Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.09
06:57
Жовтіють вікна, рожевіє обрій,
Кричать ворони - все, як і раніш, -
Мені сьогодні невимовно добре
Отут, де досі краєвиди ті ж.
Мене сюди завжди ведуть дороги,
І тільки тут душа моя - своя, -
Зникають зразу болі і тривоги,
Коли знайоме роздивляюсь я.
Кричать ворони - все, як і раніш, -
Мені сьогодні невимовно добре
Отут, де досі краєвиди ті ж.
Мене сюди завжди ведуть дороги,
І тільки тут душа моя - своя, -
Зникають зразу болі і тривоги,
Коли знайоме роздивляюсь я.
2026.11.08
15:06
Московський карлик світ увесь ляка,
Що ядерну він зброю в діло пустить,
Свої ракети ядерні запустить.
І кінець світу всіх тоді чека.
Всі москалі відправляться у рай,
А вороги згорять в огні пекельнім.
Ну, звісно, перспективи невеселі,
Від москалів
Що ядерну він зброю в діло пустить,
Свої ракети ядерні запустить.
І кінець світу всіх тоді чека.
Всі москалі відправляться у рай,
А вороги згорять в огні пекельнім.
Ну, звісно, перспективи невеселі,
Від москалів
2026.11.08
14:41
Чи буду далі я писати
Лиш кров'ю у сумних листах,
Які долатимуть пасати?
І з клітки визволиться птах.
Чи буду я писати ранок,
Чудовий виснажений день
І присмерк, як відкрита рана,
Як приспів зболених пісень?
Лиш кров'ю у сумних листах,
Які долатимуть пасати?
І з клітки визволиться птах.
Чи буду я писати ранок,
Чудовий виснажений день
І присмерк, як відкрита рана,
Як приспів зболених пісень?
2026.11.08
12:35
політ нормальний
чим би не політ
знайти слова
в обіймах
із незримим
тобі до снаг тонкий
осяжний світ
сяйливий часом
чим би не політ
знайти слова
в обіймах
із незримим
тобі до снаг тонкий
осяжний світ
сяйливий часом
2026.11.08
10:00
Кохатися між тривогами,
наче крізь дощ між краплями, -
до останнього стогону,
між ночами і ранками.
2026 рік
наче крізь дощ між краплями, -
до останнього стогону,
між ночами і ранками.
2026 рік
2026.11.08
08:56
ІІ. ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ: Тріумф і трагедія людського Генія
4. «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ: Сфумато, або Серпанок для Мони Лізи»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три дії)
Дійові особи:
Леонардо да Вінчі – геніальний італійський митець, уче
4. «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ: Сфумато, або Серпанок для Мони Лізи»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три дії)
Дійові особи:
Леонардо да Вінчі – геніальний італійський митець, уче
2026.11.08
06:13
Вітер видмухнув з-під тину
Поруділий лист, -
Я дивлюсь на цю картину
І шукаю зміст.
Небо хмарами провисло,
Далина німа, -
За оцим останнім листом
Вже іде зима.
Поруділий лист, -
Я дивлюсь на цю картину
І шукаю зміст.
Небо хмарами провисло,
Далина німа, -
За оцим останнім листом
Вже іде зима.
2026.11.07
18:17
Андрій Розумовський
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?
Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?
Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не
2026.11.07
16:32
Мені часу постійно бракує.
Я не хочу втрачати на сон
Цілу вічність. Стоїть одесную
Невблаганний, жорстокий клаксон.
Океан промовляє безмежно
Уві сні, наче сага сторіч.
Я навшпиньках іду обережно
Я не хочу втрачати на сон
Цілу вічність. Стоїть одесную
Невблаганний, жорстокий клаксон.
Океан промовляє безмежно
Уві сні, наче сага сторіч.
Я навшпиньках іду обережно
2026.11.07
13:51
Тарган вусатий б’є усі рекорди
і певно-що радіють бульбаші,
що їхній незамінний держиморда
вже переплюнув Мао й Чанкайші,
але мабуть, не знає навіть ШІ,
що бригадир колгоспного городу
не має ні моралі, ні душі.
і певно-що радіють бульбаші,
що їхній незамінний держиморда
вже переплюнув Мао й Чанкайші,
але мабуть, не знає навіть ШІ,
що бригадир колгоспного городу
не має ні моралі, ні душі.
2026.11.07
11:13
Тумани смокчуть хмарне вим'я,
міліє сивий небокрай.
Як хочеш, любий, душу вийми,
але журі не віддавай.
Цей листопад, мов битий щебінь,
під чобітками шурхотить.
Згубив пір'їни чорний лебідь
міліє сивий небокрай.
Як хочеш, любий, душу вийми,
але журі не віддавай.
Цей листопад, мов битий щебінь,
під чобітками шурхотить.
Згубив пір'їни чорний лебідь
2026.11.07
06:54
О, як повільно рухається ніч,
Коли не спиш в очікуванні світла, -
Коли пітьму розсіяти невміч,
А туга в серці, наче терн, розквітла.
Судомить щемом душу самота,
Коли пітьма тримає у полоні, -
Молитвами вже втомлені уста,
Слізьми украй зволожені д
Коли не спиш в очікуванні світла, -
Коли пітьму розсіяти невміч,
А туга в серці, наче терн, розквітла.
Судомить щемом душу самота,
Коли пітьма тримає у полоні, -
Молитвами вже втомлені уста,
Слізьми украй зволожені д
2026.11.07
02:21
Нехай в піску ховають очі страуси,
Нехай рожевим їм здається шлях.
Втомився я заповнювати паузи
У недотичних та чужих життях.
Гидую компліментами убогими -
Порожні звуки. Пухне голова.
Я нехтую скляними діалогами,
Нехай рожевим їм здається шлях.
Втомився я заповнювати паузи
У недотичних та чужих життях.
Гидую компліментами убогими -
Порожні звуки. Пухне голова.
Я нехтую скляними діалогами,
2026.11.06
23:47
хмари навіть і не сунуть
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама
2026.11.06
22:59
Ненависті ніякої любов'ю не зіпсуєш.
Хто не боровся з москалями, той надаремно вік прожив.
Низькі люди похваляються високими ідеалами.
Усі незалежні від когось таки залежні.
І купаючись у золоті не забувай про рятівне коло.
Носіїв глибоких
2026.11.06
21:21
На душі не затишно одному
у часи великих перемін
цього світу. Може, хоч на тому
не побачу на шляху додому
моторошне капище руїн.
Як не буде, тільки б не конати
при електораті сатани,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у часи великих перемін
цього світу. Може, хоч на тому
не побачу на шляху додому
моторошне капище руїн.
Як не буде, тільки б не конати
при електораті сатани,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Артур Курдіновський (1989) /
Проза
Відкритий лист до Редакції Майстерень
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Відкритий лист до Редакції Майстерень
Шановна Редакціє! Мій заклятий друг Юрій Гундарєв започаткував чудову традицію на нашому сайті:на кожне "тьху" або "апчхи" писати скаргу. З огляду на те, що я поки що не такий відомий автор, як пан Юрій, якого друкують навіть на Березі Слонової Кості, цим високим літературним жанром (написанням скарг та наклепів) я не займався. Але після того, що побачив сьогодні, я вирішив, що змовчати - це буде просто злочин.
Є в нас такий собі автор Самослав Желіба, який вже 100 разів змінював псевдоніми та вважає себе обдарованою особистістю. Я відносно спокійно дивився на те, як він із задоволенням облизував чоботи Гундарєву, хоча це мені й не подобалося. Але то не моя справа. Сьогодні я прочитав останню публікацію Желіби. Посилання надаю нижче.
https://maysterni.com/publication.php?id=169790
Написати особисто автору, що я думаю про нього та про його "твір" не маю можливості, оскільки ми з ним обмінялися чорними списками. У цьому "творі" автор виставляє наших поетів Миколу Соболя та Олександра Сушка гомосексуалістами та описує усі фізіологічні подробиці одностатевого сексу. Після досить м'якого зауваження пані Левицької, автор змінив прізвища героїв, але брудна, блювотна сутність цього "твору" не змінилася. Я розумію особисту драму автора. Можливо, його жінки не люблять, а можливо, у хлопчика проблеми з інтимним життям, але навіщо все це демонструвати привселюдно? Особисто в мене після прочитання цієї гидоти виникло бажання помитися. На мою думку, автора цього непотрібу треба блокувати пожиттєво, а Микола Соболь та Олександр Сушко спокійно можуть подавати до суду за наклеп. Якщо вони до мене звернуться, я їм у цьому допоможу.
Шановна Редакціє! "Поетичні Майстерні" - це вже третій поетичний сайт, де я маю честь друкуватися. Тут я познайомився з багатьма талановитими поетами. Я дуже поважаю Ваш сайт, Вашу працю, і Вашу особисту, пане Редакторе, принципову позицію. Інакше я б тут не друкував свої твори. Але разом із тим, я поважаю і себе. Мені не хочеться після прочитання певних текстів переживати відчуття огиди. І як мені не хочеться, щоб зусиллями окремих колаборантів, відвертих ворогів та просто хворих сексуальних збоченців наш поетичний сайт перетворювався на підворіття або помийну яму!
Прошу Вас, шановна Редакціє, не допустити цього та не залишити безкарним цей мерзенний вчинок пана Желіби.
З повагою, А. Курдіновський.
Є в нас такий собі автор Самослав Желіба, який вже 100 разів змінював псевдоніми та вважає себе обдарованою особистістю. Я відносно спокійно дивився на те, як він із задоволенням облизував чоботи Гундарєву, хоча це мені й не подобалося. Але то не моя справа. Сьогодні я прочитав останню публікацію Желіби. Посилання надаю нижче.
https://maysterni.com/publication.php?id=169790
Написати особисто автору, що я думаю про нього та про його "твір" не маю можливості, оскільки ми з ним обмінялися чорними списками. У цьому "творі" автор виставляє наших поетів Миколу Соболя та Олександра Сушка гомосексуалістами та описує усі фізіологічні подробиці одностатевого сексу. Після досить м'якого зауваження пані Левицької, автор змінив прізвища героїв, але брудна, блювотна сутність цього "твору" не змінилася. Я розумію особисту драму автора. Можливо, його жінки не люблять, а можливо, у хлопчика проблеми з інтимним життям, але навіщо все це демонструвати привселюдно? Особисто в мене після прочитання цієї гидоти виникло бажання помитися. На мою думку, автора цього непотрібу треба блокувати пожиттєво, а Микола Соболь та Олександр Сушко спокійно можуть подавати до суду за наклеп. Якщо вони до мене звернуться, я їм у цьому допоможу.
Шановна Редакціє! "Поетичні Майстерні" - це вже третій поетичний сайт, де я маю честь друкуватися. Тут я познайомився з багатьма талановитими поетами. Я дуже поважаю Ваш сайт, Вашу працю, і Вашу особисту, пане Редакторе, принципову позицію. Інакше я б тут не друкував свої твори. Але разом із тим, я поважаю і себе. Мені не хочеться після прочитання певних текстів переживати відчуття огиди. І як мені не хочеться, щоб зусиллями окремих колаборантів, відвертих ворогів та просто хворих сексуальних збоченців наш поетичний сайт перетворювався на підворіття або помийну яму!
Прошу Вас, шановна Редакціє, не допустити цього та не залишити безкарним цей мерзенний вчинок пана Желіби.
З повагою, А. Курдіновський.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
