
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!
І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

КОНЦЕПТ „УКРАЇНА” ЯК ДОМІНАНТНА СКЛАДОВА КОНЦЕПТОСИСТЕМИ ПОЕТИЧНОЇ СПАДЩИНИ І. НИЗОВОГО
Спираючись на дослідження І. Дишлюк, розглядові підлягають не просто мовні (загальномовні), а саме складні та багатовимірні поетичні концепти І. Низового, які відображають поетичну картину світу в річищі авторського ідіостилю – поетичні образи, які вийшли на вищий рівень узагальнення [3, с. 31].
Для таких концептів у дисертаційній роботі О. Гоменюк було використано складний термін „концептуалізований образ” – концепт у художній мові [2, с. 27].
Концептуалізований образ України займає ключові позиції в концептосфері автора. При цьому його не можна трактувати однобічно.
Стосовно цього концепту у творчості І. Низового можна логічно виділити таке концептуальне гніздо: концепт „Україна” та його підконцепти: „Батьківщина” („Вітчизна”), „мала батьківщина” („рідний край”), „нація” („народ”), „держава” („державний апарат”), „ганьба нації” („запроданці”, „відступники”, „індиферентисти”, „юрба”).
За В. Старком розглядаємо підконцепт як „фрагмент наповнення концепту, який має особливий набір ознак і свій корелят у дійсності” [11, с. 56].
Виокремлення таких підконцептів вмотивоване змістом поезій митця. Варто простежити чітку диференціацію понять „Батьківщина”, „держава”, „мала батьківщина” у межах лірики І. Низового.
„Батьківщина – це країна стосовно до людей, які народилися в ній і є її громадянами; Вітчизна” [1, с. 64].
„Держава – 1) апарат політичної влади в суспільстві; 2) країна з таким апаратом політичної влади” [1, с. 286].
„Мала батьківщина – місце народження кого-небудь” [1, с. 64].
„Мала батьківщина – це та частина ойкумени, яку людина зберігає в серці. Це певною мірою, країна дитячих спогадів, пізнання та сміливих юнацьких мрій” [10].
Ці підконцепти часто переплітаються в канві поетичних творів І. Низового („Батьківщина” – „мала батьківщина”), протистоять один одному („держава” – „Вітчизна”), або переходять один в одного („юрба” –„ народ”).
Стилістичне забарвлення поезії дещо відрізняється при змалюванні трьох підконцептів загального концепту „Україна”. Наприклад, для змалювання підконцепту „рідний край” автором можливе використання демінутивів: „Там-тамечки наша прабатьківська, / Стокровно полита земля… / Тіль-тілечки вмиємось росами – / Відчуємо дух перемін…” („Запрошення в придінцеві степи”) [5 с. 10]; для підконцепту „держава” – використання пейоративної лексики, вульгаризмів або слів з негативною конотацією: „Я віддав тобі все, людожерко-державо, / І готовий останнє віддати – життя...” („Я віддав тобі все, людожерко-державо…”) [6, с. 61], „Ні, я державу не виню, / хоча й не здатна геть вона / носити високо матню / пігмеїстого гетьмана” („Всіма обдурений поет…”) [7, с. 96]; для підконцепту „Батьківщина” – часто піднесеної лексики, контекстуальних експресивів тощо: „І малесеньке „батьківщина” / В найвеличніше перероста: / „Батьківщина!” – / В цім слові мелодія ніжна і грізна. / „Батьківщина!”– / Це слово святе на синівських устах” („…І в усіх словниках…”) [8, с. 6].
Для кожного підконцепту митцем також створені унікальні авторські неологізми: „Батьківщина” – „о Оріяно – окраїно оріїв!” („обрій округлює очі осинені…”) [4, с. 22]; „держава” – „Й прожила ти, державо, / Цей день бездержавно” („Загинув ще один день непомітно…”) [9, с. 27]; „мала батьківщина” – „колючодрітне поле рапсу” („Сільський етюд”) [5, с. 21] та ін.
Кожен із розглянутих концептів до того ж має свій арсенал тропів, фонічних засобів та засобів поетичного синтаксису.
Отже, у концептосфері видатного поета Луганщини І. Низового можна виділити один із домінуючих у його творчості концептів – „Україна”, у межах якого вагоме місце займають підконцепти „Батьківщина”, „держава”, „мала батьківщина”, „нація” та „ганьба нації”. Концепт „Україна” разом з іншими поетичними концептами творять окремий неповторний авторський світ – концептуальну систему бачення І. Низовим навколишньої дійсності та себе в ній.
У наступних розвідках заплановано більш детально проаналізувати концептосистему поетики Івана Низового шляхом виокремлення провідних художніх концептів та їх підконцептів, способів їх вираження в художньому тексті.
Манько А. М. Концепт «Україна» як домінантна складова концептосистеми поетичної спадщини І. Низового / А. М. Манько // Філологія: сучасний погляд на вивчення актуальних проблем: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 17 – 18 лютого 2017 р. – Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2017. – С. 20 – 23.
Література:
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2015. – 1728 с.
2. Гоменюк О. О. Концептосфери флори і фауни в українській дитячій прозі Є. Гуцала і М. Вінграновського: дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.01 / О. О. Гоменюк. – Тернопіль, 2015. – 273 с.
3. Дишлюк І. М. Теоретичні аспекти вивчення поетичного концепту / І. М. Дишлюк // Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції „Концептологія в системі гуманітарних наук”. – Полтава: ПДПУ, ФОП Гаража М. Ф. – С. 30 – 33.
4. Низовий І. Д. о, Оріяно… / І. Д. Низовий. – Луганськ: АТ „Укрроспроммаш”, 1997. – 64 с.
5. Низовий І. Д. Оскома осені: лірика / І. Д. Низовий. – К.: Шлях, 2006. – 63 с.
6. Низовий І. Д. Передсвітень / І. Д. Низовий. – Луганськ: ПП Котова, 2003. – 76 с.
7. Низовий І. Д. Під жайворами, під журавлями: поезії в ретроспективі / І. Д. Низовий. – Луганськ: ЧП Сувальдо В. Р., 2010. – 121 с.
8. Низовий І. Д. Рівнодення / І. Д. Низовий. – К.: Радянський письменник, 1982. – 60 с.
9. Низовий І. Д. Сум’яття: лірика та антилірика / І. Д. Низовий. – Луганськ: Луга-принт, 2003. – 55 с.
10. Растворова М. Різниця між поняттями „Мала Батьківщина”, „Батьківщина”, „Вітчизна” та деякі роздуми з приводу українців [Електронний ресурс] / М. Растворова // Блоги географів. – Режим доступу: http://www.geograf.com.ua/blogs/entry/riznitsya-mizh-ponyattyami-qmala-batkivshchinaq-qbatkivshchinaq-qvitchiznaq-ta-deyaki-rozdumi-z-privodu-ukrajintsiv
11. Старко В. Ф. Концепт „ГРА” / В. Ф. Старко. – Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. унту ім. Лесі Українки, 2007. – 204 с.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"ІВАН НИЗОВИЙ – РЕПРЕЗЕНТАНТ ПОЕТИЧНОГО СЛОВА ЛУГАНЩИНИ"