ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.02.19 22:47
А піймані наразі на м’якині
задумали переділити світ,
та те, що нині
хочуть мати свині,
не тулиться до зайнятих корит.

***
А європейці мовою Езопа

Ігор Шоха
2026.02.19 21:13
А воїни не одинокі в полі
утримують і змія на межі,
і тризуб волі
як забрало долі,
що захищає наші рубежі.

***
А демократій остається купка

Артур Курдіновський
2026.02.19 19:42
Ця вулиця, розради милий шлях, -
Непримиренний ворог злої згуби.
Світився вечір мрією в очах,
Навколо - казка! Подивитись любо!

Шляхетний жовтень, мов сучасний Бах,
З повітря будував органні труби.
Лежали на асфальтових стежках

Євген Федчук
2026.02.19 19:18
У Кам’янці серед ринку в корчмі велелюдно.
Сизий дим висить від стелі майже до підлоги.
Пробивається ледь світло із вікон крізь нього.
Стоїть гомін, що і слово розібрати трудно.
В дальньому кутку усілись за стіл два козаки.
Видно, давно не бачились,

Іван Потьомкін
2026.02.19 18:06
Сумують узбережжя часом
За любим ручаєм.
Чимало в нашім краї висхлих ручаїв.
Я бачив якось узбережжя,
Покинуте й забуте ручаєм,
Лишилося воно з розбитим серцем
Серед піску й каміння.
Також і чоловік,

Борис Костиря
2026.02.19 11:02
Вибухи дронів...
Сон - мовби випалена земля
у вирвах від снарядів
і віспою від розривних куль.
Вибухи дістануть тебе
де завгодно,
як наймані вбивці,
як небачена пошесть.

Світлана Пирогова
2026.02.19 10:04
Зітхнули дахи, скинувши гучно срібну парчу,
І небо солодким туманом осіло на скроні.
Я більше про зиму і стужу тепер не шепчу,
Тримаю краплину, мов пульс, у гарячій долоні.

Ще вчора завія крутила свій білий сувій,
А нині калюжі - дзеркала утрачених

Віктор Кучерук
2026.02.19 07:24
Уже повиривались
З оков зими струмки, -
Купається в них галич
Щоденно й залюбки.
Під сонцем сніг підтанув
І став щезати лід, -
І нявкає, мов п'яний,
Чи одурілий, кіт.

Олена Побийголод
2026.02.19 07:12
Із І.Тургенєва (1818-1883)

Сиве світання, туманом сповите,
ниви зажурливі, снігом укутані...
Раптом згадаєш колись пережите,
й лиця, що довго здавались забутими.

Враз пригадаєш гарячі зізнання,

Тетяна Левицька
2026.02.18 22:18
Не чекаю на звістку з далеких доріг —
відпустила минуле у вічність.
Є сьогодні, а завтра, цей пористий сніг,
у відлизі потоне циклічно.

Ти мене не читав по складах власноруч;
проковтнув сторінки обважнілі.
Мимохідь прогорнувши та нашвидкуруч

Володимир Невесенко
2026.02.18 18:20
На небі – хоча б хмаринка!
Хтось ніби граблями вискріб.
Поникла моя зоринка –
боюся, не згасла в іскрі б.

Розкрилилась ніч привільно,
півсвіту уже накрила,
а місяць блукав безцільно

Володимир Невесенко
2026.02.18 18:04
Поник в заграві горизонт,
багрянцем хмари обдало,
і, мов згори спускався зонт,
спадала сутінь на село.

Тьмяніла неба бірюза,
дзвенів кришталем ожелест ,
мечем, уткнутим в гарбуза,

Володимир Невесенко
2026.02.18 17:58
Лізе в очі пітьма тягуча,
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он збліднілий мигає Заєць,
ось яріє Великий Пес.

Володимир Невесенко
2026.02.18 17:54
Столочений день утомно
за обрій злетів пелюсткою,
похнюпився звід розлогий
і світоч небесний згас.
Густий опустився морок
і світ закапканив пусткою,
і мов розчинився простір,
і ніби спинився час...

Іван Потьомкін
2026.02.18 17:48
Коли вийшов Ізраїль з Єгипту,
Дім Яакова – від чужого народу,
Стала Юдея Йому за святиню,
Ізраїль – підвладним Йому.
Побачило море й побігло,
Йордан порачкував назад,
Гори стрибали, немов барани,
Пагорби – немов ягнята.

Володимир Бойко
2026.02.18 16:34
І розворушили давні київські князі угро-фінське болото на нашу голову. Хтось зостається у пам’яті, а хтось – у прокльонах. Поки виборсувався із трясовини давніх ілюзій – вляпався у новітні фантазії. За кількістю накопиченої отрути деякі токсичні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоя Бідило (1952) / Вірші

 Тітус Кафар Я НЕ МОЖУ ПРОДАТИ ТОБІ ЦЮ КАРТИНУ
Я
не можу
продати
тобі
цю
картину.

В виразі її обличчя я бачу чорних матерів, яких осліплює
і робить безпорадними ця лють проти їхніх дітей.
Коли я незворушно пробирався через черговий цикл
насильства над чорношкірими,
Я малював Чорну матір...
заплющені очі,
зморщений лоб
окреслюють контур її втрати.

Що це означає для нас?
Чи є чорний і втрати
однаковими кольорами в Америці?
Якщо Малкольм не зміг це виправити,
якщо Мартін не зміг це виправити,
якщо Майкла,
Сандру,
Трейвона,
Таміра,
Бреона і
зараз Джорджа Флойда…
можна вбити
і нічого не зміниться...
було б нерозумним тішитися надією?
Я повинен прийняти, що це те, що означає бути Чорним
в Америці?

Не
кажіть
мені
не
втрачати
надію.

Я відмовився від спроби описати почуття від того, що знаю,
що не можу бути в безпеці в країні свого народження...
Як я поясню своїм дітям, що сама система, створена
для захисту інших, може загрожувати нашому існуванню?
Як я убережу їх від психологічного тиску, знаючи, що все життя ми,
мабуть, будемо сприйматися як загроза,
І тому
ми можемо померти?
Макартур не захистить вас.
Єльський ступінь не захистить вас.
Ваші гарно сформульовані благання не змінять сотні років інституціоналізованої ненависті.
Ви ніколи не будете настільки красномовними, як Болдуін,
Ви ніколи не будете настільки добрими, як Кінг...
Так,
хіба не розумно вірити, що це не буде
швидко
змінене?

І це настільки безнадійно...
Обпікає.

Ця Чорна мати знає вогонь.
Чорні матері
знають відчай.
Я не можу змінити НІЧОГО в цьому світі,
Тільки фарби,
Я можу це усвідомити…
Це приносить мені розраду ...
не надію,
але розраду.
Вона проходить крізь мене полум'ям ярості.
Моя Чорна мати знову рятує мене.
Я хочу бути впевненим, що її бачать.
Я хочу бути впевненим, що її історія розказана.
І так,
цього разу
Америка повинна почути її голос.
Цього разу
Америка повинна їй повірити.

На обкладинці тижневого випуску журналу TIME, який містить спеціальний звіт, присвячений протестам, що вибухнули по всій країні після вбивства поліцією 25 травня 2020 року Джорджа Флойда в штаті Міннеаполіс, розміщено зображення Тітуса Кафара "Чорна мати" (2014), яка тримає силует дитини. Під час затримання Флойд кликав свою матір, коли його притискав до землі і душив поліцейський Дерек Шовін. Знакова червона смуга навколо обкладинки містить імена 35 чорношкірих чоловіків і жінок, які були вбиті поліцією або в інших расистських акціях, включаючи Флойда, Трейвона Мартіна та Бреонну Тейлор. Під ілюстрацією був розміщений цей вірш .
Titus Kaphar ANALOGOUS COLORS, 2020,Oil on canvas
Тітус Кафар АНАЛОГІЧНІ КОЛЬОРИ, 2020, полотно, олія.
Картина Тітуса Кафара під назвою «Аналогічні кольори»("Чорна мати") зображує афроамериканку, яка тримає свою дитину, зображену порожнім силуетом. Кафар вирізав полотно, де була дитина, показуючи матір, що тримає контур її втрати. Знакова червона рамка TIME підкреслює імена 35 чорношкірих чоловіків і жінок, які були вбиті внаслідок системного расизму, часто поліцією.

Titus Kaphar I CAN NOT SELL YOU THIS PAINTING
I
can not
sell
you
this
painting.

In her expression, I see the Black mothers who are unseen, and rendered helpless in this fury against their babies.
As I listlessly wade through another cycle of violence against Black people,
I paint a Black mother…
eyes closed,
furrowed brow,
holding the contour of her loss.

Is this what it means for us?
Are black and loss
analogous colors in America?
If Malcolm could not fix it,
if Martin could not fix it,
if Michael,
Sandra,
Trayvon,
Tamir,
Breonna and
Now George Floyd…
can be murdered
and nothing changes…
wouldn’t it be foolish to remain hopeful?
Must I accept that this is what it means to be Black
in America?

Do
not
ask
me
to be
hopeful.

I have given up trying to describe the feeling of knowing that I can not be safe in the country of my birth…
How do I explain to my children that the very system set up to protect others could be a threat to our existence?
How do I shield them from the psychological impact of knowing that for the rest of our lives we will likely be seen as a threat,
and for that
We may die?
A MacArthur won’t protect you .
A Yale degree won’t protect you .
Your well-spoken plea will not change hundreds of years of institutionalized hate.
You will never be as eloquent as Baldwin,
you will never be as kind as King…
So,
isn’t it only reasonable to believe that there will be no
change
soon?

And so those without hope…
Burn.

This Black mother understands the fire.
Black mothers
understand despair.
I can change NOTHING in this world,
but in paint,
I can realize her….
This brings me solace…
not hope,
but solace.
She walks me through the flames of rage.
My Black mother rescues me yet again.
I want to be sure that she is seen.
I want to be certain that her story is told.
And so,
this time
America must hear her voice.
This time
America must believe her.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-11-20 11:38:57
Переглядів сторінки твору 72
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.811 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.811 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.15 13:46
Автор у цю хвилину відсутній