Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в результаті.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
2025.12.13
08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
2025.12.13
00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
2025.12.12
22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
***
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Я почала писати звіт про надходження, а перед цим подивилися з онуком карту бойових дій DEEP STATE, проміряли відстані до місць, куди нас ще пускають і звіт поки що відкладається на якийсь період, бо цей тиждень буде дуже для насиченим на події на фронті( так мені здається? бо на прямому зв’язку з цілим рядом підрозділів). Ми сьогодні усі хочемо вірити в диво, але його на жаль не буде, поки кожна українська хата, квартира, елітний особняк не зрозуміє, що у нас сьогодні ситуація набагато страшніша, ніж 24-го лютого 2022р. Тоді був всенародний порив і черги у військомати. Сьогодні, завдячуючи багатьом чинникам, цього немає, а ворог на порозі багатьох наших українських міст, які можуть стати його здобиччю у найближчий час.
Я закликаю кожного українця не вестися на обіцянки про F-16, чи на те, як проголосує конгрес США, чи яке прийме рішення ЕС про надання допомоги Україні. Цими обіцянками і жвавим обговоренням:- буде чи не буде надана допомога нас відволікають від нашого трагічного сьогодення і при тому усі без виключення. Хайп-хайп–хайп це у більшості журналістів сьогодні у тренді, а нам розуміння як розібратися в цьому і не потонути, не загубити свою країну.
В нас надзвичайно важка ситуація на фронті: нестача боєприпасів ,нестача техніки, без пілотників, нестача харчів, які безпосередньо може взяти кожний у свій окоп готовими до споживання( тушонка не рахується вона вкрай поганої якості) нестача патріотів, які прийдуть , як у 2022р боронити Україну і ще багато, багато чого нестача.
Сьогодні кожен українець, який зацікавлений у збереження своєї країни повинен допомогу для фронту пропустити крізь своє серце. Чужих дітей не буває, чужих на фронті також не повинно бути, бо тоді в нас усіх є дуже плачевний шанс стати чужими на своїй землі.
Я особисто, як волонтер, майже з 10-річним досвідом роботи на передову закликаю сьогодні не руйнувати волонтерський рух непродуманими, коментарями, заявами. Усі види допомоги важливі і дуже потрібні. Кожний з нас на якійсь дуже потрібній ділянці і Воїни це знають і запити до нас відповідні. Сьогодні волонтер, який недавно в цьому русі повезе вареники і консервацію, а завтра Він згуртує навколо себе команду і збере кошти на дрон, тому будьмо дуже обережними в своїх судженнях про вид волонтерської допомоги і наскільки той чи інший вид допомоги потрібний на фронті. Потрібно усе, а найбільше наша любов і турбота для ЗСУ, бо це їм надає силу, підіймає бойовий дух.
Тому покладаймося сьогодні самі на себе, незалежно від політичних уподобань сьогодні ми повинні бути об’єднані в одному пориві зберегти свою країну, бо іншої у нас немає і ніде нас особливо не чекають.
Я розумію що мій заклик може бути голосом волаючого у пустелі, та все ж намагаюся волати….
Будьмо мудрими і сильними у прагненні збереження України. Слава нації!!!
Запитів дуже багато тому надаю картку 4149 4998 0667 3172 Таршин Н.П.
21.01 2024р Надія Таршин
Я закликаю кожного українця не вестися на обіцянки про F-16, чи на те, як проголосує конгрес США, чи яке прийме рішення ЕС про надання допомоги Україні. Цими обіцянками і жвавим обговоренням:- буде чи не буде надана допомога нас відволікають від нашого трагічного сьогодення і при тому усі без виключення. Хайп-хайп–хайп це у більшості журналістів сьогодні у тренді, а нам розуміння як розібратися в цьому і не потонути, не загубити свою країну.
В нас надзвичайно важка ситуація на фронті: нестача боєприпасів ,нестача техніки, без пілотників, нестача харчів, які безпосередньо може взяти кожний у свій окоп готовими до споживання( тушонка не рахується вона вкрай поганої якості) нестача патріотів, які прийдуть , як у 2022р боронити Україну і ще багато, багато чого нестача.
Сьогодні кожен українець, який зацікавлений у збереження своєї країни повинен допомогу для фронту пропустити крізь своє серце. Чужих дітей не буває, чужих на фронті також не повинно бути, бо тоді в нас усіх є дуже плачевний шанс стати чужими на своїй землі.
Я особисто, як волонтер, майже з 10-річним досвідом роботи на передову закликаю сьогодні не руйнувати волонтерський рух непродуманими, коментарями, заявами. Усі види допомоги важливі і дуже потрібні. Кожний з нас на якійсь дуже потрібній ділянці і Воїни це знають і запити до нас відповідні. Сьогодні волонтер, який недавно в цьому русі повезе вареники і консервацію, а завтра Він згуртує навколо себе команду і збере кошти на дрон, тому будьмо дуже обережними в своїх судженнях про вид волонтерської допомоги і наскільки той чи інший вид допомоги потрібний на фронті. Потрібно усе, а найбільше наша любов і турбота для ЗСУ, бо це їм надає силу, підіймає бойовий дух.
Тому покладаймося сьогодні самі на себе, незалежно від політичних уподобань сьогодні ми повинні бути об’єднані в одному пориві зберегти свою країну, бо іншої у нас немає і ніде нас особливо не чекають.
Я розумію що мій заклик може бути голосом волаючого у пустелі, та все ж намагаюся волати….
Будьмо мудрими і сильними у прагненні збереження України. Слава нації!!!
Запитів дуже багато тому надаю картку 4149 4998 0667 3172 Таршин Н.П.
21.01 2024р Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
