Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.25
19:32
Писав сценарії для буднів,
вершив кодацію тілес
і думав: буде вже, як буде,
як нє - піде на мило - вдруге
шумний повстане з глини "плебс."
Чи допотопний, чи опісля -
такий вже видався проєкт...
вершив кодацію тілес
і думав: буде вже, як буде,
як нє - піде на мило - вдруге
шумний повстане з глини "плебс."
Чи допотопний, чи опісля -
такий вже видався проєкт...
2026.04.25
17:50
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.
Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.
Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки
2026.04.25
14:59
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
2026.04.25
14:11
Мовчання огортає душу,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.
Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.
Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,
2026.04.25
13:47
Запрошую на свій канал на ютубі, підписуйтеся.
Майже 100 композицій.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер
Майже 100 композицій.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер
2026.04.25
12:03
До літ хоча би десь до сорока,
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.
Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин.
А спробу я таку хіба зроблю?
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.
Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин.
А спробу я таку хіба зроблю?
2026.04.25
12:03
За обрій сонце упало втомне.
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.
Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.
Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих
2026.04.25
10:57
Лише ранком у ворожки
Золоті крадуть гриби ,
Лише гудзики і брошки
Тут готують до сівби,
Лише шерех чують бджоли
Про фізичну суть єства*,
Лише ковдри, лише змови
Золоті крадуть гриби ,
Лише гудзики і брошки
Тут готують до сівби,
Лише шерех чують бджоли
Про фізичну суть єства*,
Лише ковдри, лише змови
2026.04.25
10:35
А він тебе й мене любив, таку біленьку...
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?
Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?
Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?
Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?
Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.
2026.04.25
06:29
Багровою млою затьмарена далеч,
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль
2026.04.25
05:11
не казка і не зовсім каско
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса
2026.04.24
16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино
2026.04.24
13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри
2026.04.24
13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.
Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.
Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства
2026.04.24
11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.
4 квітня 1989 р., Київ
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.
4 квітня 1989 р., Київ
2026.04.24
10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Петро РУДЬ (1964) /
Проза
Поважний та малий птахи
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поважний та малий птахи
(оповідання-казка)
Якось на околиці баварського старого лісу поважний Філін, в густому пір'ї якого вже пробивалась сивина, запитав у молоденького Жайворонка:
- Чому ти так рано сідаєш спати? Адже в ночі виходять зі своїх схованок миші, вилітають різні жуки, якими можна так гарно поживитись. А вже після того, наситившись, сидячи на гілці високої ялини любоватись нічним зоряним небом з місячним сяйвом, під яким відкриваються краєвиди сонних полів, лісів, всієї сільської місцевості Баварії. Ти багато втрачаєш з того. Я ж бо цим всим давно насолоджуюсь. Нічне життя цікаве своєю непередбачуваністю, де адреналін своїми сплесками може заставити твоє серце відчайдушно бриніти і цим діставати кожну клітинку твого тіла. А це для мене така насолода, яку я не можу передати тобі маленькому, хоча й дзвінкому птаху.
- Життя нічного птаха, то не для мене. Защебетав Жайворонок.
- Адже, що може бути прекраснішим так прокидатись і купатись в теплих і купатись
в теплих променях вранішнього сонечка. Заспівати пісню радісного ранку і покликати всю живу істоту приєднатись до сонячного світла, яке дарує життя всьому живому.
А вже потім вилітати зі своїми побратимами, денними птахами на пошуки чогось їстівного, якого вдосталь і в світлу пору доби. А адреналіну нам і не треба. Хоча його за день теж може вистачати, бо на нас може незамітно чатувати якийсь звір чи хижий птах з вашого сімейства. То ж, поважний Ви наш дядечку Філіне, перевагами свого життя може вихвалятись кожен із нас, та воно не приведе до істини. А вона, істина така. Жити на цій планеті у вірі в Господа Бога нашого, в мирі та добрі, в повазі кожної живої істоти одне одного, а значить і до всієї спільноти.
- Чую, малий, що ти розумник не по віку своєму та не по зросту. Почав свою мову дядечко Філін. - Хотів щось перечити твоїй розмові зі мною, бо бачиш, який я в віці та поважний. Але сперечатись ми надалі тут не будемо. Я відкину геть свої амбіції і мушу підтвердити вже тобою сказане: Істина є наш Господь Бог,"Die Wahrheit ist unser
Herrgott".
З цими словами він піднявся в небо і обертаючись вже тихо промовив маленькому Жайворонку:
- В твоїх словах є правда, "In deinen Worten liegt Wahrheit ",- так на нашій баварській землі мудрі кажуть.
Він відлітав. І не чутно було помахів його крил, а тільки відлунням доносилось "угу, угу",наче ствердження слів малого, дзвінкого, але такого розумного птаха.
27.06.2023 р.
Якось на околиці баварського старого лісу поважний Філін, в густому пір'ї якого вже пробивалась сивина, запитав у молоденького Жайворонка:
- Чому ти так рано сідаєш спати? Адже в ночі виходять зі своїх схованок миші, вилітають різні жуки, якими можна так гарно поживитись. А вже після того, наситившись, сидячи на гілці високої ялини любоватись нічним зоряним небом з місячним сяйвом, під яким відкриваються краєвиди сонних полів, лісів, всієї сільської місцевості Баварії. Ти багато втрачаєш з того. Я ж бо цим всим давно насолоджуюсь. Нічне життя цікаве своєю непередбачуваністю, де адреналін своїми сплесками може заставити твоє серце відчайдушно бриніти і цим діставати кожну клітинку твого тіла. А це для мене така насолода, яку я не можу передати тобі маленькому, хоча й дзвінкому птаху.
- Життя нічного птаха, то не для мене. Защебетав Жайворонок.
- Адже, що може бути прекраснішим так прокидатись і купатись в теплих і купатись
в теплих променях вранішнього сонечка. Заспівати пісню радісного ранку і покликати всю живу істоту приєднатись до сонячного світла, яке дарує життя всьому живому.
А вже потім вилітати зі своїми побратимами, денними птахами на пошуки чогось їстівного, якого вдосталь і в світлу пору доби. А адреналіну нам і не треба. Хоча його за день теж може вистачати, бо на нас може незамітно чатувати якийсь звір чи хижий птах з вашого сімейства. То ж, поважний Ви наш дядечку Філіне, перевагами свого життя може вихвалятись кожен із нас, та воно не приведе до істини. А вона, істина така. Жити на цій планеті у вірі в Господа Бога нашого, в мирі та добрі, в повазі кожної живої істоти одне одного, а значить і до всієї спільноти.
- Чую, малий, що ти розумник не по віку своєму та не по зросту. Почав свою мову дядечко Філін. - Хотів щось перечити твоїй розмові зі мною, бо бачиш, який я в віці та поважний. Але сперечатись ми надалі тут не будемо. Я відкину геть свої амбіції і мушу підтвердити вже тобою сказане: Істина є наш Господь Бог,"Die Wahrheit ist unser
Herrgott".
З цими словами він піднявся в небо і обертаючись вже тихо промовив маленькому Жайворонку:
- В твоїх словах є правда, "In deinen Worten liegt Wahrheit ",- так на нашій баварській землі мудрі кажуть.
Він відлітав. І не чутно було помахів його крил, а тільки відлунням доносилось "угу, угу",наче ствердження слів малого, дзвінкого, але такого розумного птаха.
27.06.2023 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
