Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
2026.09.10
08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
2026.09.10
06:52
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
2026.09.09
21:29
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
2026.09.09
19:40
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
2026.09.09
14:59
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
2026.09.09
13:21
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз
2026.09.09
12:53
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)
«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)
«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,
2026.09.09
12:31
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.
2026.09.09
12:01
Для меншої частки минулого серпня,
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.
Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.
Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи
2026.09.09
08:50
Втікаємо — від поглядів байдужих круговерті,
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.
Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.
Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають
2026.09.09
06:08
Ніжно і закохано дивлюся,
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.
2026.09.09
01:17
Сопе і пише - все ніяк!
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.
2026.09.09
00:44
Пілігрими із Хайфи до Умані
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.
Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.
Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,
2026.09.08
21:50
Усе, що ухопиш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш
2026.09.08
20:53
сни все не йдуть
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Петро РУДЬ (1964) /
Проза
Поважний та малий птахи
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поважний та малий птахи
(оповідання-казка)
Якось на околиці баварського старого лісу поважний Філін, в густому пір'ї якого вже пробивалась сивина, запитав у молоденького Жайворонка:
- Чому ти так рано сідаєш спати? Адже в ночі виходять зі своїх схованок миші, вилітають різні жуки, якими можна так гарно поживитись. А вже після того, наситившись, сидячи на гілці високої ялини любоватись нічним зоряним небом з місячним сяйвом, під яким відкриваються краєвиди сонних полів, лісів, всієї сільської місцевості Баварії. Ти багато втрачаєш з того. Я ж бо цим всим давно насолоджуюсь. Нічне життя цікаве своєю непередбачуваністю, де адреналін своїми сплесками може заставити твоє серце відчайдушно бриніти і цим діставати кожну клітинку твого тіла. А це для мене така насолода, яку я не можу передати тобі маленькому, хоча й дзвінкому птаху.
- Життя нічного птаха, то не для мене. Защебетав Жайворонок.
- Адже, що може бути прекраснішим так прокидатись і купатись в теплих і купатись
в теплих променях вранішнього сонечка. Заспівати пісню радісного ранку і покликати всю живу істоту приєднатись до сонячного світла, яке дарує життя всьому живому.
А вже потім вилітати зі своїми побратимами, денними птахами на пошуки чогось їстівного, якого вдосталь і в світлу пору доби. А адреналіну нам і не треба. Хоча його за день теж може вистачати, бо на нас може незамітно чатувати якийсь звір чи хижий птах з вашого сімейства. То ж, поважний Ви наш дядечку Філіне, перевагами свого життя може вихвалятись кожен із нас, та воно не приведе до істини. А вона, істина така. Жити на цій планеті у вірі в Господа Бога нашого, в мирі та добрі, в повазі кожної живої істоти одне одного, а значить і до всієї спільноти.
- Чую, малий, що ти розумник не по віку своєму та не по зросту. Почав свою мову дядечко Філін. - Хотів щось перечити твоїй розмові зі мною, бо бачиш, який я в віці та поважний. Але сперечатись ми надалі тут не будемо. Я відкину геть свої амбіції і мушу підтвердити вже тобою сказане: Істина є наш Господь Бог,"Die Wahrheit ist unser
Herrgott".
З цими словами він піднявся в небо і обертаючись вже тихо промовив маленькому Жайворонку:
- В твоїх словах є правда, "In deinen Worten liegt Wahrheit ",- так на нашій баварській землі мудрі кажуть.
Він відлітав. І не чутно було помахів його крил, а тільки відлунням доносилось "угу, угу",наче ствердження слів малого, дзвінкого, але такого розумного птаха.
27.06.2023 р.
Якось на околиці баварського старого лісу поважний Філін, в густому пір'ї якого вже пробивалась сивина, запитав у молоденького Жайворонка:
- Чому ти так рано сідаєш спати? Адже в ночі виходять зі своїх схованок миші, вилітають різні жуки, якими можна так гарно поживитись. А вже після того, наситившись, сидячи на гілці високої ялини любоватись нічним зоряним небом з місячним сяйвом, під яким відкриваються краєвиди сонних полів, лісів, всієї сільської місцевості Баварії. Ти багато втрачаєш з того. Я ж бо цим всим давно насолоджуюсь. Нічне життя цікаве своєю непередбачуваністю, де адреналін своїми сплесками може заставити твоє серце відчайдушно бриніти і цим діставати кожну клітинку твого тіла. А це для мене така насолода, яку я не можу передати тобі маленькому, хоча й дзвінкому птаху.
- Життя нічного птаха, то не для мене. Защебетав Жайворонок.
- Адже, що може бути прекраснішим так прокидатись і купатись в теплих і купатись
в теплих променях вранішнього сонечка. Заспівати пісню радісного ранку і покликати всю живу істоту приєднатись до сонячного світла, яке дарує життя всьому живому.
А вже потім вилітати зі своїми побратимами, денними птахами на пошуки чогось їстівного, якого вдосталь і в світлу пору доби. А адреналіну нам і не треба. Хоча його за день теж може вистачати, бо на нас може незамітно чатувати якийсь звір чи хижий птах з вашого сімейства. То ж, поважний Ви наш дядечку Філіне, перевагами свого життя може вихвалятись кожен із нас, та воно не приведе до істини. А вона, істина така. Жити на цій планеті у вірі в Господа Бога нашого, в мирі та добрі, в повазі кожної живої істоти одне одного, а значить і до всієї спільноти.
- Чую, малий, що ти розумник не по віку своєму та не по зросту. Почав свою мову дядечко Філін. - Хотів щось перечити твоїй розмові зі мною, бо бачиш, який я в віці та поважний. Але сперечатись ми надалі тут не будемо. Я відкину геть свої амбіції і мушу підтвердити вже тобою сказане: Істина є наш Господь Бог,"Die Wahrheit ist unser
Herrgott".
З цими словами він піднявся в небо і обертаючись вже тихо промовив маленькому Жайворонку:
- В твоїх словах є правда, "In deinen Worten liegt Wahrheit ",- так на нашій баварській землі мудрі кажуть.
Він відлітав. І не чутно було помахів його крил, а тільки відлунням доносилось "угу, угу",наче ствердження слів малого, дзвінкого, але такого розумного птаха.
27.06.2023 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
