ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Григорій Лютий (1949) / Вірші

 Де вітриська зухвалі
Де вітриська зухвалі
І полки дерези,
Ви росли-воювали
Шабельками з лози.

Пустуни чорноброві,
Цвіт душі на порі, –
Вас у світ для любові
Привели матері.

Як же сталось, хлоп”ята,
Ми не зчулись, коли
Ви лозові згубили
І криваві знайшли?..

Плаче мати убога
На краєчку села:
– Чом я в нього малого
Шаблю не одняла?

А навколо дівчатка
Золоті, як зірки,
Годували вінками
Коненят із руки.

Що вам, хлопці, та слава,
Хай у небі літа…
Ось Вам ріки молочні,
Ось медові уста…

Та не слухали хлопці,
Покидали столи.
Смерті в очі заглянуть
На край світа ішли.

…І шумить по могилах
У степу ковила:
Чом ти шабельку, мамо,
В мене не відняла?..




Найвища оцінка Янка Яковенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-12-11 17:10:25
Переглядів сторінки твору 10352
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.425 / 5.88  (5.035 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 5.352 / 5.83  (4.961 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2008.10.09 20:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 18:00:53 ]
Григорію Івановичу, ви вже інтригуєте своїм романом у віршах. Він буде десь видаватися?
Хотілося б побачити тих героїв, що співають таких пісень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:01:46 ]
Пане Григорію! Чом ви для такого складного за своїм змістом твору обрали таку просту форму? Чи не гадаєте, що саме форма може відтрутити вибагливого читача?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:23:31 ]
А мені подобається.
Схоже одночасно і на плач, і на колискову.
і образи такі... з чим би порівняти...
Це коли дивишся вглиб моря, бачиш дно, і не усвідомлюш скільки до того дна, ніби рукою подати, а не дотягнешся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:33:07 ]
Яно, то так страшно, коли не знаєш, скільки під тобою! Я тонув у Балтійському морі... Ніколи того не забуду і тих хлопців, що мене врятували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:44:03 ]
Так і пісня ця, яка ж страшна. Ви її просто спробуйте наспівати...
Там же плач матерів, мабуть за всї війни, що прокотилися по нашій землі.
я прямо бачу цих хлопчиків із шабельками з лози.
скільки їх таких проходить через мої руки зі пласмасовими пістолетиками...
Як хочеться, щоб вони жили !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:58:19 ]
І мені хочеться. Але хтось має полягти за те, щоб жили інші. Головами накладали переважно кращі. У всі часи. Нам за них молитися і просити долю, аби нас оминула чаша сія. Ми - діти й онуки не кращих з нас. Ми маємо стати кращими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Лютий (М.К./М.К.) [ 2007-12-12 17:08:39 ]
за багато літ, а це близько півстоліття роботи над словом, я пробував себе у різних поетичних напрямах.
Був час і мені так само здававсяпримітівно-наївним стиль Шевченка, і рівнявся я на найкращих європейських авторів, навчився вичурності ...
я був свідком загорання багатьох поетичних зірок. і всі, хто не заглиблювався у народну традицію - поступово згасали.
Прийшов цей час і до мене, визначитися, хто ти - віршомаз, чи як наводили Забава Цитату з Ліни Костенко "біограф народу".
А народ наш століттями шліфував своє поетичне слово. і жодна нація не має такої кількості пісень, як ми - сотні тисяч!
І захоплюється ними увесь світ!
Я, зрештою доріс до того, щоб зрозуміти, що для нас немає нічого глибшого і вищого за нашу пісню.
Вже не перший рік я пірнаю в неї, і дна не дістаю...
А з приводу вибагливого читача...
Згадайте, які люди були збирачами і цінителями української пісні, їх імена відомі на весь світ: Шевченко, Воак, Максимович, Франко, Гоголь...
Невже ваш "вибагливий читач" переріс їх талантом і славою?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-12 17:24:03 ]
Збирачі і цінителі - то одне, а митці - інше, шановний пане Григорію. Пісня - це чудово, але ж і пісні є різні за своєю формою, і названі вами генії не обмежувалися коломийками. Я зовсім не хочу сказати, що ваша форма якась не така, не досконала чи ще якусь дурницю. Мені подобається, ще трохи знайдеться таких як я... Чи ви й цьому будете раді?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-12 17:57:32 ]
Здається, Пушкін за життя вважався досить посереднім поетом.
Час покаже :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-12 18:00:30 ]
Так, усі великі не прагнуть земної слави і не знають її за життя. А прикро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-12 20:06:27 ]
Дивовижні мелодика і гуманізм композиції! Думаю вірш вартий загальної уваги.
Прийти до простого від складного - це гарна дорога Життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-20 18:32:35 ]
От вам і концентрація почуття і думки у простій, здавалося б, формі. Зачаровує. Особливо в авторському виконанні. Григорію, пригадайте Ірпінь...