Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Чарлз Буковскі ЯК СТАТИ ВЕЛИКИМ ПИСЬМЕННИКОМ
красивих жінок
і написати кілька цнотливих віршів про кохання
і не заморочуватися віком
і / або новоявленими талантами.
просто пити більше пива
більше й більше пива
і навідуватися на іподром хоча б раз на
тиждень
і перемагати
якщо пощастить.
навчитися перемагати складно -
будь-який недотепа може бути добрим невдахою.
і не забувай свого Брамса
і свого Баха і своє пиво.
не перестарайся.
спи до полудня.
уникай кредитних карток
чи оплати за щось
в розстрочку.
пам'ятай, що немає такої задниці
на цьому світі вартістю понад 50 доларів
(у 1977).
і якщо ти здатен любити
любити себе в першу чергу
але завжди в курсі ймовірності
цілковитої поразки
чи підстави для такої поразки
на вид правильної чи хибної -
спроба дочасної смерті не обов'язково
погана справа.
уникай церков, барів і музеїв,
і будь терплячим
як павук -
час - хрест для всіх
плюс
вигнання
поразка
зрада
все це прах.
залишайся з пивом.
пиво - це невичерпна кров.
невичерпна любов.
купи велику друкарську машинку
і як сходами крокуй вгору і вниз
за твоє вікно
бий по цій штуці
бий сильно
зроби це важкою битвою
зроби її биком, який вперше атакує
і пам'ятай про старих псів
які билися так добре:
Хемінгвей, Селін, Достоєвський, Гамсун.
якщо ти думаєш що вони не божеволіли
в тісних кімнатках
так як зараз це робиш ти
без жінки
без їжі
без надії
тоді ти не готовий.
пий більше пива.
ще є час.
а якщо немає
нічого страшного
теж.
Charles Bukowski HOW TO BE A GREAT WRITER
you’ve got to fuck a great many women
beautiful women
and write a few decent love poems.
and don’t worry about age
and/or freshly-arrived talents.
just drink more beer
more and more beer
and attend the racetrack at least once a
week
and win
if possible.
learning to win is hard—
any slob can be a good loser.
and don’t forget your Brahms
and your Bach and your
beer.
don’t overexercise.
sleep until noon.
avoid credit cards
or paying for anything on
time.
remember that there isn’t a piece of ass
in this world worth over $50
(in 1977).
and if you have the ability to love
love yourself first
but always be aware of the possibility of
total defeat
whether the reason for that defeat
seems right or wrong—
an early taste of death is not necessarily
a bad thing.
stay out of churches and bars and museums,
and like the spider be
patient—
time is everybody’s cross,
plus
exile
defeat
treachery
all that dross.
stay with the beer.
beer is continous blood.
a continuous lover.
get a large typewriter
and as the footsteps go up and down
outside your window
hit that thing
hit it hard
make it a heavyweight fight
make it the bull when he first charges in
and remember the old dogs
who fought so well:
Hemingway, Celine, Dostoevsky, Hamsun.
if you think they didn’t go crazy
in tiny rooms
just like you’re doing now
without women
without food
without hope
then you’re not ready.
drink more beer.
there’s time.
and if there’s not
that’s all right
too.
from "Love is a dog from hell"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Чарлз Буковскі Самотній з кожним"
