ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в підсумку.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне
2025.12.13
08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
2025.12.13
00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
2025.12.12
22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
2025.12.12
19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
2025.12.12
14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
2025.12.12
14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
2025.12.12
12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с.
Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б
2025.12.12
07:59
ця Присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
2025.12.12
07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
2025.12.12
06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчувається
І шелестіння трави.
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчувається
І шелестіння трави.
2025.12.12
01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
2025.12.11
21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Артур Курдіновський (1989) /
Проза
Відкритий лист до Редакції Майстерень
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Відкритий лист до Редакції Майстерень
Шановна Редакціє! Мій заклятий друг Юрій Гундарєв започаткував чудову традицію на нашому сайті:на кожне "тьху" або "апчхи" писати скаргу. З огляду на те, що я поки що не такий відомий автор, як пан Юрій, якого друкують навіть на Березі Слонової Кості, цим високим літературним жанром (написанням скарг та наклепів) я не займався. Але після того, що побачив сьогодні, я вирішив, що змовчати - це буде просто злочин.
Є в нас такий собі автор Самослав Желіба, який вже 100 разів змінював псевдоніми та вважає себе обдарованою особистістю. Я відносно спокійно дивився на те, як він із задоволенням облизував чоботи Гундарєву, хоча це мені й не подобалося. Але то не моя справа. Сьогодні я прочитав останню публікацію Желіби. Посилання надаю нижче.
https://maysterni.com/publication.php?id=169790
Написати особисто автору, що я думаю про нього та про його "твір" не маю можливості, оскільки ми з ним обмінялися чорними списками. У цьому "творі" автор виставляє наших поетів Миколу Соболя та Олександра Сушка гомосексуалістами та описує усі фізіологічні подробиці одностатевого сексу. Після досить м'якого зауваження пані Левицької, автор змінив прізвища героїв, але брудна, блювотна сутність цього "твору" не змінилася. Я розумію особисту драму автора. Можливо, його жінки не люблять, а можливо, у хлопчика проблеми з інтимним життям, але навіщо все це демонструвати привселюдно? Особисто в мене після прочитання цієї гидоти виникло бажання помитися. На мою думку, автора цього непотрібу треба блокувати пожиттєво, а Микола Соболь та Олександр Сушко спокійно можуть подавати до суду за наклеп. Якщо вони до мене звернуться, я їм у цьому допоможу.
Шановна Редакціє! "Поетичні Майстерні" - це вже третій поетичний сайт, де я маю честь друкуватися. Тут я познайомився з багатьма талановитими поетами. Я дуже поважаю Ваш сайт, Вашу працю, і Вашу особисту, пане Редакторе, принципову позицію. Інакше я б тут не друкував свої твори. Але разом із тим, я поважаю і себе. Мені не хочеться після прочитання певних текстів переживати відчуття огиди. І як мені не хочеться, щоб зусиллями окремих колаборантів, відвертих ворогів та просто хворих сексуальних збоченців наш поетичний сайт перетворювався на підворіття або помийну яму!
Прошу Вас, шановна Редакціє, не допустити цього та не залишити безкарним цей мерзенний вчинок пана Желіби.
З повагою, А. Курдіновський.
Є в нас такий собі автор Самослав Желіба, який вже 100 разів змінював псевдоніми та вважає себе обдарованою особистістю. Я відносно спокійно дивився на те, як він із задоволенням облизував чоботи Гундарєву, хоча це мені й не подобалося. Але то не моя справа. Сьогодні я прочитав останню публікацію Желіби. Посилання надаю нижче.
https://maysterni.com/publication.php?id=169790
Написати особисто автору, що я думаю про нього та про його "твір" не маю можливості, оскільки ми з ним обмінялися чорними списками. У цьому "творі" автор виставляє наших поетів Миколу Соболя та Олександра Сушка гомосексуалістами та описує усі фізіологічні подробиці одностатевого сексу. Після досить м'якого зауваження пані Левицької, автор змінив прізвища героїв, але брудна, блювотна сутність цього "твору" не змінилася. Я розумію особисту драму автора. Можливо, його жінки не люблять, а можливо, у хлопчика проблеми з інтимним життям, але навіщо все це демонструвати привселюдно? Особисто в мене після прочитання цієї гидоти виникло бажання помитися. На мою думку, автора цього непотрібу треба блокувати пожиттєво, а Микола Соболь та Олександр Сушко спокійно можуть подавати до суду за наклеп. Якщо вони до мене звернуться, я їм у цьому допоможу.
Шановна Редакціє! "Поетичні Майстерні" - це вже третій поетичний сайт, де я маю честь друкуватися. Тут я познайомився з багатьма талановитими поетами. Я дуже поважаю Ваш сайт, Вашу працю, і Вашу особисту, пане Редакторе, принципову позицію. Інакше я б тут не друкував свої твори. Але разом із тим, я поважаю і себе. Мені не хочеться після прочитання певних текстів переживати відчуття огиди. І як мені не хочеться, щоб зусиллями окремих колаборантів, відвертих ворогів та просто хворих сексуальних збоченців наш поетичний сайт перетворювався на підворіття або помийну яму!
Прошу Вас, шановна Редакціє, не допустити цього та не залишити безкарним цей мерзенний вчинок пана Желіби.
З повагою, А. Курдіновський.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.117 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.117 seconds