою?

* * *
Не завше мозок до серця тулиться.

* * *
У кожному серці – жага жити.

* * *
Навіщо ж серцю святкувати роки?

* * *
Серце прагне любові.

* * *
Панове! У кого добре серце?

* * *
Палким серцям – віва́т!

* * *
Серце

Правда, що серце в неволю прагне.
Правда.
Тільки у серця є деякі пільги,
оскільки,
воно – як вино,
одурманює все одно
і веде на власні святки і поми́нки,
без зупинки.

Дійсно, серце нічого не робить навмисне.
Дійсно.
Просто, безліч думок п’ють його кров без тосту.
Просто.
Так, був чоловік з головою, і раптом – інфаркт.
Факт!
Отже,
схоже, що серце нічого не може.
Боже!

* * *
Якщо в серці любові нема – аварія серця.
Аварія серця – найбільша у світі.

* * *
Нестача любові завдає серцю біль.

* * *
Перестрой своє серце –
не терпи нелюбові –
не вчись прощати, її не прощай.

* * *
У серці більше страхів, ніж любові.

* * *
О, серце, навідайся до мене.
Пролийся наскільки можливо
від берега почуттів до крові.

* * *
Життя вишиває гладдю рубці на серці.

* * *
Безліч думок п’ють кров серця без тосту.

* * *
Серце – це місце позбавлення волі,
це біль і прожиті роки.

* * *
Симптоми розбитого серця прикрі.

* * *
Як зняти шви з серця!?

* * *
Скандал – серце без клапана.

* * *
Суворі очі глибоко прорізають м'якість серця.

* * *
На залізному серці іржа, залізні нерви – корозія.

* * *
Розум ніколи не втішить серце, примушене йти.

* * *
Серце прокляне кожну дію злу,
кожну частку «не-», збільшено малу.

* * *
Хай серце вірить в чудеса,
а світом править красота.

* * *
Не зачиняйте двері серця,
нехай вони будуть відкриті.

* * *
Ніколи не пізно стати тим, ким судилося бути.

* * *
Доля:
то в чорну воду на колоду –
то за найцарший стіл.

* * *
Доля ніколи не лестить.

* * *
Не розумію. Що це? Фатум?
Зла доля чи такий собі маразм
як дивний прояв особистої історії
у схемах світових надбань?

* * *
Небесні стволи та земні розгалуження.

* * *
На неоднаковому полі,
що сяє від зорі́ до сну,
я зустрічав мінливу долю,
нечисту і ясну.

Вона то в санях серед снігу,
застрягне, лізе чи повзе,
то в яґуаровому бігу
на Сонце завезе.

Я не збагну її природу
між маятників, цифр і стріл.
То в чорну воду на колоду –
то за найцарший стіл.

* * *
Щаслива доля примхлива.

* * *
О, доле, ти – вершина й діл.
Свята, мов німб, земна, як куля.
Для душ – мембрана з тіл.

* * *
Жебрак

– …а все ж таки, мене жаліли дуже…–
упав на землю і втонув в калюжі…

* * *
Хто сказав, що доля не твоя тобі подарована?

* * *
Не хвалися долею, а долю спокутуй.

* * *
Чекаєш долі золотої,
на ранок випестившись скною.

* * *
На фото хлопчик з примхливою посмішкою
його майбутньої долі.

* * *
Зірка ночами – талан і талант розвиває.

* * *
Скажи «люблю» своїй змученій долі.

* * *
Потураючи долі, невпинно живи.

* * *
Господен кілок – не стеблинка.

* * *
Наші долі вже у вимірах нових,
бо не стоїть на місці світовий прогрес.

https://mala.storinka.org/сергій-губерначук-душа-серце-доля-роздуми-вірші-цитати.html
https://dlib.kiev.ua/items/show/829
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000023497


Контекст : «Розсипане золото літер», стор. 87–94


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-04-21 10:51:02
Переглядів сторінки твору 582
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.083 / 5.75)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми КЛАСИКА
Автор востаннє на сайті 2026.03.03 16:39
Автор у цю хвилину відсутній