ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Петро РУДЬ (1964) / Проза

 Поважний та малий птахи
(оповідання-казка)

Якось на околиці баварського старого лісу поважний Філін, в густому пір'ї якого вже пробивалась сивина, запитав у молоденького Жайворонка:
- Чому ти так рано сідаєш спати? Адже в ночі виходять зі своїх схованок миші, вилітають різні жуки, якими можна так гарно поживитись. А вже після того, наситившись, сидячи на гілці високої ялини любоватись нічним зоряним небом з місячним сяйвом, під яким відкриваються краєвиди сонних полів, лісів, всієї сільської місцевості Баварії. Ти багато втрачаєш з того. Я ж бо цим всим давно насолоджуюсь. Нічне життя цікаве своєю непередбачуваністю, де адреналін своїми сплесками може заставити твоє серце відчайдушно бриніти і цим діставати кожну клітинку твого тіла. А це для мене така насолода, яку я не можу передати тобі маленькому, хоча й дзвінкому птаху.
- Життя нічного птаха, то не для мене. Защебетав Жайворонок.
- Адже, що може бути прекраснішим так прокидатись і купатись в теплих і купатись
в теплих променях вранішнього сонечка. Заспівати пісню радісного ранку і покликати всю живу істоту приєднатись до сонячного світла, яке дарує життя всьому живому.
А вже потім вилітати зі своїми побратимами, денними птахами на пошуки чогось їстівного, якого вдосталь і в світлу пору доби. А адреналіну нам і не треба. Хоча його за день теж може вистачати, бо на нас може незамітно чатувати якийсь звір чи хижий птах з вашого сімейства. То ж, поважний Ви наш дядечку Філіне, перевагами свого життя може вихвалятись кожен із нас, та воно не приведе до істини. А вона, істина така. Жити на цій планеті у вірі в Господа Бога нашого, в мирі та добрі, в повазі кожної живої істоти одне одного, а значить і до всієї спільноти.
- Чую, малий, що ти розумник не по віку своєму та не по зросту. Почав свою мову дядечко Філін. - Хотів щось перечити твоїй розмові зі мною, бо бачиш, який я в віці та поважний. Але сперечатись ми надалі тут не будемо. Я відкину геть свої амбіції і мушу підтвердити вже тобою сказане: Істина є наш Господь Бог,"Die Wahrheit ist unser
Herrgott".
З цими словами він піднявся в небо і обертаючись вже тихо промовив маленькому Жайворонку:
- В твоїх словах є правда, "In deinen Worten liegt Wahrheit ",- так на нашій баварській землі мудрі кажуть.
Він відлітав. І не чутно було помахів його крил, а тільки відлунням доносилось "угу, угу",наче ствердження слів малого, дзвінкого, але такого розумного птаха.

27.06.2023 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2023-06-27 20:19:43
Переглядів сторінки твору 183
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2023.07.03 13:02
Автор у цю хвилину відсутній