Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.03
12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.
2026.03.03
10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.
На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.
На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж
2026.03.03
07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч
2026.03.02
20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…
А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…
А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду
2026.03.02
18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю
2026.03.02
14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!
***
По третім році, як засів на троні в Сузах,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!
***
По третім році, як засів на троні в Сузах,
2026.03.02
10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.
Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.
Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,
2026.03.02
05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.
2026.03.01
23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.
2026.03.01
23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?
Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?
Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише
2026.03.01
22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.
***
А словники міняти не на часі,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.
***
А словники міняти не на часі,
2026.03.01
20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...
2026.03.01
18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.
Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.
Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
2026.03.01
16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
2026.03.01
15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація.
Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури.
Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів.
Велика політика починається там, де закінчується правда.
Кожна персональна мая
2026.03.01
13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ніна Виноградська (1961) /
Проза
Нечиста сила
Того року була така велика повінь, що вода зайшла навіть до хат. З часом вона відступила, але в хаті почалося щось страшне. У підпіччі щось булькало, шелестіло, билося, шуміло. Господарі перелякано дивились на те підпіччя і боялися заглянути, бо там наче оселилась нечиста сила. І вночі, і вдень там шаруділо і тріпотіло, діти і дорослі перелякано дивились і не розуміли, що ж там таке сталося, що не дає їм спокою ні вдень, ні вночі. Господар молився біля стола ревно, довго, але це не зупиняло ту нечисту силу.
Зібралися декілька родичів і молилися разом, та і це не допомогло, у підпіччі щось сердито билося і шуміло. Нарешті вирішили звернутися до батюшки, щоби він провів обряд очищення. Прийшов батюшка з декількома жінками, пєвчією, і почали молитися. Нечиста сила почала так шуміти, що батюшка разом із жінками повтікали з хати. Розгублені і перелякані господарі, у яких була єдина надія на спасіння, опустили з горя голови. Що робити далі, як позбутися непроханих гостей?
Господар вийшов із хати і присів на лавочку. Що робити? Як їм далі жити? Вирішив піти до хати і спробувати дістати рогача з підпіччя і вже ним виганяти звідти нечисту силу.
Поставив дружину на порозі біля відкритих дверей, а сам потягнув рогача на себе. Щось страшне забилося і забулькало. Чоловік злякано кинув рогача і відскочив до дружини, яка напівзігнулась наче у поклоні, вдивляючись у чоловіка, щоби кинутися вчасно його рятувати. Аж тут чоловік кинувся до виходу, штовхнувши дружину. Обоє завмерли в безнадії. Що робити, як оту нечисту силу викинути з хати?
Трохи постоявши, чоловік вирішив взяти до рук коцюбу і заглянув у підпіччя. І побачив там серед мулу величезну брудну рибину, тобто оту нечисту силу, що зробила їхнє життя мученицьким і переляканим.
Коли він вигріб разом з мулом на середину хати величезного брудного сома, то діти і дружина почали реготати. Їхній сміх ніби розбудив господаря і він разом з родиною засміявся, бо звелів дружині готувати юшку на вечерю.
Отака пригода була в родині мого дідуся Єгора. Про це із покоління в покоління розповідають родичі.
22.02.25
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нечиста сила
Того року була така велика повінь, що вода зайшла навіть до хат. З часом вона відступила, але в хаті почалося щось страшне. У підпіччі щось булькало, шелестіло, билося, шуміло. Господарі перелякано дивились на те підпіччя і боялися заглянути, бо там наче оселилась нечиста сила. І вночі, і вдень там шаруділо і тріпотіло, діти і дорослі перелякано дивились і не розуміли, що ж там таке сталося, що не дає їм спокою ні вдень, ні вночі. Господар молився біля стола ревно, довго, але це не зупиняло ту нечисту силу.
Зібралися декілька родичів і молилися разом, та і це не допомогло, у підпіччі щось сердито билося і шуміло. Нарешті вирішили звернутися до батюшки, щоби він провів обряд очищення. Прийшов батюшка з декількома жінками, пєвчією, і почали молитися. Нечиста сила почала так шуміти, що батюшка разом із жінками повтікали з хати. Розгублені і перелякані господарі, у яких була єдина надія на спасіння, опустили з горя голови. Що робити далі, як позбутися непроханих гостей?
Господар вийшов із хати і присів на лавочку. Що робити? Як їм далі жити? Вирішив піти до хати і спробувати дістати рогача з підпіччя і вже ним виганяти звідти нечисту силу.
Поставив дружину на порозі біля відкритих дверей, а сам потягнув рогача на себе. Щось страшне забилося і забулькало. Чоловік злякано кинув рогача і відскочив до дружини, яка напівзігнулась наче у поклоні, вдивляючись у чоловіка, щоби кинутися вчасно його рятувати. Аж тут чоловік кинувся до виходу, штовхнувши дружину. Обоє завмерли в безнадії. Що робити, як оту нечисту силу викинути з хати?
Трохи постоявши, чоловік вирішив взяти до рук коцюбу і заглянув у підпіччя. І побачив там серед мулу величезну брудну рибину, тобто оту нечисту силу, що зробила їхнє життя мученицьким і переляканим.
Коли він вигріб разом з мулом на середину хати величезного брудного сома, то діти і дружина почали реготати. Їхній сміх ніби розбудив господаря і він разом з родиною засміявся, бо звелів дружині готувати юшку на вечерю.
Отака пригода була в родині мого дідуся Єгора. Про це із покоління в покоління розповідають родичі.
22.02.25
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
