ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.03.28 15:30
Ми зараз - як пуритани
Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.

І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,

Марія Дем'янюк
2026.03.28 15:15
Сниться мені небо —
Лагідно-блакитне,
Все довкола сяє,
Все таке привітне.

Сниться мені тато,
Йдемо разом в лісі,
Сниться мені мама —

Світлана Пирогова
2026.03.28 13:38
Чи можна стерти те, що не було?
Що лиш в уяві дихало і квітло.
А пам'ять - світло,зламане на скло,
Де кожен спалах - вигадка й молитва.

Твій шепіт - чи відлуння тишини?
В уяві ти сама його створила?
Любов живе не в дотикові, - ні,

Борис Костиря
2026.03.28 12:17
Так осінь повільно відійде
У млу, невідомість, туман.
Здійсниться небачене дійство
В танку невідомих примар.

Навшпиньках відходить осінній
Казковий і лагідний дим,
Який принесе нам спасіння

хома дідим
2026.03.28 11:08
якщо бажаєте речей складніших
інтриги жодної нема отут
добропорядно уживаючи отрут
а ще римуючи сяйливе слово ніцше
ви знаєте усе що звете суть
і перекласти сподіваєтесь у вірші
але наступна рима гірше
щодо подальшої іще суцільна лють

Віктор Кучерук
2026.03.28 10:48
Мене будили вдосвіта дорослих
У сінях, чи надворі, голоси, -
І досі не забувся мамин посміх,
Коли їй зрана помогти просивсь.
Стелився шлях у світанковім світлі, -
Неслося всюди мукання корів
І чулося, як шурхотіли мітли
Та підсвинки кувікали з хлів

Юрій Гундарів
2026.03.28 09:32
Окупанти вдарили по собачому притулку «Дай лапу, друже» у Запоріжжі.Є багато поранених і загиблих тварин. Собак із травмами терміново доправляють у ветклініки…

Сирена тривогою мучить:
увага, знов небезпека!
Дрон у притулок влучив
для бездомних песик

Іван Потьомкін
2026.03.27 18:34
Там, де коняку віз підганяє,
А урядом править візник,
Де шматком арестантського хліба
Наїдаються до гикавок,
Проступає в мороці вранішнім
Повновладдям своїм пересичений
Хвіст собачий, махаючи трупом, –
Бренд Росії останніх десятиліть.

С М
2026.03.27 15:00
Ти стояла на межі свого пір’я
Політ обираючи
Усміхався я із подивом чи в силах
Помахати на прощання
Коли усе пройшло –
Се загоїлося до літа
Опісля прощань
Всі чуття що ми пережили

Артур Курдіновський
2026.03.27 14:51
З'їдає душу болісна саркома.
Круки літають. Вмерли солов'ї.
Мені це місто більше незнайоме,
Мої дороги - більше не мої.

Снують у жалюгідному апломбі
Однакові, безперспективні дні.
Я тут, неначе зомбі серед зомбі,

Юлія Щербатюк
2026.03.27 13:10
Без майбуття, о, щемна яв!
Я чую зраду в кожнім слові!
І спадної тепер любові
Для мене сяє вже зоря.

Так відлітаючи, із тим,
Не впізнавати безкінечно.
В знемозі цілувати плечі,

Борис Костиря
2026.03.27 12:33
Пробудження, немов із поля битви
Відхід в пустелю чи в рясні ліси.
Це прокидання у росі молитви,
У непорочнім сяєві краси.

Пробудження із-під руїн і горя,
Із-під уламків часу і доби.
Пробудження у буйних хвилях моря,

хома дідим
2026.03.27 07:08
у неміч кануть сни
і сяєво на сході
розвидніється ніч
понад полями дим
нездалі та цупкі
народжені до вроди
слова усе не ті
але усе ж ходім

Віктор Кучерук
2026.03.27 06:45
Казковий світ дитячого життя,
Мов потічок весняний, нетривалий,
Безрадісно пішов у небуття,
В душі зродивши паросток печалі.
Майнув, як сон, найщасливіший час
Розливів сміху і всього хотіння, -
Він, наче день, у сутінках погас,
Щоби уяву тішити

Артур Курдіновський
2026.03.27 03:35
Знову до минулого йду в гості,
Фантастичні створюю картини.
Березень. Сьогодні двадцять шосте.
Я тебе вітаю, мила Зіно!

Пам'ятаєш Харків, потім Київ?
Я не їхав! Я летів на крилах!
Невимовний сум сьогодні криє

Мирон Шагало
2026.03.26 21:41
Це море лупасить хвилями,
дме вітром і студить пусткою.
Хтось міряє море милями,
хтось міряє лиш відпусткою.

Ти ж міряєш море мріями,
що стануть колись реальними,
з чіткими часами й мірами,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ілахім Поет (1982) / Вірші

 Вчитися ніколи не пізно
Вже слова стали зайвими - отже і дим
Біля губ в'ється, мов балерина по сцені.
Хоть повірити важко – я теж молодим
Був колись, та давно… мабуть, ще в плейстоцені.

Де солодкою посмішка вчора була,
Щось, я бачу, дедалі кислішає міна.
Ти брехати не дуже-то вмієш, мала.
Але вчишся хутенько, та ще й на відмінно.

Хочеш – тему закрий, хочеш – іншу відкрий.
З несумісністю в кожному слові чи фразі.
Бо для мрій про майбутнє я надто старий.
А для спогадів ти молода ще наразі.

Де лунають, немов «отченаш», по ночах
З вуст районів невтомні сирени тривоги -
Чи це драма у нас? Тільки сльози в очах,
Що маскують вербальні ті всі еківоки…

За взяття себе в руки отримай медаль.
Хвилювання розігруй на диво майстерно.
Хоч і швидко засвоїла роль «фам фаталь» -
Не настільки, щоб зараз складати екстерном.

Не мені демонструй дар актриси – комусь.
Може він не второпає довше, яка є
Ти насправді. Невдачею не переймусь.
І звитяги твої вже не дуже лякають.

Тиша – наче фініта в тональності «ля».
Все життя наше – мов чергові класи школи.
Аксіома, звичайно, що кругла Земля –
Та здається, що нас не зведе вже ніколи.

Ти мені не «фаталь» - і не твій я «амі».
Де кохання – це гра, врешті-решт, нічиї всі.
Нещодавно без тебе я жити не міг…
Але дечого теж із тобою навчився.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-06-04 00:24:59
Переглядів сторінки твору 700
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.803 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.762 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.09.30 22:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-04 00:44:09 ]
Як завжди - коктейль з емоцій!!!

Милі герої. )

А я от пригадала дуууже давній рецепт від кислих мін - шоколадка! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-06-04 02:27:05 ]
Лєночко, дякую дуже!)
Так, рецепт давній,ще Цвєтаєва його знала:

Быть как стебель и быть как сталь
В жизни, где мы так мало можем —
Шоколадом лечить печаль
И смеяться в лицо прохожим.

А я їй таки встромив, як у них казали, "лыко в строку", хоча її поезію дуже шаную. Та і важко не співчувати вбитій совками поетесі.

Лікує шоколадка сум, журбу, облом...
Хоча я інколи і сам до нього ласий,
Але якщо з печаллю це допомогло,
То смуток був легенький,
Не печаль була це)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-04 10:53:29 ]
Якщо "шоколадка" не знадобилась, то 100% не печаль. Та й у тебе замість шоколадки вірші))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-04 14:39:26 ]
І ще! Мала вільну годинку.
Перекладала одну твою роботу, яка мені сподобалась (взагалі мені багато чого сподобалось).


Та думаю, що з твоєю вибагливістю не догоджу тобі.
Тому тримай, як є.
А раптом зможеш підшліфувати і опублікувати.

Любов не там де їй всі віддають.


Сльозами сходить серця вічний лід,
Коли вогонь між двох людей палає.
Блаженний у коханні той, хто віддає.
Блаженніше, хто від любові все приймає.

В коханні зустрічаєм відчуття тривоги
Але ж з очікуванням дива вперемішку.
Воно дається просто, не те, що плазування
У ногах - глузливе та лукаве дійство.

Хай часто істини прості словесною водою,
розводять люди у банальні речі.
Та знову Богу все віддасть святий,
Але від Нього прийняти - святіше.

Холодна зброя небезпечна лиш тоді,
Коли нещире підпускають ближче міри.
Буває навіть надлишок потреби можна пережити
Та деколи убити може переваги перебір.

Сизіфа праця, несумісності єднати,
Коли разом буває важче, ніж на самоті
туга Кассандри німа, є результатом
Та все ж Творець знаходить в серце манівці.

Кохання все ж не завжди там, де йому віддають,
А там, де з вдячністю приймають
Все те, що здійснитися має,
Чи справжньому бути дано.

Кохання - це те, що забути не маємо права,
але й пам'ятати бува нестерпимо його.
Тоді водевиля етюд в голові виринає
Переростає у драматично-епічне кіно,

Нехай сильніші легко віддають.
Але ті, хто приймає – не слабші.
Емоції, все грають в хованки з коханням.
Вогонь із Феніксом по черзі один одного

шукають. Головне, щоб завжди разом.
І це наразі неминуче поки що.
Нехай довкола мене суцільний хаос -
Поки молитвами твоїми я лікуюсь.


Кохання за людину все віддасть.
Але, що важливіше, все в ньому прийме.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-06-05 19:58:18 ]
Дуже дякує, Лєночко!!!
Неочікувано - і тому ще більше приємно)
Сам я перекладати це точно б не став - для мене це щось немов з минулого життя) Ніби писав я, але від тієї пори вже і сам я, і почерк мій змінилися так, що для мене то тепер немов стара фотографія з альбому душі: пам'ять, так, але натхнення абсолютно не викликає!
А переклад твій чудовий, я дуже вдячний, берегтиму у серці як щось набагато дорожче за оригінал!!!
І цілую ручку з ніжністю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2024-06-04 23:12:42 ]
З приємністю відкрив для себе нещодавно Вашу творчість. Успіхів Вам і натхнення! Вищий пілотаж)

Моє шанування

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-06-05 20:37:35 ]
Дякую Вам щиро, пане Хельґі, за добрі слова!
Дуже приємно, якщо щось цікаве побачили в моїх опусах) Радію, якщо Вам прочиталося без нудьги) Заходьте, якщо матимете бажання та можливість - буду Вам радий)
З повагою та вдячністю,