Ай темного кохання тайна сила!
ай блеяння вівці без руна! рана!
ай смутку шип, камелія зів'яла!
ріка без моря, місто без будівель!

Ай в ніч безмірну видиво довіри,
гора до неба гордої печалі!
ай пес в моєму серці, голос гнаний,
безмежна тиша, відцвітання лілій!

Облиш мене, пекучий голос льоду,
не хочу я блукати бур'янами,
де небо й плоть жаліються без плоду.

Моїх підозр росте гора уявна,
утіш мене, розвій мою скорботу!
що це природа, що таке кохання!

Federico García Lorca Ay voz secreta del amor oscuro
Ay voz secreta del amor oscuro
¡ay balido sin lanas! ¡ay herida!
¡ay aguja de hiel, camelia hundida!
¡ay corriente sin mar, ciudad sin muro!
.
¡Ay noche inmensa de perfil seguro,
montaña celestial de angustia erguida!
¡ay perro en corazón, voz perseguida!
¡silencio sin confín, lirio maduro!
.
Huye de mí, caliente voz de hielo,
no me quieras perder en la maleza
donde sin fruto gimen carne y cielo.

Deja el duro marfil de mi cabeza,
apiádate de mí, ¡rompe mi duelo!
¡que soy amor, que soy naturaleza!