ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є

Борис Костиря
2026.04.05 14:32
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.

Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,

Євген Федчук
2026.04.05 14:22
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн

Охмуд Песецький
2026.04.05 11:12
Знову заплачуть верби,
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.

Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,

Світлана Пирогова
2026.04.05 10:14
Ще сплять ліси в туманному серпанку,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.

"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —

Костянтин Ватульов
2026.04.05 10:02
Ледь чутно відкрився кімнатний хідник. Одинадцята тридцять.
«Не можу влягтися. Посидимо біля віконця удвох?
Бо ходжу собі по квартирі нервово та зовсім не спиться,
Збираю світила, що падають з неба, складаю в куток.

Вони несподівано різні: спочатку

Віктор Кучерук
2026.04.05 07:30
І знову квітень... Зеленіє,
Теплу радіючи, трава, -
Від сну звільнилася замрія
І щастя звабно виграва.
Його будь-де щоденно ловить
Мій зір з появою весни
І водить радісно розмови
З ним про закінчення війни.

Артур Курдіновський
2026.04.05 02:33
Історією стали хуртовини,
Виставу грає березень-актор.
Згадай, моє стареньке піаніно,
Адажіо дитинства ля мінор!

У нотній збірці, після сонатини,
Для мене одного співає хор
Ту давню пісню, наче лебедину...

Олена Побийголод
2026.04.04 14:33
Н.Лабковський (1908-1989), Б.Ласкін (1914-1983)

Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.

Борис Костиря
2026.04.04 13:27
Так люди відпускать не хочуть
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.

У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,

Володимир Мацуцький
2026.04.04 11:35
Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.

Костянтин Ватульов
2026.04.04 09:58
За вікном інсценівки похмурі,
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.

Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Критика | Аналітика

 ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ МОТИВИ ЯК ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ ФІЛОСОФСЬКОГО БАЧЕННЯ СВІТУ У ТВОРЧОСТІ ІВАНА НИЗОВОГО
Постановка проблеми. Творчість І. Низового має потужний філософській струмінь, що особливо чітко простежується в його філософській ліриці. Натурфілософія, філософія любові, філософія екзистенціалізму – такими є основні напрямки ліричної філософії митця. Проблема існування людини в центрі абсурдного світу, що придушує її «Я», вичавлює з неї особистість, є однією з найпоширеніших у світовій та, зокрема, в українській літературах.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Н. Ковальчук [3], О. Коломієць [4], І. Нечиталюк [8], М. Янкова [21] у своїх працях дослідили екзистенційний спосіб мислення у творах української художньої літератури. Екзистенційні мотиви у творчості І. Низового досі не були представлені в дослідницьких колах наукової спільноти. Вивченням окремих літературознавчих аспектів у творчості І. Низового займались Г. Виноградська [1], Н. Кошель [5], А. Манько [6], О. Неживий [7], Л. Низова [8], Т. Пінчук [19].
Мета статті. Дослідити особливості прояву екзистенційних мотивів у поезіях І. Низового.
Виклад основного матеріалу. Екзистенційні мотиви у творчості українських письменників і поетів є досить поширеним явищем. Зокрема яскраві екзистенційні фарби можна побачити у творах Івана Багряного, В. Винниченка, В. Підмогильного, В. Стефаника, Миколи Хвильового та ін. Н. Ференц із цього приводу зазначає: «Екзистенціалізм – підґрунтя української філософії... Тривале проживання на межі ворожого кочового степу виробило в українців специфічне «екзистенціально-межове» світовідчуття...» [20].
У творчості видатного українського поета І. Низового екзистенційні мотиви проходять червоною ниткою. У центрі уваги митця в багатьох поезіях постає особистість ліричного героя (самого автора або інших поетів), скута кайданами меланхолії, страждання, самотності, страху. Це сприяє витісненню ліричного персонажа за межі тогочасної суспільної круговерті та перетворення його на маргінала-нонконформіста, усамітненого, бунтівного чи навпаки песимістично налаштованого: «Справжні поети живуть / поза часом і простором, / адже в реальному вимірі / місця для них / не знаходиться…» («Справжні поети живуть...» [10, с. 20].
Абсурдність світу, проблеми зі здоров’ям, фінансові труднощі породжують у ліричних творах І. Низового меланхолійні настрої, зневіру: «Прогресує моя сліпота / І навколишній світ регресує, /... / Чорна хмара морою суне / На життєві мої літа» («Прогресує моя сліпота...») [11, с. 61]; «Можливо, хоч по другому пришесті / Ізнов закозакують Низові...» («Прошу прощення») [14, с. 157].
Поезії такого ідейно-змістового наповнення часто підсилені гіркою іронією: «Температура бізнесова / В житті моєму, як завжди, / Песимістично-мінусова: / Йдуть холоди – чекай біди! / Біда ж приходить за бідою – / Вже ледь витримую удар...» («Температура бізнесова...») [11, с. 44].
Самотній – один із ключових епітетів, що характеризують образ автора в його поезіях. «Саме існування людини наодинці з «буттям» і є, на думку екзистенціалістів, єдиною достовірною реальністю» [2, с. 424].
Самотність І. Низового має декілька пластів:
1) самотність серед людей: «Прожив життя, немов через війну / пройшов лиш дивом з безліччю контузій / і втратою своїх найкращих друзів, / яких оце самотньо й пом’яну» («Прожив життя, немов через війну...») [16, с. 33]; «Тебе я вигадав знічев’я, / Коли самотньо бідував / Серед юрмовища» («Тебе я вигадав знічев’я...») [18, с. 10]; «Самотній, / Непомітний у юрбі, / Терплячий і негордий» («Все повернулось «на круги своя»...») [18, с. 15];
2) самотність у просторах «холодного» міста: «...вже чекає на мене пропахлий вітрами / потяг Луганський / в якому відчуюсь самотнім / і неприкаяним і непригрітим як завше...» («Не люблю я суботньо-недільний Київ...») [10, с. 66]; «Я – сам. / Тісніше обступають стіни. / ... / В душі самотній безіконно / Й безмолитовно так давно!» («Я сам. Вікно. А за вікном...») [17, с. 59]; «Зіщулилась моя самотня тінь. / Я – в Ірпені. Та це не мій Ірпінь!» («Ані жалів ніяких, ні хотінь?..») [15, с. 3];
3) самотність у ворожій державі (варто підкреслити, що поет упродовж усього життя був глибоким патріотом своєї Батьківщини, однак палким борцем проти політичних систем своєї країни): «З мужами державними ручкаюсь нині – / В такому гурті щось і я ніби значу, / Не те що в злиденнім своїм самотинні / В глухому куті, де і світла не бачу. / Всесильні вони – депутати народні, А я, хоч малий, все ж частинка народу...» («З мужами державними ручкаюсь нині...») [13, с. 87];
4) самотність у всьому світі: «Мені – самотньо… / А тепер і ти / До самоти звикай, / До німоти, / До глухоти довкола / І в собі, / До повної безлюдності / В юрбі, / До каяття і до несприйняття / Реальності й примарності / Буття…» («Мені – самотньо…») [18, с. 39]; «І махаю руками, / Мов веслами, / В океані моєї самотності» («Катерино, ти знов приходила...») [12, с. 46].
Висновки і пропозиції. Отже, екзистенційні мотиви безперечно займають одне з провідних місць у ліриці І. Низового. Подальші дослідження цієї теми дадуть змогу більш широко розкрити особливості екзистенційних вкраплень у поезіях митця.

Література
1. Виноградська Г. Спогади Івана Низового як одне з джерел до вивчення... [Електронний ресурс] / Г. Виноградська // «Поетичні майстерні». – Самвидав. – Режим доступу: http://maysterni.com/publication.php?id=116519
2. Галич О. А. Теорія літератури: підручник для вузів / О. А. Галич, В. М. Назарець, Є. М. Васильєв. – 2-ге вид., стереотип . – К.: Либідь, 2005. – 487 с.
3. Ковальчук Н. Буття на межі: екзистенційна проблематика новел В. Чередниченко (збірка «Жужіль») / Н. Ковальчук // Сучасні літературознавчі студії. – 2015. – Вип. 12. – С. 279 – 288.
4. Коломієць О. В. Екзистенційна основа образів прірви, безодні як осмислення в літературі кризового стану суспільства / О. В. Коломієць // Література. Фольклор. Проблеми поетики. – Вип. 36. – К.: ВГЦ «Київський університет», 2012. – С. 131 – 137.
5. Кошель Н. І. «Ніхто й ніщо не похитне моєї віри в Україну!» [Електронний ресурс] / Н. І. Кошель // Краєзнавство Запоріжжя. – 2017. – № 4. – С. 94 – 114. – Режим доступу: http://zpkrai.jimdo.com/2017/07/17/ніхто-й-ніщо-не-похитне-моєї-віри-в-україну/
6. Манько А. М. «Україно моя!.. Атлантидо моя!» Творчість Івана Низового [Електронний ресурс] / А. М. Манько // Краєзнавство Запоріжжя. – 2017. – № 4. – С. 122 – 131. – Режим доступу: http://zpkrai.jimdo.com/2017/07/17/україно-моя-атлантидо-моя/
7. Неживий О. І. Художній світ і життєва правда Івана Низового [Електронний ресурс] / О. І. Неживий // Сайт Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України. – Режим доступу: http://www.poo-nspu.ltava.org/2015/10/pravda-ivana-nyzovogo-nezhyvyj.html
8. Нечиталюк І. В. Літературний мотив смерті в системі екзистенційного філософствування кінця ХІХ – початку ХХ століття / І. В. Нечиталюк // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер.: Філологічні науки. – 2015. – Вип. 7. – С. 232 – 242.
9. Низова Л. «Життя моє трива!» [Електронний ресурс] / Л. Низова // «Поетичні майстерні». – Самвидав. – Режим доступу: http://maysterni.com/publication.php?id=123972
10. Низовий І. Д. Біла вежа – рідний Вавілон / І. Д. Низовий. – Луганськ: ПП Афанасьєва В.І., 2007. – 116 с.
11. Низовий І. Д. Білолебедія / І. Д. Низовий. – Луганськ: ПП Афанасьєва В.І., 2008. – 108 с.
12. Низовий І. Д. Горобина ніч / І. Д. Низовий. – Луганськ: Видання автора, 1992. – 64 с.
13. Низовий І. Д. Жура за журавлями / І. Д. Низовий. – Луганськ: Глобус, 2003. – 100 с.
14. Низовий І. Д. Калини жар на полотні снігів / І. Д. Низовий. – Луганськ: Глобус, 2007. – 168 с.
15. Низовий І. Д. Остання електричка на Ірпінь / І. Д. Низовий. – Луганськ: Укрроспроммаш, 2001. – 88 с.
16. Низовий І. Д. Під жайворами, під журавлями / І. Д. Низовий. – Луганськ: ЧП Сувальдо В.Р., 2010. – 120 с.
17. Низовий І. Д. Побудь зі мною / І. Д. Низовий. – Луганськ: Шлях, 1998. – 64 с.
18. Низовий І. Д. Свіча на вітрі / І. Д. Низовий. – Луганськ: Світлиця, 1996. – 46 с.
19. Пінчук Т. С. Мотив рідного краю як смислова домінанта у поетичному доробку Івана Низового / Т. С. Пінчук // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). – 2014. – № 1(284). – Ч. І. – С. 96 – 104.
20. Ференц Н. С. Теорія літератури і основи естетики: навч. посіб. [Електронний ресурс] / Н. С. Ференц. – К.: Знання, 2014. – 511 с. – Режим доступу: http://libfree.com/119004478_literaturaekzistentsializm.html
21. Янкова М. А. Буття на межі: екзистенційна проблематика малої прози В. Винниченка та Ю. Ґудзя / М. А. Янкова // Літературознавчі студії Київського національного університету імені Тараса Шевченка: зб. наук. праць / редкол.: Г. Ф. Семенюк (відп. ред.) та ін. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2012. – Вип. 32. – С. 312 – 322.


Манько А. М. Екзистенційні мотиви як віддзеркалення філософського бачення світу у творчості Івана Низового / А. М. Манько // International research and practice conference «Modern philology: relevant issues and prospects of research»: Conference proceeding, October 20 – 21, 2017. Lublin: Izdevnieciba Baltija Publishing, pp. 45 – 48.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-01-01 12:44:40
Переглядів сторінки твору 106
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній