
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.
Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.
Так гармонійно , безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!
Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста
вічей дім дивацький
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Збіґнєв Герберт Нефертіті
після такого кохання
ах то не гігінтський птах
б'є білими крилами до
світанку щоночі
метелик
вилітає з рота
мертвої Нефертіті
метелик
мов барвисте
дихання
яка ж дорога дальня від
останнього подиху до
близької вічності
тремтить метелик над головою
мертвої Нефертіті
обплітає її коконом
шовковим
Нефертіті
лялечко
як довго чекати
коли ти вилетиш
змахнувши крилами
які понесуть тебе
в день - єдиний
в ніч - єдину
в бежмежний вихід
у бездну неба
Нефертіті (1379 до н.е. - 1330 до н.е) - "привезена краса", одна із сотень принцес, привезених, щоб народити сина фараону Аменхотепу III. Але фараон помер, і їй належало бути похованою разом з ним. Її врятував син фараона Аменхотеп IV і взяв собі за дружину. Вона народила йому шість дочок. Він називав Нефертіті "володаркою радості, умиротворяючою небо і землю солодкістю голосу і добротою". Свої державні укази він підписував клятвою вічної любові до Бога і Нефертіті. Щоб одержати сина, фараон одружився на дівчина з простої сім'ї, яка народила йому сина Тутанхамона. Але Нефертіті залишилася коханою дружиною Аменхотепа IV. Вона умовила фараона зректися колишніх богів і поклонятися богові Сонця Атону. Фараон змінив ім'я на Ехнатон, збудував нову столицю Ахетатон і за наказом Нефертіті почали руйнувати старі храми й переслідувати жерців. Жерці об'єдналися і очолили релігійну революцію. Ехнатона осліпили і вбили. Любій народу красуні-цариці дозволили ще трішки поцарювати, а потім вбили. Ахетатон був зруйнований, гробниці фараона й цариці розграбовані, мумії знищені.
Знайдений у 1812 році німецьким археологом Людвігом Борхардом бюст Нефертіті був таємно вивезений в Німеччину. Досі Єгипет вимагає повернути цю реліквію.
Zbigniew Herbert NEFERTITI
Co stało się z duszą po
tylu miłościach
ach to już nie ptak olbrzymi
białymi skrzydłami bijący do
świtu każdej nocy
motyl
wyleciał przez usta
umarłej Nefertiti
motyl
jak kolorowy
oddech
jakże daleka jest droga od
ostatniego westchnienia do
najbliższej wieczności
lata motyl nad głową
umarłej Nefertiti
osnuwa ją w kokon
jedwabny
Nefertiti
larwo
jak długo czekać
na twój odlot
na uderzenie skrzydeł
które poniesie ciebie
w dzień - jeden
w noc - jedną
nad wszystkie bramy przepaści
nad wszystkie urwiska niebios
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Збіґнєв Герберт Пан Когіто про непохитну позицію"