слова прийшли і пішли
я сиджу хворий.
дзвонить телефон, сплять коти.
Лінда пилососить.
Я зволікаю жити,
зволікаю померти.
Я хотів би насмілитися подзвонити.
це паршива відмазка
але дерево за вікном цього не знає:
я дивлюся як його хитає вітер
під післяполуденними сонцем.
тут нема що пояснювати,
звичайне зволікання.
кожен справляється з цим сам.
О, я був колись молодим,
О, я був колись неймовірно
молодим!

Charles Bukowski So Now?
the words have come and gone,
I sit ill.
the phone rings, the cats sleep.
Linda vacuums.
I am waiting to live,
waiting to die.
I wish I could ring in some bravery.
it's a lousy fix
but the tree outside doesn't know:
I watch it moving with the wind
in the late afternoon sun.
there's nothing to declare here,
just a waiting.
each faces it alone.
Oh, I was once young,
Oh, I was once unbelievably
young!