Я наче знамено, що даллю оповите.
Вітри віщую, що грядуть і мусять жити,
коли ніщо внизу не рухається з місця:
ще вікна не дрижать, ще пил вагомий,
не грюкнуть двері, димарі безмовні;

Та я вже знаю бурі і хвилююся як море.
І розправляюся і опадаю,
і пориваюся і сам один лишаюсь
в найбільший шторм.

Осінь 1904 року? Швеція?

Rainer Maria Rilke VORGEFÜHL
Ich bin wie eine Fahne von Fernen umgeben.
Ich ahne die Winde, die kommen, und muss sie leben,
während die Dinge unten sich noch nicht rühren:
die Türen schließen noch sanft, und in den Kaminen ist Stille;
die Fenster zittern noch nicht, und der Staub ist noch schwer.

Da weiß ich die Stürme schon und bin erregt wie das Meer.
Und breite mich aus und falle in mich hinein
und werfe mich ab und bin ganz allein
in dem großen Sturm.
Herbst 1904? Schweden?