Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
2026.10.25
17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.
Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.
Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —
2026.10.25
17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
2026.10.25
15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
2026.10.25
14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.
Я жду листа, що нині заспокоїть,
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.
Я жду листа, що нині заспокоїть,
2026.10.25
14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
2026.10.25
14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються
2026.10.25
12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.
Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.
Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,
2026.10.25
07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
2026.10.24
21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
2026.10.24
20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
2026.10.24
18:15
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.
Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.
Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Петро РУДЬ (1964) /
Проза
Поважний та малий птахи
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поважний та малий птахи
(оповідання-казка)
Якось на околиці баварського старого лісу поважний Філін, в густому пір'ї якого вже пробивалась сивина, запитав у молоденького Жайворонка:
- Чому ти так рано сідаєш спати? Адже в ночі виходять зі своїх схованок миші, вилітають різні жуки, якими можна так гарно поживитись. А вже після того, наситившись, сидячи на гілці високої ялини любоватись нічним зоряним небом з місячним сяйвом, під яким відкриваються краєвиди сонних полів, лісів, всієї сільської місцевості Баварії. Ти багато втрачаєш з того. Я ж бо цим всим давно насолоджуюсь. Нічне життя цікаве своєю непередбачуваністю, де адреналін своїми сплесками може заставити твоє серце відчайдушно бриніти і цим діставати кожну клітинку твого тіла. А це для мене така насолода, яку я не можу передати тобі маленькому, хоча й дзвінкому птаху.
- Життя нічного птаха, то не для мене. Защебетав Жайворонок.
- Адже, що може бути прекраснішим так прокидатись і купатись в теплих і купатись
в теплих променях вранішнього сонечка. Заспівати пісню радісного ранку і покликати всю живу істоту приєднатись до сонячного світла, яке дарує життя всьому живому.
А вже потім вилітати зі своїми побратимами, денними птахами на пошуки чогось їстівного, якого вдосталь і в світлу пору доби. А адреналіну нам і не треба. Хоча його за день теж може вистачати, бо на нас може незамітно чатувати якийсь звір чи хижий птах з вашого сімейства. То ж, поважний Ви наш дядечку Філіне, перевагами свого життя може вихвалятись кожен із нас, та воно не приведе до істини. А вона, істина така. Жити на цій планеті у вірі в Господа Бога нашого, в мирі та добрі, в повазі кожної живої істоти одне одного, а значить і до всієї спільноти.
- Чую, малий, що ти розумник не по віку своєму та не по зросту. Почав свою мову дядечко Філін. - Хотів щось перечити твоїй розмові зі мною, бо бачиш, який я в віці та поважний. Але сперечатись ми надалі тут не будемо. Я відкину геть свої амбіції і мушу підтвердити вже тобою сказане: Істина є наш Господь Бог,"Die Wahrheit ist unser
Herrgott".
З цими словами він піднявся в небо і обертаючись вже тихо промовив маленькому Жайворонку:
- В твоїх словах є правда, "In deinen Worten liegt Wahrheit ",- так на нашій баварській землі мудрі кажуть.
Він відлітав. І не чутно було помахів його крил, а тільки відлунням доносилось "угу, угу",наче ствердження слів малого, дзвінкого, але такого розумного птаха.
27.06.2023 р.
Якось на околиці баварського старого лісу поважний Філін, в густому пір'ї якого вже пробивалась сивина, запитав у молоденького Жайворонка:
- Чому ти так рано сідаєш спати? Адже в ночі виходять зі своїх схованок миші, вилітають різні жуки, якими можна так гарно поживитись. А вже після того, наситившись, сидячи на гілці високої ялини любоватись нічним зоряним небом з місячним сяйвом, під яким відкриваються краєвиди сонних полів, лісів, всієї сільської місцевості Баварії. Ти багато втрачаєш з того. Я ж бо цим всим давно насолоджуюсь. Нічне життя цікаве своєю непередбачуваністю, де адреналін своїми сплесками може заставити твоє серце відчайдушно бриніти і цим діставати кожну клітинку твого тіла. А це для мене така насолода, яку я не можу передати тобі маленькому, хоча й дзвінкому птаху.
- Життя нічного птаха, то не для мене. Защебетав Жайворонок.
- Адже, що може бути прекраснішим так прокидатись і купатись в теплих і купатись
в теплих променях вранішнього сонечка. Заспівати пісню радісного ранку і покликати всю живу істоту приєднатись до сонячного світла, яке дарує життя всьому живому.
А вже потім вилітати зі своїми побратимами, денними птахами на пошуки чогось їстівного, якого вдосталь і в світлу пору доби. А адреналіну нам і не треба. Хоча його за день теж може вистачати, бо на нас може незамітно чатувати якийсь звір чи хижий птах з вашого сімейства. То ж, поважний Ви наш дядечку Філіне, перевагами свого життя може вихвалятись кожен із нас, та воно не приведе до істини. А вона, істина така. Жити на цій планеті у вірі в Господа Бога нашого, в мирі та добрі, в повазі кожної живої істоти одне одного, а значить і до всієї спільноти.
- Чую, малий, що ти розумник не по віку своєму та не по зросту. Почав свою мову дядечко Філін. - Хотів щось перечити твоїй розмові зі мною, бо бачиш, який я в віці та поважний. Але сперечатись ми надалі тут не будемо. Я відкину геть свої амбіції і мушу підтвердити вже тобою сказане: Істина є наш Господь Бог,"Die Wahrheit ist unser
Herrgott".
З цими словами він піднявся в небо і обертаючись вже тихо промовив маленькому Жайворонку:
- В твоїх словах є правда, "In deinen Worten liegt Wahrheit ",- так на нашій баварській землі мудрі кажуть.
Він відлітав. І не чутно було помахів його крил, а тільки відлунням доносилось "угу, угу",наче ствердження слів малого, дзвінкого, але такого розумного птаха.
27.06.2023 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
