ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.10.22 10:48
Я усміхатись перестала,
Морозний вітер губи студить,
На один сподив менше стало,
На одну пісню більше буде.
І оцю пісню мимоволі
Віддам на посміх і на глузи,
Бо так нестерпні аж до болю
Душі любовні тиша й смуток.

Юрій Гундарєв
2024.10.22 09:33
Духовні паролі…
Видіння чи сон:
дарує ієрогліф
Мацуо Басьо.

2024 рік

Микола Соболь
2024.10.22 07:15
Зажурилась діва на пеньку,
а дівки журитись файно вміють,
захотілось яблук у соку,
смак яких відомий тільки змію.
Каже хлоп їй: «Знову за своє?
Ти біди на нас накличеш, люба.
Бачиш, вже світанок настає?
А твоє бажання – чиста згуба».

Віктор Кучерук
2024.10.22 06:58
Стигне в раннім осіннім смерканні
Переповнений тишею двір, -
Яскравішає швидко сіяння
Неймовірно привабливих зір.
Безнастанно вглядаюся в небо
І вслухаюся в шурхоти трав,
Бо спокою немає без тебе,
Бо з душі не зникає жура.

Микола Дудар
2024.10.22 06:54
Споглядає холод крізь Віконце…
Все чатує, хитрий, за дверми
Лізе, як завжди, поперед Сонця
Наче розпаскудилися ми…
Правда, є питання, як без нього?
Грішником і хай не обізвуть
Не чіпляюсь, лиш благаю Бога
Підсказати й виправити суть

Артур Курдіновський
2024.10.22 04:36
А запах твого парфуму -
Гіркий, наче стигла осінь.
Настукує дощик: "Думай!"
Стою на твердім порозі.

Цей запах твого парфуму -
Мов цукор на мармеладі.
Та й справа яка до суму

Віктор Михайлович Насипаний
2024.10.21 19:48
Так як риба гниє з голови, так і людина починає хворіти від нервів. А воно так і є. Старі люди недаремно кажуть, що всі хвороби від нервів. Рознервувався – зламав ногу. Добре, що не собі, а сусіду. Рознервував жінку: побила, ще й із хати в

Ніна Виноградська
2024.10.21 16:35
Пахне туманним
Золотом просинь.
Осінь…

Сонця з-за хмари
Не видно досі.
Осінь…

Ірина Вірна
2024.10.21 14:00
Під тихий шелест ніжних крапель дощових
Так добре мріється й чекається на краще.
Приворожить, заколисає, поведе за думку-нитку в сни,
Щоб забуття вточило вік по краплі.

Розірве нитку провідну то гуркіт грому, то спалах блискавиці.
Немає спокою, зач

Сонце Місяць
2024.10.21 11:56
Згубись, нікель-гріш
На теренах цупкіших
Котися за мріями — на інший бік

Щоби тільки мені саме того
Тендітного дня дзвінким
Потягом білих богів з-за обрію
Прибути неспішно сміливим звіром

Микола Дудар
2024.10.21 11:25
У своїм дико-форматі —
Ви гарнюсінька нікчема…
Зауважу — у квадраті.
Ви при розумі? Богема?
Я би вас не взяв задаром
Ви — зерно майбутніх бід,
Що дісталося нашару
Ось лице… чортяки міт…

Іван Потьомкін
2024.10.21 11:04
Кохать і втрачати, прагнуть і шкодувать,
Болісно падать і знову підводитись,
Кричати зажурі: «Пріч!» і благати : «Провадь!»
Оце ж бо життя: ніщо, а якже задосить...
Вибігать за єдиним скарбом в пустині,
Стрибати в безодню за неповторним,
Аби після

Віктор Кучерук
2024.10.21 05:59
Проснувся – і бачу туман за вікном
Та чую важке безгоміння, –
Не шурхає вітер по шибці листком,
Не сіється мжичка осіння.
Сухою імлою засмучений вид
Пробудження смуги світання, –
Знеможений мороком ранок поблід
І втратив мотив для звучання.

Микола Соболь
2024.10.21 05:32
Я сподіваюсь, ви мене пробачите,
бо запізнився десь на пів життя.
Красуня-осінь звала на побачення
така наївна, грішна і свята.
Ми заблукали на задвірках пристрасти,
згубилися у вирі почуттів.
Коли ж устигли з листопада випасти,
де до нестями я те

Євген Федчук
2024.10.20 15:30
Сидить Сатана та й дума, як би відомстити,
Всякі кари вигадує тому найлютіші.
Надіями захопити й замучити тішить,
Що зумів його не лише отак обдурити,
А й корону відібрати й крила відрубати.
Позбавив його можливості на небо літати.
Тож надумався і в

Пиріжкарня Асорті
2024.10.20 14:26
не від газманова почує
про костю та його баркас
багато хто у довгих чергах
до кас

тут не париж чого вмирати
і ця ж турбота за Творцем
хапай рюкзак і до платформи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Цибульський (1947) / Інша поезія

 З Кримського зшитка

З Кримського зшитка

1.Сонячна(Царська) стежина

Від Лівадійського палацу до Місхору
Сонячна стежина пролягла,
Наче добрий велетень у горах
Нам її дбайливо протоптав.

2.Рибаче

Серце сумує і плаче, як пригадаю ті дні
Миле, привітне Рибаче,
парус в морській далині.

3.Гора Кастель

Гора Кастель нахилилась над містом,
Наче велетенська голова,
А місто білокам'яним намистом,
Її, мов пані, шию обійма.

4.Ластів'яче гніздо
Під Гніздом ластів'ячім - крутінь,
Страшно поглянути вниз,
Синю морську глибочінь
Легкий погойдує бриз.

5.Алушта

Я Алушту всю пішки обходив,
На крутий виходив перевал,
Але погляд від моря не зводив,-
Я його очима цілував.

6.''Чорний доктор''*

''Чорний доктор'' , немов бузина,
Мої носа й вуста підчорнив,
Я по місту блукав і не знав
Чим так вид мій зустрічних смішив?
*Сорт винограду з густим чорним соком.
Крим, Алушта, Ялта, Рибаче,
Лівадія,УКРАЇНА, 1983-1997 рр.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-10-21 15:24:44
Переглядів сторінки твору 4
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.21 15:42
Автор у цю хвилину відсутній