Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в результаті.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
2025.12.13
08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
2025.12.13
00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
2025.12.12
22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
***
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Поміж безкінечними звітами все одно буду намагатися достукатися до тих, хто ще живе в полоні ілюзій і мрій про швидку перемогу над ворогом. Ворог добре озброєний і дуже небезпечний і це ми усі повинні усвідомити і не плекати мрію на диво… Диво відбудеться тоді, коли кожний українець зрозуміє, що без його підтримки наші доблесні війська не зможуть вистояти і почне допомагати з усіх сил, обмежуючи свої забаганки, а інколи відмовляючи собі і в найнеобхіднішому, і при тому вимагати владу відзвітувати за вкрадені кошти в ЗСУ, а це десятки мільярдів, які і наша рахункова палата уже підтвердила. Ті стрілочники, які нині під слідством, це шумовиння, а потрібно дивитися в корінь зла.
В країні на фоні небаченого хаосу у багатьох зневіра, розпач, розчарування так не повинно бути.
Як у відомого нашого поета написано « Ми є народ, якого правди сила, ніким звойована ще не була»…отож давайте і на мить про це не забувати. Тому що ця чорнота яка шириться всередині країни вона не менш небезпечна ніж на фронті, а можливо і страшніша, тому що розтліває душі, поселяючи в них зневіру, а це кому потрібно- нашому заклятому ворогу.
От і робіть висновки хто такі ці безумні і їм подібні, і на кого вони працюють.
Якщо той, хто розуміється на військовій справі посмів сказати правду про справжній стан речей, то не цькувати його потрібно і принижувати, а дослухатися до його вимог. А сказав Він те, що сьогодні кожний Воїн підтвердить і волонтер, який напряму дотичний до передової.
Тому народ повинен вчитися фільтрувати той базар, який виливають на його голову з усіх помийниць телевізійних. Бо там де кажуть правду, то ті канали виключені з цифрового ТБ.
Тривожне і складне наше сьогодення, та усі плачі, гризня нам не помічники, потрібно зібратися з силами і рухатися далі в тому напрямку, що і раніше. А наш всенародний спротив був надпотужним і цілісним і вселяв надію… На жаль і спротив, і небачена всенародна жертовність були використані собі на користь негідниками, які і продавали міжнародну допомогу і ховали її на потаємних складах, де вона втрачала свою придатність, тільки б не передати її на фронт, і за ці злочини також ми не бачимо відкритих судових засідань, де судитимуть винних злочинців, натомість судять легендарного розвідника.
Важко усвідомлювати, що народ зомбують, дурманять обіцянками швидкої перемоги і тим самим нейтралізують його, виводять зі стану боротьби за своє збереження.
Ми повинні вистояти і зберегти свою країну, бо це своє, з діда прадіда. Де б не був, в якій країні не жив, але там будеш біженцем…
І сьогодні я закликаю знову усім своїм єством розвернутися до тих, хто стоїть сьогодні на передовій і боронить ціною надлюдських зусиль нашу землю від ворога.
Пишімо Їм листи, малюймо малюнки , складаймо посилки, нехай і невеличкі, а від серця і ми усе доставимо нашим Захисникам на передову, скільки б рейсів не довелося робити. Ми бачили сльози на очах наших Героїв, коли вони відкривали ці дитячі пакунки і читали листи.
Будьмо вищими за увесь той непотріб, який нам намагаються нав’язати, будьмо сильними і мотивованими, бо країна не в меншій небезпеці, як і два роки тому.
Слава Україні!!!
В країні на фоні небаченого хаосу у багатьох зневіра, розпач, розчарування так не повинно бути.
Як у відомого нашого поета написано « Ми є народ, якого правди сила, ніким звойована ще не була»…отож давайте і на мить про це не забувати. Тому що ця чорнота яка шириться всередині країни вона не менш небезпечна ніж на фронті, а можливо і страшніша, тому що розтліває душі, поселяючи в них зневіру, а це кому потрібно- нашому заклятому ворогу.
От і робіть висновки хто такі ці безумні і їм подібні, і на кого вони працюють.
Якщо той, хто розуміється на військовій справі посмів сказати правду про справжній стан речей, то не цькувати його потрібно і принижувати, а дослухатися до його вимог. А сказав Він те, що сьогодні кожний Воїн підтвердить і волонтер, який напряму дотичний до передової.
Тому народ повинен вчитися фільтрувати той базар, який виливають на його голову з усіх помийниць телевізійних. Бо там де кажуть правду, то ті канали виключені з цифрового ТБ.
Тривожне і складне наше сьогодення, та усі плачі, гризня нам не помічники, потрібно зібратися з силами і рухатися далі в тому напрямку, що і раніше. А наш всенародний спротив був надпотужним і цілісним і вселяв надію… На жаль і спротив, і небачена всенародна жертовність були використані собі на користь негідниками, які і продавали міжнародну допомогу і ховали її на потаємних складах, де вона втрачала свою придатність, тільки б не передати її на фронт, і за ці злочини також ми не бачимо відкритих судових засідань, де судитимуть винних злочинців, натомість судять легендарного розвідника.
Важко усвідомлювати, що народ зомбують, дурманять обіцянками швидкої перемоги і тим самим нейтралізують його, виводять зі стану боротьби за своє збереження.
Ми повинні вистояти і зберегти свою країну, бо це своє, з діда прадіда. Де б не був, в якій країні не жив, але там будеш біженцем…
І сьогодні я закликаю знову усім своїм єством розвернутися до тих, хто стоїть сьогодні на передовій і боронить ціною надлюдських зусиль нашу землю від ворога.
Пишімо Їм листи, малюймо малюнки , складаймо посилки, нехай і невеличкі, а від серця і ми усе доставимо нашим Захисникам на передову, скільки б рейсів не довелося робити. Ми бачили сльози на очах наших Героїв, коли вони відкривали ці дитячі пакунки і читали листи.
Будьмо вищими за увесь той непотріб, який нам намагаються нав’язати, будьмо сильними і мотивованими, бо країна не в меншій небезпеці, як і два роки тому.
Слава Україні!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
