Я багато за що вдячна
тим, кого не люблю.
Мені легше від того,
шо вони близькі до когось іншого.

Радію, що я не вовк
їхнім овечкам.

Мир їм
і воля їм,
а цього любов ані дати не може,
ані забрати не здатна.

Я їх не чекаю
від вікна до дверей.

Терпляча
майже як сонячний годинник,
вибачаю,
любов не вибачила б ніколи.

Від зустрічі до листа
минає не вічність,
а тільки дні або тижні.

Мандри з ними завжди вдалі,
концерти прослухані,
собори відвідані,
пейзажі виразні.

А коли нас розділяють
сім гір і рік,
то це гори і ріки
добре відомі з карти.

Їхня заслуга,
що я живу в трьох вимірах,
в просторі неліричному і нериторичному
з реальним, бо рухомим горизонтом.

Вони самі не знають,
скільки вони несуть в порожніх руках.
"Я їм нічого не винна", -
сказала б любов
на цю відверту тему.

Wisława Szymborska Podziękowanie
Wiele zawdzięczam
tym, których nie kocham.
Ulgę, z jaką się godzę,
że bliżsi są komu innemu.

Radość, że nie ja jestem
wilkiem ich owieczek.

Pokój mi z nimi
i wolność mi z nimi,
a tego miłość ani dać nie może,
ani brać nie potrafi.

Nie czekam na nich
od okna do drzwi.

Cierpliwa
prawie jak słoneczny zegar,
wybaczam,
miłość nie wybaczyłaby nigdy.

Od spotkania do listu
nie wieczność upływa,
ale po prostu kilka dni albo tygodni.

Podróże z nimi zawsze są udane,
koncerty wysłuchane,
katedry zwiedzone,
krajobrazy wyraźne.

A kiedy nas rozdziela
siedem gór i rzek,
są to góry i rzeki
dobrze znane z mapy.

Ich zasługą,
jeżeli żyję w trzech wymiarach,
w przestrzeni nielirycznej i nieretorycznej
z prawdziwym, bo ruchomym horyzontem.

Sami nie wiedzą,
ile niosą w rękach pustych.
"Nic im nie jestem winna" -
powiedziałaby miłość
na ten otwarty temat.