Долоня наприкінці мислення,
За межею останньої думки, здійнялася
У бронзовім декорі,

Золотоперий птах
Співає на долоні, поза людським розумінням,
Поза людським відчуванням, неземну пісню.

Тоді ви усвідомлюєте, не та причина,
Робить нас щасливими або нещасними.
Птах співає. Його оперіння сяє.

Долоня зводиться на межі світу.
Вітер мляво блукає в гіллі.
Вогненне пір'я птаха спадає вниз.

З "Долоня наприкінці мислення"

Salvador Dali The Disintegration of the Persistence of Memory, 1952-1954, oil on canvas, St. Petersburg (Florida), The Dali Museum
Сальвадор Далі Дезінтеграція стійкості пам’яті, 1952–1954, полотно, олія, Сент-Пітерсберг (Флорида), США, Музей Сальвадора Далі

Wallace Stevens Of Mere Being
The palm at the end of the mind,
Beyond the last thought, rises
In the bronze decor,

A gold-feathered bird
Sings in the palm, without human meaning,
Without human feeling, a foreign song.

You know then that it is not the reason
That makes us happy or unhappy.
The bird sings. Its feathers shine.

The palm stands on the edge of space.
The wind moves slowly in the branches.
The bird's fire-fangled feathers dangle down.
from The Palm at the End of the Mind: Selected Poems and a Play.