ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це

Микола Дудар
2025.12.28 13:09
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.

Борис Костиря
2025.12.28 12:27
Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.

Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,

Юлія Щербатюк
2025.12.28 12:16
Де твій, поете, 31-ший,
В якому кращому з світів?
Ти на Землі свій шлях завершив,
Життя коротке поготів.
Твої вірші. Вони -чудові!
Тебе давно пережили.
Але серця хвилюють знову,
Звучать, мов музика, коли,

В Горова Леся
2025.12.28 12:13
Жовті кудли безлисті на сірому - ніби осінні,
Чорне плесо колотять, розводячи синім палітру.
Оживає замулене дно - вигинаються тіні
Половини верби, що із вечора зламана вітром.

Бік лускатий сріблиться, ховається поміж торочок.
Поселенець місцевий

Артур Сіренко
2025.12.28 11:06
Зубаті красуні озера забуття
Дарують квіти латаття
Бородатому рибалці людських душ.
Зубаті красуні світу води
Вдягнені в хутра весталок
Шукають жовту троянду
(А вона не цвіте).
Бо птах кольору ночі

Артур Курдіновський
2025.12.27 14:02
Розмовляють гаслами й кліше
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.

"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -

Борис Костиря
2025.12.27 12:49
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.

Тетяна Левицька
2025.12.27 02:11
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!

Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ілахім Поет (1982) / Вірші

 Вчитися ніколи не пізно
Вже слова стали зайвими - отже і дим
Біля губ в'ється, мов балерина по сцені.
Хоть повірити важко – я теж молодим
Був колись, та давно… мабуть, ще в плейстоцені.

Де солодкою посмішка вчора була,
Щось, я бачу, дедалі кислішає міна.
Ти брехати не дуже-то вмієш, мала.
Але вчишся хутенько, та ще й на відмінно.

Хочеш – тему закрий, хочеш – іншу відкрий.
З несумісністю в кожному слові чи фразі.
Бо для мрій про майбутнє я надто старий.
А для спогадів ти молода ще наразі.

Де лунають, немов «отченаш», по ночах
З вуст районів невтомні сирени тривоги -
Чи це драма у нас? Тільки сльози в очах,
Що маскують вербальні ті всі еківоки…

За взяття себе в руки отримай медаль.
Хвилювання розігруй на диво майстерно.
Хоч і швидко засвоїла роль «фам фаталь» -
Не настільки, щоб зараз складати екстерном.

Не мені демонструй дар актриси – комусь.
Може він не второпає довше, яка є
Ти насправді. Невдачею не переймусь.
І звитяги твої вже не дуже лякають.

Тиша – наче фініта в тональності «ля».
Все життя наше – мов чергові класи школи.
Аксіома, звичайно, що кругла Земля –
Та здається, що нас не зведе вже ніколи.

Ти мені не «фаталь» - і не твій я «амі».
Де кохання – це гра, врешті-решт, нічиї всі.
Нещодавно без тебе я жити не міг…
Але дечого теж із тобою навчився.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-06-04 00:24:59
Переглядів сторінки твору 605
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.803 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.762 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.09.30 22:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-04 00:44:09 ]
Як завжди - коктейль з емоцій!!!

Милі герої. )

А я от пригадала дуууже давній рецепт від кислих мін - шоколадка! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-06-04 02:27:05 ]
Лєночко, дякую дуже!)
Так, рецепт давній,ще Цвєтаєва його знала:

Быть как стебель и быть как сталь
В жизни, где мы так мало можем —
Шоколадом лечить печаль
И смеяться в лицо прохожим.

А я їй таки встромив, як у них казали, "лыко в строку", хоча її поезію дуже шаную. Та і важко не співчувати вбитій совками поетесі.

Лікує шоколадка сум, журбу, облом...
Хоча я інколи і сам до нього ласий,
Але якщо з печаллю це допомогло,
То смуток був легенький,
Не печаль була це)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-04 10:53:29 ]
Якщо "шоколадка" не знадобилась, то 100% не печаль. Та й у тебе замість шоколадки вірші))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-04 14:39:26 ]
І ще! Мала вільну годинку.
Перекладала одну твою роботу, яка мені сподобалась (взагалі мені багато чого сподобалось).


Та думаю, що з твоєю вибагливістю не догоджу тобі.
Тому тримай, як є.
А раптом зможеш підшліфувати і опублікувати.

Любов не там де їй всі віддають.


Сльозами сходить серця вічний лід,
Коли вогонь між двох людей палає.
Блаженний у коханні той, хто віддає.
Блаженніше, хто від любові все приймає.

В коханні зустрічаєм відчуття тривоги
Але ж з очікуванням дива вперемішку.
Воно дається просто, не те, що плазування
У ногах - глузливе та лукаве дійство.

Хай часто істини прості словесною водою,
розводять люди у банальні речі.
Та знову Богу все віддасть святий,
Але від Нього прийняти - святіше.

Холодна зброя небезпечна лиш тоді,
Коли нещире підпускають ближче міри.
Буває навіть надлишок потреби можна пережити
Та деколи убити може переваги перебір.

Сизіфа праця, несумісності єднати,
Коли разом буває важче, ніж на самоті
туга Кассандри німа, є результатом
Та все ж Творець знаходить в серце манівці.

Кохання все ж не завжди там, де йому віддають,
А там, де з вдячністю приймають
Все те, що здійснитися має,
Чи справжньому бути дано.

Кохання - це те, що забути не маємо права,
але й пам'ятати бува нестерпимо його.
Тоді водевиля етюд в голові виринає
Переростає у драматично-епічне кіно,

Нехай сильніші легко віддають.
Але ті, хто приймає – не слабші.
Емоції, все грають в хованки з коханням.
Вогонь із Феніксом по черзі один одного

шукають. Головне, щоб завжди разом.
І це наразі неминуче поки що.
Нехай довкола мене суцільний хаос -
Поки молитвами твоїми я лікуюсь.


Кохання за людину все віддасть.
Але, що важливіше, все в ньому прийме.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-06-05 19:58:18 ]
Дуже дякує, Лєночко!!!
Неочікувано - і тому ще більше приємно)
Сам я перекладати це точно б не став - для мене це щось немов з минулого життя) Ніби писав я, але від тієї пори вже і сам я, і почерк мій змінилися так, що для мене то тепер немов стара фотографія з альбому душі: пам'ять, так, але натхнення абсолютно не викликає!
А переклад твій чудовий, я дуже вдячний, берегтиму у серці як щось набагато дорожче за оригінал!!!
І цілую ручку з ніжністю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2024-06-04 23:12:42 ]
З приємністю відкрив для себе нещодавно Вашу творчість. Успіхів Вам і натхнення! Вищий пілотаж)

Моє шанування

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-06-05 20:37:35 ]
Дякую Вам щиро, пане Хельґі, за добрі слова!
Дуже приємно, якщо щось цікаве побачили в моїх опусах) Радію, якщо Вам прочиталося без нудьги) Заходьте, якщо матимете бажання та можливість - буду Вам радий)
З повагою та вдячністю,