ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2024.06.14 23:32
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.

Олександр Сушко
2024.06.14 21:02
У Юрка проблема: геморой! Непростий - прозово- поетичний! Бо дружок у нього - sexsy-boy, Смертний гріх для хлопців - справа звична. Зразу видко - жевжики - рідня, Та й живуть удвох в сміттєвім баці. Хвалять одне одного щодня, Так і мусить бути у

Володимир Каразуб
2024.06.14 20:36
тому що потрібно вірити хоча б у щось.
Читати псалми над головами і зливати розтоплений віск,
Говорити про те, що фігурки — це те, що тобі здалось,
Про тонку павутинчасту форму страхів, які запеклись
На воді.
Неодмінно потрібно вимовляти чиїсь імена

Самослав Желіба
2024.06.14 18:58
ЗОРЯ. ДОБРА БАГАТО В ЦЬОМУ СЛОВІ
Добра багато, а ще більш любові,
Такої що обійме цілий світ,
Мов руки матері й весняний квіт.
            А що лишилося від нього?
Де? Який в нім слід?
Воно ростануло, як ранок,
Як ранок, що обернувсь днем…

Козак Дума
2024.06.14 16:19
Аби людина отримала повну свободу – вона повинна померти…

Іван Потьомкін
2024.06.14 12:16
Це потім про раббі Тарфона йтиме слава,
Що схожий він на піраміду із горіхів:
Торкнись - і покотяться вони ураз.
А йшлось про те, що притьмом добував він
Із священних книг те, що учні просили.
Але це потім. А поки що був він скупердяй.
Раббі Аківа

Світлана Пирогова
2024.06.14 10:10
В мою весну тендітну тихо стукав,
Як краплі-перли юного дощу.
У подумках душі тягнулись руки,
І сонця проникав крізь землю щуп.

В мою весну проходив лабіринти.
Окрилений ти птахом прилітав.
Гігантське небо квітло гіацинтом

Юрій Гундарєв
2024.06.14 09:08
Пописюн


Учора прочитав новий твір Олександра Сушка, який, на жаль, швидко розчинився в інтернеті. Але запам‘яталося ключове слово - пісюн.
Варто наголосити, що погляд Сушка-художника рідко піднімається вище пояса (жона взяла за шкабарняк, задрав хво

Віктор Кучерук
2024.06.14 05:21
Від такого конфузу
Червонію й журюсь, –
Вчора зрадила Муза,
Не з’явившись чомусь.
Не дотримала слова,
Залишила в ганьбі, –
Тільки біль підшлунковий
Відчуваю в собі.

Артур Курдіновський
2024.06.14 01:09
А ти переможеш! Я знаю!
В жахітті розтрощених снів,
Мов птах білосніжний, Ізраїль
В облозі брудних дикунів.

Тобі дуже боляче, гірко...
Історія пише рядки.
Засяє Давидова зірка

Євген Федчук
2024.06.13 19:57
Розходився дід Свирид, весь двір його чує.
Вранці прогулятись в парк чинно чимчикує,
Аж за столиком сидять уже випивохи,
Вже й півлітру розпили, зосталося трохи.
Де вони грошей беруть? Коли устигають?
Чи то ніяких турбот більш в житті не мають?
Тож

Артур Курдіновський
2024.06.13 16:53
Тому, кому нема ще сорока,
Однолітку сказав би я багато!
А я мовчу. Бо краще - написати...
І до паперу тягнеться рука.

Та не потрібні ті чужі зізнання
Тому, кому нема ще сорока,
Коли в словах останнього рядка

Світлана Пирогова
2024.06.13 09:00
Червоний водоспад трояндовий стікав -
То Муза із колючими шипами.
Її теплом торкала сонячна рука,
Пливли назустріч хмари в білій парі.

А я була твоєю Музою у снах,
Пелюстками лягали поцілунки.
В трояндові бутони ласку пеленав

Микола Соболь
2024.06.13 08:18
Під вікном скорушина стрічає жовтневу зорю,
і злітають поспішно з холодних небес зорепади.
Про осінню красу все частіше тепер говорю,
дістаю недописані вірші весною з шухляди.
Саме час їх убрати, прикрасити всі в оксамит,
загорілись дерева у пущі, на

Віктор Кучерук
2024.06.13 04:51
Нарешті тихо в небі... На землі
Димить лише зруйнована споруда
Та іскорки спалахують в золі,
Де, в гурт зібравшись, плачуть мирні люди.
Кружляє попіл і відчутно гар
В розпеченім пожежею повітрі, -
Мов пам'ятник - обвуглений димар
І бита цегла, як

Ярослав Чорногуз
2024.06.13 04:04
Цілує смерть північна зелень гаю...
Невже у Лету канемо от-от?!
Від цих думок всього перевертає,
Осотом клятим заросте город?!

Із України лишиться окраєць,
Все інше божевільний ідіот
Собі навік в полон позабирає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Самослав Желіба (2000) / Критика | Аналітика

 Сутність і критерії ґеніальности в О. Вайнінґера
    Коли йдеться про Отто Вайнінґера, то спершу спадає на думку його характеристика статей. Але на нашу думку значно важливішим і цікавішим є його вчення про сутність і критерії ґеніальности та принципову різницю між ґеніальністю й талантом. У вітчизняній літературі взагалі питання О. Вайнінґера розвинене погано, а зокрема – це. Тож ми спробуємо здійснити попередню розвідку вайнінґерівського вчення про ґеніальність.
    Першочергово слід сказати про визначення. За О. Вайнінґером, ґеній – це якісне дзеркало світу, збирач людських душ та неупереджений інтерпритатор дійсности. Тоді як талант асоціюється із відточеною навичкою. Саме тому, якщо вертатися до статей, філософ не відмовляв жінкам у талановитості, тоді як ґеніальними вони буцімто бути не могли через «відсутність у них душі та свідомости». Таким чином ми можемо з’ясувати перший і базовий критерій ґеніальности за О. Вайнінґером як адекватність світосприйняття; світосприйняття, але не себе самого. Ґеній нібито коливається в оцінках самого себе від бадьорої прихильности до цілковитої зневаги, тоді як світ він сприймає правильно. Задля цього йому потрібна хороша пам’ять, яка й накопичує дані про довкілля, поки митець або науковець сприймає себе «цілковитим нездарою». У період же піднесення дані пам’яті знаходять собі матеріальне вираження у творах мистецтва й наукових працях. О. Вайнінґер вважав саме хорошу пам’ять найнадійнішим критерієм іззовні, і щиро дивувався людям, які не могли пригадати свого життя до 8 років.
    Ґеній запам’ятовує те, що відбувається з ним і довкола нього, і саме тому в нього виходить конкретна лінія власного життєпису, що так би мовити наштовхує його на ідею про долю, якої, за О. Вайнінґером, насправді немає.
    Після накопичення необхідного матеріалу, в ґенія настає період піднесення, що контрастно доповнюється страхом цілковитого зникнення. Ґеній жадає безсмертя, і тому створює шедеври мистецтва й революційні наукові праці. Водночас, він може бути й зовсім неталановитим, тобто не мати чітких виважених навичок до створення чогось. Він може спотикатися на кожному кроці, що й послужило джерелом фрази «стрункий талант і безладний ґеній». Ґеніальні твори, тим не менш, у рази перевершують будь-які талановиті саме тому, що вони є глибокими й відображають складну дійсність довкола. Ще одним критерієм у цьому контексті можна назвати сумнів митця в тому, що він дійсно правильно розуміє світ. О. Вайнінґер підсумовує цей роздум емоційною формулою: «Нездарі все здається зрозумілим. Вона навіть і уявити не спроможна, що щось не потрапило до її вузького поля зору». Цей властивий ґеніям сумнів логічно призводить до постійної перевірки та шліфовки набутого досвіду. Адекватність сприйняття світу досягається шляхом проб і помилок, постійній редакції власного світогляду.
    Далі зазначимо, що ця шліфовка тісно пов’язана з емпатичністю. Ґеній розуміє інших людей краще, ніж себе, бо внутрішньо проживає чужі страждання й радості. Ґеній не може бути аморальною людиною, за О. Вайнінґером, саме тому, що завжди ставить себе на місце інших і поглинає їх в себе. Відповідно, герої його художніх творів – це справжні складні люди з реальними прототипами. Емпатія, таким чином, є черговим критерієм ґеніальности, що сприяє адекватному світорозумінню, на противагу ускладненому розумінню себе самого. Пам’ять і чутливість роблять із ґенія те саме якісне дзеркало світу, що пізніше втілиться у творах мистецтва чи наукових працях. Опираючись на емпатію, О. Вайнінґер стверджував, що найвидатнішим ґенієм усіх часів був Ісус Христос, який дав чіткі настанову про примирення з ворогами й підставленням другої щоки.
    Надалі ж філософ стверджує, що ґеніальність не обходиться без інтерпретації дійсности, тобто митець або вчений не просто описує світ у музичному чи науковому творі, а й дає свою оцінку – що є добрим, а що поганим. Причому, спираючись на А. Шопенгауера, О. Вайнінґер стверджує, що всі мудреці завжди казали одне й те саме, а дурні – завжди робили протилежне. Таким чином ґеній наділений надзвичайною інтуїцією не тільки розрізняти добро та зло, а й розпізнавати собі подібних, оскільки в них він помічає власні якості. Так само, на думку філософа, розпізнають своїх гомосексуали, кримінальні елементи (тут не обійшлося без Ч. Ломброзо) тощо. Загалом же, ґеній намагається показати іншим очевидні для нього істини, що заздалегідь є провальною справою (і він про це здогадується), оскільки зрозуміють його лише інші ґенії.
    Тим не менше, інколи до ґеніальности доєднується як цілком самобутня риса й талант, що дозволяє створювати шедевральні твори. Серед таких талановитих ґеніїв О. Вайнінґер відмічає Й. Ґете й Р. Ваґнера, які йшли у нього одразу після Ісуса.
    Підсумовуючи, ще раз відзначимо, що ґеніальністю О. Вайнінґер називав здатність (чи навіть – властивість) видатної людини правильно відображати й інтерпретувати світ, що обов’язково поєднувалося з хорошою пам’яттю, самокритичністю й емпатією. Якщо придивитися, то ця схема ґеніальности й різниці між ґеніальністю та талантом логічно струнка й має право не лише бути, а й претендувати на одну з найкращих з існуючих. І саме в таких плідних і хороших моментах треба бачити О. Вайнінґера сучасному досліднику, а не в його сексистьских упередженнях, доволі розповсюджених на зламі ХІХ – ХХ ст.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-06-07 11:52:21
Переглядів сторінки твору 119
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.611 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.611 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2024.06.15 00:42
Автор у цю хвилину відсутній