ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.08.20 21:59
Скоро осінь...за вікнами серпень
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.

А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,

Іван Потьомкін
2026.08.20 21:41
Жовкне лист на верхів”ї беріз,
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка

Ольга Садкова
2026.08.20 20:36
В річці пуголовок плаче,
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —

хома дідим
2026.08.20 19:04
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим

Артур Курдіновський
2026.08.20 18:08
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,

Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями

Юрко Бужанин
2026.08.20 17:38
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?

Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -

Євген Федчук
2026.08.20 17:33
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То

Борис Костиря
2026.08.20 13:29
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.

Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,

Тетяна Левицька
2026.08.20 12:53
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна

Ірина Вовк
2026.08.20 08:07
Залізна «черепаха» «Коли фортуна зраджує царів, золото їхніх обладунків стає їхньою труною». Давньоримський афоризм часів Александрійської війни Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу

Віктор Кучерук
2026.08.20 07:04
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток

С М
2026.08.19 21:00
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози

Іван Потьомкін
2026.08.19 20:54
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

хома дідим
2026.08.19 19:09
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Дніпрова / Вірші

 ***
The morning mist came into my house
I was lonely there & I felt sorry –
Felt sorry for the girl I’ve lost,
For many wrong done things in past
& dreamt of love – this endless story.

The moment seems to be so strange
As now I’m left with only killing sorrow,
With no ideas what to do & what to say
‘coz realize that all my words are hollow.

Spirits of the future, spirits of the past,
Gimme strength to build tomorrow!
But if I fail, I’ll beg the God
To let me enter the Heaven’s doorway.

But what I feel! Someone lingers beside me!
Is he good or is he bad? I’m not sure, dear friend.
Has no shadow, has no eyes,
With white cloak all him around

“Oh, my dear,- He said to me, -
Don’t lose hope, you have to live.
I say so, because I know
souls like yours don’t fly low.
You will find much love & friends.
I read this in the Book of Fate”.

Was he right or was he wrong?
I don’t know, but time will show.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-12-08 18:59:16
Переглядів сторінки твору 6604
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.280 / 4.94)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.788 / 4.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.605
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.02 14:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 20:00:12 ]
Пані Любо! Тут недавно ми з Юрієм Лазірком провели експеримент: він прислав свій переклад, а я зробив із нього українського вірша. Казав, що йому сподобалося. Може, і з вами втнемо так само?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 20:32:18 ]
давайте!!! було би гарно! хоч якасть користь з мене буде ;) я ЗА!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 20:36:20 ]
Подайте тут переклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 20:38:38 ]
типу просто переклад? не віршований? воно страшнувато буде.. але напишу за хвильку..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 20:44:01 ]
Так, такий собі підрядковий переклад, без римування, але з розділовими знаками і з розбиванням на рядочки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 20:53:53 ]
Ранкова імла прокралась до мене в дім –
Я був одиноким і сильно жалкував –
Жалкував за дівчиною, яку втратив,
За багатьма невірно зробленими речами в минулому
І мріяв про любов – цю нескінченну історію.

ця мить здається такою дивною,
Адже зараз я сам-на-сам із убивчим болем..
Немає ідей, що робити і що казати,
Бо розумію, що всі мої слова - порожні

Духи майбутнього, духи минулого,
Дайте мені сил збудувати завтрашній день.
Але якщо мені не вдасться, то я молитиму Бога,
Щоб той дозволив мені увійти до дверей раю.

Але що я відчуваю! Хтось вештається (чи краще «затримався») біля мене!
Чи він добрий чи поганий? Я не впевнений, мій друже!
Не має він тіні, не має очей,
А лише замотаний у білу мантію.

«Друже, - він казав мені, -
Не втрачай надії, живи далі.
Я кажу так, бо знаю,
що душі як твоя, низько не літають.
Ти знайдеш і друзів і любов.
Я прочитав це у Книзі Долі.»

Чи був він правий чи помилявся?
Я не знаю, але час покаже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 20:57:28 ]
то мала бути пісня. містична типу.. у стилі Лед Зеппелін "Нет пощады".. чи у стилі Блек Саббат..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 20:59:59 ]
Пані Любо, дякую. Я скопіював у ворд і на днях щось видам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 21:02:25 ]
Ваш ЛГ - чоловік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 21:02:58 ]
то я Вам маю дякувати!!! сподіваюсь, все вийде!!!
щиро Вам вдячна!!! чекатиму з нетерпінням!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 21:06:59 ]
так, чоловік. при чому молодий. тако десь до 23 років, коли ще молодих людей його віку інколи після н-ної чарки навідують питння про сенс життя і таке інше..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 21:13:57 ]
Дякую за важливе уточнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-11 18:53:30 ]
Привіт, пані Любо, без зайвих вступних промов кажу: я тутечки під вашим віршем кличу вас до нас у гості:) Кличу не просто так - просто так, це нахабство :P Кличу із віршами, у нас і поговоримо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:06:48 ]
Приєднуюся до пані Оксани.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 23:21:20 ]
я вже там на форумі залишила повідомлення! можете записувати!! :)) вдячна вам за запрошення! нє жданно нє гаданно..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-11 23:44:06 ]
Дякую, бачила, відписала і на форумі і у приваті, коли відсилала, здогадалася хто ж це такий таємничий ;-)

Дякую, пане Валентине, за підтримку.

Пані Любо, решту - у приватному посланні :)