Вірш

Наташа

Опівночі у чужу Вкраїну нечутно входить, відчиняючи чорні двері.
То вранці мама трупи знаходить, своїх дітей
І знову зло прокинулося у світі, гостем смерть війни додому заходить…
Опівночі лише годинник пробив, жертву смерть знову знаходить
Ніхто врятувати дітей не всилах, ні молитви, ні ікони…
У світі зла свої закони,
А в душі страх змією вповзає
Зі смертю не посперечаєшся та ходить королева війна серпанку,
То сили зла прокинулися, бо королева війна йде, а перемоги все немає…
Розірвані сім’ї і батьків, синів, втрачені життя жінок, дітей, чоловіків,
Бомби летять, будинки горять, а війна спокійно дивиться на хаос смерті.
То від тендітної Вкраїни лишився шматок щастя.
Вставай на Священну битву та борись за кожного воїна,
дитину, за рідний дім…
І йди за Перемогу з Молитвою! Поки топчуть нашу Землю вороги,
Воюють в окопах наші вояки…все одно душа молиться в тиші смертельної війни, пам’ятаючи,
Що на світі є Всесущий. Наші сльози стікали по Землі.
Душа страждала від смертельної війни.
Вона благала і кликала, щоб було сили…
Вона молилася, аби Бог почув мене серед голосів до тебе молящих,
Побач, що зробила смертельна війна,
Візьми поранену душу Вкраїни,
Полегшуючи страждання Вкраїни, забираючи весь біль змученої Вкраїни.
І раптом простягся заповітний промінь серпанку,
Торкаючись душі Вкраїни і стало краще їй, допомагаючи як прадідам та прабабусям нашим колись