ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,
Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!
Зрости одним махом,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.
Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.
У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.
Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.
До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія): • Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Збіґнєв Герберт Нефертіті
після такого кохання
ах то не гігінтський птах
б'є білими крилами до
світанку щоночі
метелик
вилітає з рота
мертвої Нефертіті
метелик
мов барвисте
дихання
яка ж дорога дальня від
останнього подиху до
близької вічності
тремтить метелик над головою
мертвої Нефертіті
обплітає її коконом
шовковим
Нефертіті
лялечко
як довго чекати
коли ти вилетиш
змахнувши крилами
які понесуть тебе
в день - єдиний
в ніч - єдину
в бежмежний вихід
у бездну неба
Нефертіті (1379 до н.е. - 1330 до н.е) - "привезена краса", одна із сотень принцес, привезених, щоб народити сина фараону Аменхотепу III. Але фараон помер, і їй належало бути похованою разом з ним. Її врятував син фараона Аменхотеп IV і взяв собі за дружину. Вона народила йому шість дочок. Він називав Нефертіті "володаркою радості, умиротворяючою небо і землю солодкістю голосу і добротою". Свої державні укази він підписував клятвою вічної любові до Бога і Нефертіті. Щоб одержати сина, фараон одружився на дівчина з простої сім'ї, яка народила йому сина Тутанхамона. Але Нефертіті залишилася коханою дружиною Аменхотепа IV. Вона умовила фараона зректися колишніх богів і поклонятися богові Сонця Атону. Фараон змінив ім'я на Ехнатон, збудував нову столицю Ахетатон і за наказом Нефертіті почали руйнувати старі храми й переслідувати жерців. Жерці об'єдналися і очолили релігійну революцію. Ехнатона осліпили і вбили. Любій народу красуні-цариці дозволили ще трішки поцарювати, а потім вбили. Ахетатон був зруйнований, гробниці фараона й цариці розграбовані, мумії знищені.
Знайдений у 1812 році німецьким археологом Людвігом Борхардом бюст Нефертіті був таємно вивезений в Німеччину. Досі Єгипет вимагає повернути цю реліквію.
Zbigniew Herbert NEFERTITI
Co stało się z duszą po
tylu miłościach
ach to już nie ptak olbrzymi
białymi skrzydłami bijący do
świtu każdej nocy
motyl
wyleciał przez usta
umarłej Nefertiti
motyl
jak kolorowy
oddech
jakże daleka jest droga od
ostatniego westchnienia do
najbliższej wieczności
lata motyl nad głową
umarłej Nefertiti
osnuwa ją w kokon
jedwabny
Nefertiti
larwo
jak długo czekać
na twój odlot
na uderzenie skrzydeł
które poniesie ciebie
w dzień - jeden
w noc - jedną
nad wszystkie bramy przepaści
nad wszystkie urwiska niebios
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Збіґнєв Герберт Пан Когіто про непохитну позицію"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.294 seconds