Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.08
17:21
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших.
Була тая дружба, як собача служба.
Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія.
Де українець шукає броду, там єврей наводить мости.
Історичні рішення не бу
2025.12.08
07:18
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.
Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.
Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,
2025.12.08
06:50
Перепілка ляскає у житі,
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...
2025.12.08
00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.
Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.
Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,
2025.12.07
22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.
Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.
Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
2025.12.07
22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.12.07
22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
2025.12.07
19:04
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
2025.12.07
18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
2025.12.07
12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
2025.12.07
08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
2025.12.07
06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
2025.12.07
04:57
Володимиру Діброві
О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.
Нема. Нема. Невже повимирали ви,
О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.
Нема. Нема. Невже повимирали ви,
2025.12.06
22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.
Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.
Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,
2025.12.06
15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний.
«Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з
2025.12.06
05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Артур Курдіновський (1989) /
Проза
Відкритий лист до Редакції Майстерень
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Відкритий лист до Редакції Майстерень
Шановна Редакціє! Мій заклятий друг Юрій Гундарєв започаткував чудову традицію на нашому сайті:на кожне "тьху" або "апчхи" писати скаргу. З огляду на те, що я поки що не такий відомий автор, як пан Юрій, якого друкують навіть на Березі Слонової Кості, цим високим літературним жанром (написанням скарг та наклепів) я не займався. Але після того, що побачив сьогодні, я вирішив, що змовчати - це буде просто злочин.
Є в нас такий собі автор Самослав Желіба, який вже 100 разів змінював псевдоніми та вважає себе обдарованою особистістю. Я відносно спокійно дивився на те, як він із задоволенням облизував чоботи Гундарєву, хоча це мені й не подобалося. Але то не моя справа. Сьогодні я прочитав останню публікацію Желіби. Посилання надаю нижче.
https://maysterni.com/publication.php?id=169790
Написати особисто автору, що я думаю про нього та про його "твір" не маю можливості, оскільки ми з ним обмінялися чорними списками. У цьому "творі" автор виставляє наших поетів Миколу Соболя та Олександра Сушка гомосексуалістами та описує усі фізіологічні подробиці одностатевого сексу. Після досить м'якого зауваження пані Левицької, автор змінив прізвища героїв, але брудна, блювотна сутність цього "твору" не змінилася. Я розумію особисту драму автора. Можливо, його жінки не люблять, а можливо, у хлопчика проблеми з інтимним життям, але навіщо все це демонструвати привселюдно? Особисто в мене після прочитання цієї гидоти виникло бажання помитися. На мою думку, автора цього непотрібу треба блокувати пожиттєво, а Микола Соболь та Олександр Сушко спокійно можуть подавати до суду за наклеп. Якщо вони до мене звернуться, я їм у цьому допоможу.
Шановна Редакціє! "Поетичні Майстерні" - це вже третій поетичний сайт, де я маю честь друкуватися. Тут я познайомився з багатьма талановитими поетами. Я дуже поважаю Ваш сайт, Вашу працю, і Вашу особисту, пане Редакторе, принципову позицію. Інакше я б тут не друкував свої твори. Але разом із тим, я поважаю і себе. Мені не хочеться після прочитання певних текстів переживати відчуття огиди. І як мені не хочеться, щоб зусиллями окремих колаборантів, відвертих ворогів та просто хворих сексуальних збоченців наш поетичний сайт перетворювався на підворіття або помийну яму!
Прошу Вас, шановна Редакціє, не допустити цього та не залишити безкарним цей мерзенний вчинок пана Желіби.
З повагою, А. Курдіновський.
Є в нас такий собі автор Самослав Желіба, який вже 100 разів змінював псевдоніми та вважає себе обдарованою особистістю. Я відносно спокійно дивився на те, як він із задоволенням облизував чоботи Гундарєву, хоча це мені й не подобалося. Але то не моя справа. Сьогодні я прочитав останню публікацію Желіби. Посилання надаю нижче.
https://maysterni.com/publication.php?id=169790
Написати особисто автору, що я думаю про нього та про його "твір" не маю можливості, оскільки ми з ним обмінялися чорними списками. У цьому "творі" автор виставляє наших поетів Миколу Соболя та Олександра Сушка гомосексуалістами та описує усі фізіологічні подробиці одностатевого сексу. Після досить м'якого зауваження пані Левицької, автор змінив прізвища героїв, але брудна, блювотна сутність цього "твору" не змінилася. Я розумію особисту драму автора. Можливо, його жінки не люблять, а можливо, у хлопчика проблеми з інтимним життям, але навіщо все це демонструвати привселюдно? Особисто в мене після прочитання цієї гидоти виникло бажання помитися. На мою думку, автора цього непотрібу треба блокувати пожиттєво, а Микола Соболь та Олександр Сушко спокійно можуть подавати до суду за наклеп. Якщо вони до мене звернуться, я їм у цьому допоможу.
Шановна Редакціє! "Поетичні Майстерні" - це вже третій поетичний сайт, де я маю честь друкуватися. Тут я познайомився з багатьма талановитими поетами. Я дуже поважаю Ваш сайт, Вашу працю, і Вашу особисту, пане Редакторе, принципову позицію. Інакше я б тут не друкував свої твори. Але разом із тим, я поважаю і себе. Мені не хочеться після прочитання певних текстів переживати відчуття огиди. І як мені не хочеться, щоб зусиллями окремих колаборантів, відвертих ворогів та просто хворих сексуальних збоченців наш поетичний сайт перетворювався на підворіття або помийну яму!
Прошу Вас, шановна Редакціє, не допустити цього та не залишити безкарним цей мерзенний вчинок пана Желіби.
З повагою, А. Курдіновський.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
