Із О.П.Охріменка

Жи́в-був великий письменник –
Лев Миколаїч Толстой,
із м’ясом не тріскав вареник
та босий ходив, як отой.

Вродився він досить удало –
в одній із фамільних місцин;
й пізніше усіх дивувало,
що графського племені він.

В маєтку, у Я́сній Поляні,
приймав усіляких бідах,
його навіщали слов’яни
і негри в похилих літах.

А Соф’я Андрівна, подружжя,
була не така, ані-ні!
Рукопис гортаючи мужа,
вареники їла м’ясні.

Так, Соф’я Андрівна Толстая
була доброчесна жона,
і боса, немов неохая,
ніде не ходила вона.

Ще та́ була штучка графиня,
й письменник таке́ переніс!
І ро́ман його «Воскресіння»
читати не можна без сліз...

Він мав з боку влади догану,
хоч склав собі славу гучну,
створивши «Кареніну Анну»,
так само, як «Мир і війну».

Наскучили графу візити,
він викликав свій екіпаж
і, щоб від душі відпочити,
відбув у далекий вояж.

В дорозі, на жаль, застудився
(купе було надто сире),
на станції з дітьми простився
і промислом Божим помре.

Це приклад нам, хлопці-співбрати,
розумні і навіть дурні,
що шлюб нерозважливо брати,
коли ще не певний в жоні.

Не варт до вінця́ чи у загс поспішати,
бо наслідки будуть сумні!

(Квітень 2023)

*** ОРИГІНАЛ ***

Жи́л-был великий писатель –
Лев Николаич Толстой,
Мяса и рыбы не кушал,
Ходил по именью босой.

Он очень удачно родился
В деревне наследной своей,
Впоследствии мир удивился,
Узнав, что он графских кровей.
<...>
В имении, в Ясной Поляне,
Любых принимал он гостей,
К нему приезжали славяне
И негры различных мастей.

Но Софья Андревна Толстая
Совсем не такая была,
И, рукопись мужа листая,
Говядины много жрала.

Да, Софья Андревна Толстая,
Напротив, любила поесть,
Она не ходила босая,
Спасая фамильную честь.

Великие потрясенья
Писатель в быту перенес,
И ро́ман его «Воскресенье»
Читать невозможно без слез...

Вступал он с правительством в трения,
Но был он народа кумир,
Закончил граф «Анну Каренину»,
И ро́ман «Война и мир».
<...>
Наскучило графу всё это,
Решил он душой отдохнуть –
Велел заложить он карету
И в дальний отправился путь.

В дороге, увы, простудился,
И на станционном одре
Со всеми беззлобно простился
И милостью Божьей помре.

На этом примере учиться
Мы все, его дети, должны –
Не надо поспешно жениться,
Не выбрав хорошей жены.

Нельзя под венец или в загс торопиться –
Последствия будут грустны!..

Алексей Охрименко, Сергей Кристи, Владимир Шрейберг