Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.13
21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
2026.06.13
20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
2026.06.13
16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
2026.06.13
14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
2026.06.13
13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
2026.06.13
12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
2026.06.13
09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ніна Виноградська (1961) /
Проза
Нечиста сила
Того року була така велика повінь, що вода зайшла навіть до хат. З часом вона відступила, але в хаті почалося щось страшне. У підпіччі щось булькало, шелестіло, билося, шуміло. Господарі перелякано дивились на те підпіччя і боялися заглянути, бо там наче оселилась нечиста сила. І вночі, і вдень там шаруділо і тріпотіло, діти і дорослі перелякано дивились і не розуміли, що ж там таке сталося, що не дає їм спокою ні вдень, ні вночі. Господар молився біля стола ревно, довго, але це не зупиняло ту нечисту силу.
Зібралися декілька родичів і молилися разом, та і це не допомогло, у підпіччі щось сердито билося і шуміло. Нарешті вирішили звернутися до батюшки, щоби він провів обряд очищення. Прийшов батюшка з декількома жінками, пєвчією, і почали молитися. Нечиста сила почала так шуміти, що батюшка разом із жінками повтікали з хати. Розгублені і перелякані господарі, у яких була єдина надія на спасіння, опустили з горя голови. Що робити далі, як позбутися непроханих гостей?
Господар вийшов із хати і присів на лавочку. Що робити? Як їм далі жити? Вирішив піти до хати і спробувати дістати рогача з підпіччя і вже ним виганяти звідти нечисту силу.
Поставив дружину на порозі біля відкритих дверей, а сам потягнув рогача на себе. Щось страшне забилося і забулькало. Чоловік злякано кинув рогача і відскочив до дружини, яка напівзігнулась наче у поклоні, вдивляючись у чоловіка, щоби кинутися вчасно його рятувати. Аж тут чоловік кинувся до виходу, штовхнувши дружину. Обоє завмерли в безнадії. Що робити, як оту нечисту силу викинути з хати?
Трохи постоявши, чоловік вирішив взяти до рук коцюбу і заглянув у підпіччя. І побачив там серед мулу величезну брудну рибину, тобто оту нечисту силу, що зробила їхнє життя мученицьким і переляканим.
Коли він вигріб разом з мулом на середину хати величезного брудного сома, то діти і дружина почали реготати. Їхній сміх ніби розбудив господаря і він разом з родиною засміявся, бо звелів дружині готувати юшку на вечерю.
Отака пригода була в родині мого дідуся Єгора. Про це із покоління в покоління розповідають родичі.
22.02.25
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нечиста сила
Того року була така велика повінь, що вода зайшла навіть до хат. З часом вона відступила, але в хаті почалося щось страшне. У підпіччі щось булькало, шелестіло, билося, шуміло. Господарі перелякано дивились на те підпіччя і боялися заглянути, бо там наче оселилась нечиста сила. І вночі, і вдень там шаруділо і тріпотіло, діти і дорослі перелякано дивились і не розуміли, що ж там таке сталося, що не дає їм спокою ні вдень, ні вночі. Господар молився біля стола ревно, довго, але це не зупиняло ту нечисту силу.
Зібралися декілька родичів і молилися разом, та і це не допомогло, у підпіччі щось сердито билося і шуміло. Нарешті вирішили звернутися до батюшки, щоби він провів обряд очищення. Прийшов батюшка з декількома жінками, пєвчією, і почали молитися. Нечиста сила почала так шуміти, що батюшка разом із жінками повтікали з хати. Розгублені і перелякані господарі, у яких була єдина надія на спасіння, опустили з горя голови. Що робити далі, як позбутися непроханих гостей?
Господар вийшов із хати і присів на лавочку. Що робити? Як їм далі жити? Вирішив піти до хати і спробувати дістати рогача з підпіччя і вже ним виганяти звідти нечисту силу.
Поставив дружину на порозі біля відкритих дверей, а сам потягнув рогача на себе. Щось страшне забилося і забулькало. Чоловік злякано кинув рогача і відскочив до дружини, яка напівзігнулась наче у поклоні, вдивляючись у чоловіка, щоби кинутися вчасно його рятувати. Аж тут чоловік кинувся до виходу, штовхнувши дружину. Обоє завмерли в безнадії. Що робити, як оту нечисту силу викинути з хати?
Трохи постоявши, чоловік вирішив взяти до рук коцюбу і заглянув у підпіччя. І побачив там серед мулу величезну брудну рибину, тобто оту нечисту силу, що зробила їхнє життя мученицьким і переляканим.
Коли він вигріб разом з мулом на середину хати величезного брудного сома, то діти і дружина почали реготати. Їхній сміх ніби розбудив господаря і він разом з родиною засміявся, бо звелів дружині готувати юшку на вечерю.
Отака пригода була в родині мого дідуся Єгора. Про це із покоління в покоління розповідають родичі.
22.02.25
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
