Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.13
08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
2026.09.13
07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
2026.09.13
06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
2026.09.13
06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
2026.09.12
21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
2026.09.12
21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
2026.09.12
21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
2026.09.12
13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
2026.09.12
12:52
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
2026.09.12
06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
2026.09.11
20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Євген Федчук (1960) /
Вірші
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
Хвалилися комуняки, пам’ятаю нині,
Що не було безробіття при них у країні.
То й не дивно, що не було. При таких порядках,
Не хотілося нікому проблем наживати.
Хто не хотів працювати – «тунеядців», тобто
Вони змушували, навіть, братись до роботи.
Міліція, відповідно, таких виявляла
І, чи хоче, чи не хоче – того не питали.
А затятих «тунеядців» і в тюрми садили…
Отож, було при Союзі, кажуть, таке діло.
В міліцію поступила заява від когось:
Мовляв, один не працює, не робить нічого,
А, при тому, має гроші і живе заможно.
І у кінці приписали: «Разі ж таке можна?»
Тож начальник посилає наряд із наказом
Взяти того «тунеядця» й привести одразу.
Привели до нього дядька. Начальник питає:
- Де працюєш? – Та постійно роботи не маю.
- Звідки ж тоді в тебе гроші? – Чесно заробляю.
Закладаюсь з людьми в спорі, от виграш і маю.
- Та не може того бути – весь час вигравати?
- Ну, не вірите, то, мабуть й говорить не варто.
А начальнику ж цікаво: - Можеш показати,
Як тобі вдається в спорі гроші вигравати?!
- Та ну! Та як? Та не хочу! Можете програти,
А мені тоді прийдеться сідати за грати!
- Не бійся! Того не буде! Даю тобі слово!
- Ну, коли пообіцяли не карать, чудово!
От давайте на сто рублів закладемось поки,
Що я себе зараз зможу укусить за око!
- Та не може того бути?! Ставлю сотню власну!
Той витягнув штучне око і зубами клацнув.
Попрощався із грошима начальник зі смутком.
А той знову пропонує: - Так тому і бути.
Ставлю сотню проти ваших, не зійшовши звідти,
Що я зможе своє око друге укусити!
Начальнику жалко сотні, а тут є можливість
Її знову повернути. Тож згодився живо.
Бо ж не може того бути ні з якого боку,
Щоб обидва в чоловіка були штучні ока.
Заклалися. Чоловік той щелепу виймає…
Хто ж то відав, що вставну він проклятущий має?!
Програв сотню ще начальник, супиться сердито.
У ті часи ті дві сотні важко заробити.
Глянув чоловік на нього, на пику сердиту.
А йому ж іще у місті у оцьому жити.
Тож і каже: - А давайте закладемось з вами,
Що до завтрашнього ранку, на задниці прямо
У вас чиряк з кулак буде…Ставлю аж дві сотні.
Коли чиряка не буде, заберете. Згодні?
- Звісно, згоден… Ніч не спалось начальнику тому,
Усе бігав та дивився – ні п’ятна на ньому.
Вранці прийшов на роботу та хитро всміхався.
Мовляв, отой спорщик клятий, нарешті, попався.
Той прийшов: - Жени дві сотні! Чиряка немає!
- Перш за все, я сам у тому упевнитись маю!
Хоч не хоч, а довелося все ж штани знімати.
Подивився чоловічок: - Щось тут темнувато.
До вікна от станьте ближче. І, справді, немає!
Що ж, програв! – на стіл дві сотні тоді викладає.
А начальник розходився та і став казати:
- Значить, не завжди ти в спорі можеш вигравати?!
А казав! Не стримавсь дядько та і одізвався:
- Та ви у вікно погляньте. Там народ зібрався.
Я із кожним з них заклався аж на сотню, - каже, -
Що начальник в вікно голу задницю покаже!
Що не було безробіття при них у країні.
То й не дивно, що не було. При таких порядках,
Не хотілося нікому проблем наживати.
Хто не хотів працювати – «тунеядців», тобто
Вони змушували, навіть, братись до роботи.
Міліція, відповідно, таких виявляла
І, чи хоче, чи не хоче – того не питали.
А затятих «тунеядців» і в тюрми садили…
Отож, було при Союзі, кажуть, таке діло.
В міліцію поступила заява від когось:
Мовляв, один не працює, не робить нічого,
А, при тому, має гроші і живе заможно.
І у кінці приписали: «Разі ж таке можна?»
Тож начальник посилає наряд із наказом
Взяти того «тунеядця» й привести одразу.
Привели до нього дядька. Начальник питає:
- Де працюєш? – Та постійно роботи не маю.
- Звідки ж тоді в тебе гроші? – Чесно заробляю.
Закладаюсь з людьми в спорі, от виграш і маю.
- Та не може того бути – весь час вигравати?
- Ну, не вірите, то, мабуть й говорить не варто.
А начальнику ж цікаво: - Можеш показати,
Як тобі вдається в спорі гроші вигравати?!
- Та ну! Та як? Та не хочу! Можете програти,
А мені тоді прийдеться сідати за грати!
- Не бійся! Того не буде! Даю тобі слово!
- Ну, коли пообіцяли не карать, чудово!
От давайте на сто рублів закладемось поки,
Що я себе зараз зможу укусить за око!
- Та не може того бути?! Ставлю сотню власну!
Той витягнув штучне око і зубами клацнув.
Попрощався із грошима начальник зі смутком.
А той знову пропонує: - Так тому і бути.
Ставлю сотню проти ваших, не зійшовши звідти,
Що я зможе своє око друге укусити!
Начальнику жалко сотні, а тут є можливість
Її знову повернути. Тож згодився живо.
Бо ж не може того бути ні з якого боку,
Щоб обидва в чоловіка були штучні ока.
Заклалися. Чоловік той щелепу виймає…
Хто ж то відав, що вставну він проклятущий має?!
Програв сотню ще начальник, супиться сердито.
У ті часи ті дві сотні важко заробити.
Глянув чоловік на нього, на пику сердиту.
А йому ж іще у місті у оцьому жити.
Тож і каже: - А давайте закладемось з вами,
Що до завтрашнього ранку, на задниці прямо
У вас чиряк з кулак буде…Ставлю аж дві сотні.
Коли чиряка не буде, заберете. Згодні?
- Звісно, згоден… Ніч не спалось начальнику тому,
Усе бігав та дивився – ні п’ятна на ньому.
Вранці прийшов на роботу та хитро всміхався.
Мовляв, отой спорщик клятий, нарешті, попався.
Той прийшов: - Жени дві сотні! Чиряка немає!
- Перш за все, я сам у тому упевнитись маю!
Хоч не хоч, а довелося все ж штани знімати.
Подивився чоловічок: - Щось тут темнувато.
До вікна от станьте ближче. І, справді, немає!
Що ж, програв! – на стіл дві сотні тоді викладає.
А начальник розходився та і став казати:
- Значить, не завжди ти в спорі можеш вигравати?!
А казав! Не стримавсь дядько та і одізвався:
- Та ви у вікно погляньте. Там народ зібрався.
Я із кожним з них заклався аж на сотню, - каже, -
Що начальник в вікно голу задницю покаже!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
