То й що, якщо я кохаю його,
Того, кого звуть поганим,
Того, кого звуть чорним,
Того, з зіпсованими
Зубами, можу бачити
Тільки я. Що, як я ризикую
Стати на бік смерті
Тут у пітьмі,
Густій і далекій, де
Нірні звірі збудували
Дім за брудним домом,
І ніхто не засвідчить, що
Мій бандит з пекла
Грає у викрадення, грає
Як мамин син стає королем, і
Якщо я кричу, Пастель - він
Клянеться, що йому жаль, розв’язує
Мої ноги. Як бути, якщо
Вартість кількох синців
Дорожча, ніж світло,
Що звуть весною, і я люблю
Це, в кожній сльозі Бога
Плач наді мною.

JERICHO BROWN At the End of Hell
So what if I love him,
The one they call bad,
The one they call black,
The one with the gap
In his teeth only I get
To see. What if I risk
Taking the head of death
Here in the dark,
Far and deep, where
Burrowing beasts build
House after filthy house,
And nobody witnesses
My underworld gangster
Play kidnap, play Mama’s
Baby turned queen, and
If I scream, Pastel—he
Swears he’s sorry, unties
My feet. What if that’s
Worth a few bruises
Better than the light
Called spring, and I love
It, every drop of God
Weeping over me