ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.04.25 10:34
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Віктор Кучерук
2025.04.25 05:56
Анічого не сказала
Про розлучення мені, –
Тільки чмокнула недбало
І пропала вдалині.
Чи втомилася від мене,
Чи знесилилась від справ,
Бо сьогодні біля клена
Я на тебе марно ждав.

Артур Сіренко
2025.04.25 02:51
Сонце – вухастий заєць
Малює знаки на жовтій глині,
Якої торкались руки людей,
Що вдягнені в торішні зимові сни
Замість полотняного одягу,
Що взуті в личаки лабіринтів,
Що плетені з кори хлібного дерева,
Яке посадив пастух Таргітай.

Борис Костиря
2025.04.24 21:28
Чи може відрости
замість справжньої
фантомна нога,
фантомна рука?
Хіба що в паралельному
світі. Людину мучать
фантомні болі.
Чи може бути

Світлана Пирогова
2025.04.24 20:10
Що для мене сьогодні весна
в час воєнний, тривожний до болю.
Серце гупає: зламані долі
українців, що вбила війна.
Ніби ціле - весна і печаль.
Ні зітерти, ні змити повіки.
З нами Бог і підтримує віра,
хоч несеться загарбницький шквал.

Артур Курдіновський
2025.04.24 17:39
Минулого містечко дерев'яне
Благословило мій життєвий шлях.
Красива сойка, благородний птах,
Несла мені весну, легку й духмяну.

Навряд чи пам'ятають харків'яни
Старий наш парк в сережках і бруньках.
Минулого містечко дерев'яне

Євген Федчук
2025.04.24 16:00
Було, кажуть, в чоловіка вуликів багато.
Від дядьків своїх навчився пасічникувати.
Все би добре, але напасть якась узялася,
Хтось на пасіку до нього щоніч прокрадався,
Оббирав найбільший вулик, увесь мед виносив.
Отож, в дядьків своїх рідних той помо

Юрій Гундарєв
2025.04.24 09:24
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Віктор Кучерук
2025.04.24 06:24
Сонця промені над лісом,
Наче тісто, хмару місять, –
Мнуть, розтягують, стискають
Посередині та скраю
Так, що зменшена хмарина
Пропадає в небі синім,
А в моєму ріднім краї
Розвиднятись починає…

Борис Костиря
2025.04.23 21:31
Старий продає мрію,
якої в нього давно немає.
Море для старого є космосом,
у якому він заблукав.
Так важливо зберігати
милосердя серед стихії
та жорстокості природи.
Хлопчик для старого

Козак Дума
2025.04.23 18:49
Спустилася тиша на лінію фронту,
що списа уткни – не впаде.
Уся у окопах зібралася фронда,
лишилось зело молоде…

Мала передишка і знову атака,
у небі вже дрони висять.
Сидять у столиці владці-небораки,

Віктор Кучерук
2025.04.23 12:21
Жовтим рястом уквітчаний луг
І безкрая блакить небосхилу, -
Позбавляють мене від недуг,
Додають життєдайної сили.
Як земля зеленіє й бринить
Височінь непомірно глибока, -
Серце тішиться щастям щомить
І в очах ясно світиться спокій.

Олександр Сушко
2025.04.22 21:54
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука

"Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).

МАЛЕНЬКИЙ
Я маленький.
Ще зовсім маленький.
Хоч невдовзі у мене зима.

Борис Костиря
2025.04.22 21:36
Де воно, обличчя обличчя?
Серед безлічі масок
так важко віднайти
справжнє лице.
Маска приростає до обличчя.
Життя нагадує театр масок,
але не такий вишуканий,
як театр но і кабукі,

Володимир Каразуб
2025.04.22 19:46
Скільки у твоє черево, череп, груди, тушу
Набили цього дешевого синтепону?
Хто вдихнув у повітряну кульку необмежену душу
І прив'язав до руки? Настільки ти відсторонений
Від спроби осмислити справді потрібну красу,
Яка заглядає ув очі простою істино

Леся Горова
2025.04.22 18:09
Іти туди, де Слово про любов!
Дорога - вирви, небо - грім заліза,
І трем колін, і крок важкий, завізний.
І диму нерозвіяна завіса
І тут і там ховає кіпоть змов.
Іти й просити в Матері - замов
За сина слово. В Сина, що зборов
Для світла смертю смерт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Борода
Оце, друзі, втелющилася у главу блага ідея
І така несподівана, що аж рота роззявив. І стало моторошно. Відкриюся і буде що буде.
Закортіло відпустити бороду. І не тому, що сподобався образ підтоптаного Алена Делона, а тому що ціни на одноразові станки піднялися на таку височину, що ліпше купити кіло курчачих ґузок, аніж оту шрябучку.
Порахував кіко треба на рік витратити коштів на ці вироби і тиск підстрибнув аж під двісті! А я ж немолодий, нервувати не можна, бо щось лусне в голові і всьо, капець.
Час вибрав підходящий: дружина-берегиня на місяць подалася в Карпати за цілющим зіллям. Там саме мандрагора почала цвісти та пустунець грайливий. Може й амурник жаготний проклюнувся. А це така шкукенція, браття та сестри, що жень-шень проти нього вкупі з віагрою - дитяча калапуцянка. Навіть сам владика - і той, як правило, поночі, приїздить до нас в Зоряницю запастися цим дивом еротоманії. Та й Президент, хоч і має ще кролячу снагу, надсилає довіреного слугу народу, аби взяти пляшчину чи й дві тієї суміші.
Одразу кажу: штукенція дорога, річної зарплатні кравчині чи корчувальника пнів не вистачить. Тому відкладайте грошики з пуп'янка. А як станете пенсіонерами - приїздіть, думаю, вистачить.
Але є й засторога! Потрібна лише одна крапля на цебро води! Не більше! Якщо дві - всі молодиці за тиждень з села повтікають. І чи повернуться - хто зна. Ну, а якщо три краплі, то втече увесь район. То ж будьте обережні та розважливі. Але ми відволіклися.
У декого і борода не росте, або якщо й росте то якась ковтуниста, кошлата, різних тонів, ще й стирчить навсібіч, наче голки на їжаку. Хіба на такого дикобраза погляне красуня, хіба жінка приголубить ще й наварить борщу? Ні, звісно. Тому власникам таких борід не варто ризикувати та голитися щодня, полірувати писки до дзеркального блиску.
А от у мене все пішло справно; перший тиждень волосся ще дибилося, кіт Жоржик боявся тертися об підборіддя. Увечері, якось, притулився, за звичкою, і подряпав носа. Так нявчав, що довелося віддати єдину копчену сосиску, яку одіклав на вечерю. Ледь заспокоїв хвостатого, півночі погладжував його по череву і співав колискової.
За два тижні пес Бровко перестав мене впізнавати і люто гарчав, коли я наближався до його буди аби дати кісточок. Кури перестали нести яйця. А ще за тиждень навідався кум позичити косу, бо в його реманенті зламалося руків'я. Заходить до хати і ні щоб привітатися як гарикне:
- Ти хто? Як сюди потрапив? Що зробив з хазяїном?
Ухопив ножаку зі столу і став у бойову стійку.
- Миколо! Та Біг з тобою! Та це ж я, Сашко, твій кум! Невже осліп?
Пильно, дуже пильно вдивлявся Микола, аж по тому полегшено хекнув і каже:
- Ти, Сашко, таким став страшним як вовкулака. Навіть смерть - і та не впізнає.
Нащо розвів оте ведмеже руно на писку? Поголися, бо дітей сусідських перелякаєш. От повернеться з Карпат твоя дружина, побачить тебе отаким "красенем" і її серце зупиниться від страху. Ти цього хочеш?
- Миколо, ти не правий. Он, всі монахи та половина священників ходять з кудлатими окладистими бородами. А моджахеди? Та усі до єдиного? І що? Мають по кілька дружин, а в мене лишень одна.
- Тьху на тебе!- спересердя гавкнув Микола. - Дай косу, бо моя зламалася. І піду. Хочеш - продовжуй підрощувати. А заодно кігті, щоб справді був схожий на ведмедя-грізлі.
Ну, що такому скажеш? Хай стоїть на свойому, а я на свойому.
Але таки запепив мене кум своїми зауваженнями, то ж вимкнув квантового комп'ютера, який купили в Ілона Маска за даі пляшки зілля, планшета Хуйвей та смартфона тієї ж фірми. Лишив увімкненим тільки мобілку "Нокіа" для екстенного зв'язку з жінкою.
До крамниці не навідувався, на хвіртці повісив об'яву: "Ми в лікарні. Повернемося через місяць"
Є у нас зілля для лисих, як бубон, чоловіків, є й мазі. Тож щоденно утирав бальзами скрізь, куди дотягувалися руки.
Ще за тиждень борода почала плутатися між ногами, а борщ стало їсти важкувато: крізь густі волосяні хащі з натугою пхав ложку, капуста з борщу лишалася на бороді та вусах, тож доводилося якомога ширше роззявляти пащу, аби туди потрапила хоч дещиця.
Місяць майнув, як один день
Учора зателефонувала моя берегиня.
- Чоловіче, зустрічай завтра на зупинці з торбами. Трав зібрала багато, тож бери возика.
Я хвилювався, оскільки не міг собі уявити, що мене, як і кум, дружина не впізнає. А я ж так старався!
Спочатку з автобусу вигулькнули торби, потім ще торби, потім ще і ще. Ну, а вже потім...
Торби лишилися на зупинці, а дружину я обережно поклав до возика і покотив до хати. А вже потім повернувся за торбами. Три ходки зробив. Чи чотири...тьху, забув.
А як одпоїв люблячу берегиню чаєм з глодом, розказав кілька віршів, які еаписав за час її відсутності, розім'яв п'яточки та зробив масаж спини - її одпустило.
- Нащо так заволосатився? Я тебе майже не впізнала. Якби не очі та дух трав'яний, якби не світилася твоя душа...
- Схима у мене, сонце ясне. Як ти поїхала, то вирішив постуватися. Навіть на риболовлю не ходив жодного разу.
- Не може бути! - вигукнула дружина.
- Запитай у кума Миколи при нагоді, він підтвердить.
- Якщо так чоловіче, то це великий подвиг. Але цілуватися будемо згодом. Ось, давай но трохи підправлю твою рослинність. Але спочатку затопи в лазні.
Ну, що вам сказати, нічого в мене не залишилося від рослинності: ні в носі, ні під пахвами. Бороду та вуса як корова язиком злизала. А чуприна стала охайною та елегантною як у денді. І аж тоді берегиня мене поцілувала.
Промайнув рік. Потім ще десять. Волосся стало геть сивим. І згадалася мені історія з отією бородою. От і не знаю: може відпустити невеличку професорську, чи, усе ж таки, не лякати жінку? Як ви гадаєте?
04.02.2925р.







      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-02-04 16:52:16
Переглядів сторінки твору 47
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.919 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.226 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.23 01:10
Автор у цю хвилину відсутній