Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.
Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,
хоч не його мені б чекати.
На крісло зліз,
примружив очі.
Сидіти довго так охочий...
Й навіщо, справді, гості інші,
коли з котом аж ллються вірші?
Цієї пари, що руйнує світ
І трощить скелі, мов несамовитість!
Летить у небо пристрасть, як болід.
Вони злились, не можуть зупинитись
На березі, мов непоборной цвіт.
Такий коханець гарний і потужний
Раз у мене за вікном
Зароїлись дружно оси,
Зграї ластівок кругом.
Вже затьмарюється далеч
І по травах суне дим, -
І тривожно кряка галич
На городи та сади.
вагоміших відлуннях
чи вистачить мені
завзяття чи снаги
казати щось посутньо
і невмисне
зворушуючись
напростець углиб
Їх ваблять в імлі вечорниці,
Шахрай невеликого зросту
Готує для них печериці,
Корма розчиняється стрімко
Легкою тендітною в кучках
У піні мигдальній Одетти,
аж до бронзи засмагло чоло,
і утома на плечах, як брила…
Так вертає наш дід у село.
Лише зрідка їздить машиною,
запрягає нечасто й коня,
путівцем прошкує і нивою,
щоб посіяти не навмання,
Потоки бруду, як вулкан.
Чи зможе у багнюці Вагнер
Створити музику? Чи Кант
Спроможен думати, як варвар?
Абсурд виконує канкан.
Потоки бруду полилися
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Чарлз Буковскі фотографії
і на вашому дивані
і стоячим у дворі
чи зіпертим на ваш автомобіль
ці фотографи
жінки з великими задами
привабливішими для вас
за їхні очі чи їхні душі
— Тут автор обігрує
як справжній Хемінгуей
Джеймс Джойс
срана сцена
але гляньте -
тут книги
ви їх написали
ви не були в Парижі
але ви написали всі ці книги
вони стоять за вами
(а інших там немає,
втрачених або вкрадених)
все, що ви повинні робити
виглядати як Буковскі
для камер
але
ви продовжуєте розглядати
ці
дивовижно великі зади
і думаєте -
це дістається комусь
іншому
"подивіться мені в очі,"
кажуть вони і клацають їхні камери
і спалахують їхні камери
і обмацують їхні камери
Хемінгуей займався боксом або відправлявся
на риболовлю або на кориду
але коли вони підуть
ви дрочите в простирадла
і приймаєте гарячу ванну
вони ніколи не надсилають фотографій
хоча вони обіцяють надіслати фотографії
і напрочуд великі зади
зникають назавжди
і ви були чудовим літературним приятелем -
зараз живим
доволі скоро мертвим
який розглядав і їхні очі і душі
і більше.
Charles Bukowski photographs
they photograph you on your porch
and on your couch
and standing in the courtyard
or leaning against your car
these photographers
women with big asses
which look better to you
than do their eyes or their souls
—this playing at author
it’s real Hemingway
James Joyce
stageshit
but look—
there are the books
you’ve written them
you haven’t been to Paris
but you’ve written all those books
there behind you
(and others not there,
lost or stolen)
all you’ve got to do
is look like Bukowski
for the cameras
but
you keep watching
those
astonishingly big asses
and thinking—
somebody else is getting
it
“look into my eyes,”
they say and click their cameras
and flash their cameras
and fondle their cameras
Hemingway used to box or go
fishing or to the bullfights
but after they leave
you jerk-off into the sheets
and take a hot bath
they never send the photos
like they promise to send the photos
and the astonishingly big asses are
gone forever
and you’ve been a fine literary fellow—
now alive
dead soon enough
looking into and at their eyes and souls
and more.
from "Love is a dog from hell"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Чарлз Буковскі скромні чисті дівчата в картатих сукнях..."
