ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &
                            І
               &
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1962) /
Проза
Сергій Гай: митець - характерник, неоекспресіоніст, невтомний працелюб
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сергій Гай: митець - характерник, неоекспресіоніст, невтомний працелюб
Характерник. Яка етимологія слова? Хара – внутрішня сутність, ха – енергія дихання, енергія з нутра, РА – Сонце. Характерний, не такий як усі, вірний своєму духовному «Я».
В кожному з нас є своєрідна універсальна внутрішня форма, архетип. Архетип – форма: то вигляд людської душі (Платон), який не має у собі ніякого змісту, але проявляє себе і наповнюється протягом людського життя. Здобутий досвід заповнює цю форму. Бажано, щоб добрими вчинками та світлими помислами. Архетип – форма по змісту дещо споріднений зі світом ідей. Мають значення – спадкові психологічні характеристики, схильність до творчості, кармічні навантаження.
Сократ закликав бути володарем своїх бажань, адже сильним є той, хто панує над собою, тоді закони взаємовідносин гармонізуються самі по собі.
Мистецтво – це і добродійство, нелегка справа, яку любити треба, і, звісно, без таланту ніяк… Багато залежить від того, якими помислами повняться творчі задуми художника.
До п’яти років Сергій перебував в селі у бабусі. У Львові їх сім’я мешкала поблизу заводу «Сільмаш». Батько працював зварювальником, мама на автопідприємстві. Хлопчика віддали в дитячий садочок, вже тоді любив малювати. Школа йому не сподобалася, тому уроки частенько прогулював. Закінчивши школу, середній бал мав 3,5. Але, від семи років занотовував свої думки, з чотирнадцяти вів щоденник. Мав серйозні захоплення, зокрема, любив читати, виписував цитати з прочитаних книжок, навіть мріяв стати письменником. Зачитувався творами Ернеста Гемінгвея.
Служба в армії. Повернувшись додому, усвідомлював необхідність надолужувати брак необхідних знань, що й робив. Завдяки наполегливій праці, самостійному студіюванню окремих наук - став студентом Львівського інституту декоративного та прикладного мистецтва. У 1986-му завершив навчання. Займався дзюдо, цей спорт навчив покладатися на себе.
Опісля здобуття вищої освіти, Сергій частенько відвідував Львівську наукову бібліотеку імені В. Стефаника. Там переглядав величезну кількість журналів, книжок, ознайомлювався з творчістю різних митців, це заняття давало чимало інформації, найбільший вплив мали англійські художники, йому подобалася стилістика їх письма. Чи не тому роботи цього художника сприймають у США та Англії, не лише там ?!
У 27-ми річному віці у нього народилася донька. Треба було багато працювати, малювати, ще й ще малювати. Це боротьба за виживання. В житті по - всякому буває, потрібно вміти вистояти коли трапляються труднощі на життєвому шляху. Життєві випробування нагадують пірнання в ополонку: пірнув, потрібно випірнути… Немало талановитих творчих осіб не витримують іспитів, перевірок на твердість характеру, занепадають духом. Сергій Гай вистояв.
Малював те, що викликало імпульс. Писав дівчат, не просто змальовував, а у складній манері, створював і портрети. Прийшов час – поїхав до Києва. Туди з’їжджалися митці з усіх куточків України. Важливу роль у промоції творчості художника відіграв Микола Волга, він купував усі картини котрі той привозив. Микола Волга, здобував знання в трьох вищих навчальних закладах, в різні роки працював – завідувачем кафедри архітектури в НАУ, на посаді професора; у власній майстерні на Андріївському узвозі; був і віце – президентом Української Духовної республіки; директором в ОР- галереї. В 1997 році організував художнику поїздку до США, в Гарвардський університет, вважається одним з кращих університетів світу, там зробили виставку, картини продавалися.
Улюблені сюжети творчості митця – жіночі образи, ню, вершники, натюрморти. Це ніяк не ознака одноманітності. Бо у своїх творах він торкається вічних тем. Неоекспресіонізм. Напрямок сучасного мистецтва, виник в країнах Европи наприкінці 70-х років 20 століття. Неоекспресіонізму характерні – образність, фігуративність, жива манера письма, яскраві кольори. Цей напрямок продовжує головні засади експресіонізму: передачу творам суб’єктивного світобачення.
Так, роботи художника експресивні, емоційні, колористично привабливі. Для експресіоністів властива пильна увага до складових філософського, психологічного, етичного підтексту. Споглядаючи картини Сергія Гая зауважуєш - відокремлення від певного місця та часу, персонажі творів позбавлені конкретики та чітких індивідуальних рис. Зате присутня згущена виразність, поєднана з сильною енергетикою. Картини наповнені класичною музикою, письмо розкуте, фактурне, з елементами метафізичності.
У праці «Основи художньої культури», за редакцією В. Лозового та Л. Анучиної йдеться й про таке: «Давненько мистецтву взагалі була властива нерозчленована, органічна єдність різних видів мистецтва – синкретизм. Синкретизм був формою існування давнього мистецтва. Живопис і графіка протягом кількох віків розвивалися як жанри єдиного образотворчого мистецтва…
…. Синкретизм давнього мистецтва проявився у близькості живопису, графіки та їх обох із літературою…». В нашому випадку – живопис, графіка, що випромінюють взірці класичної музики. Малярство цього автора містить також ознаки наїву. В манері письма вбачається прагнення до лаконізму, максимум виразності – мінімум засобів.
У 2000 році поїхав разом з Іваном Твердуном (відомий львівський художник) у США. Український інститут Америки, поруч знамениті музеї, в нього там купили 7 робіт. Придбав квартиру. З’явився менеджер – Cергій Гусовський, платив стипендію, вони стали друзями. Сергій Гусовський, український підприємець, член наглядової ради Києво – Могилянської академії, депутат Київради 7 та 8-го скликань. У 2006 році створена галерея «Гусовський і Міронова», в ній виставляли роботи Сергія Гая. Два роки, від 2006-го – до 2008-го, співпрацював з галеристкою Тетяною Міроновою, тепер: директорка галереї «Лавра», засновниця Mironova Fоundation і Mironova Gallery.
Від 2008 року почали виникати певні негаразди, складний період тривав близько двох років. Згодом все налагодилося, справи пішли на краще. Зараз співпрацює з двома галереями з США, аукціонними домами. Картини на аукціонах продаються, ціни на роботи зростають… Якщо у людини в житті трапляються радісні події – це тому, що вона на них заслужила, вона їх достойна.
Мирські задоволення ніколи не принесуть істинної естетичної насолоди, не дадуть відчути повноту життя, частенько з плином років змінюються депресіями. Ті, що перебувають в полоні скарбів світу матеріального, позбавлені внутрішнього окрилення, натхнення. Їх погляд спрямований на низький рівень реальності. Прекрасно, якщо в людині все поєднано гармонійно. Важливо не втратити себе, хоча й не варто нехтувати матеріальними умовами. Все добре в міру.
Праця, якщо ще й улюблена, дає людині енергію, а остогидла - відбирає. Слушне трактування терміну «праця» дано в одній з книжок І. Каганця: «… українське слово «праця», яке означає радісну, приємну, осмислену (п – раціо) роботу…». Багато історій успіху відомих людей – це історії справжньої любові до своєї справи. Сергій Гай – невтомний працелюб, який завдяки цій рисі характеру і таланту, досягнув визнання як у колах фахівців, так і в середовищах шанувальників мистецтва.
Марія Чумарна у збірці філософських поезій «Відлуння суголось» в одному з віршів писала:
«Це Рух і Спокій –
Це Життя і Смерть:
І вниз, і вгору вічна круговерть, -
Перетікання світла й тіні,
Лід мороку і жар горіння,
Любові дотик – і відчужень біль,
Тверезість розуму – і серця хміль…».
Стояти на варті духовного світу, зробити свій вибір, віднайти свій шлях (дао), та йти ним по життю. Хай буде так!
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4(Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
На фото - картина Сергія Гая Без назви.
В кожному з нас є своєрідна універсальна внутрішня форма, архетип. Архетип – форма: то вигляд людської душі (Платон), який не має у собі ніякого змісту, але проявляє себе і наповнюється протягом людського життя. Здобутий досвід заповнює цю форму. Бажано, щоб добрими вчинками та світлими помислами. Архетип – форма по змісту дещо споріднений зі світом ідей. Мають значення – спадкові психологічні характеристики, схильність до творчості, кармічні навантаження.
Сократ закликав бути володарем своїх бажань, адже сильним є той, хто панує над собою, тоді закони взаємовідносин гармонізуються самі по собі.
Мистецтво – це і добродійство, нелегка справа, яку любити треба, і, звісно, без таланту ніяк… Багато залежить від того, якими помислами повняться творчі задуми художника.
До п’яти років Сергій перебував в селі у бабусі. У Львові їх сім’я мешкала поблизу заводу «Сільмаш». Батько працював зварювальником, мама на автопідприємстві. Хлопчика віддали в дитячий садочок, вже тоді любив малювати. Школа йому не сподобалася, тому уроки частенько прогулював. Закінчивши школу, середній бал мав 3,5. Але, від семи років занотовував свої думки, з чотирнадцяти вів щоденник. Мав серйозні захоплення, зокрема, любив читати, виписував цитати з прочитаних книжок, навіть мріяв стати письменником. Зачитувався творами Ернеста Гемінгвея.
Служба в армії. Повернувшись додому, усвідомлював необхідність надолужувати брак необхідних знань, що й робив. Завдяки наполегливій праці, самостійному студіюванню окремих наук - став студентом Львівського інституту декоративного та прикладного мистецтва. У 1986-му завершив навчання. Займався дзюдо, цей спорт навчив покладатися на себе.
Опісля здобуття вищої освіти, Сергій частенько відвідував Львівську наукову бібліотеку імені В. Стефаника. Там переглядав величезну кількість журналів, книжок, ознайомлювався з творчістю різних митців, це заняття давало чимало інформації, найбільший вплив мали англійські художники, йому подобалася стилістика їх письма. Чи не тому роботи цього художника сприймають у США та Англії, не лише там ?!
У 27-ми річному віці у нього народилася донька. Треба було багато працювати, малювати, ще й ще малювати. Це боротьба за виживання. В житті по - всякому буває, потрібно вміти вистояти коли трапляються труднощі на життєвому шляху. Життєві випробування нагадують пірнання в ополонку: пірнув, потрібно випірнути… Немало талановитих творчих осіб не витримують іспитів, перевірок на твердість характеру, занепадають духом. Сергій Гай вистояв.
Малював те, що викликало імпульс. Писав дівчат, не просто змальовував, а у складній манері, створював і портрети. Прийшов час – поїхав до Києва. Туди з’їжджалися митці з усіх куточків України. Важливу роль у промоції творчості художника відіграв Микола Волга, він купував усі картини котрі той привозив. Микола Волга, здобував знання в трьох вищих навчальних закладах, в різні роки працював – завідувачем кафедри архітектури в НАУ, на посаді професора; у власній майстерні на Андріївському узвозі; був і віце – президентом Української Духовної республіки; директором в ОР- галереї. В 1997 році організував художнику поїздку до США, в Гарвардський університет, вважається одним з кращих університетів світу, там зробили виставку, картини продавалися.
Улюблені сюжети творчості митця – жіночі образи, ню, вершники, натюрморти. Це ніяк не ознака одноманітності. Бо у своїх творах він торкається вічних тем. Неоекспресіонізм. Напрямок сучасного мистецтва, виник в країнах Европи наприкінці 70-х років 20 століття. Неоекспресіонізму характерні – образність, фігуративність, жива манера письма, яскраві кольори. Цей напрямок продовжує головні засади експресіонізму: передачу творам суб’єктивного світобачення.
Так, роботи художника експресивні, емоційні, колористично привабливі. Для експресіоністів властива пильна увага до складових філософського, психологічного, етичного підтексту. Споглядаючи картини Сергія Гая зауважуєш - відокремлення від певного місця та часу, персонажі творів позбавлені конкретики та чітких індивідуальних рис. Зате присутня згущена виразність, поєднана з сильною енергетикою. Картини наповнені класичною музикою, письмо розкуте, фактурне, з елементами метафізичності.
У праці «Основи художньої культури», за редакцією В. Лозового та Л. Анучиної йдеться й про таке: «Давненько мистецтву взагалі була властива нерозчленована, органічна єдність різних видів мистецтва – синкретизм. Синкретизм був формою існування давнього мистецтва. Живопис і графіка протягом кількох віків розвивалися як жанри єдиного образотворчого мистецтва…
…. Синкретизм давнього мистецтва проявився у близькості живопису, графіки та їх обох із літературою…». В нашому випадку – живопис, графіка, що випромінюють взірці класичної музики. Малярство цього автора містить також ознаки наїву. В манері письма вбачається прагнення до лаконізму, максимум виразності – мінімум засобів.
У 2000 році поїхав разом з Іваном Твердуном (відомий львівський художник) у США. Український інститут Америки, поруч знамениті музеї, в нього там купили 7 робіт. Придбав квартиру. З’явився менеджер – Cергій Гусовський, платив стипендію, вони стали друзями. Сергій Гусовський, український підприємець, член наглядової ради Києво – Могилянської академії, депутат Київради 7 та 8-го скликань. У 2006 році створена галерея «Гусовський і Міронова», в ній виставляли роботи Сергія Гая. Два роки, від 2006-го – до 2008-го, співпрацював з галеристкою Тетяною Міроновою, тепер: директорка галереї «Лавра», засновниця Mironova Fоundation і Mironova Gallery.
Від 2008 року почали виникати певні негаразди, складний період тривав близько двох років. Згодом все налагодилося, справи пішли на краще. Зараз співпрацює з двома галереями з США, аукціонними домами. Картини на аукціонах продаються, ціни на роботи зростають… Якщо у людини в житті трапляються радісні події – це тому, що вона на них заслужила, вона їх достойна.
Мирські задоволення ніколи не принесуть істинної естетичної насолоди, не дадуть відчути повноту життя, частенько з плином років змінюються депресіями. Ті, що перебувають в полоні скарбів світу матеріального, позбавлені внутрішнього окрилення, натхнення. Їх погляд спрямований на низький рівень реальності. Прекрасно, якщо в людині все поєднано гармонійно. Важливо не втратити себе, хоча й не варто нехтувати матеріальними умовами. Все добре в міру.
Праця, якщо ще й улюблена, дає людині енергію, а остогидла - відбирає. Слушне трактування терміну «праця» дано в одній з книжок І. Каганця: «… українське слово «праця», яке означає радісну, приємну, осмислену (п – раціо) роботу…». Багато історій успіху відомих людей – це історії справжньої любові до своєї справи. Сергій Гай – невтомний працелюб, який завдяки цій рисі характеру і таланту, досягнув визнання як у колах фахівців, так і в середовищах шанувальників мистецтва.
Марія Чумарна у збірці філософських поезій «Відлуння суголось» в одному з віршів писала:
«Це Рух і Спокій –
Це Життя і Смерть:
І вниз, і вгору вічна круговерть, -
Перетікання світла й тіні,
Лід мороку і жар горіння,
Любові дотик – і відчужень біль,
Тверезість розуму – і серця хміль…».
Стояти на варті духовного світу, зробити свій вибір, віднайти свій шлях (дао), та йти ним по життю. Хай буде так!
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4(Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
На фото - картина Сергія Гая Без назви.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Малярські руни Романа Романишина (есе)"
• Перейти на сторінку •
"Приватний музей однієї художниці: про творчість ужгородської мисткині Андреї Павук"
• Перейти на сторінку •
"Приватний музей однієї художниці: про творчість ужгородської мисткині Андреї Павук"
Про публікацію