Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"
Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -
що побажаєш.
Я
виконаю те.
На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.
Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!
По ночах небо геть червоне,
Порух рук моторніше за усвідомлення
Ті ґенерації моїх непережитих мрій
Що я надіюся зустріти поки рухи не зносив
І жити щоби видіти світання на зорі
Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що відч
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …
Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!
Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...
Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.
Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на
Інші кажуть: життя – то лайно.
Треті живуть собі і не чешуться,
Життя пролітає повз них, як кіно.
Одні переймаються гривнею кожною,
Та що там гривнею-копійкою,
Інші вносять за Єрмака мільйони,
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.
Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Чарлз Буковскі скромні чисті дівчата в картатих сукнях...
навіженими. Я бачу чоловіків зі скромними,
тихими жінками - я бачу їх в супермаркетах,
я бачу їх гуляючими разом на вулицях,
я бачу їх в їхніх квартирах: людей у
злагоді, живучих разом. Я знаю що їхня
злагода тільки тимчасова, але між ними є
злагода, часто години і дні злагоди.
все що я колись знав - це кляті пігулки, алкоголічки,
шлюхи, екс-повії, навіжені.
Якщо якась піде
з'являється інша
гірша від своїх попередниць.
я бачу так багато чоловіків зі скромними тихими дівчатами в
картатих сукнях
дівчат з обличчями не росомахи не
хижачки.
"більше не приводьте до мене шлюху," кажу я моїм
деяким приятелям, "я закохаюся в неї."
"ти не зможеш витримати порядну жінку, Буковскі".
Мені потрібна порядна жінка. Мені потрібна порядна жінка
потрібна більше ніж мій автомобіль, потрібна мені більше ніж
Моцарт; мені потрібна така порядна жінка, яку я можу
відчувати в повітрі, я можу торкатися
моїми пальцями, я можу ступати тротуаром прокладеним
для її піших прогулянок,
я можу бачити подушку в її узголів’ї,
я можу чути її довгожданий сміх,
я можу бачити, як вона карає кота,
я можу бачити як вона спить,
я можу бачити на підлозі її капці.
я знаю, що вона існує
але де вона на цій землі
тоді як шлюхи продовжують мене знаходити?
Charles Bukowski quiet clean girls in gingham dresses…
all I’ve ever known are whores, ex-prostitutes,
madwomen. I see men with quiet,
gentle women—I see them in the supermarkets,
I see them walking down the streets together,
I see them in their apartments: people at
peace, living together. I know that their
peace is only partial, but there is
peace, often hours and days of peace.
all I’ve ever known are pill freaks, alcoholics,
whores, ex—prostitutes, madwomen.
when one leaves
another arrives
worse than her predecessor.
I see so many men with quiet clean girls in
gingham dresses
girls with faces that are not wolverine or
predatory.
“don’t ever bring a whore around,” I tell my
few friends, “I’ll fall in love with her.”
“you couldn’t stand a good woman, Bukowski.”
I need a good woman. I need a good woman
more than I need this typewriter, more than
I need my automobile, more than I need
Mozart; I need a good woman so badly that I
can taste her in the air, I can feel her
at my fingertips, I can see sidewalks built
for her feet to walk upon,
I can see pillows for her head,
I can feel my waiting laughter,
I can see her petting a cat,
I can see her sleeping,
I can see her slippers on the floor.
I know that she exists
but where is she upon this earth
as the whores keep finding me?
from "Love is a dog from hell"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
