ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Григорій Лютий (1949) / Вірші

 Де вітриська зухвалі
Де вітриська зухвалі
І полки дерези,
Ви росли-воювали
Шабельками з лози.

Пустуни чорноброві,
Цвіт душі на порі, –
Вас у світ для любові
Привели матері.

Як же сталось, хлоп”ята,
Ми не зчулись, коли
Ви лозові згубили
І криваві знайшли?..

Плаче мати убога
На краєчку села:
– Чом я в нього малого
Шаблю не одняла?

А навколо дівчатка
Золоті, як зірки,
Годували вінками
Коненят із руки.

Що вам, хлопці, та слава,
Хай у небі літа…
Ось Вам ріки молочні,
Ось медові уста…

Та не слухали хлопці,
Покидали столи.
Смерті в очі заглянуть
На край світа ішли.

…І шумить по могилах
У степу ковила:
Чом ти шабельку, мамо,
В мене не відняла?..




Найвища оцінка Янка Яковенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-12-11 17:10:25
Переглядів сторінки твору 10178
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.425 / 5.88  (5.035 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 5.352 / 5.83  (4.961 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2008.10.09 20:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 18:00:53 ]
Григорію Івановичу, ви вже інтригуєте своїм романом у віршах. Він буде десь видаватися?
Хотілося б побачити тих героїв, що співають таких пісень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:01:46 ]
Пане Григорію! Чом ви для такого складного за своїм змістом твору обрали таку просту форму? Чи не гадаєте, що саме форма може відтрутити вибагливого читача?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:23:31 ]
А мені подобається.
Схоже одночасно і на плач, і на колискову.
і образи такі... з чим би порівняти...
Це коли дивишся вглиб моря, бачиш дно, і не усвідомлюш скільки до того дна, ніби рукою подати, а не дотягнешся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:33:07 ]
Яно, то так страшно, коли не знаєш, скільки під тобою! Я тонув у Балтійському морі... Ніколи того не забуду і тих хлопців, що мене врятували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:44:03 ]
Так і пісня ця, яка ж страшна. Ви її просто спробуйте наспівати...
Там же плач матерів, мабуть за всї війни, що прокотилися по нашій землі.
я прямо бачу цих хлопчиків із шабельками з лози.
скільки їх таких проходить через мої руки зі пласмасовими пістолетиками...
Як хочеться, щоб вони жили !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:58:19 ]
І мені хочеться. Але хтось має полягти за те, щоб жили інші. Головами накладали переважно кращі. У всі часи. Нам за них молитися і просити долю, аби нас оминула чаша сія. Ми - діти й онуки не кращих з нас. Ми маємо стати кращими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Лютий (М.К./М.К.) [ 2007-12-12 17:08:39 ]
за багато літ, а це близько півстоліття роботи над словом, я пробував себе у різних поетичних напрямах.
Був час і мені так само здававсяпримітівно-наївним стиль Шевченка, і рівнявся я на найкращих європейських авторів, навчився вичурності ...
я був свідком загорання багатьох поетичних зірок. і всі, хто не заглиблювався у народну традицію - поступово згасали.
Прийшов цей час і до мене, визначитися, хто ти - віршомаз, чи як наводили Забава Цитату з Ліни Костенко "біограф народу".
А народ наш століттями шліфував своє поетичне слово. і жодна нація не має такої кількості пісень, як ми - сотні тисяч!
І захоплюється ними увесь світ!
Я, зрештою доріс до того, щоб зрозуміти, що для нас немає нічого глибшого і вищого за нашу пісню.
Вже не перший рік я пірнаю в неї, і дна не дістаю...
А з приводу вибагливого читача...
Згадайте, які люди були збирачами і цінителями української пісні, їх імена відомі на весь світ: Шевченко, Воак, Максимович, Франко, Гоголь...
Невже ваш "вибагливий читач" переріс їх талантом і славою?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-12 17:24:03 ]
Збирачі і цінителі - то одне, а митці - інше, шановний пане Григорію. Пісня - це чудово, але ж і пісні є різні за своєю формою, і названі вами генії не обмежувалися коломийками. Я зовсім не хочу сказати, що ваша форма якась не така, не досконала чи ще якусь дурницю. Мені подобається, ще трохи знайдеться таких як я... Чи ви й цьому будете раді?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-12 17:57:32 ]
Здається, Пушкін за життя вважався досить посереднім поетом.
Час покаже :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-12 18:00:30 ]
Так, усі великі не прагнуть земної слави і не знають її за життя. А прикро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-12 20:06:27 ]
Дивовижні мелодика і гуманізм композиції! Думаю вірш вартий загальної уваги.
Прийти до простого від складного - це гарна дорога Життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-20 18:32:35 ]
От вам і концентрація почуття і думки у простій, здавалося б, формі. Зачаровує. Особливо в авторському виконанні. Григорію, пригадайте Ірпінь...