ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Ірина Білінська
2026.01.26 00:26
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
я спокою твого не зрушу.

Зійшла у крижані сніги —
коли і як —

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Вірлан Роксолана
2026.01.24 21:10
Уже так є: мосяжний промінь сонця
і квітці світить, і горнилу зла,
і тому, хто стоїть на вражім боці,
і тому, хто на правім... Дубала

зависнув світ, немов нема в нім правди -
перебула, перецвіла, пере...
а сонцю б лиш проміннями співати -

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Вячеслав Руденко
2026.01.24 18:03
годі голову бити об стіну
не на те витрачайте час
стіни вічності то лише кпини
вочевидь їх долають рослини
твердь земна не Небес атлас
бог хіба не мовчить віками
щоб стеблина зимою суха
як живою водою стане

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ілахім Поет (1982) / Вірші

 Вчитися ніколи не пізно
Вже слова стали зайвими - отже і дим
Біля губ в'ється, мов балерина по сцені.
Хоть повірити важко – я теж молодим
Був колись, та давно… мабуть, ще в плейстоцені.

Де солодкою посмішка вчора була,
Щось, я бачу, дедалі кислішає міна.
Ти брехати не дуже-то вмієш, мала.
Але вчишся хутенько, та ще й на відмінно.

Хочеш – тему закрий, хочеш – іншу відкрий.
З несумісністю в кожному слові чи фразі.
Бо для мрій про майбутнє я надто старий.
А для спогадів ти молода ще наразі.

Де лунають, немов «отченаш», по ночах
З вуст районів невтомні сирени тривоги -
Чи це драма у нас? Тільки сльози в очах,
Що маскують вербальні ті всі еківоки…

За взяття себе в руки отримай медаль.
Хвилювання розігруй на диво майстерно.
Хоч і швидко засвоїла роль «фам фаталь» -
Не настільки, щоб зараз складати екстерном.

Не мені демонструй дар актриси – комусь.
Може він не второпає довше, яка є
Ти насправді. Невдачею не переймусь.
І звитяги твої вже не дуже лякають.

Тиша – наче фініта в тональності «ля».
Все життя наше – мов чергові класи школи.
Аксіома, звичайно, що кругла Земля –
Та здається, що нас не зведе вже ніколи.

Ти мені не «фаталь» - і не твій я «амі».
Де кохання – це гра, врешті-решт, нічиї всі.
Нещодавно без тебе я жити не міг…
Але дечого теж із тобою навчився.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-06-04 00:24:59
Переглядів сторінки твору 637
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.803 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.762 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.09.30 22:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-04 00:44:09 ]
Як завжди - коктейль з емоцій!!!

Милі герої. )

А я от пригадала дуууже давній рецепт від кислих мін - шоколадка! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-06-04 02:27:05 ]
Лєночко, дякую дуже!)
Так, рецепт давній,ще Цвєтаєва його знала:

Быть как стебель и быть как сталь
В жизни, где мы так мало можем —
Шоколадом лечить печаль
И смеяться в лицо прохожим.

А я їй таки встромив, як у них казали, "лыко в строку", хоча її поезію дуже шаную. Та і важко не співчувати вбитій совками поетесі.

Лікує шоколадка сум, журбу, облом...
Хоча я інколи і сам до нього ласий,
Але якщо з печаллю це допомогло,
То смуток був легенький,
Не печаль була це)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-04 10:53:29 ]
Якщо "шоколадка" не знадобилась, то 100% не печаль. Та й у тебе замість шоколадки вірші))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-04 14:39:26 ]
І ще! Мала вільну годинку.
Перекладала одну твою роботу, яка мені сподобалась (взагалі мені багато чого сподобалось).


Та думаю, що з твоєю вибагливістю не догоджу тобі.
Тому тримай, як є.
А раптом зможеш підшліфувати і опублікувати.

Любов не там де їй всі віддають.


Сльозами сходить серця вічний лід,
Коли вогонь між двох людей палає.
Блаженний у коханні той, хто віддає.
Блаженніше, хто від любові все приймає.

В коханні зустрічаєм відчуття тривоги
Але ж з очікуванням дива вперемішку.
Воно дається просто, не те, що плазування
У ногах - глузливе та лукаве дійство.

Хай часто істини прості словесною водою,
розводять люди у банальні речі.
Та знову Богу все віддасть святий,
Але від Нього прийняти - святіше.

Холодна зброя небезпечна лиш тоді,
Коли нещире підпускають ближче міри.
Буває навіть надлишок потреби можна пережити
Та деколи убити може переваги перебір.

Сизіфа праця, несумісності єднати,
Коли разом буває важче, ніж на самоті
туга Кассандри німа, є результатом
Та все ж Творець знаходить в серце манівці.

Кохання все ж не завжди там, де йому віддають,
А там, де з вдячністю приймають
Все те, що здійснитися має,
Чи справжньому бути дано.

Кохання - це те, що забути не маємо права,
але й пам'ятати бува нестерпимо його.
Тоді водевиля етюд в голові виринає
Переростає у драматично-епічне кіно,

Нехай сильніші легко віддають.
Але ті, хто приймає – не слабші.
Емоції, все грають в хованки з коханням.
Вогонь із Феніксом по черзі один одного

шукають. Головне, щоб завжди разом.
І це наразі неминуче поки що.
Нехай довкола мене суцільний хаос -
Поки молитвами твоїми я лікуюсь.


Кохання за людину все віддасть.
Але, що важливіше, все в ньому прийме.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-06-05 19:58:18 ]
Дуже дякує, Лєночко!!!
Неочікувано - і тому ще більше приємно)
Сам я перекладати це точно б не став - для мене це щось немов з минулого життя) Ніби писав я, але від тієї пори вже і сам я, і почерк мій змінилися так, що для мене то тепер немов стара фотографія з альбому душі: пам'ять, так, але натхнення абсолютно не викликає!
А переклад твій чудовий, я дуже вдячний, берегтиму у серці як щось набагато дорожче за оригінал!!!
І цілую ручку з ніжністю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2024-06-04 23:12:42 ]
З приємністю відкрив для себе нещодавно Вашу творчість. Успіхів Вам і натхнення! Вищий пілотаж)

Моє шанування

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-06-05 20:37:35 ]
Дякую Вам щиро, пане Хельґі, за добрі слова!
Дуже приємно, якщо щось цікаве побачили в моїх опусах) Радію, якщо Вам прочиталося без нудьги) Заходьте, якщо матимете бажання та можливість - буду Вам радий)
З повагою та вдячністю,