Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.10
13:03
Дивує березень хурмою…
Підмерзла. Наче вже й весна.
Сьогодні восьме, ти зі мною
І я не той, і ти не та…
Сидиш навпроти у мовчанні,
А я з мовчанки в пам’ять зліг.
Щось є у цім протистоянні…
Чому на восьме? Видно збіг.
Підмерзла. Наче вже й весна.
Сьогодні восьме, ти зі мною
І я не той, і ти не та…
Сидиш навпроти у мовчанні,
А я з мовчанки в пам’ять зліг.
Щось є у цім протистоянні…
Чому на восьме? Видно збіг.
2026.03.10
11:25
Заздрю Вам, Блаженний Феофілакте,
І часу, в якому Ви жили:
Сьогодні не частина, а все небо
Перетворилося на пекло,
І людина не може захисток знайти,
Аби спокійно за Божим заповітом
Квітчати Землю і багатства множить,
І розум, даний Всевишнім на пр
І часу, в якому Ви жили:
Сьогодні не частина, а все небо
Перетворилося на пекло,
І людина не може захисток знайти,
Аби спокійно за Божим заповітом
Квітчати Землю і багатства множить,
І розум, даний Всевишнім на пр
2026.03.10
10:51
Не буде яблук споважнілих,
Не буде вже дарів небес.
Ночей не буде спорожнілих,
Де вітер від краси воскрес.
Стихійне лихо нас накрило,
Як неба замисел лихий,
У таємниці потопило,
Не буде вже дарів небес.
Ночей не буде спорожнілих,
Де вітер від краси воскрес.
Стихійне лихо нас накрило,
Як неба замисел лихий,
У таємниці потопило,
2026.03.10
06:15
Весна несе не лиш турботи,
Є й задоволень аж надмір, -
Уже в саду кипить робота
І впорядковується двір.
Минає млявість безнастанна,
Коли біліє довго день, -
Весна-красна, як горда панна,
На чистоту й порядок жде.
Є й задоволень аж надмір, -
Уже в саду кипить робота
І впорядковується двір.
Минає млявість безнастанна,
Коли біліє довго день, -
Весна-красна, як горда панна,
На чистоту й порядок жде.
2026.03.09
22:56
Закоханими у себе бувають не лише політики.
Люби себе і хай тебе ревнують.
Якщо любов нерозділена, розділи її із собою.
Люби себе та не залюблюй.
У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів.
Багато любові в одному тілі виявило
2026.03.09
22:03
Садки вишневі рідної Вкраїни
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д
2026.03.09
19:49
Не кличу смерть, хоч бачити заважко,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.
Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.
Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,
2026.03.09
16:25
Весна - велика вільна витівниця!
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!
Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!
Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -
2026.03.09
15:59
Коротке наше літо промайнуло,
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.
Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.
Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил
2026.03.09
12:43
Він не просто поет, не лише малював олівцем,
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.
І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.
І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с
2026.03.09
12:26
І
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.
2026.03.09
11:54
Шевченко - НАШ.
І цей НАШ складається з мільйонів МІЙ.
Присутність великого Кобзаря особливо відчутна сьогодні, коли наша багатостраждальна земля здригається під ракетними ударами московитських варварів…
Тарас - поруч.
Він, як і завжди, - на передовій
2026.03.09
10:07
Невже я цього літа не відчую
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.
Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.
Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,
2026.03.09
09:25
Борис Ласкін (1914-1983)
Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!
Із гуркотом, у лавах без прогалин,
Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!
Із гуркотом, у лавах без прогалин,
2026.03.09
08:36
В небесній черемсі, така чепурна,
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.
Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.
Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла
2026.03.09
07:04
Серед лугу у копиці
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1918) /
Проза
Сергій Гай: митець - характерник, неоекспресіоніст, невтомний працелюб
Характерник. Яка етимологія слова? Хара – внутрішня сутність, ха – енергія дихання, енергія з нутра, РА – Сонце. Характерний, не такий як усі, вірний своєму духовному «Я».
В кожному з нас є своєрідна універсальна внутрішня форма, архетип. Архетип – форма: то вигляд людської душі (Платон), який не має у собі ніякого змісту, але проявляє себе і наповнюється протягом людського життя. Здобутий досвід заповнює цю форму. Бажано, щоб добрими вчинками та світлими помислами. Архетип – форма по змісту дещо споріднений зі світом ідей. Мають значення – спадкові психологічні характеристики, схильність до творчості, кармічні навантаження.
Сократ закликав бути володарем своїх бажань, адже сильним є той, хто панує над собою, тоді закони взаємовідносин гармонізуються самі по собі.
Мистецтво – це і добродійство, нелегка справа, яку любити треба, і, звісно, без таланту ніяк… Багато залежить від того, якими помислами повняться творчі задуми художника.
До п’яти років Сергій перебував в селі у бабусі. У Львові їх сім’я мешкала поблизу заводу «Сільмаш». Батько працював зварювальником, мама на автопідприємстві. Хлопчика віддали в дитячий садочок, вже тоді любив малювати. Школа йому не сподобалася, тому уроки частенько прогулював. Закінчивши школу, середній бал мав 3,5. Але, від семи років занотовував свої думки, з чотирнадцяти вів щоденник. Мав серйозні захоплення, зокрема, любив читати, виписував цитати з прочитаних книжок, навіть мріяв стати письменником. Зачитувався творами Ернеста Гемінгвея.
Служба в армії. Повернувшись додому, усвідомлював необхідність надолужувати брак необхідних знань, що й робив. Завдяки наполегливій праці, самостійному студіюванню окремих наук - став студентом Львівського інституту декоративного та прикладного мистецтва. У 1986-му завершив навчання. Займався дзюдо, цей спорт навчив покладатися на себе.
Опісля здобуття вищої освіти, Сергій частенько відвідував Львівську наукову бібліотеку імені В. Стефаника. Там переглядав величезну кількість журналів, книжок, ознайомлювався з творчістю різних митців, це заняття давало чимало інформації, найбільший вплив мали англійські художники, йому подобалася стилістика їх письма. Чи не тому роботи цього художника сприймають у США та Англії, не лише там ?!
У 27-ми річному віці у нього народилася донька. Треба було багато працювати, малювати, ще й ще малювати. Це боротьба за виживання. В житті по - всякому буває, потрібно вміти вистояти коли трапляються труднощі на життєвому шляху. Життєві випробування нагадують пірнання в ополонку: пірнув, потрібно випірнути… Немало талановитих творчих осіб не витримують іспитів, перевірок на твердість характеру, занепадають духом. Сергій Гай вистояв.
Малював те, що викликало імпульс. Писав дівчат, не просто змальовував, а у складній манері, створював і портрети. Прийшов час – поїхав до Києва. Туди з’їжджалися митці з усіх куточків України. Важливу роль у промоції творчості художника відіграв Микола Волга, він купував усі картини котрі той привозив. Микола Волга, здобував знання в трьох вищих навчальних закладах, в різні роки працював – завідувачем кафедри архітектури в НАУ, на посаді професора; у власній майстерні на Андріївському узвозі; був і віце – президентом Української Духовної республіки; директором в ОР- галереї. В 1997 році організував художнику поїздку до США, в Гарвардський університет, вважається одним з кращих університетів світу, там зробили виставку, картини продавалися.
Улюблені сюжети творчості митця – жіночі образи, ню, вершники, натюрморти. Це ніяк не ознака одноманітності. Бо у своїх творах він торкається вічних тем. Неоекспресіонізм. Напрямок сучасного мистецтва, виник в країнах Европи наприкінці 70-х років 20 століття. Неоекспресіонізму характерні – образність, фігуративність, жива манера письма, яскраві кольори. Цей напрямок продовжує головні засади експресіонізму: передачу творам суб’єктивного світобачення.
Так, роботи художника експресивні, емоційні, колористично привабливі. Для експресіоністів властива пильна увага до складових філософського, психологічного, етичного підтексту. Споглядаючи картини Сергія Гая зауважуєш - відокремлення від певного місця та часу, персонажі творів позбавлені конкретики та чітких індивідуальних рис. Зате присутня згущена виразність, поєднана з сильною енергетикою. Картини наповнені класичною музикою, письмо розкуте, фактурне, з елементами метафізичності.
У праці «Основи художньої культури», за редакцією В. Лозового та Л. Анучиної йдеться й про таке: «Давненько мистецтву взагалі була властива нерозчленована, органічна єдність різних видів мистецтва – синкретизм. Синкретизм був формою існування давнього мистецтва. Живопис і графіка протягом кількох віків розвивалися як жанри єдиного образотворчого мистецтва…
…. Синкретизм давнього мистецтва проявився у близькості живопису, графіки та їх обох із літературою…». В нашому випадку – живопис, графіка, що випромінюють взірці класичної музики. Малярство цього автора містить також ознаки наїву. В манері письма вбачається прагнення до лаконізму, максимум виразності – мінімум засобів.
У 2000 році поїхав разом з Іваном Твердуном (відомий львівський художник) у США. Український інститут Америки, поруч знамениті музеї, в нього там купили 7 робіт. Придбав квартиру. З’явився менеджер – Cергій Гусовський, платив стипендію, вони стали друзями. Сергій Гусовський, український підприємець, член наглядової ради Києво – Могилянської академії, депутат Київради 7 та 8-го скликань. У 2006 році створена галерея «Гусовський і Міронова», в ній виставляли роботи Сергія Гая. Два роки, від 2006-го – до 2008-го, співпрацював з галеристкою Тетяною Міроновою, тепер: директорка галереї «Лавра», засновниця Mironova Fоundation і Mironova Gallery.
Від 2008 року почали виникати певні негаразди, складний період тривав близько двох років. Згодом все налагодилося, справи пішли на краще. Зараз співпрацює з двома галереями з США, аукціонними домами. Картини на аукціонах продаються, ціни на роботи зростають… Якщо у людини в житті трапляються радісні події – це тому, що вона на них заслужила, вона їх достойна.
Мирські задоволення ніколи не принесуть істинної естетичної насолоди, не дадуть відчути повноту життя, частенько з плином років змінюються депресіями. Ті, що перебувають в полоні скарбів світу матеріального, позбавлені внутрішнього окрилення, натхнення. Їх погляд спрямований на низький рівень реальності. Прекрасно, якщо в людині все поєднано гармонійно. Важливо не втратити себе, хоча й не варто нехтувати матеріальними умовами. Все добре в міру.
Праця, якщо ще й улюблена, дає людині енергію, а остогидла - відбирає. Слушне трактування терміну «праця» дано в одній з книжок І. Каганця: «… українське слово «праця», яке означає радісну, приємну, осмислену (п – раціо) роботу…». Багато історій успіху відомих людей – це історії справжньої любові до своєї справи. Сергій Гай – невтомний працелюб, який завдяки цій рисі характеру і таланту, досягнув визнання як у колах фахівців, так і в середовищах шанувальників мистецтва.
Марія Чумарна у збірці філософських поезій «Відлуння суголось» в одному з віршів писала:
«Це Рух і Спокій –
Це Життя і Смерть:
І вниз, і вгору вічна круговерть, -
Перетікання світла й тіні,
Лід мороку і жар горіння,
Любові дотик – і відчужень біль,
Тверезість розуму – і серця хміль…».
Стояти на варті духовного світу, зробити свій вибір, віднайти свій шлях (дао), та йти ним по життю. Хай буде так!
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4(Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
На фото - картина Сергія Гая Без назви.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сергій Гай: митець - характерник, неоекспресіоніст, невтомний працелюб
Характерник. Яка етимологія слова? Хара – внутрішня сутність, ха – енергія дихання, енергія з нутра, РА – Сонце. Характерний, не такий як усі, вірний своєму духовному «Я». В кожному з нас є своєрідна універсальна внутрішня форма, архетип. Архетип – форма: то вигляд людської душі (Платон), який не має у собі ніякого змісту, але проявляє себе і наповнюється протягом людського життя. Здобутий досвід заповнює цю форму. Бажано, щоб добрими вчинками та світлими помислами. Архетип – форма по змісту дещо споріднений зі світом ідей. Мають значення – спадкові психологічні характеристики, схильність до творчості, кармічні навантаження.
Сократ закликав бути володарем своїх бажань, адже сильним є той, хто панує над собою, тоді закони взаємовідносин гармонізуються самі по собі.
Мистецтво – це і добродійство, нелегка справа, яку любити треба, і, звісно, без таланту ніяк… Багато залежить від того, якими помислами повняться творчі задуми художника.
До п’яти років Сергій перебував в селі у бабусі. У Львові їх сім’я мешкала поблизу заводу «Сільмаш». Батько працював зварювальником, мама на автопідприємстві. Хлопчика віддали в дитячий садочок, вже тоді любив малювати. Школа йому не сподобалася, тому уроки частенько прогулював. Закінчивши школу, середній бал мав 3,5. Але, від семи років занотовував свої думки, з чотирнадцяти вів щоденник. Мав серйозні захоплення, зокрема, любив читати, виписував цитати з прочитаних книжок, навіть мріяв стати письменником. Зачитувався творами Ернеста Гемінгвея.
Служба в армії. Повернувшись додому, усвідомлював необхідність надолужувати брак необхідних знань, що й робив. Завдяки наполегливій праці, самостійному студіюванню окремих наук - став студентом Львівського інституту декоративного та прикладного мистецтва. У 1986-му завершив навчання. Займався дзюдо, цей спорт навчив покладатися на себе.
Опісля здобуття вищої освіти, Сергій частенько відвідував Львівську наукову бібліотеку імені В. Стефаника. Там переглядав величезну кількість журналів, книжок, ознайомлювався з творчістю різних митців, це заняття давало чимало інформації, найбільший вплив мали англійські художники, йому подобалася стилістика їх письма. Чи не тому роботи цього художника сприймають у США та Англії, не лише там ?!
У 27-ми річному віці у нього народилася донька. Треба було багато працювати, малювати, ще й ще малювати. Це боротьба за виживання. В житті по - всякому буває, потрібно вміти вистояти коли трапляються труднощі на життєвому шляху. Життєві випробування нагадують пірнання в ополонку: пірнув, потрібно випірнути… Немало талановитих творчих осіб не витримують іспитів, перевірок на твердість характеру, занепадають духом. Сергій Гай вистояв.
Малював те, що викликало імпульс. Писав дівчат, не просто змальовував, а у складній манері, створював і портрети. Прийшов час – поїхав до Києва. Туди з’їжджалися митці з усіх куточків України. Важливу роль у промоції творчості художника відіграв Микола Волга, він купував усі картини котрі той привозив. Микола Волга, здобував знання в трьох вищих навчальних закладах, в різні роки працював – завідувачем кафедри архітектури в НАУ, на посаді професора; у власній майстерні на Андріївському узвозі; був і віце – президентом Української Духовної республіки; директором в ОР- галереї. В 1997 році організував художнику поїздку до США, в Гарвардський університет, вважається одним з кращих університетів світу, там зробили виставку, картини продавалися.
Улюблені сюжети творчості митця – жіночі образи, ню, вершники, натюрморти. Це ніяк не ознака одноманітності. Бо у своїх творах він торкається вічних тем. Неоекспресіонізм. Напрямок сучасного мистецтва, виник в країнах Европи наприкінці 70-х років 20 століття. Неоекспресіонізму характерні – образність, фігуративність, жива манера письма, яскраві кольори. Цей напрямок продовжує головні засади експресіонізму: передачу творам суб’єктивного світобачення.
Так, роботи художника експресивні, емоційні, колористично привабливі. Для експресіоністів властива пильна увага до складових філософського, психологічного, етичного підтексту. Споглядаючи картини Сергія Гая зауважуєш - відокремлення від певного місця та часу, персонажі творів позбавлені конкретики та чітких індивідуальних рис. Зате присутня згущена виразність, поєднана з сильною енергетикою. Картини наповнені класичною музикою, письмо розкуте, фактурне, з елементами метафізичності.
У праці «Основи художньої культури», за редакцією В. Лозового та Л. Анучиної йдеться й про таке: «Давненько мистецтву взагалі була властива нерозчленована, органічна єдність різних видів мистецтва – синкретизм. Синкретизм був формою існування давнього мистецтва. Живопис і графіка протягом кількох віків розвивалися як жанри єдиного образотворчого мистецтва…
…. Синкретизм давнього мистецтва проявився у близькості живопису, графіки та їх обох із літературою…». В нашому випадку – живопис, графіка, що випромінюють взірці класичної музики. Малярство цього автора містить також ознаки наїву. В манері письма вбачається прагнення до лаконізму, максимум виразності – мінімум засобів.
У 2000 році поїхав разом з Іваном Твердуном (відомий львівський художник) у США. Український інститут Америки, поруч знамениті музеї, в нього там купили 7 робіт. Придбав квартиру. З’явився менеджер – Cергій Гусовський, платив стипендію, вони стали друзями. Сергій Гусовський, український підприємець, член наглядової ради Києво – Могилянської академії, депутат Київради 7 та 8-го скликань. У 2006 році створена галерея «Гусовський і Міронова», в ній виставляли роботи Сергія Гая. Два роки, від 2006-го – до 2008-го, співпрацював з галеристкою Тетяною Міроновою, тепер: директорка галереї «Лавра», засновниця Mironova Fоundation і Mironova Gallery.
Від 2008 року почали виникати певні негаразди, складний період тривав близько двох років. Згодом все налагодилося, справи пішли на краще. Зараз співпрацює з двома галереями з США, аукціонними домами. Картини на аукціонах продаються, ціни на роботи зростають… Якщо у людини в житті трапляються радісні події – це тому, що вона на них заслужила, вона їх достойна.
Мирські задоволення ніколи не принесуть істинної естетичної насолоди, не дадуть відчути повноту життя, частенько з плином років змінюються депресіями. Ті, що перебувають в полоні скарбів світу матеріального, позбавлені внутрішнього окрилення, натхнення. Їх погляд спрямований на низький рівень реальності. Прекрасно, якщо в людині все поєднано гармонійно. Важливо не втратити себе, хоча й не варто нехтувати матеріальними умовами. Все добре в міру.
Праця, якщо ще й улюблена, дає людині енергію, а остогидла - відбирає. Слушне трактування терміну «праця» дано в одній з книжок І. Каганця: «… українське слово «праця», яке означає радісну, приємну, осмислену (п – раціо) роботу…». Багато історій успіху відомих людей – це історії справжньої любові до своєї справи. Сергій Гай – невтомний працелюб, який завдяки цій рисі характеру і таланту, досягнув визнання як у колах фахівців, так і в середовищах шанувальників мистецтва.
Марія Чумарна у збірці філософських поезій «Відлуння суголось» в одному з віршів писала:
«Це Рух і Спокій –
Це Життя і Смерть:
І вниз, і вгору вічна круговерть, -
Перетікання світла й тіні,
Лід мороку і жар горіння,
Любові дотик – і відчужень біль,
Тверезість розуму – і серця хміль…».
Стояти на варті духовного світу, зробити свій вибір, віднайти свій шлях (дао), та йти ним по життю. Хай буде так!
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4(Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
На фото - картина Сергія Гая Без назви.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Малярські руни Романа Романишина (есе)"
• Перейти на сторінку •
"Приватний музей однієї художниці: про творчість ужгородської мисткині Андреї Павук"
• Перейти на сторінку •
"Приватний музей однієї художниці: про творчість ужгородської мисткині Андреї Павук"
Про публікацію
