ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Наталя Мазур
2025.06.26 23:57
Дикі маки забігли поміж пшениці,
І стоять край дороги, неначе ченці.
Мов легенда відома ураз ожила –
Червоніють поля край старого села.

Мак – не квітка, то спогад, то пам’ять, то знак,
Навіть в тиші є голос, допоки є мак.
Кажуть, маки червоні з’я

Борис Костиря
2025.06.26 21:57
Дерево згнило і впало,
залишився один пеньок.
Скільки мудрості й гіркоти
чаїлося в ньому!
Скільки нереалізованих мрій!
Скільки життєвих проєктів!
Дерево, яке впало,
нагадує Всесвіт,

Іван Потьомкін
2025.06.26 21:38
Та невже ж ти, моя любко,
Недовірлива така,
Що ніяк не хочеш вірить
Словам щирим козака?
Ну, стояв я із другою
Аж до пізньої пори.
Не звірявся їй в любові,
А про друга говорив.

Євген Федчук
2025.06.26 19:58
Неспокійно в Галичі та й по всій землі.
Скрізь полки формуються, у похід збираються.
Хто на славу, хто на здобич гарну сподівається.
Сам Роман Мстиславович буде на чолі.
Всі в похід збираються, хоч ніхто не зна
Проти кого їхній князь буде воювати.
І

Тетяна Левицька
2025.06.26 11:52
I Кінець березня 2014 року видався надто холодним, хоча в повітрі пахло весною і Революцією гідності. На Хрещатику палили шини, прощалися з Небесною сотнею, а Оксана Шептуненко зі своїм чоловіком та сином їхали з Києва на екскурсійному автобусі у Почаївс

Богдан Манюк
2025.06.26 09:38
Частина друга Жовч і кров 1930 рік 7. Микола доручив правити кіньми Ґинкові, бо вкрай утомлений заледве не заснув на возі. Утрьох — він, старший син і Кася — везли додому борошно. Ще на Гул

С М
2025.06.26 07:33
О, Ріто-паркувальнице
Ріто-паркувальнице

Ріто-паркувальнице
Що стало би на заваді
Увечері ваше серце викрасти

При лічильнику я нидів

Віктор Кучерук
2025.06.26 05:39
Як же швидко минають літа,
А думки багатіють лиш сумом, –
Самота закувала уста
Найяскравіших спогадів тлумом.
Самота оточила мене
І від тіла, на жаль, не відходить,
Бо від неї вже ліками тхне
Будь-якої пори чи погоди.

Артур Курдіновський
2025.06.26 05:20
Зима сувора до застиглих вуст
Торкнулася холодною рукою.
Усім, що є, і радістю, й журбою
Не серце править, а здоровий глузд.

На шиї камінь. Залишки вогню
Стрибнуть зі мною у холодну воду.
Звитяжний крик стає шматочком льоду

Борис Костиря
2025.06.25 21:49
Це запах гною чи троянди?
То діалектика страшна.
І невідомо, чим же пахне
Така полинна чужина.

У розквіті вже є падіння,
І у тріумфу є кінець.
Вінок троянд несе прозріння,

Світлана Майя Залізняк
2025.06.25 18:42
Кілька років не з"являлася на цьому давньому ресурсі. Прощаюся знову.
Поширювала на власну сторінку співані поезії. Переглядати чи оминути - вибір кожного.
Не потребую повчань, коментарів.
Пояснила:
Цей проєкт є яскравим прикладом того, як ШІ може

Марія Дем'янюк
2025.06.25 16:55
Певне, в раю багато світла,
Бо любов там навічна розквітла.
Певне, сонце до Бога сміється,
Чи мені лише це видається...
Певне, хмари біленькопухнасті,
Та несуть на собі тихе щастя.
Певне, в небі п'ятнадцять веселок,
І під ними сяйливих світелок,

Віктор Кучерук
2025.06.25 12:12
Заводь, затінену лозами,
Кожен із нас полюбив, –
Берег піщаний зволожує
Лиш нетривалий приплив.
Завжди блакитного кольору
В тихій затоці вода, –
Тож тут купатися здорово –
Літо коротке шкода.

Козак Дума
2025.06.25 10:23
З вечірньою зорею опущусь
на підвіконня у твоїй кімнаті
і на краєчку тихо примощусь
нічним ефіром у порожній хаті.

Чи Місяця холодним промінцем
ковзну по покривалу твого ліжка.
Згадається усміхнене лице,

Борис Костиря
2025.06.24 21:37
Це грім звучить чи гуркіт канонади?
Роздвоєння, як вістря боротьби,
Як відгомін Господньої тиради,
Доноситься противенством доби.

Не знаємо, де можемо спіткнутись -
На міні чи на грудах кам'яних.
Ми навіть не встигаєм озирнутись,

Богдан Манюк
2025.06.24 17:25
Частина друга Жовч і кров 1930 рік 4. Кася витягнула з печі каструлю з борщем. Це був улюблени
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Роман (1962) / Вірші

 [ poeta ]


сивий ранок у тихій кав’ярні...
пізня осінь напилась гербати...
і дівчата, що вечором гарні,
роблять каву старому вар'яту.

вже волосся давно треба стригти,
бо дерева і ті уже лисі,
до фриз'єра учора не встиг ти
і скребочеш рукою по стрісі.

«баки» крутиш, що той циган сонцем,
і збираєш думки всі докупи:
"co to będzie jak będzie po koncu,
do jednego to miejsca - do dupy..."

крізь сумну заґратовану шибу
чути фірмана випите «гайта»,
та не треба додому спішити,
бо чекає отут твоє «завтра».

бемкнув дзиґар на ратуші гулко,
птаха тьохнула десь під жилетом -
після кави приймати піґулки,
то не добре є, пане поете.

парасолька- коштурка, як п’яна,
притулилась горбата до стінки.
сивий ранок у тихій кав’ярні,
пізня осінь - поетова жінка...

© Vasyl R, 30-10-2007




Найвища оцінка Василь Шляхтич 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-26 15:36:29
Переглядів сторінки твору 2956
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.724 / 5.25  (4.825 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.427 / 5  (4.679 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2020.08.07 15:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-26 15:47:06 ]
«баки» крутиш, що той циган сонцем,
Як циган сонцем - і усе файно і фест!
Щось схоже на Львів 1918 року.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-26 18:44:20 ]
Пане Василю, трохи все описане стирчить у різні боки, вам не здається? Можливо та Вісь, довкола якої все дійство, і всі відчуття, могла би бути трохи серйозніше проявлена, виділена?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2007-11-26 19:34:03 ]
Давав собі слово, не виставляти більше нових тестів на ПМ, але для перевірки своїх старих річних почуттів вирішив всетаки декількома новими творами ознайомити нову генерацію ПМ, але я зараз відчуваю, що зробив даремно, бо нічого не змінилося з часу останнього мого видалення старих творів в плані коректності оцінювання, коментуввання, обєктивності і т.п...
Дякую, вельмишановне редакторство, що Ви знайшли час, відірвалися від Юркових та Зеньових шедеврів, але в цілому не змогли пояснити в чому причиною, що є не "ТЕ" в тексті, бо мені не здається, що треба щось виділяти...Ви як творча людина (незнаю до кого звертаюся - Жорже, Володимире, Ю2 ( два Юрки), Наталя, Лариса, Ганно, Тетяно - вибачте може когось забув назвати) могли би самі дійти до тих образів, які не треба виділяти, і не треба пояснювати... А якщо це вірш із циклу, де візерунки прозорі, то що треба щось ще додавати??? А Ваше "стирчить" показує відношення редакції до Авторів в не кращому світлі, це подібне до звернення Зені (шанованого всіма дамами поетками сайту) людини недолугого в своєму образі, але такого, що має ціль змінити лице сайту, і признаюсь Вам, Володимире, не в кращу сторону... Згадайте, як колись навіть слабим (досить слабим!) текстам приділялася увага, НЕ НАСМІХАЛИСЯ, а толерантно виправляли/направляли з редакторскою допомогою, і автор міг черпнути чогось із того, що він не зміг втілити в своє дитятко - кволе,слабе, майже бездиханне...але живе, а не так як зараз ще в зародку Ваше "стирчить" вбиває!

НЕ хотів також і коментувати цей текст і залазити в полеміку, яка не потрібна, бо всеодно нічого від того не зміниться... Бо стиль Жоржа в'ївся в тіло Майстерень!

Жаль, пане Володимире, що за такий короткий час, Ви втратили скільки своїх шанувальників, бо дивлячись на кількість авторів можна сказати, що приймають участь у житті Майстерень не більше 10 активних творчих особистостей.

На цьому бувайте здорові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-11-26 21:02:08 ]
Даремно ви так гостро реагуєте, пане Василю. Мій коментар, як коментар, - нічого образливого не бачу. Апелював до чіткіших акцентів на особістісному ліричного героя, бо ж світ довкола нього крутиться...
У нас немає непогрішимих на сайті. І ми, я, розуміємо, що в кожного своя творча дорога.
Головне аби автор був задоволений своїм творчим багажем, був психічно підготовлений до зустрічі своїх можливих книжок із більш строгою критикою, аніж від нас, колег.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-26 21:05:13 ]
Мені цей вірш, як і багато іншіх віршів Пана Василя сподобався. Нема в ньому великих "охів і ахів", тому він зрозумілий не тільки поетам, але й пересічному читачу. З деякими думками Пана Василя в "коментах" вижче приєднуюся. Є "майстри", які хочуть допомогти і повчити других, і це чинять.Але є теж такі, які вважають себе, "що вони всі розуми поїли".Я цего досвідчив на своїй скромній особі. Перепрошую, якщо помиляюся, але в багатьох випадках таке моє відчуття. З повагою Василь Ш.