Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.22
15:39
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.
2026.02.22
14:23
Леонід Радін (1860-1900)
Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.
Вийшли ми всі із народу,
Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.
Вийшли ми всі із народу,
2026.02.22
14:08
Леді Мадонно, діти під ногами
Як же зводиш ти кінці із кінцями
Де взяти гроші, чим платить оренду?
Думала, що гроші упадуть із неба?
У п’ятницю прибувши без валізи
У суботу навзнак молишся
Неділченя шнурки в’язати вчиться
Як же зводиш ти кінці із кінцями
Де взяти гроші, чим платить оренду?
Думала, що гроші упадуть із неба?
У п’ятницю прибувши без валізи
У суботу навзнак молишся
Неділченя шнурки в’язати вчиться
2026.02.22
12:08
У подорожах дивних, безкінечних
Себе я загублю в знов знайду.
Готель - то вічний і правдивий речник,
Який відверне горе і біду.
У подорожах загублю частини
Самого себе, спогадів, ідей.
Так протікають дорогі години
У сяйві днів і темноті ночей.
Себе я загублю в знов знайду.
Готель - то вічний і правдивий речник,
Який відверне горе і біду.
У подорожах загублю частини
Самого себе, спогадів, ідей.
Так протікають дорогі години
У сяйві днів і темноті ночей.
2026.02.22
11:57
Поставим все це ми на паузу…
Розвієм дим і «вовчі» спалахи.
Гармат попросим балалайкати
Діалектично, врівень гамузу…
Переосмислим все схоронене
На полі нашого осмислення,
А хто призвав сюди гнобителя —
Попросим, щоб було відновлене…
Розвієм дим і «вовчі» спалахи.
Гармат попросим балалайкати
Діалектично, врівень гамузу…
Переосмислим все схоронене
На полі нашого осмислення,
А хто призвав сюди гнобителя —
Попросим, щоб було відновлене…
2026.02.22
10:08
Нейлоновим пензлем малює любов —
ромашкове поле на срібних шпалерах,
і очі п'ють очі навпроти, немов
солодке вино з кришталевих фужерів.
Розмова джерельним струмком жебонить,
чечітку вистукують пульси ритмічно.
Завмерли у чуйних обіймах в цю мить
ромашкове поле на срібних шпалерах,
і очі п'ють очі навпроти, немов
солодке вино з кришталевих фужерів.
Розмова джерельним струмком жебонить,
чечітку вистукують пульси ритмічно.
Завмерли у чуйних обіймах в цю мить
2026.02.22
06:58
Діти міряють калюжі
Попри те, що йде війна,
Бо малечі не байдуже
Їхня площа й глибина.
Дітворі завжди цікаво
Що і як, коли та де
Гра нова або забава
На появу їхню жде.
Попри те, що йде війна,
Бо малечі не байдуже
Їхня площа й глибина.
Дітворі завжди цікаво
Що і як, коли та де
Гра нова або забава
На появу їхню жде.
2026.02.21
23:55
Хмурий день тамує втому,
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.
2026.02.21
21:45
Люблю дитячі голоси,
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин
2026.02.21
18:46
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!
Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!
Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,
2026.02.21
15:17
Мова змучена, та не зраджена.
Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк
Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк
2026.02.21
14:28
Експерт на експерті…
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.
2026.02.21
13:50
Вона не просто звук, не просто певні знаки,
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.
Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.
Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м
2026.02.21
12:55
Позаростали чагарем стежки,
барвінком устелилися дороги
і вулиці околиць, по яких
поза ярами через байраки
пішло моє дитинство босоноге
шукати щастя більше як було
у затишку ошатного подвір’я,
куди жар-птиця уронила пір’я,
барвінком устелилися дороги
і вулиці околиць, по яких
поза ярами через байраки
пішло моє дитинство босоноге
шукати щастя більше як було
у затишку ошатного подвір’я,
куди жар-птиця уронила пір’я,
2026.02.21
11:27
Потрапити під дощ, під вістря тихих крапель,
Померти й народитись для бурь і потрясінь.
Поставити в літописі вже остаточну краплю,
Яка вартує тисяч знеславлених зусиль.
Потрапити під дощ, в оновлення і свіжість,
Очиститись від скверни забріхан
Померти й народитись для бурь і потрясінь.
Поставити в літописі вже остаточну краплю,
Яка вартує тисяч знеславлених зусиль.
Потрапити під дощ, в оновлення і свіжість,
Очиститись від скверни забріхан
2026.02.21
10:28
Чи гостей незваних тіні,
чи примари за вікном...
Ніч зійшла із височіні
оксамитовим рядном.
В грудях серце дрібно гупа,
мить – і вискочить ось-ось.
Задрижав небесний купол,
мов його хитає хтось.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...чи примари за вікном...
Ніч зійшла із височіні
оксамитовим рядном.
В грудях серце дрібно гупа,
мить – і вискочить ось-ось.
Задрижав небесний купол,
мов його хитає хтось.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Артур Курдіновський (1989) /
Проза
Відкритий лист до Редакції Майстерень
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Відкритий лист до Редакції Майстерень
Шановна Редакціє! Мій заклятий друг Юрій Гундарєв започаткував чудову традицію на нашому сайті:на кожне "тьху" або "апчхи" писати скаргу. З огляду на те, що я поки що не такий відомий автор, як пан Юрій, якого друкують навіть на Березі Слонової Кості, цим високим літературним жанром (написанням скарг та наклепів) я не займався. Але після того, що побачив сьогодні, я вирішив, що змовчати - це буде просто злочин.
Є в нас такий собі автор Самослав Желіба, який вже 100 разів змінював псевдоніми та вважає себе обдарованою особистістю. Я відносно спокійно дивився на те, як він із задоволенням облизував чоботи Гундарєву, хоча це мені й не подобалося. Але то не моя справа. Сьогодні я прочитав останню публікацію Желіби. Посилання надаю нижче.
https://maysterni.com/publication.php?id=169790
Написати особисто автору, що я думаю про нього та про його "твір" не маю можливості, оскільки ми з ним обмінялися чорними списками. У цьому "творі" автор виставляє наших поетів Миколу Соболя та Олександра Сушка гомосексуалістами та описує усі фізіологічні подробиці одностатевого сексу. Після досить м'якого зауваження пані Левицької, автор змінив прізвища героїв, але брудна, блювотна сутність цього "твору" не змінилася. Я розумію особисту драму автора. Можливо, його жінки не люблять, а можливо, у хлопчика проблеми з інтимним життям, але навіщо все це демонструвати привселюдно? Особисто в мене після прочитання цієї гидоти виникло бажання помитися. На мою думку, автора цього непотрібу треба блокувати пожиттєво, а Микола Соболь та Олександр Сушко спокійно можуть подавати до суду за наклеп. Якщо вони до мене звернуться, я їм у цьому допоможу.
Шановна Редакціє! "Поетичні Майстерні" - це вже третій поетичний сайт, де я маю честь друкуватися. Тут я познайомився з багатьма талановитими поетами. Я дуже поважаю Ваш сайт, Вашу працю, і Вашу особисту, пане Редакторе, принципову позицію. Інакше я б тут не друкував свої твори. Але разом із тим, я поважаю і себе. Мені не хочеться після прочитання певних текстів переживати відчуття огиди. І як мені не хочеться, щоб зусиллями окремих колаборантів, відвертих ворогів та просто хворих сексуальних збоченців наш поетичний сайт перетворювався на підворіття або помийну яму!
Прошу Вас, шановна Редакціє, не допустити цього та не залишити безкарним цей мерзенний вчинок пана Желіби.
З повагою, А. Курдіновський.
Є в нас такий собі автор Самослав Желіба, який вже 100 разів змінював псевдоніми та вважає себе обдарованою особистістю. Я відносно спокійно дивився на те, як він із задоволенням облизував чоботи Гундарєву, хоча це мені й не подобалося. Але то не моя справа. Сьогодні я прочитав останню публікацію Желіби. Посилання надаю нижче.
https://maysterni.com/publication.php?id=169790
Написати особисто автору, що я думаю про нього та про його "твір" не маю можливості, оскільки ми з ним обмінялися чорними списками. У цьому "творі" автор виставляє наших поетів Миколу Соболя та Олександра Сушка гомосексуалістами та описує усі фізіологічні подробиці одностатевого сексу. Після досить м'якого зауваження пані Левицької, автор змінив прізвища героїв, але брудна, блювотна сутність цього "твору" не змінилася. Я розумію особисту драму автора. Можливо, його жінки не люблять, а можливо, у хлопчика проблеми з інтимним життям, але навіщо все це демонструвати привселюдно? Особисто в мене після прочитання цієї гидоти виникло бажання помитися. На мою думку, автора цього непотрібу треба блокувати пожиттєво, а Микола Соболь та Олександр Сушко спокійно можуть подавати до суду за наклеп. Якщо вони до мене звернуться, я їм у цьому допоможу.
Шановна Редакціє! "Поетичні Майстерні" - це вже третій поетичний сайт, де я маю честь друкуватися. Тут я познайомився з багатьма талановитими поетами. Я дуже поважаю Ваш сайт, Вашу працю, і Вашу особисту, пане Редакторе, принципову позицію. Інакше я б тут не друкував свої твори. Але разом із тим, я поважаю і себе. Мені не хочеться після прочитання певних текстів переживати відчуття огиди. І як мені не хочеться, щоб зусиллями окремих колаборантів, відвертих ворогів та просто хворих сексуальних збоченців наш поетичний сайт перетворювався на підворіття або помийну яму!
Прошу Вас, шановна Редакціє, не допустити цього та не залишити безкарним цей мерзенний вчинок пана Желіби.
З повагою, А. Курдіновський.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
