https://www.youtube.com/watch?v=cY_1WR6FZFA
https://www.youtube.com/watch?v=V7GCrTFCXYo

Зачатий ще під Донну Саммер в ритмі диско -
Свою незайманість втрачав під Депеш Мод.
Я динозавр; я із часів, коли не зиску
Чекали від життя – любові та пригод.

Девіз мій: живемо єдиний раз життя ми -
Що нині згаяв, не поверне вже ніхто.
Тому якщо любив, робив це до нестями.
Щось захопило – викладався на всі 100.

Любов\ненависть викликав, та не байдужість.
Я всім життям доводив, що стервозність – міф,
І в найстервознішому серці я знайду щось
Тендітне, що ніхто б збудити не зумів.

Я понадкушував едемські заборони,
Лишивши за собою поле кислих мін.
Я – щось на кшталт співочо-білої ворони.
В молитві до Венери я – палкий «Амінь!»

Якщо писав – то кров’ю начебто востаннє.
Найпотаємніше жіноче розгадав -
Не просто ж так я народився від кохання
Під Донну Саммер – став неначе hottest stuff.

В ідейнім поєдинку ганжі з алкоголем
Я був арбітром - їх розводив по кутах.
Навчав поганого – то від моєї школи
У скріпонутості завжди зриває дах.

Я проспівав весну та прокохав ще й літо.
Ягнят мовчання розумів і мову риб,
Підґрунтя скріп, якщо безшлюбні на чолі там.
Що не сказав би Заратустра, говорив.

Я вивертав для ближніх душу та кишені.
Для прози був – як Геркулануму вулкан.
Думки безумні та бажання навіжені,
Бо я останній із ліричних могікан.

Я у холопів та й у бидла в чорних списках.
В червоній книзі побратимів по перу
Зачатий ще під Донну Саммер в ритмі диско,
У співі жив – Бог дасть, співаючи, помру.