Як завжди - коктейль з емоцій!!!

Милі герої. )

А я от пригадала дуууже давній рецепт від кислих мін - шоколадка! )

Якщо "шоколадка" не знадобилась, то 100% не печаль. Та й у тебе замість шоколадки вірші))

І ще! Мала вільну годинку.
Перекладала одну твою роботу, яка мені сподобалась (взагалі мені багато чого сподобалось).


Та думаю, що з твоєю вибагливістю не догоджу тобі.
Тому тримай, як є.
А раптом зможеш підшліфувати і опублікувати.

Любов не там де їй всі віддають.


Сльозами сходить серця вічний лід,
Коли вогонь між двох людей палає.
Блаженний у коханні той, хто віддає.
Блаженніше, хто від любові все приймає.

В коханні зустрічаєм відчуття тривоги
Але ж з очікуванням дива вперемішку.
Воно дається просто, не те, що плазування
У ногах - глузливе та лукаве дійство.

Хай часто істини прості словесною водою,
розводять люди у банальні речі.
Та знову Богу все віддасть святий,
Але від Нього прийняти - святіше.

Холодна зброя небезпечна лиш тоді,
Коли нещире підпускають ближче міри.
Буває навіть надлишок потреби можна пережити
Та деколи убити може переваги перебір.

Сизіфа праця, несумісності єднати,
Коли разом буває важче, ніж на самоті
туга Кассандри німа, є результатом
Та все ж Творець знаходить в серце манівці.

Кохання все ж не завжди там, де йому віддають,
А там, де з вдячністю приймають
Все те, що здійснитися має,
Чи справжньому бути дано.

Кохання - це те, що забути не маємо права,
але й пам'ятати бува нестерпимо його.
Тоді водевиля етюд в голові виринає
Переростає у драматично-епічне кіно,

Нехай сильніші легко віддають.
Але ті, хто приймає – не слабші.
Емоції, все грають в хованки з коханням.
Вогонь із Феніксом по черзі один одного

шукають. Головне, щоб завжди разом.
І це наразі неминуче поки що.
Нехай довкола мене суцільний хаос -
Поки молитвами твоїми я лікуюсь.


Кохання за людину все віддасть.
Але, що важливіше, все в ньому прийме.