Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.
Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягле дляння поземського сплаву,
доріг - зміїсті клуби та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.
Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг
сутність цього кота не пояснити
дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.
Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого і міркувань
багато їх, але й не досить,
а мій талан земний –
долати невідомості дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.
Небіжчики кличуть
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Тітус Кафар Я НЕ МОЖУ ПРОДАТИ ТОБІ ЦЮ КАРТИНУ
не можу
продати
тобі
цю
картину.
В виразі її обличчя я бачу чорних матерів, яких осліплює
і робить безпорадними ця лють проти їхніх дітей.
Коли я незворушно пробирався через черговий цикл
насильства над чорношкірими,
Я малював Чорну матір...
заплющені очі,
зморщений лоб
окреслюють контур її втрати.
Що це означає для нас?
Чи є чорний і втрати
однаковими кольорами в Америці?
Якщо Малкольм не зміг це виправити,
якщо Мартін не зміг це виправити,
якщо Майкла,
Сандру,
Трейвона,
Таміра,
Бреона і
зараз Джорджа Флойда…
можна вбити
і нічого не зміниться...
було б нерозумним тішитися надією?
Я повинен прийняти, що це те, що означає бути Чорним
в Америці?
Не
кажіть
мені
не
втрачати
надію.
Я відмовився від спроби описати почуття від того, що знаю,
що не можу бути в безпеці в країні свого народження...
Як я поясню своїм дітям, що сама система, створена
для захисту інших, може загрожувати нашому існуванню?
Як я убережу їх від психологічного тиску, знаючи, що все життя ми,
мабуть, будемо сприйматися як загроза,
І тому
ми можемо померти?
Макартур не захистить вас.
Єльський ступінь не захистить вас.
Ваші гарно сформульовані благання не змінять сотні років інституціоналізованої ненависті.
Ви ніколи не будете настільки красномовними, як Болдуін,
Ви ніколи не будете настільки добрими, як Кінг...
Так,
хіба не розумно вірити, що це не буде
швидко
змінене?
І це настільки безнадійно...
Обпікає.
Ця Чорна мати знає вогонь.
Чорні матері
знають відчай.
Я не можу змінити НІЧОГО в цьому світі,
Тільки фарби,
Я можу це усвідомити…
Це приносить мені розраду ...
не надію,
але розраду.
Вона проходить крізь мене полум'ям ярості.
Моя Чорна мати знову рятує мене.
Я хочу бути впевненим, що її бачать.
Я хочу бути впевненим, що її історія розказана.
І так,
цього разу
Америка повинна почути її голос.
Цього разу
Америка повинна їй повірити.
На обкладинці тижневого випуску журналу TIME, який містить спеціальний звіт, присвячений протестам, що вибухнули по всій країні після вбивства поліцією 25 травня 2020 року Джорджа Флойда в штаті Міннеаполіс, розміщено зображення Тітуса Кафара "Чорна мати" (2014), яка тримає силует дитини. Під час затримання Флойд кликав свою матір, коли його притискав до землі і душив поліцейський Дерек Шовін. Знакова червона смуга навколо обкладинки містить імена 35 чорношкірих чоловіків і жінок, які були вбиті поліцією або в інших расистських акціях, включаючи Флойда, Трейвона Мартіна та Бреонну Тейлор. Під ілюстрацією був розміщений цей вірш .
Titus Kaphar ANALOGOUS COLORS, 2020,Oil on canvas
Тітус Кафар АНАЛОГІЧНІ КОЛЬОРИ, 2020, полотно, олія.
Картина Тітуса Кафара під назвою «Аналогічні кольори»("Чорна мати") зображує афроамериканку, яка тримає свою дитину, зображену порожнім силуетом. Кафар вирізав полотно, де була дитина, показуючи матір, що тримає контур її втрати. Знакова червона рамка TIME підкреслює імена 35 чорношкірих чоловіків і жінок, які були вбиті внаслідок системного расизму, часто поліцією.
Titus Kaphar I CAN NOT SELL YOU THIS PAINTING
I
can not
sell
you
this
painting.
In her expression, I see the Black mothers who are unseen, and rendered helpless in this fury against their babies.
As I listlessly wade through another cycle of violence against Black people,
I paint a Black mother…
eyes closed,
furrowed brow,
holding the contour of her loss.
Is this what it means for us?
Are black and loss
analogous colors in America?
If Malcolm could not fix it,
if Martin could not fix it,
if Michael,
Sandra,
Trayvon,
Tamir,
Breonna and
Now George Floyd…
can be murdered
and nothing changes…
wouldn’t it be foolish to remain hopeful?
Must I accept that this is what it means to be Black
in America?
Do
not
ask
me
to be
hopeful.
I have given up trying to describe the feeling of knowing that I can not be safe in the country of my birth…
How do I explain to my children that the very system set up to protect others could be a threat to our existence?
How do I shield them from the psychological impact of knowing that for the rest of our lives we will likely be seen as a threat,
and for that
We may die?
A MacArthur won’t protect you .
A Yale degree won’t protect you .
Your well-spoken plea will not change hundreds of years of institutionalized hate.
You will never be as eloquent as Baldwin,
you will never be as kind as King…
So,
isn’t it only reasonable to believe that there will be no
change
soon?
And so those without hope…
Burn.
This Black mother understands the fire.
Black mothers
understand despair.
I can change NOTHING in this world,
but in paint,
I can realize her….
This brings me solace…
not hope,
but solace.
She walks me through the flames of rage.
My Black mother rescues me yet again.
I want to be sure that she is seen.
I want to be certain that her story is told.
And so,
this time
America must hear her voice.
This time
America must believe her.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
