За мить можливо в прірву шкереберть
Зірватись, все коту під хвіст пустити.
Лиш смертю можна подолати смерть.
А подолаєш – більш не будеш жити.

Готуйся, не готуйся – все одно
До неї ще ніхто не був готовий
Заздалегідь. Бо смерть – це не кіно:
Помер – то вже не будеш жити знову.

Хоч вибір є, та виходу нема,
А шлях один звідціль – до того світу.
За світлом зазвичай приходить тьма,
Опісля ж – знову має стати світло!

А якщо так, тоді і поготів
Нема підстав у відчай упадати.
Шукать складне навіщо у простім?
Живеш – то прийде час і помирати.

Про воскресіння мріяти – пусте.
Якщо вже про безсмертя говорити,
То Бога я проситиму про те,
Щоб в пам’яті людській подовше жити.

Напевне, що й пишу оці рядки
В надії їх залишити на згадку,
Щоби прорватись ними крізь віки
У світ новий, дарований нащадкам.

2023 рік