
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.
У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.
Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –
(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Мандалай (Mandalay)
Бірманська дівчина сидить, і знаю про думки в її настрої,
Бо у храмі дзвони кажуть і шумить від вітру гай
«Повертайсь, солдат британський, повертайся в Мандалай!»*
Повертайся в Мандалай,
Де пароплавів старих край:
Хіба шльопання колес не чуєш із Рангуна в Мандалай?
По дорозі в Мандалай,
Де летючим рибам рай
І здіймається світанок, наче грім, що шле Китай.
У юбці жовтій і зеленім капелюшку – мала просту одежину,
Жартома так само звали – Супйолат – як короля Тібо* дружину.
У диму її шерути* вперше я її побачив, небайдужу до британця,
Та християнські поцілунки марнувала на ногу ідола-поганця:
А той ідол глиняний весь уквітчаний стояв –
Великим Богом Буддою його хтось називав –
На жаль вона йому молилася, коли її я цілував,
По дорозі в Мандалай....
Коли на рисове поле опускалась імла і сонце повільно сідало,
Вона брала своє маленьке банджо і співала: Кала-ло-ло!*
З рукою на моєму плечі, одне одного притуливши до щік,
На пароплави дивились ми і як хатхі* складують тик.
Слони складують тик,
Ступаючи в мутний потік,
Де така важка висіла тиша, що страшно ворухнуть язик!
По дорозі в Мандалай...
Але все це давно і далеко в минулому – так і знай
І немає омнібуса, щоб від Банка* відвіз в Мандалай;
І тут, у Лондоні, від солдата зі стажем дізнаєшся ось що:
«Якщо почуєш як кличе Схід, не звернеш увагу більш ні на що».
Ні! Більш ні на що не звернеш увагу,
Окрім гострого часникового запаху
І сонця, і пальм, і дзвонів церковних, що видзвонюють благу;
По дорозі в Мандалай...
Мені остогидло стирати підошви на цій шорсткій бруківці,
І кістки мої з-за клятого англійського дощу в лихоманці;
З Челсі до Стренду йду з юрбою служниць, які пащекують,
Теревенять багато вони про кохання, але що вони розуміють?
Пики м’ясисті і руки, які не миють...
О, Господи! Що вони розуміють?
Маю дівчину охайнішу і милішу, і землі, що більш зеленіють!
По дорозі в Мандалай...
Хочу туди де краще видається гіршим, на схід від Суеца,*
Де християнства законів нема і чоловік у спразі нап’ється,
Бо у храмі дзвони дзвонять, що там в лінивому настрої
Все ж буду я дивитися на море, у Мулмейні, біля пагоди старої.
По дорозі в Мандалай,
Де пароплавів старих край,
Хворих під навіс поклали, коли йшли ми в Мандалай!
По дорозі в Мандалай,
Де летючим рибам рай
І здіймається світанок, наче грім, що шле Китай.
Вірш Радьярда Кіплінга 1890 року, який потім увійшов до збірника "Казармені балади" 1892 року.
«...у Мулмейні». Мулмейн (Moulmein) або (Mawlamyine) – морський порт у Бірмі (тепер М’янма).
Мандалай – столиця Бірми.
«...як короля Тібо». Тібо (Thibaw) – король Бірми, скинутий британцями.
«У диму її шерути». Шерута (cheroot) – довга тонка сигара, обрізана з обох країв.
«...співала: Кала-ло-ло!» «Kulla-lo-lo»: Kalá на бірманському означає іноземець або незнайомець; таким чином цей вираз означає «привіт іноземцю».
«...як хатхі». Хатхі (hathi) на хінді означає слон.
«...щоб від Банка». Мається на увазі площа біля Банку Англії, де сходяться шість вулиць у лондонському Сіті.
«...на схід від Суеца». Тобто в країни Азії, що означає, за словами англійського коментатора, «знайти полегшення від англійської погоди та англійської моралі».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)