Цей день холодний і печальний;
Йде дощ, і вітер не стихає;
Лоза чіпляється за ненадійну стіну,
З поривом кожним мертве листя рине,
І день холодний і печальний.

Життя холодне і печальне;
Йде дощ, і вітер не стихає;
Думки чіпляються за втрачене минуле;
Надії юності знесло поривом бурі,
І дні холодні і печальні.

Вгамуйся, серце! годі нити;
За хмарами ще сонце світить;
З твоєю долею і інші долі схожі,
Повинен дощ пролитися у долі кожній,
Є дні холодні і печальні.

Henry Wadsworth Longfellow THE RAINY DAY
The day is cold, and dark, and dreary;
It rains, and the wind is never;
The vine still clings to the mouldering wall,
But at every gust the dead leaves fall,
And the day is dark and dreary.

My life is cold, and dark, and dreary;
It rains, and the wind is never weary;
My thoughts still cling to the mouldering Past,
But the hopes of youth fall thick in the blast,
And the days are dark and dreary.

Be still, sad heart! and cease repining;
Behind the clouds is the sun still shining;
Thy fate is the common fate of all,
Into each life some rain must fall,
Some days must be dark and dreary.
"Ballads and Other Poems" 1842