Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.
Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягле дляння поземського сплаву,
доріг - зміїсті клуби та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.
Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг
сутність цього кота не пояснити
дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.
Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого і міркувань
багато їх, але й не досить,
а мій талан земний –
долати невідомості дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.
Небіжчики кличуть
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Збіґнєв Герберт Пан Когіто про непохитну позицію
Громадяни
Утіки (1)
не хочуть оборонятися
в місті сплахнула епідемія
інстинкту самозбереження
храми свободи
стали блошиним ринком
в сенаті обговорюють
як не бути сенатом
громадяни
які не хочуть оборонятися
відвідують прискорені курси
опускання на коліна
покірно чекають ворога
пишуть вірнопіддані промови
закопують золото
шиють нові знамена
невинно білі
вчать дітей брехати
відкривають ворота
в які зараз входить
колона піску
поза цим як звичайно
торгівля і спарювання
2
Пан Когіто
Хотів би стати
на висоті положення
це означає
дивитися долі
прямо в очі
як Катон Молодший (2)
дивився життєпис
однак він не має
ні меча
ні нагоди
відправити сім'ю за море
тому чекає як інші
ходить безсонним покоєм
всупереч порадам стоїків
хотів би мати тіло з діамантів
і крила
бачить крізь вікно
що сонце Республіки
вже заходить
залишилося йому небагато
насправді тільки
вибір положення
в якому хоче померти
вибір жесту
вибір останнього слова
для цього не лягати
в ліжко
щоб не бути
задушеним уві сні
хотілося б до кінця
стояти на висоті положення
доля дивиться йому в очі
в те місце де була
його голова
(1) Утіка - древнє місто на північному заході від Карфагена. Після Третьої Пунічної війни місто стало адміністративним центром римської провінції Африка. У 46 році до н.е. місто було взяте в облогу військами Юлія Цезаря.
(2) Марк Порцій Катон древньоримський політичний діяч, неформальний лідер більшості в римському сенаті з кінця 60-х років до н.е. до громадянської війни між Помпеєм і Цезарем. Був зразком непохитної моральної стійкості, прихильником республіки і ворогом Юлія Цезаря. Покінчив життя самогубством (розпоров собі живіт мечем) в оточеній Цезарем Утіці, жителі якої покинули місто, відмовившись його захищати.
Zbigniew Herbert PAN COGITO O POSTAWIE WYPROSTOWANEJ
1
W Utyce
obywatele
nie chcą się bronić
w mieście wybuchła epidemia
instynktu samozachowawczego
świątynie wolności
zamieniono na pchli targ
senat obraduje nad tym
jak nie być senatem
obywatele
nie chcą się bronić
uczęszczają na przyspieszone kursy
padania na kolana
biernie czekają na wroga
piszą wiernopoddańcze mowy
zakopują złoto
szyją nowe sztandary
niewinnie białe
uczą dzieci kłamać
otworzyli bramy
przez które wchodzi teraz
kolumna piasku
poza tym jak zwykle
handel i kopulacja
2
Pan Cogito
chciałby stanąć
na wysokości sytuacji
to znaczy
spojrzeć losowi
prosto w oczy
jak Katon Młodszy
patrz Żywoty
nie ma jednak
miecza
ani okazji
żeby wysłać rodzinę za morze
czeka zatem jak inni
chodzi po bezsennym pokoju
wbrew radom stoików
chciałby mieć ciało z diamentu
i skrzydła
patrzy przez okno
jak słońce Republiki
ma się ku zachodowi
pozostało mu nie wiele
właściwie tylko
wybór pozycji
w której chce umrzeć
wybór gestu
wybór ostatniego słowa
dlatego nie kładzie się
do łóżka
aby uniknąć
uduszenia we śnie
chciałby do końca
stać na wysokości sytuacji
los patrzy mu w oczy
w miejsce gdzie była
jego głowa
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
