Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.
Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягле дляння поземського сплаву,
доріг - зміїсті клуби та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.
Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг
сутність цього кота не пояснити
дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.
Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого і міркувань
багато їх, але й не досить,
а мій талан земний –
долати невідомості дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.
Небіжчики кличуть
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Елізабет Бішоп Лист у Нью-Йорк
До Луїзи Крейн
Хотіла б я, щоб ви прислали звістку,
де ви буваєте і чим ви зайняті;
які там п’єси, що за ними після,
які розваги ви можете знайти:
опівночі таксі берете шпарко,
душу свою рятуючи немов
за кругом круг ви їдете вкруг парку,
й лічильник блимає як очі мудрих сов,
й дерева, смарагдові й таємничі,
стоять самотні у печерній млі,
і наче потрапляєш в інше місце,
де над усім володарює начерк хвиль,
і в жартах більше не піймати суті,
як в бруді слів на витертій скрижалі,
і співи голосні та наче каламутні,
і запізніле те, чого бажали,
і виступають цегляні будинки
на сірий тротуар, на брук политий,
встають за сонцем вслід будівель стінки,
неначе осяйні поля пшениці..
- Боюся, люба, що пшениці, не вівса,
бо як пшениці, то посіви ці не ті,
і все ж хотіла б я дізнатися від вас,
де ви буваєте і чим ви зайняті.
Луїза Крейн – дочка Уінтропа Крейна, американського мільйонера, губернатора Масачусетса, відома як філантроп, покровителька мистецтв, зокрема джазу і оркестрової музики, однокласниця Елізабет Бішоп. У 1937 році вони жили разом і разом подорожували Європою.
Elizabeth Bishop Letter To N.Y.
For Louise Crane
In your next letter I wish you'd say
where you are going and what you are doing;
how are the plays and after the plays
what other pleasures you're pursuing:
taking cabs in the middle of the night,
driving as if to save your soul
where the road gose round and round the park
and the meter glares like a moral owl,
and the trees look so queer and green
standing alone in big black caves
and suddenly you're in a different place
where everything seems to happen in waves,
and most of the jokes you just can't catch,
like dirty words rubbed off a slate,
and the songs are loud but somehow dim
and it gets so teribly late,
and coming out of the brownstone house
to the gray sidewalk, the watered street,
one side of the buildings rises with the sun
like a glistening field of wheat.
-Wheat, not oats, dear. I'm afraid
if it's wheat it's none of your sowing,
nevertheless I'd like to know
what you are doing and where you are going.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
