Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Чарлз Буковскі фотографії
і на вашому дивані
і стоячим у дворі
чи зіпертим на ваш автомобіль
ці фотографи
жінки з великими задами
привабливішими для вас
за їхні очі чи їхні душі
— Тут автор обігрує
як справжній Хемінгуей
Джеймс Джойс
срана сцена
але гляньте -
тут книги
ви їх написали
ви не були в Парижі
але ви написали всі ці книги
вони стоять за вами
(а інших там немає,
втрачених або вкрадених)
все, що ви повинні робити
виглядати як Буковскі
для камер
але
ви продовжуєте розглядати
ці
дивовижно великі зади
і думаєте -
це дістається комусь
іншому
"подивіться мені в очі,"
кажуть вони і клацають їхні камери
і спалахують їхні камери
і обмацують їхні камери
Хемінгуей займався боксом або відправлявся
на риболовлю або на кориду
але коли вони підуть
ви дрочите в простирадла
і приймаєте гарячу ванну
вони ніколи не надсилають фотографій
хоча вони обіцяють надіслати фотографії
і напрочуд великі зади
зникають назавжди
і ви були чудовим літературним приятелем -
зараз живим
доволі скоро мертвим
який розглядав і їхні очі і душі
і більше.
Charles Bukowski photographs
they photograph you on your porch
and on your couch
and standing in the courtyard
or leaning against your car
these photographers
women with big asses
which look better to you
than do their eyes or their souls
—this playing at author
it’s real Hemingway
James Joyce
stageshit
but look—
there are the books
you’ve written them
you haven’t been to Paris
but you’ve written all those books
there behind you
(and others not there,
lost or stolen)
all you’ve got to do
is look like Bukowski
for the cameras
but
you keep watching
those
astonishingly big asses
and thinking—
somebody else is getting
it
“look into my eyes,”
they say and click their cameras
and flash their cameras
and fondle their cameras
Hemingway used to box or go
fishing or to the bullfights
but after they leave
you jerk-off into the sheets
and take a hot bath
they never send the photos
like they promise to send the photos
and the astonishingly big asses are
gone forever
and you’ve been a fine literary fellow—
now alive
dead soon enough
looking into and at their eyes and souls
and more.
from "Love is a dog from hell"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Чарлз Буковскі скромні чисті дівчата в картатих сукнях..."
