Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.07
23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.
І надрив
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.
І надрив
2026.02.07
21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.
Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.
Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод
2026.02.07
20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?
2026.02.07
20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,
Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,
Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –
2026.02.07
13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко
2026.02.07
10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.
Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.
Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,
2026.02.07
09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти
2026.02.07
05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.
І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.
І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,
2026.02.06
21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю
2026.02.06
21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.
Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.
Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,
2026.02.06
18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть
2026.02.06
17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?
Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?
Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
2026.02.06
10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.
Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.
Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,
2026.02.05
22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.
Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.
Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -
2026.02.05
21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…
Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…
Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло
2026.02.05
21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
***
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Поміж безкінечними звітами все одно буду намагатися достукатися до тих, хто ще живе в полоні ілюзій і мрій про швидку перемогу над ворогом. Ворог добре озброєний і дуже небезпечний і це ми усі повинні усвідомити і не плекати мрію на диво… Диво відбудеться тоді, коли кожний українець зрозуміє, що без його підтримки наші доблесні війська не зможуть вистояти і почне допомагати з усіх сил, обмежуючи свої забаганки, а інколи і в найнеобхіднішому і при тому вимагати владу відзвітувати за вкрадені кошти в ЗСУ, а це десятки мільярдів, які і наша рахункова палата уже підтвердила. Ті стрілочники, які нині під слідством, це шумовиння, а потрібно дивитися в корінь зла.
В країні на фоні небаченого хаосу у багатьох зневіра, розпач, розчарування так не повинно бути.
Як у відомого нашого поета написано « Ми є народ, якого правди сила, ніким звойована ще не була»…отож давайте і на мить про це не забувати. Тому що ця чорнота яка шириться всередині країни вона не менш небезпечна ніж на фронті, а можливо і страшніша, тому що розтліває душі, поселяючи в них зневіру, а це кому потрібно- нашому заклятому ворогу.
От і робіть висновки хто такі ці безумні і їм подібні, і на кого вони працюють.
Якщо той, хто розуміється на військовій справі посмів сказати правду про справжній стан речей, то не цькувати його потрібно і принижувати, а дослухатися до його вимог. А сказав Він те, що сьогодні кожний Воїн підтвердить і волонтер, який напряму дотичний до передової.
Тому народ повинен вчитися фільтрувати той базар, який виливають на його голову з усіх помийниць телевізійних. Бо там де кажуть правду, то ті канали виключені з цифрового ТБ.
Тривожне і складне наше сьогодення, та усі плачі, гризня нам не помічники, потрібно зібратися з силами і рухатися далі в тому напрямку, що і раніше. А наш всенародний спротив був надпотужним і цілісним і вселяв надію… На жаль і спротив, і небачена всенародна жертовність були використані собі на користь негідниками, які і продавали міжнародну допомогу і ховали її на потаємних складах, де вона втрачала свою придатність, тільки б не передати її на фронт, і за ці злочини також ми не бачимо відкритих судових засідань, де судитимуть винних злочинців, натомість судять легендарного розвідника.
Важко усвідомлювати, що народ зомбують, дурманять обіцянками швидкої перемоги і тим самим нейтралізують його, виводять зі стану боротьби за своє збереження.
Ми повинні вистояти і зберегти свою країну, бо це своє, з діда прадіда. Де б не був, в якій країні не жив, але там будеш біженцем…
І сьогодні я закликаю знову усім своїм єством розвернутися до тих, хто стоїть сьогодні на передовій і боронить ціною надлюдських зусиль нашу землю від ворога.
Пишімо Їм листи, малюймо малюнки , складаймо посилки, нехай і невеличкі, а від серця і ми усе доставимо нашим Захисникам на передову, скільки б рейсів не довелося робити. Ми бачили сльози на очах наших Героїв, коли вони відкривали ці дитячі пакунки і читали листи.
Будьмо вищими за увесь той непотріб, який нам намагаються нав’язати, будьмо сильними і мотивованими, бо країна не в меншій небезпеці, як і два роки тому.
Слава Україні!!!
В країні на фоні небаченого хаосу у багатьох зневіра, розпач, розчарування так не повинно бути.
Як у відомого нашого поета написано « Ми є народ, якого правди сила, ніким звойована ще не була»…отож давайте і на мить про це не забувати. Тому що ця чорнота яка шириться всередині країни вона не менш небезпечна ніж на фронті, а можливо і страшніша, тому що розтліває душі, поселяючи в них зневіру, а це кому потрібно- нашому заклятому ворогу.
От і робіть висновки хто такі ці безумні і їм подібні, і на кого вони працюють.
Якщо той, хто розуміється на військовій справі посмів сказати правду про справжній стан речей, то не цькувати його потрібно і принижувати, а дослухатися до його вимог. А сказав Він те, що сьогодні кожний Воїн підтвердить і волонтер, який напряму дотичний до передової.
Тому народ повинен вчитися фільтрувати той базар, який виливають на його голову з усіх помийниць телевізійних. Бо там де кажуть правду, то ті канали виключені з цифрового ТБ.
Тривожне і складне наше сьогодення, та усі плачі, гризня нам не помічники, потрібно зібратися з силами і рухатися далі в тому напрямку, що і раніше. А наш всенародний спротив був надпотужним і цілісним і вселяв надію… На жаль і спротив, і небачена всенародна жертовність були використані собі на користь негідниками, які і продавали міжнародну допомогу і ховали її на потаємних складах, де вона втрачала свою придатність, тільки б не передати її на фронт, і за ці злочини також ми не бачимо відкритих судових засідань, де судитимуть винних злочинців, натомість судять легендарного розвідника.
Важко усвідомлювати, що народ зомбують, дурманять обіцянками швидкої перемоги і тим самим нейтралізують його, виводять зі стану боротьби за своє збереження.
Ми повинні вистояти і зберегти свою країну, бо це своє, з діда прадіда. Де б не був, в якій країні не жив, але там будеш біженцем…
І сьогодні я закликаю знову усім своїм єством розвернутися до тих, хто стоїть сьогодні на передовій і боронить ціною надлюдських зусиль нашу землю від ворога.
Пишімо Їм листи, малюймо малюнки , складаймо посилки, нехай і невеличкі, а від серця і ми усе доставимо нашим Захисникам на передову, скільки б рейсів не довелося робити. Ми бачили сльози на очах наших Героїв, коли вони відкривали ці дитячі пакунки і читали листи.
Будьмо вищими за увесь той непотріб, який нам намагаються нав’язати, будьмо сильними і мотивованими, бо країна не в меншій небезпеці, як і два роки тому.
Слава Україні!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
