Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.
Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,
хоч не його мені б чекати.
На крісло зліз,
примружив очі.
Сидіти довго так охочий...
Й навіщо, справді, гості інші,
коли з котом аж ллються вірші?
Цієї пари, що руйнує світ
І трощить скелі, мов несамовитість!
Летить у небо пристрасть, як болід.
Вони злились, не можуть зупинитись
На березі, мов непоборной цвіт.
Такий коханець гарний і потужний
Раз у мене за вікном
Зароїлись дружно оси,
Зграї ластівок кругом.
Вже затьмарюється далеч
І по травах суне дим, -
І тривожно кряка галич
На городи та сади.
вагоміших відлуннях
чи вистачить мені
завзяття чи снаги
казати щось посутньо
і невмисне
зворушуючись
напростець углиб
Їх ваблять в імлі вечорниці,
Шахрай невеликого зросту
Готує для них печериці,
Корма розчиняється стрімко
Легкою тендітною в кучках
У піні мигдальній Одетти,
аж до бронзи засмагло чоло,
і утома на плечах, як брила…
Так вертає наш дід у село.
Лише зрідка їздить машиною,
запрягає нечасто й коня,
путівцем прошкує і нивою,
щоб посіяти не навмання,
Потоки бруду, як вулкан.
Чи зможе у багнюці Вагнер
Створити музику? Чи Кант
Спроможен думати, як варвар?
Абсурд виконує канкан.
Потоки бруду полилися
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Збіґнєв Герберт Пан Когіто про непохитну позицію
Громадяни
Утіки (1)
не хочуть оборонятися
в місті сплахнула епідемія
інстинкту самозбереження
храми свободи
стали блошиним ринком
в сенаті обговорюють
як не бути сенатом
громадяни
які не хочуть оборонятися
відвідують прискорені курси
опускання на коліна
покірно чекають ворога
пишуть вірнопіддані промови
закопують золото
шиють нові знамена
невинно білі
вчать дітей брехати
відкривають ворота
в які зараз входить
колона піску
поза цим як звичайно
торгівля і спарювання
2
Пан Когіто
Хотів би стати
на висоті положення
це означає
дивитися долі
прямо в очі
як Катон Молодший (2)
дивився життєпис
однак він не має
ні меча
ні нагоди
відправити сім'ю за море
тому чекає як інші
ходить безсонним покоєм
всупереч порадам стоїків
хотів би мати тіло з діамантів
і крила
бачить крізь вікно
що сонце Республіки
вже заходить
залишилося йому небагато
насправді тільки
вибір положення
в якому хоче померти
вибір жесту
вибір останнього слова
для цього не лягати
в ліжко
щоб не бути
задушеним уві сні
хотілося б до кінця
стояти на висоті положення
доля дивиться йому в очі
в те місце де була
його голова
(1) Утіка - древнє місто на північному заході від Карфагена. Після Третьої Пунічної війни місто стало адміністративним центром римської провінції Африка. У 46 році до н.е. місто було взяте в облогу військами Юлія Цезаря.
(2) Марк Порцій Катон древньоримський політичний діяч, неформальний лідер більшості в римському сенаті з кінця 60-х років до н.е. до громадянської війни між Помпеєм і Цезарем. Був зразком непохитної моральної стійкості, прихильником республіки і ворогом Юлія Цезаря. Покінчив життя самогубством (розпоров собі живіт мечем) в оточеній Цезарем Утіці, жителі якої покинули місто, відмовившись його захищати.
Zbigniew Herbert PAN COGITO O POSTAWIE WYPROSTOWANEJ
1
W Utyce
obywatele
nie chcą się bronić
w mieście wybuchła epidemia
instynktu samozachowawczego
świątynie wolności
zamieniono na pchli targ
senat obraduje nad tym
jak nie być senatem
obywatele
nie chcą się bronić
uczęszczają na przyspieszone kursy
padania na kolana
biernie czekają na wroga
piszą wiernopoddańcze mowy
zakopują złoto
szyją nowe sztandary
niewinnie białe
uczą dzieci kłamać
otworzyli bramy
przez które wchodzi teraz
kolumna piasku
poza tym jak zwykle
handel i kopulacja
2
Pan Cogito
chciałby stanąć
na wysokości sytuacji
to znaczy
spojrzeć losowi
prosto w oczy
jak Katon Młodszy
patrz Żywoty
nie ma jednak
miecza
ani okazji
żeby wysłać rodzinę za morze
czeka zatem jak inni
chodzi po bezsennym pokoju
wbrew radom stoików
chciałby mieć ciało z diamentu
i skrzydła
patrzy przez okno
jak słońce Republiki
ma się ku zachodowi
pozostało mu nie wiele
właściwie tylko
wybór pozycji
w której chce umrzeć
wybór gestu
wybór ostatniego słowa
dlatego nie kładzie się
do łóżka
aby uniknąć
uduszenia we śnie
chciałby do końca
stać na wysokości sytuacji
los patrzy mu w oczy
w miejsce gdzie była
jego głowa
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
