ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.17
00:04
Привіт!
Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
23:52
Недобре добро називати добром недобре.
Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою.
Ворожка ворогам ворожила вороже.
Генії на гени не нарікають.
Світило у світі недовго світило.
Пан Баняк до банку поклав грошей банку.
Одержимі своє о
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Артур Курдіновський (1989) /
Проза
Відкритий лист до Редакції Майстерень
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Відкритий лист до Редакції Майстерень
Шановна Редакціє! Мій заклятий друг Юрій Гундарєв започаткував чудову традицію на нашому сайті:на кожне "тьху" або "апчхи" писати скаргу. З огляду на те, що я поки що не такий відомий автор, як пан Юрій, якого друкують навіть на Березі Слонової Кості, цим високим літературним жанром (написанням скарг та наклепів) я не займався. Але після того, що побачив сьогодні, я вирішив, що змовчати - це буде просто злочин.
Є в нас такий собі автор Самослав Желіба, який вже 100 разів змінював псевдоніми та вважає себе обдарованою особистістю. Я відносно спокійно дивився на те, як він із задоволенням облизував чоботи Гундарєву, хоча це мені й не подобалося. Але то не моя справа. Сьогодні я прочитав останню публікацію Желіби. Посилання надаю нижче.
https://maysterni.com/publication.php?id=169790
Написати особисто автору, що я думаю про нього та про його "твір" не маю можливості, оскільки ми з ним обмінялися чорними списками. У цьому "творі" автор виставляє наших поетів Миколу Соболя та Олександра Сушка гомосексуалістами та описує усі фізіологічні подробиці одностатевого сексу. Після досить м'якого зауваження пані Левицької, автор змінив прізвища героїв, але брудна, блювотна сутність цього "твору" не змінилася. Я розумію особисту драму автора. Можливо, його жінки не люблять, а можливо, у хлопчика проблеми з інтимним життям, але навіщо все це демонструвати привселюдно? Особисто в мене після прочитання цієї гидоти виникло бажання помитися. На мою думку, автора цього непотрібу треба блокувати пожиттєво, а Микола Соболь та Олександр Сушко спокійно можуть подавати до суду за наклеп. Якщо вони до мене звернуться, я їм у цьому допоможу.
Шановна Редакціє! "Поетичні Майстерні" - це вже третій поетичний сайт, де я маю честь друкуватися. Тут я познайомився з багатьма талановитими поетами. Я дуже поважаю Ваш сайт, Вашу працю, і Вашу особисту, пане Редакторе, принципову позицію. Інакше я б тут не друкував свої твори. Але разом із тим, я поважаю і себе. Мені не хочеться після прочитання певних текстів переживати відчуття огиди. І як мені не хочеться, щоб зусиллями окремих колаборантів, відвертих ворогів та просто хворих сексуальних збоченців наш поетичний сайт перетворювався на підворіття або помийну яму!
Прошу Вас, шановна Редакціє, не допустити цього та не залишити безкарним цей мерзенний вчинок пана Желіби.
З повагою, А. Курдіновський.
Є в нас такий собі автор Самослав Желіба, який вже 100 разів змінював псевдоніми та вважає себе обдарованою особистістю. Я відносно спокійно дивився на те, як він із задоволенням облизував чоботи Гундарєву, хоча це мені й не подобалося. Але то не моя справа. Сьогодні я прочитав останню публікацію Желіби. Посилання надаю нижче.
https://maysterni.com/publication.php?id=169790
Написати особисто автору, що я думаю про нього та про його "твір" не маю можливості, оскільки ми з ним обмінялися чорними списками. У цьому "творі" автор виставляє наших поетів Миколу Соболя та Олександра Сушка гомосексуалістами та описує усі фізіологічні подробиці одностатевого сексу. Після досить м'якого зауваження пані Левицької, автор змінив прізвища героїв, але брудна, блювотна сутність цього "твору" не змінилася. Я розумію особисту драму автора. Можливо, його жінки не люблять, а можливо, у хлопчика проблеми з інтимним життям, але навіщо все це демонструвати привселюдно? Особисто в мене після прочитання цієї гидоти виникло бажання помитися. На мою думку, автора цього непотрібу треба блокувати пожиттєво, а Микола Соболь та Олександр Сушко спокійно можуть подавати до суду за наклеп. Якщо вони до мене звернуться, я їм у цьому допоможу.
Шановна Редакціє! "Поетичні Майстерні" - це вже третій поетичний сайт, де я маю честь друкуватися. Тут я познайомився з багатьма талановитими поетами. Я дуже поважаю Ваш сайт, Вашу працю, і Вашу особисту, пане Редакторе, принципову позицію. Інакше я б тут не друкував свої твори. Але разом із тим, я поважаю і себе. Мені не хочеться після прочитання певних текстів переживати відчуття огиди. І як мені не хочеться, щоб зусиллями окремих колаборантів, відвертих ворогів та просто хворих сексуальних збоченців наш поетичний сайт перетворювався на підворіття або помийну яму!
Прошу Вас, шановна Редакціє, не допустити цього та не залишити безкарним цей мерзенний вчинок пана Желіби.
З повагою, А. Курдіновський.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1095 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1095 seconds