ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Григорій Лютий (1949) / Вірші

 Де вітриська зухвалі
Де вітриська зухвалі
І полки дерези,
Ви росли-воювали
Шабельками з лози.

Пустуни чорноброві,
Цвіт душі на порі, –
Вас у світ для любові
Привели матері.

Як же сталось, хлоп”ята,
Ми не зчулись, коли
Ви лозові згубили
І криваві знайшли?..

Плаче мати убога
На краєчку села:
– Чом я в нього малого
Шаблю не одняла?

А навколо дівчатка
Золоті, як зірки,
Годували вінками
Коненят із руки.

Що вам, хлопці, та слава,
Хай у небі літа…
Ось Вам ріки молочні,
Ось медові уста…

Та не слухали хлопці,
Покидали столи.
Смерті в очі заглянуть
На край світа ішли.

…І шумить по могилах
У степу ковила:
Чом ти шабельку, мамо,
В мене не відняла?..




Найвища оцінка Янка Яковенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-12-11 17:10:25
Переглядів сторінки твору 10914
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.425 / 5.88  (5.035 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 5.352 / 5.83  (4.961 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2008.10.09 20:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 18:00:53 ]
Григорію Івановичу, ви вже інтригуєте своїм романом у віршах. Він буде десь видаватися?
Хотілося б побачити тих героїв, що співають таких пісень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:01:46 ]
Пане Григорію! Чом ви для такого складного за своїм змістом твору обрали таку просту форму? Чи не гадаєте, що саме форма може відтрутити вибагливого читача?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:23:31 ]
А мені подобається.
Схоже одночасно і на плач, і на колискову.
і образи такі... з чим би порівняти...
Це коли дивишся вглиб моря, бачиш дно, і не усвідомлюш скільки до того дна, ніби рукою подати, а не дотягнешся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:33:07 ]
Яно, то так страшно, коли не знаєш, скільки під тобою! Я тонув у Балтійському морі... Ніколи того не забуду і тих хлопців, що мене врятували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:44:03 ]
Так і пісня ця, яка ж страшна. Ви її просто спробуйте наспівати...
Там же плач матерів, мабуть за всї війни, що прокотилися по нашій землі.
я прямо бачу цих хлопчиків із шабельками з лози.
скільки їх таких проходить через мої руки зі пласмасовими пістолетиками...
Як хочеться, щоб вони жили !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 19:58:19 ]
І мені хочеться. Але хтось має полягти за те, щоб жили інші. Головами накладали переважно кращі. У всі часи. Нам за них молитися і просити долю, аби нас оминула чаша сія. Ми - діти й онуки не кращих з нас. Ми маємо стати кращими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Лютий (М.К./М.К.) [ 2007-12-12 17:08:39 ]
за багато літ, а це близько півстоліття роботи над словом, я пробував себе у різних поетичних напрямах.
Був час і мені так само здававсяпримітівно-наївним стиль Шевченка, і рівнявся я на найкращих європейських авторів, навчився вичурності ...
я був свідком загорання багатьох поетичних зірок. і всі, хто не заглиблювався у народну традицію - поступово згасали.
Прийшов цей час і до мене, визначитися, хто ти - віршомаз, чи як наводили Забава Цитату з Ліни Костенко "біограф народу".
А народ наш століттями шліфував своє поетичне слово. і жодна нація не має такої кількості пісень, як ми - сотні тисяч!
І захоплюється ними увесь світ!
Я, зрештою доріс до того, щоб зрозуміти, що для нас немає нічого глибшого і вищого за нашу пісню.
Вже не перший рік я пірнаю в неї, і дна не дістаю...
А з приводу вибагливого читача...
Згадайте, які люди були збирачами і цінителями української пісні, їх імена відомі на весь світ: Шевченко, Воак, Максимович, Франко, Гоголь...
Невже ваш "вибагливий читач" переріс їх талантом і славою?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-12 17:24:03 ]
Збирачі і цінителі - то одне, а митці - інше, шановний пане Григорію. Пісня - це чудово, але ж і пісні є різні за своєю формою, і названі вами генії не обмежувалися коломийками. Я зовсім не хочу сказати, що ваша форма якась не така, не досконала чи ще якусь дурницю. Мені подобається, ще трохи знайдеться таких як я... Чи ви й цьому будете раді?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-12 17:57:32 ]
Здається, Пушкін за життя вважався досить посереднім поетом.
Час покаже :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-12 18:00:30 ]
Так, усі великі не прагнуть земної слави і не знають її за життя. А прикро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-12 20:06:27 ]
Дивовижні мелодика і гуманізм композиції! Думаю вірш вартий загальної уваги.
Прийти до простого від складного - це гарна дорога Життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-20 18:32:35 ]
От вам і концентрація почуття і думки у простій, здавалося б, формі. Зачаровує. Особливо в авторському виконанні. Григорію, пригадайте Ірпінь...