Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
задумали переділити світ,
та те, що нині
хочуть мати свині,
не тулиться до зайнятих корит.
***
А європейці мовою Езопа
утримують і змія на межі,
і тризуб волі
як забрало долі,
що захищає наші рубежі.
***
А демократій остається купка
Непримиренний ворог злої згуби.
Світився вечір мрією в очах,
Навколо - казка! Подивитись любо!
Шляхетний жовтень, мов сучасний Бах,
З повітря будував органні труби.
Лежали на асфальтових стежках
Сизий дим висить від стелі майже до підлоги.
Пробивається ледь світло із вікон крізь нього.
Стоїть гомін, що і слово розібрати трудно.
В дальньому кутку усілись за стіл два козаки.
Видно, давно не бачились,
За любим ручаєм.
Чимало в нашім краї висхлих ручаїв.
Я бачив якось узбережжя,
Покинуте й забуте ручаєм,
Лишилося воно з розбитим серцем
Серед піску й каміння.
Також і чоловік,
Сон - мовби випалена земля
у вирвах від снарядів
і віспою від розривних куль.
Вибухи дістануть тебе
де завгодно,
як наймані вбивці,
як небачена пошесть.
І небо солодким туманом осіло на скроні.
Я більше про зиму і стужу тепер не шепчу,
Тримаю краплину, мов пульс, у гарячій долоні.
Ще вчора завія крутила свій білий сувій,
А нині калюжі - дзеркала утрачених
З оков зими струмки, -
Купається в них галич
Щоденно й залюбки.
Під сонцем сніг підтанув
І став щезати лід, -
І нявкає, мов п'яний,
Чи одурілий, кіт.
Сиве світання, туманом сповите,
ниви зажурливі, снігом укутані...
Раптом згадаєш колись пережите,
й лиця, що довго здавались забутими.
Враз пригадаєш гарячі зізнання,
відпустила минуле у вічність.
Є сьогодні, а завтра, цей пористий сніг,
у відлизі потоне циклічно.
Ти мене не читав по складах власноруч;
проковтнув сторінки обважнілі.
Мимохідь прогорнувши та нашвидкуруч
Хтось ніби граблями вискріб.
Поникла моя зоринка –
боюся, не згасла в іскрі б.
Розкрилилась ніч привільно,
півсвіту уже накрила,
а місяць блукав безцільно
багрянцем хмари обдало,
і, мов згори спускався зонт,
спадала сутінь на село.
Тьмяніла неба бірюза,
дзвенів кришталем ожелест ,
мечем, уткнутим в гарбуза,
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он збліднілий мигає Заєць,
ось яріє Великий Пес.
за обрій злетів пелюсткою,
похнюпився звід розлогий
і світоч небесний згас.
Густий опустився морок
і світ закапканив пусткою,
і мов розчинився простір,
і ніби спинився час...
Дім Яакова – від чужого народу,
Стала Юдея Йому за святиню,
Ізраїль – підвладним Йому.
Побачило море й побігло,
Йордан порачкував назад,
Гори стрибали, немов барани,
Пагорби – немов ягнята.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Чарлз Буковскі ЯК СТАТИ ВЕЛИКИМ ПИСЬМЕННИКОМ
красивих жінок
і написати кілька цнотливих віршів про кохання
і не заморочуватися віком
і / або новоявленими талантами.
просто пити більше пива
більше й більше пива
і навідуватися на іподром хоча б раз на
тиждень
і перемагати
якщо пощастить.
навчитися перемагати складно -
будь-який недотепа може бути добрим невдахою.
і не забувай свого Брамса
і свого Баха і своє пиво.
не перестарайся.
спи до полудня.
уникай кредитних карток
чи оплати за щось
в розстрочку.
пам'ятай, що немає такої задниці
на цьому світі вартістю понад 50 доларів
(у 1977).
і якщо ти здатен любити
любити себе в першу чергу
але завжди в курсі ймовірності
цілковитої поразки
чи підстави для такої поразки
на вид правильної чи хибної -
спроба дочасної смерті не обов'язково
погана справа.
уникай церков, барів і музеїв,
і будь терплячим
як павук -
час - хрест для всіх
плюс
вигнання
поразка
зрада
все це прах.
залишайся з пивом.
пиво - це невичерпна кров.
невичерпна любов.
купи велику друкарську машинку
і як сходами крокуй вгору і вниз
за твоє вікно
бий по цій штуці
бий сильно
зроби це важкою битвою
зроби її биком, який вперше атакує
і пам'ятай про старих псів
які билися так добре:
Хемінгвей, Селін, Достоєвський, Гамсун.
якщо ти думаєш що вони не божеволіли
в тісних кімнатках
так як зараз це робиш ти
без жінки
без їжі
без надії
тоді ти не готовий.
пий більше пива.
ще є час.
а якщо немає
нічого страшного
теж.
Charles Bukowski HOW TO BE A GREAT WRITER
you’ve got to fuck a great many women
beautiful women
and write a few decent love poems.
and don’t worry about age
and/or freshly-arrived talents.
just drink more beer
more and more beer
and attend the racetrack at least once a
week
and win
if possible.
learning to win is hard—
any slob can be a good loser.
and don’t forget your Brahms
and your Bach and your
beer.
don’t overexercise.
sleep until noon.
avoid credit cards
or paying for anything on
time.
remember that there isn’t a piece of ass
in this world worth over $50
(in 1977).
and if you have the ability to love
love yourself first
but always be aware of the possibility of
total defeat
whether the reason for that defeat
seems right or wrong—
an early taste of death is not necessarily
a bad thing.
stay out of churches and bars and museums,
and like the spider be
patient—
time is everybody’s cross,
plus
exile
defeat
treachery
all that dross.
stay with the beer.
beer is continous blood.
a continuous lover.
get a large typewriter
and as the footsteps go up and down
outside your window
hit that thing
hit it hard
make it a heavyweight fight
make it the bull when he first charges in
and remember the old dogs
who fought so well:
Hemingway, Celine, Dostoevsky, Hamsun.
if you think they didn’t go crazy
in tiny rooms
just like you’re doing now
without women
without food
without hope
then you’re not ready.
drink more beer.
there’s time.
and if there’s not
that’s all right
too.
from "Love is a dog from hell"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Чарлз Буковскі Самотній з кожним"
