І
Тіло говорить до тіні:
Ні камінню, ні водам смерть свої не заявить права -
Вічне Небо високе і вічна незмінна Земля;
Підкоряються сталому ритму дерева й трава,
Іній їх убиває, роса весняна оживля.

Але тільки людину чекає завершення в смерті -
Наймудрішу і найдосконалішу поміж усіх,
Випадково вона промайне в світовій круговерті,
Враз піде й не вернеться ніколи до світу живих.

І ніхто не помітить, що стало на світі нас менше.
І забудуть про втрату улюблені друзі й сім’я.
Тільки зрідка потраплять на очі залишені речі,
Нагадають про горе недавнє і рідне ім’я.

Я не маю тих чарів, що здатні людей рятувати,
Хоч надія, що зможу знайти їх, ніяк не мина.
Тому прошу моєї послухайте доброї ради:
Як наллють вам вина – неодмінно допийте до дна.

ІІ
Тінь говорить до тіла:
Безглуздо про безсмертя говорити,
Коли життя веселе і заможне.
Хотів би кожен у раю бродити,
Та довгий шлях і заблудитись можна.

З тих пір, як доля поєднала нас,
На двох ділили радості й печалі,
Вночі ми розлучалися на час,
Та сонце знов докупи нас єднало.

І все ж не вічно наш союз триває –
Настане день, та зникнеш у пітьмі ти.
Минеться тіло, не минеться слава,
Це змушує зсередини горіти.

Твори добро, любов переживе нас,
Для неї варто витрачати сили.
Вино, можливо, втішить нас не раз,
Але чи кращий вихід цей для тіла?

ІІІ
Рішення Духу:
Творець великий нас приводить в рух –
А далі всяк живе, як йому треба.
Із всіх Творінь лише Людину Дух
Підносить до висот Землі і Неба.

Доводиться нам бути скрізь разом,
Призначення ж у нас із вами різне,
Нелегкий вибір між добром і злом
Робити мусить кожен особисто.

Три Владарі відомі як святі,
Але скажіть, куди вони поділись?
Пен Цзу жив понад вісім сотень літ
І теж пішов, нічого не лишилось.

Вмирають мудрий, дурень, млад і стар.
Чи здатен хміль старіння зупинити?
Відкриєш серце для шляхетних справ -
Чи хтось за це повинен похвалити?

Страждає Дух від думки про буття.
Скорися течії Безмежного Потоку –
Не бійся смерті, насолоджуйся життям,
Й піди без метушні у визначені строки.

Пен Цзу (1900 до н.е. – 1066 до н.е.) – легендарний китайський довгожитель, даос, прабатько китайського народу; сформулював даоську теорію довголіття.
Три Володарі і п'ять імператорів – легандарні правителі найдревнішого періоду історії Китаю, що відноситься до третього тисячоліття до н.е.
Три Володарі: Фу – сі (Пао-сі) – досконаломудрий правитель, який винайшов Вісім Триграм Ідзина; Шень-нун – винайшов плуг і сільськогосподарський календар, покровитель землеробства і засновник китайської фармакології; Хуан-ді – Жовтий імператор, засновник даосизму і китайської медицини.

by Tao Yuanming, translated by Arthur Waley SUBSTANCE, SHADOW, AND SPIRIT
I
Substance speaks to Shadow:
Heaven and Earth exist for ever:
Mountains and rivers never change.
But herbs and trees in perpetual rotation
Are renovated and withered by the dews and frosts:
And Man the wise, Man the divine—
Shall he alone escape this law?
Fortuitously appearing for a moment in the World
He suddenly departs, never to return.
How can he know that the friends he has left
Are missing him and thinking of him?
Only the things that he used remain;
They look upon them and their tears flow.
Me no magical arts can save,
Though you may hope for a wizard's aid.
I beg you listen to this advice—
When you can get wine, be sure to drink it.
II
Shadow to Substance
No use discussing immortality
When just to keep alive is hard enough.
Of course I want to roam in paradise,
But it's a long way there and the road is lost.
In all the time since I met up with you
We never differed in our grief and joy.
In shade we may have parted for a time,
But sunshine always brings us close again.
Still this union cannot last forever -
Together we will vanish into darkness.
The body goes; that fame should also end
Is a thought that makes me burn inside.
Do good, and your love will outlive you;
Surely this is worth your every effort.
While it is time, wine may dissolve care
That is not so good a way as this.
III
Spirit's Solution
The Great Potter cannot Intervene --
All creation thrives of itself.
That Man ranks with Earth and Heaven,
Is it not because of me?
Though we belong to different orders,
Being alive, I am joined to you.
Bound together for good or ill
I cannot refuse to tell you what I know:
The Three August Ones were great saints
But where are they living today?
Though P'eng-tsu lasted a long time
He still had to go before he was ready.
Die old or die young, death is the same,
Wise or stupid, there is no difference.
Drunk, every day you may forget,
But won't it shorten your life span?
Doing good is always a joyous thing
But no one has to praise you for it.
Too much thinking harms my life;
Just surrender to the cycle of things,
Give yourself to the waves of the Great Change
Neither happy nor yet afraid.
And when it is time to go, then simply go
Without any unnecessary fuss