
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
недолугій мент
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
Ассоль
М
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
Щиро вітаємо видатного музиканта, який від перших днів війни активно підтримує Україну!
Радості лишалося на денці.
Ну, а нині на душі весна,
Овид у шафрановій веселці.
Казку вимальовує стилО
І дарує вірш гарячий Єві.
О, дружино! Світла джерело!
Печалі та жалі, –
Бідою вбиті люди
На долю вічно злі.
Коли в минуле кане
Земного щастя блиск, –
Роз’ятрюються рани,
Підвищується тиск.
Там, де чекає лезо і клинок.
І тільки так досягнеш цілей певних
Без жодних перепонів і морок.
Приймає ліс екзамен доленосний,
І винесе він вирок, як тиран.
А ти ітимеш крізь серпанок млосний
червону доріжку поклали військові,
щоб не помітив раптом ніхто
там, на підборах, крові…
Щоб приглушила вибухів грім,
стукіт сердець до відбою,
крики дітей, плач матерів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Чарлз Буковскі Розворот
я нахиляюся над крилом свого автомобіля.
вона п'яна і її очі мокрі від сліз:
"ти сучий син, ти трахав мене коли б ти
цього не захотів. ти казав мені дзвонити
тобі, ти казав мені перебратися ближче до міста,
потім казав мені дати тобі спокій."
все це дуже драматично і я цим насолоджуюся.
"звичайно, гаразд, чого ти хочеш?"
"Я хочу поговорити з тобою. Я хочу запросити тебе
і поговорити з тобою..."
"Я зараз з деким. Вона просить
сендвіч."
"Я хочу поговорити з тобою... Треба якийсь час
щоб забути деякі речі. Мені треба більше часу."
"звичайно. почекай, доки вона піде. ми не
гуманно вчинимо, якщо вип'ємо всі разом."
"лайно," каже вона, "от лайно!"
вона скочила в свою машину і поїхала.
вийшла та інша: "хто це був?"
"колишній друг!"
зараз і вона пішла. я сиджу тут п'яний
і здається на очах моїх сльози.
дуже тихо і мені здається що мені спис
увіткнули в центр моїх кишок.
я йду до ванної кімнати помочитися.
милосердя, думаю я, чи рід людський нічого не знає
про милосердя?
Charles Bukowski turnabout
she drives into the parking lot while
I am leaning up against the fender of my car.
she’s drunk and her eyes are wet with tears:
“you son of a bitch, you fucked me when you
didn’t want to. you told me to keep phoning
you, you told me to move closer into town,
then you told me to leave you alone.”
it’s all quite dramatic and I enjoy it.
“sure, well, what do you want?”
“I want to talk to you, I want to go to your
place and talk to you…”
“I’m with somebody now. she’s in getting a
sandwich.”
“I want to talk to you…it takes a while
to get over things. I need more time.”
“sure. wait until she comes out. we’re not
inhuman. we’ll all have a drink together.”
“shit,” she says, “oh shit!”
she jumps into her car and drives off.
the other one comes out: “who was that?”
“an ex-friend.”
now she’s gone and I’m sitting here drunk
and my eyes seem wet with tears.
it’s very quiet and I feel like I have a spear
rammed into the center of my gut.
I walk to the bathroom and puke.
mercy, I think, doesn’t the human race know anything
about mercy?
from "Love is a dog from hell"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)