Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.
Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,
хоч не його мені б чекати.
На крісло зліз,
примружив очі.
Сидіти довго так охочий...
Й навіщо, справді, гості інші,
коли з котом аж ллються вірші?
Цієї пари, що руйнує світ
І трощить скелі, мов несамовитість!
Летить у небо пристрасть, як болід.
Вони злились, не можуть зупинитись
На березі, мов непоборной цвіт.
Такий коханець гарний і потужний
Раз у мене за вікном
Зароїлись дружно оси,
Зграї ластівок кругом.
Вже затьмарюється далеч
І по травах суне дим, -
І тривожно кряка галич
На городи та сади.
вагоміших відлуннях
чи вистачить мені
завзяття чи снаги
казати щось посутньо
і невмисне
зворушуючись
напростець углиб
Їх ваблять в імлі вечорниці,
Шахрай невеликого зросту
Готує для них печериці,
Корма розчиняється стрімко
Легкою тендітною в кучках
У піні мигдальній Одетти,
аж до бронзи засмагло чоло,
і утома на плечах, як брила…
Так вертає наш дід у село.
Лише зрідка їздить машиною,
запрягає нечасто й коня,
путівцем прошкує і нивою,
щоб посіяти не навмання,
Потоки бруду, як вулкан.
Чи зможе у багнюці Вагнер
Створити музику? Чи Кант
Спроможен думати, як варвар?
Абсурд виконує канкан.
Потоки бруду полилися
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Оліверіо Хірондо Городнє пугало, частина 18
Плакати потоками.
Плакати обідаючи.
Плакати уві сні.
Плакати перед дверима і в порту.
Плакати привітністю і жовтизною.
Відкрити крани,
шлюзи для сліз.
промочити душу,
сорочку.
Затопити тротуари й алеї,
і рятуватися, вплав, від наших сліз.
Відвідувати курси антропології,
плачучи.
Святкувати дні народження рідних,
плачучи.
Пересікати Африку,
плачучи.
Плакати як какуй*,
як крокодил...
якщо правда,
що какуї і крокодили
повік не перестануть плакати.
Виплакати все,
але виплакати щиро.
Виплакати носом
колінами.
Виплакати нутром,
словами.
Плакати коханням,
огидою,
втіхою.
Плакати фраком,
зневірою, слабкістю.
Плакати вигадливо,
спогадами.
Плакати всі безсонні ночі і всі дні!
* Какуй (гігантська дрімлюга) - нічний хижий птах родини дрімлюгових. Згідно з легендою, колись давно жили-були брат і сестра. Брат був добрим, а сестра злою. Брат приносив додому дикі плоди з лісу, а сестра тільки злилася і ображала його. Якось брат повернувся додому втомлений і голодний і попросив сестру дати йому меду. Сестра натомість принесла холодної води і вилила її перед ним.
Брат задумав її покарати Для цього покликав її в джунглі збирати мед. Знайшли вони дерево квебрахо, в дуплі якого жили бджоли. забралися на дерево і набрали меду. Брат почав спускатися з дерева і за собою обрубав усі гілки, щоб сестра не змогла за ним спуститися. Залишилася дівчина на дереві одна-однісінька. Настала страшна ніч. Дівчина налякалася і плакала. Минав час. І раптом вона з жахом помітила, що пальці її ніг перетворилися на кігті, руки стали крилами, а тіло покрилося пір’ям. Вона перетворилася на птаха какуя. Відтоді щоночі вона літає лісом і жалібно кличе свого брата.
https://www.youtube.com/watch?v=CcSln8hn9Xs&t=2s "Llorar a lágrima viva" - Oliverio Girondo
Oliverio Girondo Esantajaros Part 18
Llorar a lagrima viva.
Llorar a chorros.
Llorar la digestion.
Llorar el sueno.
Llorar ante las puertas y los puertos.
Llorar de amabilidad y de amarillo .
Abrir las canillas,
las compuertas del llanto.
Empaparnos el alma,
la camiseta.
Inundar las veredas y los paseos,
y salvarnos, a nado, de nuestro llanto.
Asistir a los cursos de antropologia,
llorando.
Festejar los cumpleanos familiares,
llorando.
Atravesar el Africa,
llorando.
Llorar como un cacuy,
como un cocodrilo...
si es verdad
que los cacuyes y los cocodrilos
no dejan nunca de llorar.
Llorarlo todo,
pero llorarlo bien.
Llorarlo con la nariz,
con las rodillas.
Llorarlo por el ombligo,
por la boca.
Llorar de amor,
de hastio,
de alegria.
Llorar de frac,
de flato, de flacura.
Llorar improvisando,
de memoria.
Llorar todo el insomnio y todo el dia!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Оліверіо Хірондо ГОРОДНЄ ПУГАЛО, ЧАСТИНА 1"
