Тут під аркою Ельвіри
я хотів тебе побачить.
Запитаю твоє ім’я,
як дізнаюся, заплачу.

Як у дев’ять місяць сірий
Твої щоки обезкровив?
Хто зібрав твої посіви,
що рум’янились під снігом?
Як шипами кактус сміє
Руйнувати твій кришталь?

Тут під аркою Ельвіри
я хотів тебе побачить.
Я хотів з очей напитись,
як нап’юся, то заплачу.

Як твій голос мене ранить
роздаючись на базарі!
Як гвоздика не на місці
у амбарі для пшениці!
Як далеко йдеш ти близько!
Як ти близько віддалік!

Тут під аркою Ельвіри
я хотів тебе побачить.
Та коли торкнуся ніжок,
обійму їх і заплачу.

https://www.youtube.com/watch?v=-qRG0JDJ71A
Federico García Lorca Gacela del mercado matutino
Por el arco de Elvira
quiero verte pasar
Para saber tu nombre
y ponerme a llorar.

¿Qué luna gris de las nueve
te desangró la mejilla?
¿Quién recoge tu semilla
de llamarada en la nieve?
¿Qué alfiler de cactus breve
asesina tu cristal?

Por el arco de Elvira
voy a verte pasar
para beber tus ojos
y ponerme a llorar.

¡Qué voz para mi castigo
levantas por el mercado!
¡Qué clavel enajenado
en los montones de trigo!
¡Qué lejos estoy contigo!
¡qué cerca cuando te vas!

Por el arco de Elvira
voy a verte pasar
para sufrir tus muslos
y ponerme a llorar.