Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,
щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!
У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,
Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.
Тягнула зі стаканчика
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.
Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.
Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,
Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.
Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.
Мила, ми йдемо з тобою
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.
Сніг владно і уперто наступа,
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
КОНЦЕПТ „УКРАЇНА” ЯК ДОМІНАНТНА СКЛАДОВА КОНЦЕПТОСИСТЕМИ ПОЕТИЧНОЇ СПАДЩИНИ І. НИЗОВОГО
Спираючись на дослідження І. Дишлюк, розглядові підлягають не просто мовні (загальномовні), а саме складні та багатовимірні поетичні концепти І. Низового, які відображають поетичну картину світу в річищі авторського ідіостилю – поетичні образи, які вийшли на вищий рівень узагальнення [3, с. 31].
Для таких концептів у дисертаційній роботі О. Гоменюк було використано складний термін „концептуалізований образ” – концепт у художній мові [2, с. 27].
Концептуалізований образ України займає ключові позиції в концептосфері автора. При цьому його не можна трактувати однобічно.
Стосовно цього концепту у творчості І. Низового можна логічно виділити таке концептуальне гніздо: концепт „Україна” та його підконцепти: „Батьківщина” („Вітчизна”), „мала батьківщина” („рідний край”), „нація” („народ”), „держава” („державний апарат”), „ганьба нації” („запроданці”, „відступники”, „індиферентисти”, „юрба”).
За В. Старком розглядаємо підконцепт як „фрагмент наповнення концепту, який має особливий набір ознак і свій корелят у дійсності” [11, с. 56].
Виокремлення таких підконцептів вмотивоване змістом поезій митця. Варто простежити чітку диференціацію понять „Батьківщина”, „держава”, „мала батьківщина” у межах лірики І. Низового.
„Батьківщина – це країна стосовно до людей, які народилися в ній і є її громадянами; Вітчизна” [1, с. 64].
„Держава – 1) апарат політичної влади в суспільстві; 2) країна з таким апаратом політичної влади” [1, с. 286].
„Мала батьківщина – місце народження кого-небудь” [1, с. 64].
„Мала батьківщина – це та частина ойкумени, яку людина зберігає в серці. Це певною мірою, країна дитячих спогадів, пізнання та сміливих юнацьких мрій” [10].
Ці підконцепти часто переплітаються в канві поетичних творів І. Низового („Батьківщина” – „мала батьківщина”), протистоять один одному („держава” – „Вітчизна”), або переходять один в одного („юрба” –„ народ”).
Стилістичне забарвлення поезії дещо відрізняється при змалюванні трьох підконцептів загального концепту „Україна”. Наприклад, для змалювання підконцепту „рідний край” автором можливе використання демінутивів: „Там-тамечки наша прабатьківська, / Стокровно полита земля… / Тіль-тілечки вмиємось росами – / Відчуємо дух перемін…” („Запрошення в придінцеві степи”) [5 с. 10]; для підконцепту „держава” – використання пейоративної лексики, вульгаризмів або слів з негативною конотацією: „Я віддав тобі все, людожерко-державо, / І готовий останнє віддати – життя...” („Я віддав тобі все, людожерко-державо…”) [6, с. 61], „Ні, я державу не виню, / хоча й не здатна геть вона / носити високо матню / пігмеїстого гетьмана” („Всіма обдурений поет…”) [7, с. 96]; для підконцепту „Батьківщина” – часто піднесеної лексики, контекстуальних експресивів тощо: „І малесеньке „батьківщина” / В найвеличніше перероста: / „Батьківщина!” – / В цім слові мелодія ніжна і грізна. / „Батьківщина!”– / Це слово святе на синівських устах” („…І в усіх словниках…”) [8, с. 6].
Для кожного підконцепту митцем також створені унікальні авторські неологізми: „Батьківщина” – „о Оріяно – окраїно оріїв!” („обрій округлює очі осинені…”) [4, с. 22]; „держава” – „Й прожила ти, державо, / Цей день бездержавно” („Загинув ще один день непомітно…”) [9, с. 27]; „мала батьківщина” – „колючодрітне поле рапсу” („Сільський етюд”) [5, с. 21] та ін.
Кожен із розглянутих концептів до того ж має свій арсенал тропів, фонічних засобів та засобів поетичного синтаксису.
Отже, у концептосфері видатного поета Луганщини І. Низового можна виділити один із домінуючих у його творчості концептів – „Україна”, у межах якого вагоме місце займають підконцепти „Батьківщина”, „держава”, „мала батьківщина”, „нація” та „ганьба нації”. Концепт „Україна” разом з іншими поетичними концептами творять окремий неповторний авторський світ – концептуальну систему бачення І. Низовим навколишньої дійсності та себе в ній.
У наступних розвідках заплановано більш детально проаналізувати концептосистему поетики Івана Низового шляхом виокремлення провідних художніх концептів та їх підконцептів, способів їх вираження в художньому тексті.
Манько А. М. Концепт «Україна» як домінантна складова концептосистеми поетичної спадщини І. Низового / А. М. Манько // Філологія: сучасний погляд на вивчення актуальних проблем: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 17 – 18 лютого 2017 р. – Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2017. – С. 20 – 23.
Література:
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2015. – 1728 с.
2. Гоменюк О. О. Концептосфери флори і фауни в українській дитячій прозі Є. Гуцала і М. Вінграновського: дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.01 / О. О. Гоменюк. – Тернопіль, 2015. – 273 с.
3. Дишлюк І. М. Теоретичні аспекти вивчення поетичного концепту / І. М. Дишлюк // Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції „Концептологія в системі гуманітарних наук”. – Полтава: ПДПУ, ФОП Гаража М. Ф. – С. 30 – 33.
4. Низовий І. Д. о, Оріяно… / І. Д. Низовий. – Луганськ: АТ „Укрроспроммаш”, 1997. – 64 с.
5. Низовий І. Д. Оскома осені: лірика / І. Д. Низовий. – К.: Шлях, 2006. – 63 с.
6. Низовий І. Д. Передсвітень / І. Д. Низовий. – Луганськ: ПП Котова, 2003. – 76 с.
7. Низовий І. Д. Під жайворами, під журавлями: поезії в ретроспективі / І. Д. Низовий. – Луганськ: ЧП Сувальдо В. Р., 2010. – 121 с.
8. Низовий І. Д. Рівнодення / І. Д. Низовий. – К.: Радянський письменник, 1982. – 60 с.
9. Низовий І. Д. Сум’яття: лірика та антилірика / І. Д. Низовий. – Луганськ: Луга-принт, 2003. – 55 с.
10. Растворова М. Різниця між поняттями „Мала Батьківщина”, „Батьківщина”, „Вітчизна” та деякі роздуми з приводу українців [Електронний ресурс] / М. Растворова // Блоги географів. – Режим доступу: http://www.geograf.com.ua/blogs/entry/riznitsya-mizh-ponyattyami-qmala-batkivshchinaq-qbatkivshchinaq-qvitchiznaq-ta-deyaki-rozdumi-z-privodu-ukrajintsiv
11. Старко В. Ф. Концепт „ГРА” / В. Ф. Старко. – Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. унту ім. Лесі Українки, 2007. – 204 с.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"ІВАН НИЗОВИЙ – РЕПРЕЗЕНТАНТ ПОЕТИЧНОГО СЛОВА ЛУГАНЩИНИ"
