ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж

Сергій Губерначук
2025.12.09 15:07
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…

Борис Костиря
2025.12.09 12:47
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила

Світлана Пирогова
2025.12.09 09:12
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.

Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.

Віктор Кучерук
2025.12.09 06:23
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...

Мар'ян Кіхно
2025.12.09 03:08
Осьде як це відбувалося би зараз, наскільки змога (символічно) уявити. Я оголошую "унікальне свято" та запрошую всіх на берег моря. З міста-мільйонника приходять сотні дві-три. - Браття та сестри! - кажу я. - Ми завжди сиділи тут і ні про що не думали

Кока Черкаський
2025.12.09 02:34
Шановний авторе, скажіть, будь ласка, а коли саме ви намірені розпочати сягати глибокодумність скель? А можна і мені з вами? Отак би сіли на камені десь в горах перед скелями, перед шпилями отими засніженими, - і нумо сягати! Сягаєм, сягаєм!...

Микола Дудар
2025.12.08 22:48
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить

Іван Потьомкін
2025.12.08 22:29
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе

Борис Костиря
2025.12.08 22:11
Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.

Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір

Володимир Бойко
2025.12.08 17:21
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших. Була тая дружба, як собача служба. Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія. Де українець шукає броду, там єврей наводить мости. Історичні рішення не бу

С М
2025.12.08 15:25
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад

Артур Курдіновський
2025.12.08 07:18
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.

Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ілахім Поет (1982) / Вірші

 Вчитися ніколи не пізно
Вже слова стали зайвими - отже і дим
Біля губ в'ється, мов балерина по сцені.
Хоть повірити важко – я теж молодим
Був колись, та давно… мабуть, ще в плейстоцені.

Де солодкою посмішка вчора була,
Щось, я бачу, дедалі кислішає міна.
Ти брехати не дуже-то вмієш, мала.
Але вчишся хутенько, та ще й на відмінно.

Хочеш – тему закрий, хочеш – іншу відкрий.
З несумісністю в кожному слові чи фразі.
Бо для мрій про майбутнє я надто старий.
А для спогадів ти молода ще наразі.

Де лунають, немов «отченаш», по ночах
З вуст районів невтомні сирени тривоги -
Чи це драма у нас? Тільки сльози в очах,
Що маскують вербальні ті всі еківоки…

За взяття себе в руки отримай медаль.
Хвилювання розігруй на диво майстерно.
Хоч і швидко засвоїла роль «фам фаталь» -
Не настільки, щоб зараз складати екстерном.

Не мені демонструй дар актриси – комусь.
Може він не второпає довше, яка є
Ти насправді. Невдачею не переймусь.
І звитяги твої вже не дуже лякають.

Тиша – наче фініта в тональності «ля».
Все життя наше – мов чергові класи школи.
Аксіома, звичайно, що кругла Земля –
Та здається, що нас не зведе вже ніколи.

Ти мені не «фаталь» - і не твій я «амі».
Де кохання – це гра, врешті-решт, нічиї всі.
Нещодавно без тебе я жити не міг…
Але дечого теж із тобою навчився.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-06-04 00:24:59
Переглядів сторінки твору 580
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.803 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.762 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.09.30 22:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-04 00:44:09 ]
Як завжди - коктейль з емоцій!!!

Милі герої. )

А я от пригадала дуууже давній рецепт від кислих мін - шоколадка! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-06-04 02:27:05 ]
Лєночко, дякую дуже!)
Так, рецепт давній,ще Цвєтаєва його знала:

Быть как стебель и быть как сталь
В жизни, где мы так мало можем —
Шоколадом лечить печаль
И смеяться в лицо прохожим.

А я їй таки встромив, як у них казали, "лыко в строку", хоча її поезію дуже шаную. Та і важко не співчувати вбитій совками поетесі.

Лікує шоколадка сум, журбу, облом...
Хоча я інколи і сам до нього ласий,
Але якщо з печаллю це допомогло,
То смуток був легенький,
Не печаль була це)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-04 10:53:29 ]
Якщо "шоколадка" не знадобилась, то 100% не печаль. Та й у тебе замість шоколадки вірші))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-04 14:39:26 ]
І ще! Мала вільну годинку.
Перекладала одну твою роботу, яка мені сподобалась (взагалі мені багато чого сподобалось).


Та думаю, що з твоєю вибагливістю не догоджу тобі.
Тому тримай, як є.
А раптом зможеш підшліфувати і опублікувати.

Любов не там де їй всі віддають.


Сльозами сходить серця вічний лід,
Коли вогонь між двох людей палає.
Блаженний у коханні той, хто віддає.
Блаженніше, хто від любові все приймає.

В коханні зустрічаєм відчуття тривоги
Але ж з очікуванням дива вперемішку.
Воно дається просто, не те, що плазування
У ногах - глузливе та лукаве дійство.

Хай часто істини прості словесною водою,
розводять люди у банальні речі.
Та знову Богу все віддасть святий,
Але від Нього прийняти - святіше.

Холодна зброя небезпечна лиш тоді,
Коли нещире підпускають ближче міри.
Буває навіть надлишок потреби можна пережити
Та деколи убити може переваги перебір.

Сизіфа праця, несумісності єднати,
Коли разом буває важче, ніж на самоті
туга Кассандри німа, є результатом
Та все ж Творець знаходить в серце манівці.

Кохання все ж не завжди там, де йому віддають,
А там, де з вдячністю приймають
Все те, що здійснитися має,
Чи справжньому бути дано.

Кохання - це те, що забути не маємо права,
але й пам'ятати бува нестерпимо його.
Тоді водевиля етюд в голові виринає
Переростає у драматично-епічне кіно,

Нехай сильніші легко віддають.
Але ті, хто приймає – не слабші.
Емоції, все грають в хованки з коханням.
Вогонь із Феніксом по черзі один одного

шукають. Головне, щоб завжди разом.
І це наразі неминуче поки що.
Нехай довкола мене суцільний хаос -
Поки молитвами твоїми я лікуюсь.


Кохання за людину все віддасть.
Але, що важливіше, все в ньому прийме.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-06-05 19:58:18 ]
Дуже дякує, Лєночко!!!
Неочікувано - і тому ще більше приємно)
Сам я перекладати це точно б не став - для мене це щось немов з минулого життя) Ніби писав я, але від тієї пори вже і сам я, і почерк мій змінилися так, що для мене то тепер немов стара фотографія з альбому душі: пам'ять, так, але натхнення абсолютно не викликає!
А переклад твій чудовий, я дуже вдячний, берегтиму у серці як щось набагато дорожче за оригінал!!!
І цілую ручку з ніжністю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2024-06-04 23:12:42 ]
З приємністю відкрив для себе нещодавно Вашу творчість. Успіхів Вам і натхнення! Вищий пілотаж)

Моє шанування

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-06-05 20:37:35 ]
Дякую Вам щиро, пане Хельґі, за добрі слова!
Дуже приємно, якщо щось цікаве побачили в моїх опусах) Радію, якщо Вам прочиталося без нудьги) Заходьте, якщо матимете бажання та можливість - буду Вам радий)
З повагою та вдячністю,