Твої гармати вже давно напоготові -
Ти оголосив мені страшну чорну війну.
Я підіймаю вгору білий гладіолус.
Ти переміг мене, бо я тобі здаюсь.

І не потрібно проливати більше крові.
Не хочу знати ні печалі, ні жалю.
Бажання в мене дивні й навіть хворі,
Та я волію переможеною бути, бо люблю. 

Твоя галера вже звертає до причалу.
І танки забирай! Тебе благаю і молю.
Не розумію звідки в тебе стільки ж то запалу?
І чим я ненависть таку в тобі творю?

Навіщо ти не любиш мої сині очі?
Чому негарна тобі посмішка моя?
І руки в мене кволі й ноги дико босі,
І вся статура бридка і крива.

Дозволь же бути поряд і кохати!
Набридло битись об невидиму стіну.
Закінчуймо війну і досить з почуттями грати.
Дай щастя хоч хвилину на добу. 

Ти переміг, а я і не боролась.
Заволодів усім, що мала я.
До твоїх ніг кладу я білий гладіолус.
Ти гладіатор, а я лише ягня.

І навіть я здаюсь тобі слабкою.
І хай забудеться тепер моє ім’я.
Та знаєш, скільки треба сили й волі,
Щоби левицю обернути на ягня?

 

09.02.2016 р.