Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.
Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.
Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.
Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.
"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —
«Не можу влягтися. Посидимо біля віконця удвох?
Бо ходжу собі по квартирі нервово та зовсім не спиться,
Збираю світила, що падають з неба, складаю в куток.
Вони несподівано різні: спочатку
Теплу радіючи, трава, -
Від сну звільнилася замрія
І щастя звабно виграва.
Його будь-де щоденно ловить
Мій зір з появою весни
І водить радісно розмови
З ним про закінчення війни.
Виставу грає березень-актор.
Згадай, моє стареньке піаніно,
Адажіо дитинства ля мінор!
У нотній збірці, після сонатини,
Для мене одного співає хор
Ту давню пісню, наче лебедину...
Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.
У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
КОНЦЕПТ „УКРАЇНА” ЯК ДОМІНАНТНА СКЛАДОВА КОНЦЕПТОСИСТЕМИ ПОЕТИЧНОЇ СПАДЩИНИ І. НИЗОВОГО
Спираючись на дослідження І. Дишлюк, розглядові підлягають не просто мовні (загальномовні), а саме складні та багатовимірні поетичні концепти І. Низового, які відображають поетичну картину світу в річищі авторського ідіостилю – поетичні образи, які вийшли на вищий рівень узагальнення [3, с. 31].
Для таких концептів у дисертаційній роботі О. Гоменюк було використано складний термін „концептуалізований образ” – концепт у художній мові [2, с. 27].
Концептуалізований образ України займає ключові позиції в концептосфері автора. При цьому його не можна трактувати однобічно.
Стосовно цього концепту у творчості І. Низового можна логічно виділити таке концептуальне гніздо: концепт „Україна” та його підконцепти: „Батьківщина” („Вітчизна”), „мала батьківщина” („рідний край”), „нація” („народ”), „держава” („державний апарат”), „ганьба нації” („запроданці”, „відступники”, „індиферентисти”, „юрба”).
За В. Старком розглядаємо підконцепт як „фрагмент наповнення концепту, який має особливий набір ознак і свій корелят у дійсності” [11, с. 56].
Виокремлення таких підконцептів вмотивоване змістом поезій митця. Варто простежити чітку диференціацію понять „Батьківщина”, „держава”, „мала батьківщина” у межах лірики І. Низового.
„Батьківщина – це країна стосовно до людей, які народилися в ній і є її громадянами; Вітчизна” [1, с. 64].
„Держава – 1) апарат політичної влади в суспільстві; 2) країна з таким апаратом політичної влади” [1, с. 286].
„Мала батьківщина – місце народження кого-небудь” [1, с. 64].
„Мала батьківщина – це та частина ойкумени, яку людина зберігає в серці. Це певною мірою, країна дитячих спогадів, пізнання та сміливих юнацьких мрій” [10].
Ці підконцепти часто переплітаються в канві поетичних творів І. Низового („Батьківщина” – „мала батьківщина”), протистоять один одному („держава” – „Вітчизна”), або переходять один в одного („юрба” –„ народ”).
Стилістичне забарвлення поезії дещо відрізняється при змалюванні трьох підконцептів загального концепту „Україна”. Наприклад, для змалювання підконцепту „рідний край” автором можливе використання демінутивів: „Там-тамечки наша прабатьківська, / Стокровно полита земля… / Тіль-тілечки вмиємось росами – / Відчуємо дух перемін…” („Запрошення в придінцеві степи”) [5 с. 10]; для підконцепту „держава” – використання пейоративної лексики, вульгаризмів або слів з негативною конотацією: „Я віддав тобі все, людожерко-державо, / І готовий останнє віддати – життя...” („Я віддав тобі все, людожерко-державо…”) [6, с. 61], „Ні, я державу не виню, / хоча й не здатна геть вона / носити високо матню / пігмеїстого гетьмана” („Всіма обдурений поет…”) [7, с. 96]; для підконцепту „Батьківщина” – часто піднесеної лексики, контекстуальних експресивів тощо: „І малесеньке „батьківщина” / В найвеличніше перероста: / „Батьківщина!” – / В цім слові мелодія ніжна і грізна. / „Батьківщина!”– / Це слово святе на синівських устах” („…І в усіх словниках…”) [8, с. 6].
Для кожного підконцепту митцем також створені унікальні авторські неологізми: „Батьківщина” – „о Оріяно – окраїно оріїв!” („обрій округлює очі осинені…”) [4, с. 22]; „держава” – „Й прожила ти, державо, / Цей день бездержавно” („Загинув ще один день непомітно…”) [9, с. 27]; „мала батьківщина” – „колючодрітне поле рапсу” („Сільський етюд”) [5, с. 21] та ін.
Кожен із розглянутих концептів до того ж має свій арсенал тропів, фонічних засобів та засобів поетичного синтаксису.
Отже, у концептосфері видатного поета Луганщини І. Низового можна виділити один із домінуючих у його творчості концептів – „Україна”, у межах якого вагоме місце займають підконцепти „Батьківщина”, „держава”, „мала батьківщина”, „нація” та „ганьба нації”. Концепт „Україна” разом з іншими поетичними концептами творять окремий неповторний авторський світ – концептуальну систему бачення І. Низовим навколишньої дійсності та себе в ній.
У наступних розвідках заплановано більш детально проаналізувати концептосистему поетики Івана Низового шляхом виокремлення провідних художніх концептів та їх підконцептів, способів їх вираження в художньому тексті.
Манько А. М. Концепт «Україна» як домінантна складова концептосистеми поетичної спадщини І. Низового / А. М. Манько // Філологія: сучасний погляд на вивчення актуальних проблем: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 17 – 18 лютого 2017 р. – Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2017. – С. 20 – 23.
Література:
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2015. – 1728 с.
2. Гоменюк О. О. Концептосфери флори і фауни в українській дитячій прозі Є. Гуцала і М. Вінграновського: дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.01 / О. О. Гоменюк. – Тернопіль, 2015. – 273 с.
3. Дишлюк І. М. Теоретичні аспекти вивчення поетичного концепту / І. М. Дишлюк // Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції „Концептологія в системі гуманітарних наук”. – Полтава: ПДПУ, ФОП Гаража М. Ф. – С. 30 – 33.
4. Низовий І. Д. о, Оріяно… / І. Д. Низовий. – Луганськ: АТ „Укрроспроммаш”, 1997. – 64 с.
5. Низовий І. Д. Оскома осені: лірика / І. Д. Низовий. – К.: Шлях, 2006. – 63 с.
6. Низовий І. Д. Передсвітень / І. Д. Низовий. – Луганськ: ПП Котова, 2003. – 76 с.
7. Низовий І. Д. Під жайворами, під журавлями: поезії в ретроспективі / І. Д. Низовий. – Луганськ: ЧП Сувальдо В. Р., 2010. – 121 с.
8. Низовий І. Д. Рівнодення / І. Д. Низовий. – К.: Радянський письменник, 1982. – 60 с.
9. Низовий І. Д. Сум’яття: лірика та антилірика / І. Д. Низовий. – Луганськ: Луга-принт, 2003. – 55 с.
10. Растворова М. Різниця між поняттями „Мала Батьківщина”, „Батьківщина”, „Вітчизна” та деякі роздуми з приводу українців [Електронний ресурс] / М. Растворова // Блоги географів. – Режим доступу: http://www.geograf.com.ua/blogs/entry/riznitsya-mizh-ponyattyami-qmala-batkivshchinaq-qbatkivshchinaq-qvitchiznaq-ta-deyaki-rozdumi-z-privodu-ukrajintsiv
11. Старко В. Ф. Концепт „ГРА” / В. Ф. Старко. – Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. унту ім. Лесі Українки, 2007. – 204 с.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"ІВАН НИЗОВИЙ – РЕПРЕЗЕНТАНТ ПОЕТИЧНОГО СЛОВА ЛУГАНЩИНИ"
