ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Дніпрова / Вірші

 ***
The morning mist came into my house
I was lonely there & I felt sorry –
Felt sorry for the girl I’ve lost,
For many wrong done things in past
& dreamt of love – this endless story.

The moment seems to be so strange
As now I’m left with only killing sorrow,
With no ideas what to do & what to say
‘coz realize that all my words are hollow.

Spirits of the future, spirits of the past,
Gimme strength to build tomorrow!
But if I fail, I’ll beg the God
To let me enter the Heaven’s doorway.

But what I feel! Someone lingers beside me!
Is he good or is he bad? I’m not sure, dear friend.
Has no shadow, has no eyes,
With white cloak all him around

“Oh, my dear,- He said to me, -
Don’t lose hope, you have to live.
I say so, because I know
souls like yours don’t fly low.
You will find much love & friends.
I read this in the Book of Fate”.

Was he right or was he wrong?
I don’t know, but time will show.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-12-08 18:59:16
Переглядів сторінки твору 6681
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.280 / 4.94)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.788 / 4.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.605
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.02 14:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 20:00:12 ]
Пані Любо! Тут недавно ми з Юрієм Лазірком провели експеримент: він прислав свій переклад, а я зробив із нього українського вірша. Казав, що йому сподобалося. Може, і з вами втнемо так само?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 20:32:18 ]
давайте!!! було би гарно! хоч якасть користь з мене буде ;) я ЗА!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 20:36:20 ]
Подайте тут переклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 20:38:38 ]
типу просто переклад? не віршований? воно страшнувато буде.. але напишу за хвильку..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 20:44:01 ]
Так, такий собі підрядковий переклад, без римування, але з розділовими знаками і з розбиванням на рядочки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 20:53:53 ]
Ранкова імла прокралась до мене в дім –
Я був одиноким і сильно жалкував –
Жалкував за дівчиною, яку втратив,
За багатьма невірно зробленими речами в минулому
І мріяв про любов – цю нескінченну історію.

ця мить здається такою дивною,
Адже зараз я сам-на-сам із убивчим болем..
Немає ідей, що робити і що казати,
Бо розумію, що всі мої слова - порожні

Духи майбутнього, духи минулого,
Дайте мені сил збудувати завтрашній день.
Але якщо мені не вдасться, то я молитиму Бога,
Щоб той дозволив мені увійти до дверей раю.

Але що я відчуваю! Хтось вештається (чи краще «затримався») біля мене!
Чи він добрий чи поганий? Я не впевнений, мій друже!
Не має він тіні, не має очей,
А лише замотаний у білу мантію.

«Друже, - він казав мені, -
Не втрачай надії, живи далі.
Я кажу так, бо знаю,
що душі як твоя, низько не літають.
Ти знайдеш і друзів і любов.
Я прочитав це у Книзі Долі.»

Чи був він правий чи помилявся?
Я не знаю, але час покаже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 20:57:28 ]
то мала бути пісня. містична типу.. у стилі Лед Зеппелін "Нет пощады".. чи у стилі Блек Саббат..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 20:59:59 ]
Пані Любо, дякую. Я скопіював у ворд і на днях щось видам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 21:02:25 ]
Ваш ЛГ - чоловік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 21:02:58 ]
то я Вам маю дякувати!!! сподіваюсь, все вийде!!!
щиро Вам вдячна!!! чекатиму з нетерпінням!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 21:06:59 ]
так, чоловік. при чому молодий. тако десь до 23 років, коли ще молодих людей його віку інколи після н-ної чарки навідують питння про сенс життя і таке інше..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 21:13:57 ]
Дякую за важливе уточнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-11 18:53:30 ]
Привіт, пані Любо, без зайвих вступних промов кажу: я тутечки під вашим віршем кличу вас до нас у гості:) Кличу не просто так - просто так, це нахабство :P Кличу із віршами, у нас і поговоримо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:06:48 ]
Приєднуюся до пані Оксани.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 23:21:20 ]
я вже там на форумі залишила повідомлення! можете записувати!! :)) вдячна вам за запрошення! нє жданно нє гаданно..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-11 23:44:06 ]
Дякую, бачила, відписала і на форумі і у приваті, коли відсилала, здогадалася хто ж це такий таємничий ;-)

Дякую, пане Валентине, за підтримку.

Пані Любо, решту - у приватному посланні :)