
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.03.06
02:36
Коли вся здохне орківська сволота?
Боги, немає краю цій війні.
Без пафосу, я знаю, це робота
Бойчині, України патріота,
Пошматувати пута Сатані.
Я виховав тебе такою, доню,
Й ніколи не казав: "Туди не йди!"
Боги, немає краю цій війні.
Без пафосу, я знаю, це робота
Бойчині, України патріота,
Пошматувати пута Сатані.
Я виховав тебе такою, доню,
Й ніколи не казав: "Туди не йди!"
2025.03.06
01:52
Вітаю сердечно! Вже після зими
Пишу вам листа свого вдячного.
Ви, друзі, насправді, такі, як і ми -
Буваєте вкрай необачними!
У того, хто обраний був навмання,
Взуття чорним кремом виблискує.
У вашого лідера славне ім'я -
Пишу вам листа свого вдячного.
Ви, друзі, насправді, такі, як і ми -
Буваєте вкрай необачними!
У того, хто обраний був навмання,
Взуття чорним кремом виблискує.
У вашого лідера славне ім'я -
2025.03.05
20:05
Крига міцніє, стає небезпечною,
на ній падають люди.
Уламки льоду лежать на дорозі,
як метеорити з антисвіту.
Крига блищить гострими лезами,
стверджуючи марність
людських спроб боротися
з приреченістю, зі своєю
на ній падають люди.
Уламки льоду лежать на дорозі,
як метеорити з антисвіту.
Крига блищить гострими лезами,
стверджуючи марність
людських спроб боротися
з приреченістю, зі своєю
2025.03.05
19:29
Коли вийшов Ізраїль з Єгипту,
Дім Яакова – від чужого народу,
Стала Юдея Йому за святиню,
Ізраїль – підвладним Йому.
Побачило море й побігло,
Йордан порачкував назад,
Гори стрибали, немов барани,
Пагорби – немов ягнята.
Дім Яакова – від чужого народу,
Стала Юдея Йому за святиню,
Ізраїль – підвладним Йому.
Побачило море й побігло,
Йордан порачкував назад,
Гори стрибали, немов барани,
Пагорби – немов ягнята.
2025.03.05
18:29
it lives in me...
the sea of touches and
the endless kisses
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine
was sweet, I listened
the sea of touches and
the endless kisses
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine
was sweet, I listened
2025.03.05
17:49
Сніги березневі, як сльози минають,
але прохолоду тримає ще серце.
І та необачність, що сталася з нами,
наждачним папером торкає зітерте.
Від спогадів суму оговтатись важко.
Від слів, що тріпали душевні стежини.
Злилися зима із весною у вальсі,
А ї
але прохолоду тримає ще серце.
І та необачність, що сталася з нами,
наждачним папером торкає зітерте.
Від спогадів суму оговтатись важко.
Від слів, що тріпали душевні стежини.
Злилися зима із весною у вальсі,
А ї
2025.03.05
06:01
Уже нема числа могилам,
Уже нема ні сліз, ні зла, –
Війна мене сумним зробила
Та серцю болю додала.
Вже не летить, немов на крилах,
І не цвіте, як сад, життя, –
Війна надії спопелила,
Мене загнала в укриття.
Уже нема ні сліз, ні зла, –
Війна мене сумним зробила
Та серцю болю додала.
Вже не летить, немов на крилах,
І не цвіте, як сад, життя, –
Війна надії спопелила,
Мене загнала в укриття.
2025.03.05
03:12
Я - дядько дорослий. Ти - хлопчик маленький.
Роби, що кажу! На папері угода.
Ось! На тобі ручку! Підписуй швиденько,
А потім здихай разом з вашим народом.
Які ще гарантії? Що тобі треба?
Найкраща гарантія - це моє слово.
Я гузном рудим захищу ваше
Роби, що кажу! На папері угода.
Ось! На тобі ручку! Підписуй швиденько,
А потім здихай разом з вашим народом.
Які ще гарантії? Що тобі треба?
Найкраща гарантія - це моє слово.
Я гузном рудим захищу ваше
2025.03.04
23:18
Із Юлія Кіма
Чув я ще з молодших класів
від татуся мудрість цю:
«Гроші – все, і ціль, і засіб,
пам’ятай це, сисунцю!»
Не забуду я довіку,
Чув я ще з молодших класів
від татуся мудрість цю:
«Гроші – все, і ціль, і засіб,
пам’ятай це, сисунцю!»
Не забуду я довіку,
2025.03.04
22:55
Вона хотіла
у ніч зачаття
масного тіла
зі смаком щастя.
Обіймів вічних
до астенії,
вистав сценічних
драматургії.
у ніч зачаття
масного тіла
зі смаком щастя.
Обіймів вічних
до астенії,
вистав сценічних
драматургії.
2025.03.04
20:12
У старих рукописах
ти загубив суть
своєї сьогоднішньої поезії,
а тепер риєшся в них,
аби віднайти. Думка
чи образ вилетіли з голови,
як таємничий птах.
Старі рукописи
ти загубив суть
своєї сьогоднішньої поезії,
а тепер риєшся в них,
аби віднайти. Думка
чи образ вилетіли з голови,
як таємничий птах.
Старі рукописи
2025.03.04
11:42
Моє покаяння стікає святою водою
З чола, що гаряче, до серця, де віра горить.
Я чую цей порух. Йому б не застигнуть слюдою.
Від першого хлипу йому б затужити навзрид.
Щоб змилося все, що осіло, як чорна сопуха,
Із погляду скелець зітерся облуди т
З чола, що гаряче, до серця, де віра горить.
Я чую цей порух. Йому б не застигнуть слюдою.
Від першого хлипу йому б затужити навзрид.
Щоб змилося все, що осіло, як чорна сопуха,
Із погляду скелець зітерся облуди т
2025.03.04
09:41
Спочатку... в ній було сонце пекучих рум’ян,
Був дикий незайманий погляд,
що дививсь з бельведера юності.
Я любив її пишні й такі пустоцвітні вуста,
Які ще не важили слово на шальках гучності.
Я любив, як вона підб
Був дикий незайманий погляд,
що дививсь з бельведера юності.
Я любив її пишні й такі пустоцвітні вуста,
Які ще не важили слово на шальках гучності.
Я любив, як вона підб
2025.03.04
09:17
Я привіз наш біль і наші страждання…
Він сказав: у них і без цього вже забагато даних.
Я показав світлини полонених, яких катували в підвалах…
Та він не дуже й слухав, навіть переривав.
Я зауважив: не може бути пробачений кат…
Він відповів: у мен
Він сказав: у них і без цього вже забагато даних.
Я показав світлини полонених, яких катували в підвалах…
Та він не дуже й слухав, навіть переривав.
Я зауважив: не може бути пробачений кат…
Він відповів: у мен
2025.03.04
08:27
Ти лише попіл! Ким би ти не був –
у цьому світі тільки подорожній…
І цю стезю долати має кожний,
хто навіть Всесвіту усі скарби здобув!
у цьому світі тільки подорожній…
І цю стезю долати має кожний,
хто навіть Всесвіту усі скарби здобув!
2025.03.04
05:33
Ось і досвіт минає
Скороспішно, як сон, –
Освітляє безкраю
Далеч сонця вогонь.
Хоч і місяць ще бродить –
Ранок теж не стоїть, –
Воскресає природа,
Оживляється світ.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Скороспішно, як сон, –
Освітляє безкраю
Далеч сонця вогонь.
Хоч і місяць ще бродить –
Ранок теж не стоїть, –
Воскресає природа,
Оживляється світ.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Ніна Виноградська (1961) /
Проза
Нечиста сила
Того року була така велика повінь, що вода зайшла навіть до хат. З часом вона відступила, але в хаті почалося щось страшне. У підпіччі щось булькало, шелестіло, билося, шуміло. Господарі перелякано дивились на те підпіччя і боялися заглянути, бо там наче оселилась нечиста сила. І вночі, і вдень там шаруділо і тріпотіло, діти і дорослі перелякано дивились і не розуміли, що ж там таке сталося, що не дає їм спокою ні вдень, ні вночі. Господар молився біля стола ревно, довго, але це не зупиняло ту нечисту силу.
Зібралися декілька родичів і молилися разом, та і це не допомогло, у підпіччі щось сердито билося і шуміло. Нарешті вирішили звернутися до батюшки, щоби він провів обряд очищення. Прийшов батюшка з декількома жінками, пєвчією, і почали молитися. Нечиста сила почала так шуміти, що батюшка разом із жінками повтікали з хати. Розгублені і перелякані господарі, у яких була єдина надія на спасіння, опустили з горя голови. Що робити далі, як позбутися непроханих гостей?
Господар вийшов із хати і присів на лавочку. Що робити? Як їм далі жити? Вирішив піти до хати і спробувати дістати рогача з підпіччя і вже ним виганяти звідти нечисту силу.
Поставив дружину на порозі біля відкритих дверей, а сам потягнув рогача на себе. Щось страшне забилося і забулькало. Чоловік злякано кинув рогача і відскочив до дружини, яка напівзігнулась наче у поклоні, вдивляючись у чоловіка, щоби кинутися вчасно його рятувати. Аж тут чоловік кинувся до виходу, штовхнувши дружину. Обоє завмерли в безнадії. Що робити, як оту нечисту силу викинути з хати?
Трохи постоявши, чоловік вирішив взяти до рук коцюбу і заглянув у підпіччя. І побачив там серед мулу величезну брудну рибину, тобто оту нечисту силу, що зробила їхнє життя мученицьким і переляканим.
Коли він вигріб разом з мулом на середину хати величезного брудного сома, то діти і дружина почали реготати. Їхній сміх ніби розбудив господаря і він разом з родиною засміявся, бо звелів дружині готувати юшку на вечерю.
Отака пригода була в родині мого дідуся Єгора. Про це із покоління в покоління розповідають родичі.
22.02.25
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нечиста сила
Того року була така велика повінь, що вода зайшла навіть до хат. З часом вона відступила, але в хаті почалося щось страшне. У підпіччі щось булькало, шелестіло, билося, шуміло. Господарі перелякано дивились на те підпіччя і боялися заглянути, бо там наче оселилась нечиста сила. І вночі, і вдень там шаруділо і тріпотіло, діти і дорослі перелякано дивились і не розуміли, що ж там таке сталося, що не дає їм спокою ні вдень, ні вночі. Господар молився біля стола ревно, довго, але це не зупиняло ту нечисту силу.
Зібралися декілька родичів і молилися разом, та і це не допомогло, у підпіччі щось сердито билося і шуміло. Нарешті вирішили звернутися до батюшки, щоби він провів обряд очищення. Прийшов батюшка з декількома жінками, пєвчією, і почали молитися. Нечиста сила почала так шуміти, що батюшка разом із жінками повтікали з хати. Розгублені і перелякані господарі, у яких була єдина надія на спасіння, опустили з горя голови. Що робити далі, як позбутися непроханих гостей?
Господар вийшов із хати і присів на лавочку. Що робити? Як їм далі жити? Вирішив піти до хати і спробувати дістати рогача з підпіччя і вже ним виганяти звідти нечисту силу.
Поставив дружину на порозі біля відкритих дверей, а сам потягнув рогача на себе. Щось страшне забилося і забулькало. Чоловік злякано кинув рогача і відскочив до дружини, яка напівзігнулась наче у поклоні, вдивляючись у чоловіка, щоби кинутися вчасно його рятувати. Аж тут чоловік кинувся до виходу, штовхнувши дружину. Обоє завмерли в безнадії. Що робити, як оту нечисту силу викинути з хати?
Трохи постоявши, чоловік вирішив взяти до рук коцюбу і заглянув у підпіччя. І побачив там серед мулу величезну брудну рибину, тобто оту нечисту силу, що зробила їхнє життя мученицьким і переляканим.
Коли він вигріб разом з мулом на середину хати величезного брудного сома, то діти і дружина почали реготати. Їхній сміх ніби розбудив господаря і він разом з родиною засміявся, бо звелів дружині готувати юшку на вечерю.
Отака пригода була в родині мого дідуся Єгора. Про це із покоління в покоління розповідають родичі.
22.02.25
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію